Глава 9

ПРОВАДЖЕННЯ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ

Провадження із застосування заходів адміністративного по­передження — це застосування уповноваженими на те компе­тентними органами комплексу заходів, спрямованих на попе­редження правопорушення або недопущення ухилення від ви­конання обов'язків, визначених нормами права. Законодавець строго регламентує не тільки підстави, а й порядок застосуван­ня адміністративно-попереджувальних заходів, відповідальність і компетенцію посадових осіб. Кожний захід застосовується ор­ганом владних повноважень не за розсудом, а тільки у випад­ках, прямо передбачених законом. До заходів адміністративно­го попередження належать провадження:

а) із застосування санітарно-охоронних обмежень (вве­ дення карантину, профілактичне щеплення, вилучення для проведення аналізу проб продукції, санітарні перевірки дитя­ чих дошкільних та шкільних закладів, торговельних підпри­ ємств та закладів громадського харчування, виробничих при­ міщень та ін.);

б) з примусового вилучення майна (реквізиція) у разі забез­ печення необхідного правопорядку за надзвичайних умов, а також вилучення зброї, боєприпасів, штампів, печаток та ін­ ших речей, добровільно зданих компетентним органом владних повноважень;

в) з тимчасової заборони експлуатації транспортних засобів, механізмів, устаткування, технічний стан яких загрожує гро­ мадській безпеці, безпеці праці, дорожнього руху; тимчасового усунення від виконання наявних робіт тощо;

г) з припинення дії певних дозволів (ліцензій), примусово­ го обстеження підприємств, установ, закладів щодо їх про­ фесійної придатності (атестація) до виконання завдань, перед­ бачених установчими документами;

ґ) провадження про визнання персони «нон грата».

Провадження із застосування заходів адміністративного при­пинення — це примусові заходи припинення порушень законо­давства на стадії їх вчинення та усунення шкідливих наслідків і забезпечення можливості притягнення до юридичної відпові­дальності. До них належать провадження:

а) з адміністративного затримання особи в порядку, перед­ баченому статтями 261—263 КУпАП; особистого огляду, огляду і вилучення речей, ручної кладі, багажу (статті 264—265 КУпАП); відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп'яніння (ст. 266 КУпАП); , -; ,, • , - „■■*■■

206

б) з видворення за межі держави іноземців та осіб без грома­ дянства відповідно до ст. 32 Закону України «Про правовий ста­ тус іноземців та осіб без громадянства» від 4 лютого 1994 р.¹;

в) у зв'язку із застосуванням зброї та спеціальних засобів, нідповідно до статей 14—15^і Закону України «Про міліцію» від .'() грудня 1990 р.²;

г) щодо вилучення і затримання речей, документів, транс­ портних засобів, вантажів вогнепальної та іншої зброї; арешту мктивів відповідно до ст. 9 Закону України «Про порядок пога­ шення зобов'язань платників податків перед бюджетами та дер­ жавними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р.³;

ґ) щодо заборони експлуатації окремих механізмів, машин та .н регатів, транспортних засобів, виробничого устаткування, при­пинення або заборони певного виробництва, експлуатації певних приміщень, цехів, заборони реалізації певної продукції тощо;

д) з примусової ліквідації штучно створених монопольних підприємств; тимчасового припинення фінансування, кредиту- иаігня; інвестування; позбавлення ліцензій і дозволів.

є) з порушення правил паркування транспортних засобів та примусового евакуювання їх.

Провадження із застосування адміністративно-господарських санкцій. Установленням адміністративно-господарських санк­цій законодавець насамперед мав на меті забезпечення публіч­ного впливу економічного змісту на сферу підприємницької діяльності та господарювання, а по-друге, створення певної системи правових засобів економічної відповідальності, які б характеризували і за формою, і за змістом новий вид юридичної підповідальності — господарсько-правову відповідальність. Від­сутність у переліку в п. 22 ст. 93 Конституції України згадки щодо виключного визначення Законом України такого виду відповідальності, як «господарсько-правова», пояснюється тим, що цей вид юридичної відповідальності на час прийняття Кон­ституції України знаходився в стані емпіричного формування - розробки і прийняття низки нормативних актів, які визнача­ють механізм господарювання, регулювання економіки і со-

¹ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон Ук­ раїни від 4 лютого 1994 р. // ВВР. — 1994. — № 23. — Ст. 161.

² Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // ВВР. — 1991. — № 4. — Ст. 20 (з наст, змінами).

³ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бю­ джетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 10. — Ст. 44.

207