Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Адмін процес Демський Е.Ф..doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.05.2019
Размер:
3.58 Mб
Скачать

Глава 13

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідаль­ність, установлену законом, а саме ст. 1856 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невжиття заходів щодо ок­ремої ухвали суду чи окремої постанови судді, а також ст. 382 КК установлена кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення.

13.5. Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ

Сфера публічно-правових відносин характеризується різно­маніттям управлінської діяльності, з яким тісно пов'язана юри­дична природа адміністративних спорів, що й зумовлює деякі процесуальні особливості розгляду і вирішення окремих кате­горій адміністративних справ.

Кодекс адміністративного судочинства України (гл. 6) ви­окремлює кілька видів адміністративних спорів, вирішення яких потребує спеціального, виключного врегулювання норма­ми права: порядку та умов розгляду і вирішення спорів; строків звернення до суду, розгляду справ та їх обчислення; уточнення суб'єктів звернення; можливості апеляційного чи касаційного оскарження тощо. Ці та інші винятки із загального порядку розгляду і вирішення справ і становлять особливості провад­ження в окремих категоріях адміністративних справ. За пред­метом адміністративно-процесуального регулювання вони поділяються на:

1) особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів;

  1. особливості провадження у справах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом та з процесом референдуму;

  2. особливості провадження у справах щодо проходження публічної служби;

  3. особливості провадження у справах щодо оскарження рі­ шень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби;

  4. особливості провадження щодо реалізації права на мирні зібрання.

Особливості провадження у справах щодо оскарження норма­тивно-правових актів встановлені ст. 171 КАС України.

Нормативно-правові акти — це одна із форм зовнішнього виявлення владовідносин у публічній сфері. Прийняті органом

334

ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

шіадних повноважень у межах законності й відповідно до ком­петенції вони містять норми права, розраховані на багаторазо-ію їх застосування невизначеним колом осіб. У таких актах найчастіше встановлюються обумовлені специфікою сфери уп­равління обмеження і заборони, які певною мірою можуть сто­суватися реалізації та захисту прав, свобод та інтересів фізич­них чи юридичних осіб.

Проте, враховуючи, що нормативно-правові акти прийма­ються компетентним ррганом із дотриманням відповідної проце-цури і способу їх прийняття, підпису, реєстрації та оприлюднен­ня, вважається, що вірогідність неправомірності нормативного акта зовсім низька, може бути лише як виключення. В цьому ■т'язку законодавець, на відміну від оскарження рішень (право-пих актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності органу владних повноважень, встановлює певні додаткові умови оскарження нормативних актів, які б забезпечували охорону інтересів держа-ии у поєднанні з охороною інтересів особи. Ці умови об'єктивізують юридичний рівень адміністративних процесуальних відносин щодо оскраження нормативно-правових актів і виступають як мідповідні особливості.

1. Уточнення (конкретизація) на законодавчому рівні пред­ мета позову щодо оскарження нормативно-правових актів, за якими адміністративний суд перевіряє:

а) законність (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів та розпоряджень Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, поста­ нов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

б) законність та відповідність правовим актам вищої юри­ дичної сили нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самовря­ дування та інших суб'єктів владних повноважень.

Визначення законодавцем цієї особливості вирішує, при­наймні, два питання: перше — законодавець таким чином від­межовує юрисдикцію Конституційного Суду України та робить перелік актів, які можуть бути предметом розгляду у Конститу­ційному Суді, й друге — законодавець встановлює коло суб'єктів шіадних повноважень, рішення яких у формі нормативних ак­тів можуть бути оскаржені в адміністративному суді.

2. Звуження підстав позову, тобто обставин (випадків), яки­ ми позивач обґрунтовує свої вимоги у зверненні до суду з по-

335