- •1.1. Зміна земельних відносин і системи землекористування — передумова вдосконалення землевпорядного проектування
- •1.2. Сутність землевпорядного проектування як наукової дисципліни
- •1. Країна в цілому (загальнодержавний рівень).
- •2. Автономна Республіка Крим, область або група районів (регіональний рівень).
- •3. Міські та сільські поселення, сільські та селищні ради, землеволодіння та землекористування (місцевий рівень).
- •2. Будь-який творчий процес оцінюється через його «розкладання» на прості субпроцеси, які можна вирішити раціональними, формалізованими методами.
- •2.1. Виникнення і розвиток землевпорядного проектування
- •2.2. Планування землекористування в зарубіжних
- •1) Нагромадження відходів;
- •1. Установлення соціальних та економічних зв'язків.
- •2. Установлення транс'європейських мереж (теNs — Trans Europеаn Nets) у транспорті, телекомунікаціях, енергетиці.
- •3. Охорона довкілля при міському та сільському територіальному плануванні землекористування.
- •2.2.2. Рівні планування і типи планів землекористування окремих країн єс
- •2.2.3. Система планування землекористування у країнах єс
- •1) Федеральний просторовий порядок (державний рівень);
- •2) Рівень федеральної землі;
- •3) Регіональне планування;
- •4) Місцеве планування (на рівні муніципальних утворень).
- •1. Освоєні землі, тобто землі, які перебувають у вжитку, мають розвинену інфраструктуру, посилено використовуються людиною.
- •2. Придатні для освоєння, тобто землі, які можна використовувати тепер або в майбутньому. Вони можуть бути у двох формах:
- •3. Непридатні для освоєння, тобто землі, на яких не проводиться і не проводитиметься господарська діяльність. Їх поділяють на дві категорії:
- •1) Переконатися, що планування синтезує інтереси суспільства
- •2.2.4. Підходи до планування землекористування
- •2.3. Концептуальні положення теорії
- •2.3.1. Поняття і сутність землевпорядного проектування
- •1. Хто планує?
- •1) Припинити ті використання, які несумісні з існуючими;
- •2) Досягнути більшої ефективності у використанні земельних ресурсів певної території;
- •3) Зменшити або унеможливити певні ризики;
- •4) Зберегти або захистити цінні елементи довкілля.
- •1. У цілому світ має в своєму розпорядженні достатньо землі для постачання продуктами сучасного і майбутнього населення планети.
- •2.3.3. Об'єкти і напрями проектування землекористування
- •8) Поліпшення якості навколишнього природного середовища для проживання в селах;
- •2.3.4. Підходи до проектування міського землекористування
- •1) Центр міста:
- •2.5. Принципи землевпорядного проектування
- •1) Забезпечення дотримання права власності на землю і права користування відповідно до Земельного кодексу та інших законодавчих актів України;
- •2) Забезпечення пріоритету земель природоохоронного та сільськогосподарського призначення, недопущення необґрунтованого від надання земель для несільськогосподарських потреб;
- •3) Детальний облік природних, економічних, соціальних і екологічних вимог об'єктів землеустрою, просторових властивостей землі і зонування при вирішенні землевпорядних завдань;
- •2,6, Предмет землевпорядного проектування
- •2.7.Документація із землеустрою та її зміст
- •3.1. Система планування і організації раціонального використання та охорони земель
- •3.2. Організація сталого землекористування
- •3.4. Планування використання та охорони земель як складова землевпорядного проектування
- •3.4.1. Основні завдання планування використання та охорони земель
- •3.4.2. Загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель
- •1. Організаційне забезпечення виконання Програми покладається на центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який одночасно є її держаним замовником і має такі обов'язки:
- •2. Нормативне забезпечення. Для виконання Програми потрібно розробити нормативно-правові акти і забезпечити їх реалізацію, зокрема:
- •4. Фінансове забезпечення. Програма фінансуватиметься за рахунок державного бюджету, а також коштів землевласників і землекористувачів (за їх згодою) та інших джерел.
