6.1. Зміст робіт, пов'язаних із здійсненням схем і проектів землеустрою

Здійснення схем і проектів землеустрою — це комплекс органі­заційних, фінансових і проектних заходів, які забезпечують реалі­зацію землевпорядних, земле- і природоохоронних обсягів робіт з організації раціонального використання та охорони земель, визна­чених схемою або проектом.

Організовують тільки здійснення схем і проектів землеустрою, затверджених у встановленому порядку.

Здійснення схем землеустрою передбачає розроблення та реа­лізацію планів щодо фінансових, проектних і організаційних за­ходів. У проектах землеустрою деталізують землевпорядні та ін­ші заходи з організації раціонального використання та охорони земель. Процес здійснення проектів землеустрою охоплює крім розроблення реалізації планів здійснення ще й авторський на­гляд за виконанням проектів та надання відповідної допомоги землекористувачам і землевласникам при землевпорядному об­слуговуванні.

Важливо, щоб у результаті здійснення проекту земельні ділянки продовжували використовувати відповідно до тих цілей, для яких їх було надано.

Частину землевпорядних рішень у проекті землеустрою роз­робляють на рівні схеми. Це стосується розміщення виробничих підрозділів і господарських центрів, магістральних доріг, інже­нерних об'єктів загальногосподарського призначення (водних джерел, магістральних каналів, осушувальних і зрошувальних мереж), організації угідь (трансформації земель, поліпшення їх стану), влаштуванні території садів, виноградників, ягідників, проектування протиерозійних заходів (лісосмуг, гідротехнічних споруд та ін.).

У прийнятій нами термінології поняття «робочий проект» (одностадійний) не відповідає поняттю проектів, об'єднаних у групу «Робочі проекти, пов'язані з використанням і охороною земель»,

оскільки такі проекти також можна розробляти за одну або дві стадії.

Водночас проектні рішення, пов'язані переважно із установлен­ням меж земельних масивів, що закріплюються за виробничими підрозділами (відділеннями, виробничими ділянками, бригадами), розміщенням сівозмін, полів, робочих ділянок та їхніх меж, польо­вих доріг, доводять до стадії робочої документації, поданої у вигляді робочих креслень, і переносять у натуру.

Щоб здійснити заходи, намічені проектом внутрішньогосподар­ського землеустрою, потрібні тривалий час і значні грошові кошти. Так, виділені для трансформації і поліпшення земельні ділянки можна освоювати поступово, у міру нагромадження і виділення гос­подарством коштів на цю мету з урахуванням можливостей підряд­них організацій, які виконуватимуть роботи, а також власних ре­сурсів. Крім того, для освоєння або поліпшення деяких ділянок по­трібні додаткові обстеження (ґрунтові, геоботанічні) та інженерні вишукування (топографічні, дорожні, гідрологічні), варіантні роз­робки, які можна застосовувати тільки в самостійних проектах зем­леустрою (цю групу проектів називають робочими проектами, пов'язаними з використанням і охороною земель).

Основними завданнями таких проектів є:

• уточнення місця розташування і меж земельних ділянок, що підлягають сільськогосподарському освоєнню, трансформації і по­ліпшенню;

• підбір найекономічніших і екологічно безпечних технологій виконання меліоративних та інших будівельних робіт;

• уточнення порядку, умов і режимів використання й охорони земель після меліорації;

• розроблення заходів щодо первинного окультурення земель;

• визначення обсягів, кошторисної вартості, черговості, техноло­гії й організації робіт, потреби в будівельних матеріалах, машинах, механізмах і робочій силі.

На проектному етапі землеустрою розробляють техніко-економічне обґрунтування (розрахунок), яким визначається порядок скла­дання проектно-кошторисної документації: за дві стадії (проект і робоча документація) або за одну (робочий проект). Усі елементи таких проектів реалізуються разом.

Техніко-економічне обґрунтування (розрахунок) проводять тіль­ки для особливо великих і складних об'єктів. До них належать: ве­ликі масиви земель, які зазнають комплексної меліорації, прове­дення культуртехнічних заходів, первинного окультурення; великі ділянки для закладання садів, виноградників, ягідників, плодорозсадників, на яких плануються роботи з терасування схилів, здійс­нення комплексу ґрунтоохоронних заходів і виробничого будівництва; території, на яких передбачається огородження пасовищ, осво­єння солонців, рекультивація порушених земель у великих масшта­бах.

