Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Адмін процес Демський Е.Ф..doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.05.2019
Размер:
3.58 Mб
Скачать

Глава 13

ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

г) вирішення питання про необхідність залучення та викли­ку на судовий розгляд свідків, експертів, спеціалістів перекла­дачів (статті 65—68 КАС України), порядок виклику яких рег­ламентується гл. З КАС України.

Третя група дій стосується вирішення інших питань проце­суального забезпечення розгляду адміністративної справи. До таких питань, зокрема, належать:

а) за обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає усі заходи щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. В такому випадку виклик осіб, які беруть участь у справі, а також повідомлення про постановлені судом ухвали здійснюються за допомогою кур'єра, телефону, факсу чи інших технічних за­ собів, порядок використання яких регламентується статтями 38-39 КАСУ;

б) прийняття рішення про проведення попереднього судо­ вого засідання (ст. 111 КАСУ).

Попереднє судове засідання (ст. 111 КАС) за змістом є про­довженням підготовки справи до судового розгляду. Воно здій­снюється з метою: по-перше, з'ясування можливості врегулю­вання спору до судового розгляду справи (відмова позивача від позову, примирення сторін тощо); по-друге, забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи протягом розум­ного строку, якщо спір не врегульовано і сторони не дійшли згоди.

Проте варто звернути увагу на те, що як для підготовки справи до судового розгляду, так і для попереднього судового засідання законодавець не встановлює певного строку, протя­гом якого має бути проведено підготовку справи та попереднє судове засідання, а лише підкреслює, що це має бути здійснено «протягом розумного строку». Така невизначеність може спри­яти тяганині при підготовці справи. У Кримінально-процесу-альному кодексі (статті 240—241) та у Цивільному процесуаль­ному кодексі (ст. 129) встановлено, що попереднє судове засі­дання повинно бути призначене і проведене протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі. В цьому зв'язку вбачається за доцільне встановлення аналогічної норми і в ад­міністративному судочинстві. Однак, враховуючи, що публічні (управлінські) відносини, у сфері яких і виникають адміністра­тивно-правові спори, характеризуються оперативністю, дина­мічністю та мобільністю, строк для підготовки справи до судо­вого розгляду та попереднього судового засідання не може пе-

312

ревищувати п'яти днів із дня відкриття провадження в адміністративній справі. Саме це й має бути закріплене в Ко­дексі адміністративного судочинства України.

Попереднє судове засідання проводиться одноособово суд­дею, який здійснює підготовку справи до судового розгляду, оскільки він вже певним чином орієнтується у цій справі. У попередньому судовому засіданні беруть участь сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. Аналіз зазначеної норми дає підстави стверджувати, що інші учасники адміністра­тивного процесу, такі як свідки, експерти, спеціалісти, на по­переднє судове засідання не запрошуються.

Всі дії судді щодо проведення попереднього судового засі­дання можна поділити на:

  1. врегулювання спору шляхом відмови від позову або його низнання відповідачем чи примиренням сторін;

  2. уточнення позовних вимог та визначення складу осіб, які (іеруть участь у справі;

  3. забезпечення судового розгляду адміністративної справи доказами;

  4. вирішення інших питань.

Перелік цих дій не є вичерпним, він може доповнюватися і метою повної і всебічної підготовки справи до судового роз­гляду.

Важливою процесуальною дією судді у попередньому судо-иому засіданні є врегулювання спору шляхом відмови від позо-пу або його визнання чи примирення сторін. Суддя з'ясовує у сторін або їх представників, чи не відмовляється позивач від адміністративного позову, чи не визнає відповідач адміністра­тивний позов і роз'яснює сторонам можливості щодо прими­рення.

Порядок відмови позивача від позову та визнання відпові­дачем позову встановлюється ст. 112 КАС України, якою перед-(>л чається:

  1. право позивача на відмову від адміністративного позову повністю або частково, а відповідача — на визнання позову повністю або частково;

  2. відмова від адміністративного позову або його визнання мають бути викладені у письмовій заяві до суду, яка приєд­ нується до справи;

  3. відмова від адміністративного позову або його визнання можуть бути прийняті судом-(суддею), якщо дії позивача чи

313