- •3.4.3. Природно-сільськогосподарське, еколого-економічне і ерозійне районування земель
- •3.4.4. Зонування територій
- •4.1. Системно-діагностичний аналіз регіонального, територіального і внутрішньогосподарського розвитку землекористування
- •4.2. Методи економічного районування (зонування)
- •4.2.1. Інтегральне економічне районування (зонування)
- •4.2.2. Галузеве економічне районування (зонування)
- •4.3. Методи типології території і класифікації придатності земель
- •4.4. Методи оцінювання економіко-географічного і природно-господарського використання території
- •4.4.1. Метод оцінювання економіко-географічного положення
- •1) Відносно елементів суспільного відтворення:
- •2) Відносно центру району, області, країни: центральне, периферійне, ексцентричне тощо;
- •3) Залежно від масштабів (або дистанційності) об'єктів. Сукупність егп областей України характеризується унікальним
- •4.4.2. Метод оцінювання природно-господарського використання земель
- •4.5. Методи комплексного економічного оцінювання розвитку системи землекористування
- •4.5.1. Метод визначення рівнів економічного і соціального розвитку землекористування
- •4.5.2. Метод визначення комплексності, спеціалізації,
- •4.6. Методи аналітико-розрахункового
- •4.6.1. Нормативний метод землевпорядного проектування
- •5) Впровадження норм і нормативів у практику планування та землевпорядного проектування.
- •1. Нормативи ефективності суспільного виробництва (виробництво продукції на одиницю площі, на 1 грн. Витрат, фондовіддача, зростання продуктивності праці).
- •4.6.3. Метод циклів
- •4.6.4. Картографічний метод
- •1. Карти, що розкривають значення і місце об'єкта та процесів у
- •6. Карти функціонального зонування території (сучасний стан і перспектива).
- •8. Карти оцінювання земель.
- •4.7 Еколого-ландшафтний метод.
- •2) Епіфітотійних чинників, що характеризують фіто санітарні умови, вплив шкідників і хвороб на формування агроекологічних умов.
- •1. Метод поєднання агроекологічних рядів земель. Цей метод дає змогу поділити землі за:
- •5.1. Стадійність у землевпорядному проектуванні
- •5.1.1. Підготовчі роботи і землевпорядні вишукування
- •5.1.2. Складання проекту землеустрою
- •5.1.3. Перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •5.1.4. Оформлення і видача землевпорядної документації
- •5.1.5. Здійснення проектів землеустрою
- •5.2. Класифікація документації із землеустрою. Види проектів землеустрою
- •1. Загальнодержавні програми використання і охорони земель погоджує Кабінет Міністрів України.
- •5.3. Основні технології землевпорядного проектування
- •5.3.1. Традиційна технологія
- •5.3.2. Комплексна технологія
- •5.3.3. Автоматизовані технології
- •5.4. Організація землевпорядного проектування
- •6.1. Зміст робіт, пов'язаних із здійсненням схем і проектів землеустрою
- •6.2. Розроблення планів здійснення схем і проектів землеустрою
- •6.3. Авторський нагляд, його зміст і методика здійснення
- •6.4. Землевпорядне обслуговування сільськогосподарських підприємств
- •1) У науково-дослідній роботі:
- •2) У сфері проектно-вишукувальної діяльності:
- •4) Особливо охоронних територій і об'єктів;
- •7.2. Основні вимоги до складання схем землеустрою
- •3) Формування раціональної територіальної організації виробництва;
- •7.3. Установлення розрахункових періодів і термінів реалізації схем землеустрою
- •1) На прогнозний період:
- •7.4. Організація робіт, пов'язаних із складанням схем землеустрою
- •7.5. Нормативно-правова база, яку використовують при складанні схем землеустрою
- •7.6. Порядок складання схеми землеустрою адміністративного району
- •7.6.1. Загальні положення
- •7.6.2. Підготовчі роботи
- •7.6.3. Відомості про район і його соціально-економічні умови
- •7.6.4. Природні умови
- •7.6.5. Земельно-ресурсний потенціал району
- •1) Оцінювання земель за їх придатністю для різного цільового використання;
- •7.6.6. Еколого-ландшафтне районування та агроекологічне оцінювання земель
- •7.7. Розроблення пропозицій щодо вдосконалення розподілу й організації раціонального використання земель
- •7.7.1. Удосконалення міжгалузевого розподілу земель району на перспективу
- •7.7.2. Виділення територіальних зон з особливим правовим режимом використання й особливо цінних земель
- •7.8. Удосконалення системи землеволодінь і землекористувань
- •7.8.1, Характеристика системи землеволодінь
- •7.8.2. Створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •7.8.3. Усунення недоліків у розміщенні існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •4) Реорганізацією землеволодінь і землекористувань. Пропозиції щодо усунення недоліків у землеволодінні і землекористуванні можна відобразити за формою відповідних таблиць.
