Контрольні запитання.

1. Як визначити межі обєкту грошова оцінка земель водного фонду?

2. Що покладається в основу розрахунку грошової оцінки земель водного фонду?

3. Опишіть формули розрахунку і дайте пояснення.

4. Як враховується коефіцієнт функціонального використання водного об’єкту?

5. Які особливості грошової оцінки інших земель водного фонду?

8.6 Грошова оцінка земель лісового фонду

Вивчення цього розділу доцільно розпочати з того, що чітко усвідомити, що є об’єктами оцінки цього розділу.

До земель лісового фонду належать не тільки ліси, бори, лісопарки (землі, вкриті лісовою рослинністю), а також надані для потреб лісового господарства, але не вкриті лісовою рослинністю території підсобних господарств, розплідників, насіневих станцій тощо.

Об'єктами грошової оцінки земель лісового фонду є земельні ділянки, вкриті лісовою рослинністю або призначені для залісення, ділянки нелісових земель лісового фонду, а також ділянки земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного використання у складі земель лісового фонду.

Грошова оцінка ділянки, вкритої лісовою рослинністю або призначеної для залісення (таксаційного виділу), визначається за формулою:

Ц_лд = Ц_нол х П_лд, (9) де

Ц_лд - грошова оцінка ділянки (таксаційного виділу), грн.;

Ц_нол - грошова оцінка 1 га вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення земель відповідного типу лісорослинних умов у відповідній природній (лісорослинній) зоні, групі та категорії захисності лісів, лісотаксовому поясі та розряді лісових такс;

П_лд - площа ділянки, га.

Цю формулу можна застосовувати не до всіх земель лісового фонду, а тільки до вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення. Тому що до об’єктів оцінки належать лісові землі.

Загальна величина грошової оцінки земель лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення по землевласниках та землекористувачах, визначається як сума оцінок окремих ділянок (таксаційних виділів).

Рис. 8.6

Розглянемо це на прикладі. Для спрощення ситуації візьмемо лісовий масив, розбитий на квартали. Відповідно до визначення розряду лісових такс кожний лісовий квартал є окремою земельною ділянкою.

Для прикладу уявимо, що у кварталі всюди росте сосна. Через один край цього кварталу протікає р. Мала, друга частина розташована на піщаному пагорбі. Неважко зрозуміти, що у низині грунти будуть зволожені або й заболочені, а на піщаному пагорбі сухі. Вміст гумусу та фізична структура буде суттєво відрізнятись, а між цими типами грунтів буде, щонайменше, ще одна перехідна зона з типами грунтів, які відрізняються як від заболочених так і від сухих пісків. Відповідно до визначення типу лісорослинних умов кожна з цих частин має обчислюватись як окрема ділянка, тобто окремий таксаційний виділ.

Нормативна оцінка земель лісового фонду здійснюється як оцінка еталонного лісонасадження. На це треба звернути особливу увагу. При нормативній грошовій оцінці слід ігнорувати реальний породний склад, густоту та якість деревостану, рослинність і фауну, що знаходиться на оцінюваній земельній ділянці. Розрахунок здійснюється так, наче на оцінюваній земельній росте оптимальний для цього лісорослинного типу склад дерев при цьому здійснюється оптимальний оборот рубки.

Вихідні дані для розрахунків (площі і типи лісорослинних умов ділянок земель, їх належність до лісорослинних зон, груп і категорій захисності лісів тощо) приймаються за даними матеріалів лісовпорядкування.

В новій редакції Порядку внесено суттєві зміни, які спрямовані на спрощення механізму оцінки. Нормативна грошова оцінка 1 га лісових земель Полісся, Лісостепу та Степу наведена в додатку 4 (таблиці 4,2- 4.4). Для цих земель нема необхідності взагалі виконувати детальні розрахунки, укрупнені показники можна брати прямо з таблиці.

В той же час дещо детальніше прописані механізми розрахунків для Карпатського регіону, Криму та гірського Криму. Принципових змін в порівнянні з попередньою редакцією у розрахунках не відбулось. Алгоритм той самий. В цьому легко переконатись порівнявши формули. Невеликі зміни внесені лише у застосування коефіцієнтів

В основу розрахунку оцінки 1 га лісових земель покладається капіталізація нормативного середньорічного економічного ефекту від їх використання.

