11.2.5. Організація території сільськогосподарських

землеволодінь і землекористувань на різному праві

Реформування земельних відносин й існуючої системи землево­лодіння та землекористування, перерозподіл земель за формами власності, в тому числі виділення земельних часток (паїв) у натурі, потребують відповідних землевпорядних заходів із визначення прав власників земельних часток при спільному їх використанні.

Розробляючи пропозиції щодо визначення прав власників земе­льних часток при спільному використанні земель на різному праві,

враховують:

• наявність, розміщення і площі земельних масивів, які є влас­ністю сільськогосподарських підприємств як юридичних осіб;

• наявність розміщення і площі земельних ділянок сільськогос­подарських угідь, які перебувають у власності громадян, та форми їх використання сільськогосподарським піддприємством, фермерсь­ким господарством;

• наявність, розміщення і площі земельних ділянок, орендова­них у органів виконавчої влади або місцевого самоврядування;

• наявність, розміщення і площі земельних ділянок, які є на праві спільної власності (колишня колективна) власників земель­них часток (паїв), у тому числі зайнятих об'єктами нерухомого майна.

Проект складають на основі погоджених і затверджених у вста­новленому порядку результатів інвентаризації земель, унаслідок якої уточнюють розміри земельних часток. У подальшому формують і розміщують масиви земель, які є власністю юридичної особи, роз­міщують земельні ділянки, що перебувають у власності громадян. Уточнюють розміри земельних часток відповідно до чинного зако­нодавства.

Земельні масиви, що є власністю юридичної особи, формують і

розміщують у такий спосіб.

На підставі проведеного аналізу фактичного використання земе­льних часток установлюють площу сільськогосподарських угідь, що є власністю сільськогосподарської організації як юридичної особи, тобто площу земельних часток, внесених у статутний (складовий) капітал або пайовий фонд і викуплених у власність сільськогоспо­дарською організацією, подарованих сільськогосподарській органі­зації. Зазначені площі сільськогосподарських угідь зараховують до неподільного фонду, який не підлягає поділу на земельні частки.

Ці земельні ділянки доцільно сформувати і розмістити єдиним масивом з обліком економічної і господарської доцільності (розта­шування тваринницьких ферм, виробничих центрів, місць прожи­вання членів (учасників) сільськогосподарської організації, ринків збуту, транспортних магістралей тощо).

У цей масив бажано залучати землі, використання яких має ви­значальне значення в забезпеченні основних напрямів його вироб­ничої діяльності.

Щоб не зачіпати інтересів інших власників земельних часток, І площу земельного масиву, що відводиться, потрібно формувати з урахуванням якісної оцінки земель, а саме: кількість балів земель­ного масиву, що відводиться, має бути не більшою від загальної кількості переданих земельних часток (паїв).

Межі земельного масиву встановлюють з урахуванням його ком­пактного розміщення, по можливості поєднуючи з існуючими межа­ми поза сівозмінних масивів, полів і робочих ділянок з чітко вира­женими на місцевості природними і штучними межами (річками, струмками, каналами, дорогами, лісосмугами тощо).

На підставі даних формування земельного масиву, який є влас­ністю сільськогосподарського підприємства як юридичної особи і внесений до неподільного фонду, складають реєстр земельних діля­нок (контурів) сільськогосподарських угідь. Одночасно вказують площі несільськогосподарських угідь, що рекомендуються до пере­дачі сільськогосподарському підприємству.

Земельні масиви, що перебувають у власності громадян, розмі­щують з урахуванням сформованих форм правових взаємин влас­ників земельних часток із сільськогосподарським підприємством, площі земельних угідь, переданих для використання сільськогоспо­дарському підприємству на тому чи іншому праві, місця проживан­ня громадян, забезпечуючи створення компактних масивів сільсь­когосподарських угідь.