- •7.9. Організація території сільськогосподарських підприємств
- •7.9.1. Оптимізація структури земельних угідь
- •7.9.2. Установлення площ і розміщення земельних ділянок, які
- •8.1. Склад і зміст техніко-економічних обґрунтувань
- •1. Природні умови й ресурси.
- •2. Господарське використання земельних ресурсів.
- •3. Природоохоронне й рекреаційне оцінювання території природного парку.
- •8.2. Методика розроблення техніко-економічного обґрунтування створення національних природних парків
- •8.2.1. Природні умови і ресурси
- •8.2.2. Структура використання земельного фонду
- •8,2.3. Оцінювання використання земель лісового фонду
- •8.2.4. Оцінювання стану земель сільськогосподарського призначення і пропозиції щодо їх використання
- •8.2.5. Землекористування об'єктів туризму, відпочинку і санаторного лікування
- •8.2.6. Природоохоронне і рекреаційне оцінювання природних
- •1. Аналіз сучасного рівня рекреаційного освоєння, який містить:
- •2. Комплексне оцінювання рекреаційного потенціалу майбутнього парку проводять на основі комплексного оцінювання і функціонального зонування території, яке передбачає:
- •4. Визначення місткості рекреаційної зони на основі ландшафтного зонування передбачає:
- •2. Навантаження на лісонасадження при ухилі рельєфу 3-8, 8 - зо і понад 30° зменшується відповідно на 25, 50 і 100 %.
- •8.2.7. Обґрунтування основних природоохоронних рішень щодо зміни цільового призначення земель
- •8.2.8. Обґрунтування розвитку природоохоронних, рекреаційних, науково-дослідних, естетичних та інших природних комплексів і об'єктів
- •3) Цілеспрямований розвиток таких співвідношень у рівні життя Населення, які забезпечили б оптимальні умови для розв'язання економічних проблем з урахуванням територіальних особливостей.
- •8.2.9. Інженерно-технічне облаштування території
- •8.2.10. Розвиток землекористування суміжних галузей
- •8.2.11. Природоохоронні заходи
- •8.2.12. Техніко-економічні показники
- •9.1. Основні вимоги до складання проектів установлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень
- •9.1.1. Правові вимоги до проектування землекористування адміністративно-територіальних утворень
- •9.1.2. Умови проектування міського землекористування як основа формування меж міста
- •9.1.3. Формування меж землекористування приміських зон як чинника впливу на проектування меж населених пунктів
- •9.1.4. Структуризація землекористування міст для обґрунтування їхніх меж
- •9.2. Методика складання проектів формування (зміни) меж територій реалізації земельних та економічних інтересів сільських, селищних і міських рад
- •9.2.1. Підготовчі роботи
- •9.1.5. Технічні вимоги до складання проектів
- •9.2.2. Розроблення схеми формування (зміни) меж
- •9.2.3. Розроблення проектів формування (зміни) меж
- •9.2.4. Погодження та затвердження проектів формування (зміни) меж
- •9.2.5. Виготовлення проектної документації
- •9.2.6. Виготовлення технічної документації з перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •9.3. Методика складання проектів формування (зміни) меж населених пунктів
- •9.3.1. Підготовчі роботи
- •9.3.2. Складання проекту
- •9.3.3. Погодження та затвердження проекту
- •9.3.4. Виготовлення та оформлення проектної документації
- •9.3.5. Виготовлення технічної документації з перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •10.1. Основні вимоги до складання проектів
- •1) Вивчення та аналіз:
- •2) Визначення режиму території, у тому числі охоронних зобо в'язань та обмежень на використання земельної ділянки.
- •3) Графічних матеріалів:
- •4) Матеріалів погодження та затвердження проекту:
- •10.3. Методика розроблення проекту організації території
- •8) Погодження та затвердження проекту.
- •10.3.1. Підготовчі роботи і проведення землевпорядних вишукувань
- •10.3.2. Функціональне зонування території
- •10.3.3. Організація території заповідної зони
- •10.3.4. Організація і влаштування території рекреаційної зони
- •10.3.5. Організація й улаштування території господарської зони
- •10.4. Проектування системи охорони та відтворення земель природних комплексів
- •10.4.1. Біолого-відновлювальні заходи лісових ресурсів, фауни та рідкісних рослин
- •10.4.2. Проектування заходів щодо захисту земель від ерозії, заболочення та інших негативних процесів
- •10.4.3. Розроблення заходів щодо охорони земель від руйнування і антропогенних негативних дій
- •10.4.4. Заходи щодо охорони водних джерел від забруднення
- •10.5. Визначення ефективності проектних рішень
- •10.6. Погодження і затвердження проекту
- •1) Розглядають:
- •2) Затверджує вища організація або орган, компетенція якого ви значена законодавством.
