11.3.4. Розміщення садиби фермерського господарства

Садиби фермерського господарства формують за рахунок:

♦ існуючої у населеному пункті присадибної ділянки та її розширення в результаті приєднання вільних земель, розташованих у межах фермерського господарства;

♦ організації нового господарського центру з житловою і виробничою зонами на виділеному фермерському господарству земельному масиві. У другому випадку потрібно визначити варіант із найкращим

розміщенням основного господарського центру на території фермерського господарства.

Господарський центр розміщують з урахуванням певних вимог.

1. Із метою зниження транспортних та інших виробничих витрат господарський центр повинен розміщуватися якомога ближче до центру земельного масиву, що обслуговується, і мати надійний дорожній зв'язок з основними земельними угіддями, пунктами здачі або продажу продукції, іншими селищами.

Як видно з рис. 11.1, до землеустрою перше господарство мало черезсмужну ділянку (ділянка III відділення) площею 1250 га, розміщену на значній відстані від основного масиву, що завдавало сільськогосподарському підприємству багато незручностей (збільшувало транспортні витрати, ускладнювало перегін худоби на вилучені пасовища, погіршувало умови керівництва). Аналогічна ситуація складалася і з вилученими землями другого господарства.

За проектом землеустрою намічається змінити межі господарств і позбутися черезсмужжя і далекоземелля, що вигідно як першому, так і другому господарству.

Безперечно, що в конкретній ситуації потрібно враховувати її

інші умови проектування, а саме наявність будівель і споруд на обмінюваних ділянках, якість земель, розташування населених пункті н, думку сільських жителів (соціальний чинник).

Приклад топографічного через смужжя показано на рис. 11.2.

З рис. 11.2 видно, що було б доці­льним обміняти ділянку ТОВ ім. Бо­ровика на ділянки Р₂ і Р%, перебувають у власності ТОВ «Аван­гард». Тоді було б створено компактні земельні масиви господарств і лік­відовано топографічне черезсмужжя. Цей обмін був би ефективним, якби ці ділянки були рівноцінними.

Рис. 11.2. Приклад топографіч­ного черезсмужжя:

Рі, Рг, Рз — ділянки топографічно­го черезсмужжя ТОВ «Авангард»; К — ділянка топографічного через­смужжя ТОВ ім. Боровика; / — межі сільськогосподарських під­приємств; 2 — господарські центри; З — польова дорога

Щодо ділянки Р₁, то її можна бу­ло б продати або передати в оренду іншому сільськогосподарському під­приємству, що знизило б витрати ТОВ «Авангард» на його викорис­тання.

Приклад оцінювання ефективнос­ті купівлі-продажу земельної ділян­ки площею 100 га наведено у табл. 11.25.

З табл. 11.25 видно, що за заданих умов придбання ділянки ви­гідне другому господарству, оскільки його витрати окупляться за З роки. Водночас продаж цієї ділянки невигідний першому господарс­тву, адже прибуток, отриманий від продажу земельної ділянки, пе­рекриватиметься збитками від недоотриманої продукції.

Таблиця 11.25. Оцінювання ефективності купівлі-продажу земельної ділянки при усуненні недоліків землекористування

Отже, продаж таких ділянок буде ефективним тільки тоді, коли витрати господарства на виробництво продукції набагато переви­щуватимуть доходи від використання черезсмужних ділянок.

Розглядають, затверджують і переносять проект у натуру в уста­новленому порядку. Після цього вносять відповідні зміни в доку­менти, що засвідчують права на землю, і складають нові креслення

меж.

При впорядкуванні землеволодінь і землекористувань сільсько­господарських підприємств і селянських господарств, перерозподілі земель можливі певні землевпорядні рішення.

1. У сільськогосподарських підприємств вилучають землі, які не використовуються або використовуються нераціонально і які не за­лучені в сільськогосподарський обіг, вибули з нього або їх викорис­товують недостатньо ефективно, з порушенням природоохоронних вимог через низьку забезпеченість трудовими ресурсами, відсутність необхідних грошових і матеріальних ресурсів або безгосподарність.

2. При цьому площі земель, які використовуються нераціонально і щороку вилучаються, установлюють з таким розрахунком, щоб після їх вилучення сільськогосподарські підприємства (організації) на землях, що залишаються, могли вести виробництво ефективно, без скорочення обсягів основної продукції. Крім того, до фондів пере­ розподілу земель можна насамперед вносити земельні ділянки, до­бровільно і самостійно передані землевласникам і землекористувачам, а також незатребувані земельні частки.

3. Створюють нові або упорядковують існуючі землеволодіння і землекористування або збиткові господарства, які навіть з викорис­танням додаткових економічних заходів (зміна спеціалізації, по­ліпшення матеріально-технічного постачання, кредитування невідповідність розмірів, складу і площ угідь їхнього виробничого потенціалу вимогам виробництва, незручності у розташуванні земель, відсутність кваліфікованих кадрів та з інших причин.

4. Існуючі проекти коригують, а за великих змін розробляють нові проекти міжгосподарського землеустрою, які усувають виниклі недоліки. Ведуть колективне або асоціативне господарство, оскільки в процесі вилучення земель у діючих сільськогосподарських підприємств порушуються структура і збалансованість виробництва, організація території і, отже, система кормовиробництва, розміщеним сівозмін, межі й розміри земельних масивів виробничих підрозділів, полів, робочих ділянок, що склалися, транспортні та соціальні зв'язки.

5. Компенсують розміри землеволодінь приміських господарств при вилученні з них великих площ під колективні городи і сади (для випасання і сінокосіння, ведення особистого підсобного господарства та інших цілей) за рахунок послідовної зміни меж поряд розташованих землеволодінь для того, щоб усі господарства, у тому

числі і вилучені, були задіяні в розподілі земель з метою мінімізації трат суспільного виробництва. Цю роботу проводять у процесі розроблення проектів міжгосподарського землеустрою з відповідним техніко-економічним обґрунтуванням.

Отже, при внесенні змін в існуючу організацію території сільськогосподарських підприємств, приватизації і переділах їх землі землеустрій забезпечує соціальну справедливість при наданні і вилученні земель, устрої всієї території, а також кваліфіковане оформлення технічних і юридичних документів при відведенні землі і економічним обґрунтуванням і організацією її раціонального й ефективного використання в межах існуючих господарств

землеволодінь і землекористувань та створенні нових.8.Методика формування об­межень у використанні земель та земельних сервітутів при складанні проектів упо­рядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створенні нових. 9; Мето­дика оцінювання ефективності проектних рішень упорядкування існуючих землево­лодінь і землекористувань та створенні нових. 10Який порядок розгляду та затвер­дження проекту при складанні проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створенні нових? 11. У чому полягає зміст робіт, пов'язаних із виготовленням та видачею землевпорядної документації при розробленні проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створенні нових? 12. Охарактеризуйте особливості створення землеволодінь і землекористувань гро­мадян, які ведуть сільськогосподарське виробництво. 13. Методика надання грома­дянам земель для ведення сільськогосподарського виробництва. 14. Який порядок проектування землеволодінь і землекористувань фермерських господарств?

15. Методика встановлення меж земельної ділянки фермерського господарства.

Методика розміщення садиби фермерського господарства. 17. Методи усунення недоліків існуючих землеволодінь і землекористувань. 18. Поняття й види недоліків землеволодінь і землекористувань. 19. Зміст проекту і способи усунення недоліків землеволодінь і землекористувань

Розділ 12

СКЛАДАННЯ ПРОЕКТІВ ВІДВЕДЕННЯ

ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК