3.2. Структура адміністративних процесуальних відносин

Виникнення, розвиток і припинення адміністративних процесуальних відносин залежить від певних умов. До них на­лежать наявність: а) юридичної основи; б) суб'єктів процесу та їх адміністративно-процесуальної правосуб'єктності; в) об'єктів правовідносин; г) змісту правовідносин; ґ) юридичних фактів. Зазначені умови і становлять структуру адміністративних про­цесуальних відносин.

Юридичною основою адміністративних процесуальних відно­син є правові норми, що містяться у законодавчих і норматив­них актах. Ці норми опосередковують зміст адміністративних процесуальних відносин, визначають права і обов'язки учасни­ків таких відносин, їхню поведінку і впливають на характер і мсту діяльності. Як зазначалося вище, правова норма є необхід­ною умовою виникнення, зміни і припинення правовідносин.

Суб'єктами адміністративних процесуальних відносин ви­ступають:

1. особи, які розглядають і вирішують адміністративні спра- ші — державні органи, їх посадові особи; органи місцевого са- монрядування, їх посадові особи; суди які розглядають і вирі­ шують адміністративні справи; суди, які здійснюють перегляд адміністративної справи в порядку оскарження чи опротесту- ішппя, або в апеляційному і касаційному порядку та в зв'язку з шп[ятковими та нововиявленими обставинами;

2. особи, які обстоюють в адміністративному процесі осо- Онсті права та законні інтереси — громадяни, юридичні особи, колективи громадян і організацій в особі їх представників із

67

АДМІН1

ГЛАВА З

ІСТРАТИВНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

метою захисту своїх прав та інтересів; державні органи в особі їх представників із метою захисту інтересів держави та суспіль­них інтересів;

3. особи, які представляють та захищають інтереси інших осіб — законні представники: батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники, інші особи, визначені законом;

4. особи, які сприяють адміністративним провадженням та здійсненню адміністративного судочинства — свідки, експерти, перекладачі, спеціалісти.

Необхідною умовою для вступу зазначених суб'єктів у кон­кретні адміністративні процесуальні відносини є адміністра­тивна процесуальна правосуб'єктність, яка складається з пра­воздатності та дієздатності.

Адміністративна процесуальна правоздатність визначає здатність особи мати певний обсяг прав та обов'язків, необхід­них для того, щоб стати суб'єктом адміністративних процесу­альних відносин. Адміністративна процесуальна правоздатність у громадян виникає з моменту народження, а у юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядуван­ня—з моменту їх державної реєстрації або утворення в уста­новленому законом порядку. Припиняється правоздатність (якщо йдеться про фізичну особу) — з моменту смерті, а юри­дичних осіб, органів державної влади, органів місцевого само­врядування — з моменту реорганізації або ліквідації.

Адміністративна процесуальна дієздатність — це здатність особи здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі й доручати ведення справи представни­кові. Адміністративна процесуальна дієздатність належить фі­зичним особам, які досягли повноліття, а також особам, які відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь у справі до досягнення повноліття та юридичним особам, орга­нам державної влади, органам місцевого самоврядування, гро­мадським організаціям, установам, закладам.

Адміністративна процесуальна правоздатність і дієздатність осіб визначається законами, наприклад, ст. 48 КАС України; статтями 25, 26, ЗО, 31, 32, 80 ЦК України; статтями 28, 29 ЦПК України, ст. 12 КУпАП та іншими законодавчими актами.

Важливим кроком у визначенні правової природи адміністра­тивних процесуальних відносин є з'ясування об'єкта правовід­носин, його зв'язків з суспільними відносинами та взаємодії з іншими матеріальними та процесуальними галузями права. Ви-

68

вчення існуючих з цього приводу уявлень дає можливість, при­наймні, говорити про наявність двох точок зору на це питання. Перша точка зору: більшістю авторів у юридичній літера­турі об'єктом правовідносин визнається поведінка (суб'єктів) учасників відносин, їхні дії чи утримання від дій, що спрямо­вані на вирішення різноманітних правових інтересів¹. Вони розглядають правовідносини як форму існування суспільних підносин при вирішенні конкретних інтересів, урегульованих

і юрмами права.

Друга точка зору: окремі автори, уникаючи пострадянсько­го словосполучення «суспільні відносини» вказують на ма­теріальний характер об'єктів відносин. Наприклад, у підручни­ку «Муніципальне право України» зазначається, що «основни­ми об'єктами муніципально-правових відносин є: влада народу; державна влада; права, свободи й обов'язки людини і громадя­нина; влада територіальних громад; питання місцевого значен­ня...»². У підручнику «Цивільне право України» вказується, що об'єкт цивільно-правових відносин — це те, на що спрямовано суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок з метою задоволен­ня відповідних інтересів, що об'єктами цивільних правових відносин є: а) речі; б) дії, у тому числі послуги; в) результати духовної та інтелектуальної творчості; г) особисті немайнові

блага³.

Звісно, що кожен має право на власну думку, але відносини, ирсгульовані нормами права, не можуть бути поза суспільними відносинами. Зазначені в прикладах речі, матеріальні цінності,

¹ Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Га- ршцук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2005. — С. 51; Берлач А. І. Адміністративне право України: Нвч. посібник для дист. навч. — К.: Ун-т «Україна», 2005. — С. 61; Колпаков В. К., Кузьмен- ко О. В. Адміністративне право України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — С. 66; Транспортне право України: Навч. посібник / Е. Ф. Дем- с-ький, В. К. Гїжевський, С. Е. Демський, А. В. Мілошевич; За заг. ред. В. К. Гіжевського, Е. Ф. Демського. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — С. 45; Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. Кримінальний процес України: Підручник. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Либідь, 1999. — С. 11; Лиш А. О. Кримінальний процес. Загальна частина: Навч. посібник для дист. навчання. — К.: Ун-т «Україна», 2006. — С. 16.

² Муніципальне право України: Підручник / В. Ф. Погорілко, О. Ф. Фриць- кий, М. О. Баймуратов та ін.; За ред. В. Ф. Погорілка, О. Ф. Фрицького. - К.: Юрінком Інтер, 2001. — С. 24—25.

³ Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / Д. В. Боброва, О. В. Дзе- рн, А. С. Довгерт та ін.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. Кн. перша. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — С. 72—74.

69