- •10.7. Оформлення і виготовлення проектної
- •11.1. Методологічні основи розроблення проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств та створення нових
- •§ 11.2. Методика складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань
- •11.2.1. Підготовчі роботи
- •1) Склад і чисельність власників земельних часток (паїв);
- •2) Розміщення комунальних об'єктів на території землекористування (кладовищ, водозабірних та водоскидних об'єктів, сміттєсховищ, скотомогильників тощо) та потребу в їх розміщенні; 3) межі:
- •10) Характеристика земель, що перебувають у власності:
- •11.2.2. Оцінювання стану використання земель
- •41.1 % Від загальної кількості.
- •11.2.3. Ідентифікація прав власності та оренди землі
- •1. Оренда землі, га:
- •2. Тимчасове користування землями, га: землі лісового фонду — 829,2;
- •11.2.4. Обґрунтування попередніх проектних рішень
- •11.2.5. Організація території сільськогосподарських
- •11.2.6. Формування обмежень у використанні земель і земельних сервітутів
- •111.2.7. Економічне оцінювання ефективності проектних рішень впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових
- •1. Для сільськогосподарського приватного підприємства (спп) м.П. Торбенка
- •2. Для фермерського господарства а.І. Пушняка
- •3. Для фермерського господарства в.М. Нероби
- •11.3.2. Порядок проектування землеволодінь
- •11.3.3. Установлення меж земельної ділянки фермерського
- •11.3.4. Розміщення садиби фермерського господарства
- •12.1. Правові основи та умови відведення земельних ділянок
- •12.1.1. Правові основи відведення земельних ділянок
- •12.1.2. Умови відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб
- •1. Площове землекористування підприємств, яке поділяють на:
- •3. Повне врахування впливу несільськогосподарських підприємств на використання землі й охорону навколишнього природного середовища.
- •4. Реорганізація землекористування. Питання організації водойм і обґрунтування проекту розміщення
- •12.2. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів землеустрою
- •2. Географічні чинники:
- •3. Соціальні чинники:
- •12.3. Розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб
- •12.4. Розроблення проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земель,
- •12.5. Методика формування земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод
11.2.5. Організація території сільськогосподарських
землеволодінь і землекористувань на різному праві
Реформування земельних відносин й існуючої системи землеволодіння та землекористування, перерозподіл земель за формами власності, в тому числі виділення земельних часток (паїв) у натурі, потребують відповідних землевпорядних заходів із визначення прав власників земельних часток при спільному їх використанні.
Розробляючи пропозиції щодо визначення прав власників земельних часток при спільному використанні земель на різному праві,
враховують:
наявність, розміщення і площі земельних масивів, які є власністю сільськогосподарських підприємств як юридичних осіб;
наявність розміщення і площі земельних ділянок сільськогосподарських угідь, які перебувають у власності громадян, та форми їх використання сільськогосподарським піддприємством, фермерським господарством;
наявність, розміщення і площі земельних ділянок, орендованих у органів виконавчої влади або місцевого самоврядування;
наявність, розміщення і площі земельних ділянок, які є на праві спільної власності (колишня колективна) власників земельних часток (паїв), у тому числі зайнятих об'єктами нерухомого майна.
Проект складають на основі погоджених і затверджених у встановленому порядку результатів інвентаризації земель, унаслідок якої уточнюють розміри земельних часток. У подальшому формують і розміщують масиви земель, які є власністю юридичної особи, розміщують земельні ділянки, що перебувають у власності громадян. Уточнюють розміри земельних часток відповідно до чинного законодавства.
Земельні масиви, що є власністю юридичної особи, формують і
розміщують у такий спосіб.
На підставі проведеного аналізу фактичного використання земельних часток установлюють площу сільськогосподарських угідь, що є власністю сільськогосподарської організації як юридичної особи, тобто площу земельних часток, внесених у статутний (складовий) капітал або пайовий фонд і викуплених у власність сільськогосподарською організацією, подарованих сільськогосподарській організації. Зазначені площі сільськогосподарських угідь зараховують до неподільного фонду, який не підлягає поділу на земельні частки.