Земельні ділянки, що відповідають земельним часткам, право користування якими внесено в статутний капітал підприємства, до­цільно формувати єдиним масивом. Розміщують їх компактно із зе­мельним масивом сільськогосподарських угідь, що перебувають у власності сільськогосподарського підприємства.

Сільськогосподарські угіддя, які сільськогосподарське підприєм­ство використовує на умовах оренди, варто розміщувати з ураху­ванням термінів оренди.

Якщо в складі землекористування є сільськогосподарські угіддя, передані шд час приватизації земель органами місцевого самовря­дування в оренду сільськогосподарському підприємству, то потрібно визначити місце розташування цих земельних ділянок.

Розробляючи проектні пропозиції, слід також ураховувати поба­жання власників земельних часток щодо розпорядження ними піс­ля закінчення терміну правових відносин із сільськогосподарським підприємством.

Якщо до моменту розроблення проектних пропозицій щодо впорядкування землекористування сільськогосподарського підприємств виникає потреба у виділенні земельних ділянок для організації селянських господарств власників земельних часток, то ці питання також розглядають, а їх рішення відображають у проекті землеустрою.

Власність на несільськогосподарські угіддя мас бути оформлена відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Конкретні види і площі несільськогосподарських угідь можуть бути передані у власність громадянам за рішеннями органів вико­навчої влади або місцевого самоврядування.

Несільськогосподарські угіддя передають у власність з ураху­ванням:

• побажань громадян і юридичних осіб;

• розміщення їх продуктивних земель;

• побажань суміжних землекористувачів;

• природно-екологічного значення і доцільного господарського використання цих земель;

• створення територіальних умов для формування раціонально­го землекористування.

Межі переданих у власність сільськогосподарських і несільсько­господарських угідь доцільно поєднувати з чітко вираженими на місцевості природними і штучними межами (річками, струмками, каналами, дорогами, лісосмугами тощо).

Вкраплені в ділянки продуктивних земель контури несільського­сподарських угідь, як правило, передають повністю власникам сіль­ськогосподарських угідь, усередині яких вони знаходяться.

Якщо на суміжні несільськогосподарські угіддя претендують кі­лька громадян і юридичних осіб, то ці угіддя розподіляють між ни­ми пропорційно площі сільськогосподарських угідь, переданих у власність, з урахуванням господарської доцільності і взаємної домо­вленості.

Якщо громадяни і юридичні особи не побажали одержати у влас­ність несільськогосподарські угіддя, то розробляють пропозиції що­до зарахування їх до земель запасу, лісового або водного фонду, ін­ших категорій.

Несільськогосподарські угіддя (ліси, річки, водойми, міжсільські дороги, земельні ділянки під об'єктами історії і культури, території загального користування та ін.), які за своїми природно-екологіч­ними умовами або правовим статусом не можуть бути передані у власність громадянам і юридичним особам, заносять до земель від­повідних категорій.

Розглядаючи питання про передачу земель, які займають міжго­сподарські і внутрішньогосподарські дороги, установлюють їх при­належність, правовий статус, склад об'єктів, що вони обслуговують. Значну частину доріг, розташованих на території сільськогосподар­ських підприємств, використовують переважно садівничі товариства та інші організації, що не оформили земельне відведення і права на їх влаштування. На основі проведеного аналізу встановлюють їх приналежність і правовий статус (передають у власність сільського­сподарським підприємствам, оформляють відведення землі відпо­відним організаціям тощо).

При розробленні пропозицій, пов'язаних з освоєнням несільсько­господарських угідь для виробництва сільськогосподарської продук­ції, за укрупненими показниками визначають види, обсяги і вартість культуртехнічних робіт з освоєння цих земель у різні види продуктив­них земель із зазначенням частки фінансування за рахунок коштів громадянина (юридичної особи) і органів місцевого самоврядування.

