Глава 17

порушник працював і з його заробітку проводилось відрахуван­ня в дохід держави. Кількість днів, відпрацьованих правопо­рушником, має бути не менше кількості робочих днів, що при­падають на встановлений судом календарний строк стягнення.

До строку відбування стягнення зараховується час, протя­гом якого правопорушник не працював із поважних причин, але йому відповідно до закону виплачувалася заробітна плата і, звісно, здійснювалися певні відрахування із заробітної плати в дохід держави. До цього строку зараховується: час хвороби; час, наданий для догляду за хворим; час, проведений у відпустці по вагітності й пологах.

У разі ухилення особи від відбування виправних робіт, за­стосованих за вчинення дрібного хуліганства, постановою судді невідбутий строк виправних робіт може бути замінено штра­фом від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом з розрахунку один день арешту за три дні виправних робіт, але не більш як на п'ятнадцять днів (ст. 325 КУпАП).

Постанова про застосування адміністративного арешту вва­жається виконаною після фактичного відбування адміністра­тивного арешту в місцях, що їх визначають органи внутрішніх справ. До відбування адміністративного арешту зараховується строк адміністративного затримання.

Особам, підданим адміністративному арешту, за час пере­бування під арештом заробітна плата за місцем постійної робо­ти не виплачується.

Постанова в частині відшкодування майнової шкоди вва­жається виконаною з моменту фактичного відшкодування шко­ди. Постанова в частині про відшкодування майнової шкоди є виконавчим документом і підлягає виконанню правопорушни­ком не пізніш як через п'ятнадцять днів із дня вручення йому копії. У разі невиконання постанови у частині відшкодування майнової шкоди у встановлений строк, застосовуються правила примусового виконання у порядку виконавчого провадження.

Звісно, що адміністративно-деліктні провадження потребу­ють певного вдосконалення і закріплення усіх стадій на зако­нодавчому рівні.

ПРОГРАМА

курсу навчальної дисципліни

«Адміністративне процесуальне

право України»

Загальні методичні вказівки

Реалізація конституційних положень про те, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, потребує значної перебудови всієї правової системи держави, в тому числі провідних галузей права, особ­ливо у сфері публічних відносин. Розвиток правового регулю­вання створює передумови для гідного захисту прав громадян та юридичних осіб і формування нових правових інститутів, підгалузей і галузей права, спрямованих на втілення в життя ідеології Конституції України, її основних положень стосовно відносин людини і держави. Однією з таких нових галузей пра­ва, норми якої призначені для захисту прав і свобод фізичної чи юридичної особи, їх інтересів, є Адміністративне процесу­альне право України.

Призначення навчального курсу «Адміністративне проце­суальне право України» полягає в поглибленому вивченні сту­дентами юридичного спрямування форм і методів, конститу­ційних і законодавчих засад та засобів захисту прав людини. Адже саме нормами Адміністративного процесуального права України забезпечується визнання прав, обов'язків та інтересів у публічній сфері фізичних чи юридичних осіб та їх захист уп­равлінськими, інстанційними та судовими засобами. Норми адміністративного процесуального права України визначають порядок, умови та заходи розгляду і вирішення конкретних ад­міністративних справ.

Найважливішим завданням курсу є надання студентам гли­боких знань і навичок вирішення складних завдань публічного характеру. Дедалі більше громадянинові доводиться спілкува­тися з органами владних повноважень із питань, пов'язаних із:

477

АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

ПРОГРАМА КУРСУ

виборчими процесами і референдумами; організацією руху транспортних засобів; охороною навколишнього середовища; господарською діяльністю, захистом прав споживачів, пра­цевлаштуванням, одержанням дозволів на певні види роботи тощо. Тому надання кваліфікованої юридичної допомоги, без­посереднє вирішення зазначених питань можливе лише за умо­ви досконалого знання відповідної правової бази та уміння са­мостійного їх вирішення.

Навчальний курс «Адміністративне процесуальне право Ук­раїни» складається з двох частин: Загальної та Особливої.

Загальна частина — поняття юридичних процесів, норм ад­міністративного процесуального права, правовідносин, основні принципи та теоретичні обгрунтування поняття суб'єктів ад­міністративного процесу, доказів у адміністративному процесі та процесуальних строків у процесі, їх значення тощо.

Особлива частина містить норми, що регулюють окремі види адміністративних проваджень, порядок і умови їх здійс­нення. Норми особливої частини установлюють певні юридич­ні режими і правила вчинення процесуальних дій, встановлю­ють юридичні наслідки за їх недотримання, невиконання чи порушення.

Зміст Загальної і Особливої частин взаємозалежні й склада­ють одне ціле, спрямоване на розгляд і вирішення адміністра­тивної справи в сфері публічних (управлінських) відносин, не пов'язаних із службовим підпорядкуванням.