Середній річний нормативний економічний ефект від вирощування деревини визначається як різниця між очікуваним доходом і середніми річними плановими виробничими витратами на лісовирощування. В Порядку складові описані більш точно, але для цього розділу важливим є зрозуміле викладення основних принципів застосування алгоритму розрахунку.

Лісові насадження дають досить широкий спектр продукції, тому для переходу до сукупної вартості всіх складових застосовано термын товаризація деревини тобто перерахунок у вартість товарної деревини. Товаризація здійснюється за таблицями товарної структури деревостанів, вміщеними у довідковому виданні та іншими нормативами товарності. Оцінка деревини від рубок догляду за лісом приймається у розмірі 20% від оцінки деревини від рубки головного користування.

Нормативна грошова оцінка 1га лісових земель Карпатського регіону розраховується за формулою:

Ц _нол = Е_л  Т_к  К₁  К₂  К_і , (10)

де:

Е_л - нормативний середньорічний економічний ефект від вирощування деревини на 1 га лісових земель відповідного типу лісу у відповідних категорії лісів та розряді лісових такс, (у гривнях).

Т_к – термін капіталізації, який встановлюється на рівні 50 років.

К₁– коефіцієнт, який враховує ефект від використання недеревної продукції та природних корисних властивостей лісів;

К₂ - коефіцієнт, який враховує відповідність фактичної лісистості території адміністративної області оптимальній;

К_і - річний коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, який щорічно уточнюється станом на 1 січня у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Наведена формула дуже нагадує розглянуту на початку глави універсальну формулу. Але є певні відмінності.

По-перше, термін капіталізації становить не звичні 33 роки, а 50 років.

По-друге, у цій формулі відсутня площа земельної ділянки. Дійсно, за цією формулою ми тільки визначаємо грошову оцінку 1 га вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення земель, тобто питомий показник, приведений до 1 га земель відповідного типу.

Таким чином, для визначення грошової оцінки тепер достатньо питомий показник перемножити на площу земельної ділянки відповідного типу. А для отримання загального результату по всій оцінюваній земельній ділянці треба скласти всі результати грошової оцінки по окремих ділянках.

Приклад розрахунку середньої річної таксової вартості деревини наведено у додатку 4 (таблиця 4.5) Порядку.

У порядку застосовано коефіцієнт (К1), який враховує ефект від використання недеревної продукції та природних корисних властивостей лісів. В новій редакції Порядку підходи до визначення цього коефіцієнта та його значення суттєво змінено. Його визначено експертним шляхом і він приймається на рівні:

для експлуатаційних лісів – 1,5

для лісів інших категорій, в яких рубки головного користування дозволені – 2,0

для лісів, у яких рубки головного користування заборонені – 4,0

Виникає питання – що таке ефект від використання недеревної продукції та природних корисних властивостей лісів? Це використання лісів, в першу чергу, як зелених поясів навколо населених пунктів, для відпочинку населення (навіть у тих випадках, коли ліси не віднесені до рекреаційних), збір грибів, ягід, полювання, прогулянки тощо.

Коефіцієнт, який враховує відповідність фактичної лісистості до оптимальної (К₂), обчислюється за співвідношенням оптимальної та фактичної лісистості території. Значення коефіцієнта наведені у додатку 4 (таблиця 4.7) і не викликає труднощів у застосуванні тому наводити її у цій книзі недоцільно .

Нормативна грошова оцінки 1 га лісових земель гірського Криму принципово не відрізняється від оцінки земель Карпатського регіону і розраховується за формулою:

Ц нол = Ел  Тк  К1  К2  К3  К4  Кі , (11)

де :

Ел – середні річні планові виробничі витрати на вирощування лісу на 1 га лісових земель, у гривнях (додаток 4, таблиця 4.6);

К3 - коефіцієнт, який враховує господарську цінність грунтів типів лісорослинних умов гірського Криму;

К4 - коригувальний коефіцієнт, який враховує протиерозійну цінність лісів гірського Криму.

Приклад розрахунку середньої річної таксової вартості деревини наведено у додатку 4 (таблиця 4.5). Описаний в Порядку приклад досить зрозумілий і тому наводити ще один у цьому розділі недоцільно.