Результати проведених робіт, пов'язаних із передачею несільсь­когосподарських угідь у власність, відображають:

• на кресленні проекту впорядкування землекористування;

• у реєстрі ділянок (контурів) несільськогосподарських угідь, пе­реданих громадянам і юридичним особам у власність або інші кате­горії, що включаються в землі;

• у відомості заходів щодо освоєння земельних угідь, що раніше вибули із сільськогосподарського обігу, переданих громадянам і юридичним особам у власність;

• у пояснювальній записці до проекту.

Матеріали з передачі несільськогосподарських угідь погоджують .і юридичними особами і власниками земельних часток, яким пере­дають у власність ці угіддя, зацікавленими підприємствами й орга­нами місцевого самоврядування, яким намічають передати несіль­ськогосподарські угіддя, що мають природно-екологічне або суспі­льно-господарське значення, а також з районним комітетом із земе­льних ресурсів і землеустрою.

Межі і площі земельних ділянок під об'єктами нерухомості вста­новлюють на основі матеріалів інвентаризації земель з урахуван­ням фактичного функціонального призначення об'єктів, затвердже­ної проектно-технічної і будівельно-планувальної документації або норм відведення земель.

При встановленні фактичних меж і площ земельних ділянок під відповідними об'єктами нерухомості в межі цієї земельної ділянки вносять землі, які безпосередньо зайняті об'єктом нерухомості, і при­леглі до цього об'єкта нерухомості території, необхідні для забезпе­чення його функціонування з урахуванням дотримання технологіч­них вимог щодо їх експлуатації, протипожежної безпеки, санітарних та інших норм.

Установлюючи площу земельних ділянок під об'єктами нерухо­мості, можна використовувати нормативи, норми відведення, проект­ів по технічну документацію та ін.

За відповідності фактичних розмірів земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомості, нормативам її межі установлюють за фактичним використанням. Якщо ж фактична площа земельної ділянки перевищує встановлену або менша за неї, то за згодою власника нерухомості за ним закріплюється земельна ділянка за фак­тичним використанням. У разі неводи власника об'єкта нерухо-

мості йому передають земельну ділянку площею, що відповідає но­рмам відведення земель або проектно-технічної документації й за­безпечення функціонування об'єкта нерухомості.

За матеріалами встановлення меж і площі ділянок складають реєстр земельних ділянок, на яких розташовані відповідні об'єкти нерухомості, із зазначенням функціонального призначення конкрет­ного об'єкта нерухомості, його номера і площі (фактичної і за вста­новленими нормами і формами передачі, безоплатно або за плату).

Місце розташування і погоджені з власником об'єктів нерухомос­ті площі земельних ділянок відображають на проектному кресленні.

За результатами проектування складають зведену експлікацію земель, у якій відображають проектні площі земельних угідь, у тому числі за формами власності:

• у власності юридичної особи;

• громадян, які використовують сільськогосподарське підприєм­ство на умовах оренди і права власності;

• органу місцевого самоврядування, що передані сільськогоспо­дарському підприємству в оренду;

• громадян, що не використовували свої права з реалізації земе­льних часток;

• неоформлені у власність — незатребувані земельні частки;

• у власності громадян, що збільшили особисті господарства;

• передані у фонд перерозподілу земель.

Розподіл земель, які використовуються на різному праві на тери­торії Грушівської сільської ради, наведено в табл. 11.8.

Табліщя 11.8. Експлікація земель, переданих сільськогосподарським підприємствам і фермерським господарствам у спільну часткову власність та оренду

Правовий статус використання земельних часток (паїв) охарак­теризований у табл. 11.9.

Рекомендоване використання земель несіль.ськогосподарського

-11.11.

призначення, в тому числі земельних ділянок

пом, і їх правовий статус показано в табл.

Таблиця 11.10. Площі несільськогосподарських угідь, переданих у власність сільськогосподарським підприємствам і господарствам, га

Таблиця 11.11. Площі земельних ділянок, які зайняті об'єктами нерухомого майна, що передане або передається сільськогосподарським підприємствам