При складанні проектів землеустрою техніко-економічне обґрун­тування (розрахунок) можна замінювати схемами, що містять ви­значені проектні рішення і розрахунки вартості робіт з улаштуван­ня території всього об'єкта з розбиванням по стадіях. Такі схеми або техніко-економічні обґрунтування (розрахунки) вносять до складу проекту на здійснення землевпорядних заходів (будівництво) пер­шої стадії. У цьому разі проект землеустрою набуває комплексного

характеру.

В інших випадках на порівняно невеликих площах, де не потріб­ні значні матеріальні, грошові і трудові затрати, проектно-кошто­рисну документацію із землеустрою конкретних ділянок розробля­ють за одну стадію (робочий проект зі зведеним кошторисним роз­рахунком вартості робіт), а по складніших об'єктах — за дві стадії (проект зі зведеним кошторисним розрахунком вартості робіт і робо­ча документація з кошторисами для конкретних об'єктів або захо­дів).

Зважаючи на особливості землі як унікального природного ре­сурсу і головного засобу виробництва в сільському господарстві, а також складний механізм територіальної організації виробництва і використання земель у сільськогосподарських підприємствах, про­ект внутрішньогосподарського землеустрою слід розробляти в такій послідовності: схема — проект — робоча документація. Таким чи­ном він матиме комплексний характер.

Проекти територіального землеустрою, особливо ті, які пов'язані з відведенням земель, допускають, як правило, негайне і повне здійснення, оскільки без показаних у натурі меж земельної ділянки підприємство не зможе функціонувати. У цьому разі потрібно, щоб такий проект був доведений до стадії складання робочих креслень, які містять координати поворотних пунктів землекористування, мі­ри довжин ліній (меж), їх румби (напрямки) тощо. При територіа­льному землеустрої змінюються межі існуючих землеволодінь (землекористувань) і економіка багатьох сільськогосподарських та ін­ших підприємств, тому проект територіального землеустрою також розробляється за кілька стадій (ураховуючи схему реорганізації території або проект організації території сільських рад) і має ком­плексний характер.

У багатьох випадках при землеустрої техніко-економічні обґрунтування (розрахунки), а також передпроектні землевпо­рядні розробки у вигляді композиційних схем організації терито­рії замінюють даними, які розробляють у схемах землеустрою ра­йонів.

На відміну від проектів територіального і внутрішньогосподарсь­кого землеустрою в робочих проектах, пов'язаних з використанням і охороною земель, розв'язують питання технологічного і будівельно­го проектування.

При технологічному проектуванні потрібно забезпечити застосу­вання прогресивних методів збільшення продуктивності й окульту­рення землі, ефективних технологій обробітку сільськогосподарсь­ких культур і так влаштувати земельну ділянку, щоб усі виробничі процеси виконувалися оптимальним чином. У будівельному проек­туванні при розміщенні внутрішньогосподарської дорожньої мережі, огородженні пасовищ, зведенні гідротехнічних протиерозійних спо­руд та інших інженерних об'єктів, пов'язаних із капіталовкладен­нями, важливо домогтися зниження матеріаломісткості, трудоміст­кості, термінів і вартості будівництва.

У землеустрої як і раніше слід застосовувати поняття ескізного і технічного проектування. Щоб забезпечити реальність проекту і можливість його здійснення, проектувальники зазвичай погоджу­ють ескізний проект, що містить основні попередні рішення з орга­нізації території і виробництва, з учасниками землеустрою — зем­левласниками, землекористувачами, адміністрацією. Мета узго­дження — врахування інтересів, побажань власників землі, орен­дарів, користувачів, унеможливлення спорів на етапі освоєння про­ектних рішень. З'являється також можливість врахувати думки фа­хівців, які працюють на конкретних підприємствах і у деталях зна­ють природні й економічні особливості землевпорядних господарств, соціальну ситуацію в них.

Ескізний проект після його уточнення, проведення комплексу вимірювальних і обчислювальних робіт обов'язково перетвориться на технічний, що має інженерно-економічне, агроекономічне, еколо­гічне і соціально-економічне обґрунтування, і лише після цього пе­реноситься в натуру.

За наявності схем землеустрою районів, у яких вже є передпро­ектні землевпорядні рішення, а також при затвердженні завдань на проектування, немає потреби в погодженні ескізних проектів.

Щоб апробувати нову методику або технологію проектування, ви­значити доцільність внесення до складу проектів землеустрою но­вих частин, елементів тощо, розробляють експериментальні проекти. У періоди земельних перетворень склад і зміст проектів земле­устрою можуть істотно змінюватися і доповнюватися.

Отже, зміст робіт, пов'язаних із здійсненням проектів землеуст­рою, залежить від виду землеустрою та технології проектування.