Глава 17

ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

4. вчинення дії особою в стані крайньої необхідності (ст. 18) або необхідної оборони (ст. 19);

5. видання акта амністії, якщо він усуває застосування ад­ міністративного стягнення. Такі акти амністії видаються Вер­ ховною Радою України. Якщо до видання акта амністії до осо­ би було застосовано адміністративне стягнення, то відповідно до ст. 302 КУпАП орган (посадова особа), який виніс постано­ ву про накладення стягнення, припиняє її виконання;

6. скасування акта, який встановлює адміністративну від­ повідальність. Наприклад, КУпАП була встановлена відпові­ дальність за дрібну спекуляцію (ст. 157), а Законом України від 2 червня 2005 р. така відповідальність скасована. Однак якщо правопорушення було вчинене до з'ясування відповідальності й на день її скасування не розглянуто чи розглянуто, а поста­ нова не виконана, то провадження у цій справі закривається провадженням, а орган (посадова особа) який виніс постанову про накладення стягнення, припиняє її виконання;

7. закінчення на момент розгляду справи про адміністра­ тивне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, ст. 328 МКУ, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про боротьбу з коруп­ цією». Такі строки складають два місяці з дня вчинення або виявлення правопорушення і один місяць у разі відмови у по­ рушенні кримінальної справи, але в діях є ознаки адміністра­ тивного правопорушення з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття. За вчи­ нення корупційних дій встановлено строк притягнення до ад­ міністративної відповідальності шість місяців;

8. наявність за тим самим фактом щодо особи, яка притя­ гається до адміністративної відповідальності, постанови компе­ тентного органу (посадової особи) про накладення адміністра­ тивного стягнення або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також пору­ шення за даним фактом кримінальної справи. Отже, особа не може бути притягнута двічі за одне й те саме правопорушення. Постанова про накладення стягнення є обов'язковою для ви­ конання всіма особами. Особа також не може бути притягнута до адміністративної відповідальності, якщо в її діях є ознаки злочину і проти неї порушена кримінальна справа;

9. смерть особи, щодо якої було розпочато провадження у справі. Якщо справа до смерті особи була розглянута і винесена

446

постанова, то орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення стягнення, припиняє її виконання.

Принципи, за якими розглядаються справи про адміністра­тивні правопорушення, являють собою складову частину за­гально-правових принципів, на яких базується процесуальна діяльність органів (посадових осіб) при розгляді й вирішенні індивідуальних адміністративних справ адміністративно-делікт­ного характеру. До них належать принципи: законності, верхо­венства права, захисту інтересів держави і особи, публічності, об'єктивної (матеріальної) істини, гласності й відкритості про­цесу тощо, які нами розглядалися у даному посібнику. Разом із тим, провадженню у справах про адміністративні правопору­шення властиві специфічні принципи:

1) розгляд справ на засадах рівності громадян (ст. 248) пе­ ред законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігій­ них та інших переконань, статі, етнічного та соціального по­ ходження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин. Його специфічність виявляється у рівності громадян перед законом і органами, який розглядає справу, а не в рів­ ності усіх учасників провадження. Згідно з цим принципом при розгляді справи про адміністративні правопорушення зберігаються державно-владні відносини, що, власне, прита­ манні всій управлінській системі в публічній сфері, на відміну, наприклад, від адміністративного судочинства, де всі учасники процесу рівні в своїх правах і обов'язках;

2. швидкість та економічність розгляду справ про ад­ міністративні правопорушення, специфічність яких обумовле­ на властивістю управлінської діяльності щодо оперативного вирішення постановлених завдань. При розгляді справ про ад­ міністративні правопорушення майже не виникає необхідності виклику свідків з інших місць, справи розглядаються одноосо­ бово, посадові особи, які розглядають справи, одержують за­ робітну плату за місцем роботи, члени адміністративних ко­ місій працюють на громадських засадах, що значно зберігає витрати коштів на розгляд справи;

3. розгляд справ керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252). Специфічність розгляду полягає у власному забезпечен­ ні посадовою особою, яка розглядає справу, позитивних і нега­ тивних рис протиправної дії, оцінки поведінки правопорушни-

447