Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Адмін процес Демський Е.Ф..doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.05.2019
Размер:
3.58 Mб
Скачать

Глава 14

ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ

процесуального права; прийняття рішень з порушенням чин­ного законодавства; скасування рішень вищою судовою інстан­цією; скасування судових рішень і постановлення нової ухвали. Суд касаційної інстанції може скасувати судове рішення і по­становити нову ухвалу, якщо буде встановлено невідповідність рішень першої та касаційної інстанцій чинному законодавству, однак обставини справи встановлено повно, об'єктивно та всебічно.

Суд касаційної інстанції постановляє також ухвали з усіх інших процесуальних питань.

Постанову суд касаційної інстанції приймає за наслідками розгляду касаційної скарги на постанову суду першої та апеля­ційної інстанції або може прийняти нову постанову щодо задо­волення або незадоволення позовної вимоги.

Структура та зміст ухвали і постанови закріплено статтями 231 і 232 КАС України.

Після закінчення касаційного провадження адміністратив­на справа у семиденний строк направляється до суду першої інстанції для архівного зберігання.

14.4. Перегляд судових рішень за винятковими обставинами

Перегляд судових рішень за винятковими обставинами є ще однією інстанцією розгляду адміністративних справ, виступає додатковою гарантією щодо однакового застосування судами норм права, надає можливість виправлення судових помилок.

Судом, який переглядає судові рішення за винятковими об­ставинами, є Верховний Суд України (ч. 1 ст. 235 КАСУ), а конкретніше — Судова палата з адміністративних справ Вер­ховного Суду України, яка здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом.

В юридичній літературі такий перегляд прийнято називати «повторною касацією»1, оскільки перегляду за винятковими

1 Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практич­ний коментар; За ред. С. В. Ківалова, О. І. Харитонової / С. В. Ківалоп, О. І. Харитонова, О. М. Пасенюк, М. Р. Аракєлян та ін. — Харків: Одіссей, 2005. — С. 459; Основи адміністративного судочинства в Україні: Навч. посібник для юридичних факультетів та юридичних клінік / За заг. ред. Н. В. Александрової, Р. О. Куйбіди. — К.: Конус-Ю, 2006. — С. 282.

378

обставинами підлягають судові рішення, що набрали законної сили та які були переглянуті в касаційному порядку або які є рішеннями суду касаційної інстанції. Законодавець встанов­лює, що перегляд судових рішень за винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження (ч. 2 ст. 235 КАСУ), а відтак для перегляду за винятковими обставинами застосову­ються усі правила касаційного розгляду адміністративних справ з урахуванням особливостей, визначених статтями 235—244 КАС України.

Завданням перегляду судових рішень за винятковими об­ставинами є:

  1. встановлення (визначення) порядку, умов та вимог одна­ кового застосування судом (судами) однієї й тієї самої норми права;

  2. виправлення помилок суду (судів) касаційної інстанції в питаннях застосування норм матеріального чи процесуального права;

  3. формування судової практики і визначення політики та ідеології правозастосування для судів загальної юрисдикції, ос­ кільки рішення Верховного Суду України обов'язково врахову­ ються при розгляді справ та носять прецедентний характер.

Предметом перегляду судових рішень у Верховному Суді України за винятковими обставинами згідно зі ст. 236 КАС України є:

  1. судові рішення в адміністративних справах після їх пере­ гляду в касаційному порядку;

  2. судові рішення суду касаційної інстанції;

  3. судові рішення, а також рішення Верховного Суду Украї- і їй в адміністративних справах, які визнані міжнародною судо­ вою установою, юрисдикція якої визнана Україною такою, що порушує міжнародні зобов'язання України.

Міжнародними судовими установами, юрисдикція яких визнана Україною, є, зокрема, Європейський суд з прав люди­ни та Міжнародний суд ООН.

Одним із міжнародних зобов'язань України щодо забезпе­чення прав і свобод людини є Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року від 17 липня 1997 р., Першого протоколу та прото­колів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», згідно з якими Україна визна­ла положення цієї Конвенції частиною національного законо-

379