Ці земельні ділянки доцільно сформувати і розмістити єдиним масивом з обліком економічної і господарської доцільності (розташування тваринницьких ферм, виробничих центрів, місць проживання членів (учасників) сільськогосподарської організації, ринків збуту, транспортних магістралей тощо).
У цей масив бажано залучати землі, використання яких має визначальне значення в забезпеченні основних напрямів його виробничої діяльності.
Щоб не зачіпати інтересів інших власників земельних часток, І площу земельного масиву, що відводиться, потрібно формувати з урахуванням якісної оцінки земель, а саме: кількість балів земельного масиву, що відводиться, має бути не більшою від загальної кількості переданих земельних часток (паїв).
Межі земельного масиву встановлюють з урахуванням його компактного розміщення, по можливості поєднуючи з існуючими межами поза сівозмінних масивів, полів і робочих ділянок з чітко вираженими на місцевості природними і штучними межами (річками, струмками, каналами, дорогами, лісосмугами тощо).
На підставі даних формування земельного масиву, який є власністю сільськогосподарського підприємства як юридичної особи і внесений до неподільного фонду, складають реєстр земельних ділянок (контурів) сільськогосподарських угідь. Одночасно вказують площі несільськогосподарських угідь, що рекомендуються до передачі сільськогосподарському підприємству.
Земельні масиви, що перебувають у власності громадян, розміщують з урахуванням сформованих форм правових взаємин власників земельних часток із сільськогосподарським підприємством, площі земельних угідь, переданих для використання сільськогосподарському підприємству на тому чи іншому праві, місця проживання громадян, забезпечуючи створення компактних масивів сільськогосподарських угідь.
Земельні ділянки, що відповідають земельним часткам, право користування якими внесено в статутний капітал підприємства, доцільно формувати єдиним масивом. Розміщують їх компактно із земельним масивом сільськогосподарських угідь, що перебувають у власності сільськогосподарського підприємства.
Сільськогосподарські угіддя, які сільськогосподарське підприємство використовує на умовах оренди, варто розміщувати з урахуванням термінів оренди.
Якщо в складі землекористування є сільськогосподарські угіддя, передані шд час приватизації земель органами місцевого самоврядування в оренду сільськогосподарському підприємству, то потрібно визначити місце розташування цих земельних ділянок.
Розробляючи проектні пропозиції, слід також ураховувати побажання власників земельних часток щодо розпорядження ними після закінчення терміну правових відносин із сільськогосподарським підприємством.
Якщо до моменту розроблення проектних пропозицій щодо впорядкування землекористування сільськогосподарського підприємств виникає потреба у виділенні земельних ділянок для організації селянських господарств власників земельних часток, то ці питання також розглядають, а їх рішення відображають у проекті землеустрою.
Власність на несільськогосподарські угіддя мас бути оформлена відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Конкретні види і площі несільськогосподарських угідь можуть бути передані у власність громадянам за рішеннями органів виконавчої влади або місцевого самоврядування.
Несільськогосподарські угіддя передають у власність з урахуванням:
побажань громадян і юридичних осіб;
розміщення їх продуктивних земель;
побажань суміжних землекористувачів;
природно-екологічного значення і доцільного господарського використання цих земель;
створення територіальних умов для формування раціонального землекористування.
Межі переданих у власність сільськогосподарських і несільськогосподарських угідь доцільно поєднувати з чітко вираженими на місцевості природними і штучними межами (річками, струмками, каналами, дорогами, лісосмугами тощо).
Вкраплені в ділянки продуктивних земель контури несільськогосподарських угідь, як правило, передають повністю власникам сільськогосподарських угідь, усередині яких вони знаходяться.
Якщо на суміжні несільськогосподарські угіддя претендують кілька громадян і юридичних осіб, то ці угіддя розподіляють між ними пропорційно площі сільськогосподарських угідь, переданих у власність, з урахуванням господарської доцільності і взаємної домовленості.
Якщо громадяни і юридичні особи не побажали одержати у власність несільськогосподарські угіддя, то розробляють пропозиції щодо зарахування їх до земель запасу, лісового або водного фонду, інших категорій.
Несільськогосподарські угіддя (ліси, річки, водойми, міжсільські дороги, земельні ділянки під об'єктами історії і культури, території загального користування та ін.), які за своїми природно-екологічними умовами або правовим статусом не можуть бути передані у власність громадянам і юридичним особам, заносять до земель відповідних категорій.
Розглядаючи питання про передачу земель, які займають міжгосподарські і внутрішньогосподарські дороги, установлюють їх приналежність, правовий статус, склад об'єктів, що вони обслуговують. Значну частину доріг, розташованих на території сільськогосподарських підприємств, використовують переважно садівничі товариства та інші організації, що не оформили земельне відведення і права на їх влаштування. На основі проведеного аналізу встановлюють їх приналежність і правовий статус (передають у власність сільськогосподарським підприємствам, оформляють відведення землі відповідним організаціям тощо).
При розробленні пропозицій, пов'язаних з освоєнням несільськогосподарських угідь для виробництва сільськогосподарської продукції, за укрупненими показниками визначають види, обсяги і вартість культуртехнічних робіт з освоєння цих земель у різні види продуктивних земель із зазначенням частки фінансування за рахунок коштів громадянина (юридичної особи) і органів місцевого самоврядування.
Результати проведених робіт, пов'язаних із передачею несільськогосподарських угідь у власність, відображають:
на кресленні проекту впорядкування землекористування;
у реєстрі ділянок (контурів) несільськогосподарських угідь, переданих громадянам і юридичним особам у власність або інші категорії, що включаються в землі;
у відомості заходів щодо освоєння земельних угідь, що раніше вибули із сільськогосподарського обігу, переданих громадянам і юридичним особам у власність;
у пояснювальній записці до проекту.
Матеріали з передачі несільськогосподарських угідь погоджують .і юридичними особами і власниками земельних часток, яким передають у власність ці угіддя, зацікавленими підприємствами й органами місцевого самоврядування, яким намічають передати несільськогосподарські угіддя, що мають природно-екологічне або суспільно-господарське значення, а також з районним комітетом із земельних ресурсів і землеустрою.
Межі і площі земельних ділянок під об'єктами нерухомості встановлюють на основі матеріалів інвентаризації земель з урахуванням фактичного функціонального призначення об'єктів, затвердженої проектно-технічної і будівельно-планувальної документації або норм відведення земель.
При встановленні фактичних меж і площ земельних ділянок під відповідними об'єктами нерухомості в межі цієї земельної ділянки вносять землі, які безпосередньо зайняті об'єктом нерухомості, і прилеглі до цього об'єкта нерухомості території, необхідні для забезпечення його функціонування з урахуванням дотримання технологічних вимог щодо їх експлуатації, протипожежної безпеки, санітарних та інших норм.
Установлюючи площу земельних ділянок під об'єктами нерухомості, можна використовувати нормативи, норми відведення, проектів по технічну документацію та ін.
За відповідності фактичних розмірів земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомості, нормативам її межі установлюють за фактичним використанням. Якщо ж фактична площа земельної ділянки перевищує встановлену або менша за неї, то за згодою власника нерухомості за ним закріплюється земельна ділянка за фактичним використанням. У разі неводи власника об'єкта нерухо-
мості йому передають земельну ділянку площею, що відповідає нормам відведення земель або проектно-технічної документації й забезпечення функціонування об'єкта нерухомості.
За матеріалами встановлення меж і площі ділянок складають реєстр земельних ділянок, на яких розташовані відповідні об'єкти нерухомості, із зазначенням функціонального призначення конкретного об'єкта нерухомості, його номера і площі (фактичної і за встановленими нормами і формами передачі, безоплатно або за плату).
Місце розташування і погоджені з власником об'єктів нерухомості площі земельних ділянок відображають на проектному кресленні.
За результатами проектування складають зведену експлікацію земель, у якій відображають проектні площі земельних угідь, у тому числі за формами власності:
у власності юридичної особи;
громадян, які використовують сільськогосподарське підприємство на умовах оренди і права власності;
органу місцевого самоврядування, що передані сільськогосподарському підприємству в оренду;
громадян, що не використовували свої права з реалізації земельних часток;
неоформлені у власність — незатребувані земельні частки;
у власності громадян, що збільшили особисті господарства;
передані у фонд перерозподілу земель.
Розподіл земель, які використовуються на різному праві на території Грушівської сільської ради, наведено в табл. 11.8.
Табліщя 11.8. Експлікація земель, переданих сільськогосподарським підприємствам і фермерським господарствам у спільну часткову власність та оренду
Правовий статус використання земельних часток (паїв) охарактеризований у табл. 11.9.
Рекомендоване використання земель несіль.ськогосподарського
-11.11.
пом, і їх правовий статус показано в табл.
Таблиця 11.11. Площі земельних ділянок, які зайняті об'єктами нерухомого майна, що передане або передається сільськогосподарським підприємствам