Глава 7

ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ

справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня по­новлення провадження.

Водночас обчислення строків у справах, пов'язаних з вибор­чим процесом чи процесом референдуму, мають певні особли­вості. Строки у таких провадженнях обчислюються днями і го­динами. Останнім днем строку, який має закінчитися з настан­ням певної події (виборів, наприклад), є день, що передує дню вказаної події. Днем бездіяльності є останній день встановлено­го законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду (ст. 179 КАСУ).

Законами може бути визначено інший порядок обчислення строків. Наприклад, строк адміністративного затримання об­числюється з моменту доставлення правопорушника до при­міщення органу внутрішніх справ, сільської, селищної ради, іншого приміщення для складання протоколу, а особи, яка була у стані сп'яніння — з часу її витвереження (ч. 5 ст. 263 КУпАП); для адміністративного арешту — з моменту ад­міністративного затримання (ч. 2 ст. 327 КУпАП). У всіх ви­падках процесуальні строки точно визначені законом і не під­лягають жодній зміні. Дотримання цих вимог забезпечує за­конне та своєчасне вирішення конкретної адміністративної справи.

Таким чином, процесуальним строком визнається визначе­ний законом або судом чи органом владних повноважень пе­ріод часу, з перебігом якого учасники адміністративних про­ваджень виконують відповідні дії, спрямовані на виникнення, зміну та припинення адміністративно-процесуальних відносин щодо визнання, реалізації та забезпечення прав і законних ін­тересів фізичних чи юридичних осіб.

7.2. Види процесуальних строків . Та їх характеристика

В юридичній літературі існує безліч класифікацій процесу­альних строків¹ із застосуванням різноманітних критеріїв, най­доцільнішим з яких, на нашу думку, є спосіб визначення проце­суальних строків та сфера регулювання суспільних відносин.

¹ Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Моно­графія. — К.: Атіка, 2005. — С. 189—198.

162

За способом визначення строки поділяються на:

• встановлені законом;

• визначені судом, органом владних повноважень (посадо- іюю особою).

Встановлені законом строки, в свою чергу, за сферою регу­лювання суспільних відносин поділяються на:

1. Строки звернення за захистом порушених прав.

У провадженнях у сфері управління, за загальним прави­лом, строком звернення за захистом порушених прав вважаєть­ся один рік з моменту прийняття неправомірного рішення чи адміністративного акта, але не пізніш одного місяця з часу оз­найомлення громадянина з прийнятим рішенням.

У провадженнях з адміністративного судочинства для звер­нення до адміністративного суду за захистом пропущених прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа мішалася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАСУ).

Водночас, у разі оскарження рішень, дій або бездіяльності ииборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій позовну заяву може бути подано у п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, ;і позовні заяви стосовно рішень, дій чи бездіяльності, що мали місце до дня голосування, мають бути подані не пізніше двад­цять четвертої години дня, що передує дню голосування. У такі самі строки подаються позовні заяви щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів владних повноважень, їх посадових осіб; кандидатів їх довірених осіб; партій (блоків), їх посадових осіб; ініціативних груп референдуму, офіційних спостерігачів тощо. Позови щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референду­му, членів цих комісій (що мали місце у день голосування, під 'іас підрахунку голосів та встановлення результатів голосування і іа дільниці) подаються у дводенний строк із дня прийняття та­ких рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності. Не піз­ніше як за два дні до голосування подається позовна заява про уточнення списку виборців. Позовну заяву може бути подано до суду в десятиденний строк із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інте­ресів із приводу рішень, дій або бездіяльності державної вико­навчої служби та у триденний строк у разі оскарження постано-

163

ви про відкладення провадження виконавчих дій. Позовна заява про скасування реєстрації кандидата на пост Президента Украї­ни може бути подана ЦВК до Вищого адміністративного суду України протягом трьох днів після виявлення підстав, встанов­лених законом для скасування реєстрації.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самовряду­вання можуть звернутися до окружного адміністративного суду з позовною заявою про заборону чи обмеження права на мирні збори негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо. Організатори мирних зборів також мають право звернутися до адміністратив­ного суду за місцем проведення цих заходів із позовною заявою про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.

В адміністративно-деліктних провадженнях строком звер­нення за захистом порушених прав, тобто строком притягнення до адміністративної відповідальності, виходячи із загальних пра­вил охорони прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точ­ного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі й гідності інших громадян, до правил спів­життя, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, слід вважати негайно. Водночас адміністра­тивне стягнення може бути накладене не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при тривалому право­порушенні — через два місяці з дня його виявлення. За офіцій­ним тлумаченням, згідно з Рішенням Конституційного Суду Ук­раїни від ЗО травня 2002 р. № 7-рп/2001' передбачені ст. 38 КУпАП строки не застосовуються у випадках притягнення юри­дичних осіб до відповідальності у вигляді застосування фінансо­во-господарських та адміністративно-господарських санкцій. Отже, порушення справи про адміністративне провадження здійснюється негайно з часу вчинення правопорушення, а на­кладення стягнення — не пізніше двох місяців (ст. 38 КУпАП).

¹ Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частини першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) від ЗО травня 2001 р. № 7-рп/2001 // Вісник Конституційного Суду України. — 2001. — №3. — С. 11 —17.

164

ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ

2. Строки повідомлення про час і місце розгляду справи.

У провадженнях у сфері управління законодавець не вста­новлює строків повідомлення про час і місце розгляду ад­міністративної справи. Проте органом владних повноважень (посадовою особою), іншим уповноваженим суб'єктом направ­ляється запрошення учасникам процесу для дачі пояснень і участі у слуханнях адміністративної справи, в якому вказуються час і місце її слухання. Відсутність учасника адміністративного провадження не може бути перешкодою для проведення ад­міністративного слухання.

У провадженнях з адміністративного судочинства, за за­гальним правилом, повістка про час і місце розгляду справи повинна бути вручена особі, яка бере участь у справі, не пізні­ше ніж за сім днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Повістка у справах, для яких встановлені скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду. При призначенні строку, достатнього для прибуття до суду, має бути враховано:

— відстань від місця проживання (перебування) особи, яка бере участь у справі, до місця дислокації суду;

— наявність транспортного сполучення та інтенсивність руху транспортних засобів;

— інші умови.

Однак, в окремих випадках законодавець конкретизує стро­ки повідомлення у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду. Наприклад, у справах з приводу рішень, дії чи бездіяльності виконавчої служби суд повідомляє відповідача про подання позовної заяви не пізніше ніж наступного дня піс­ля відкриття провадження у справі; у справах щодо реалізації права на мирні збори позивач та організатор зборів про від­криття провадження у справі повідомляються судом негайно.

В адміністративно-деліктних провадженнях законодавець не встановлює строків повідомлення про час і місце розгляду справи. Однак справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до ад­міністративної відповідальності. За відсутності цієї особи спра-пу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і розгляд справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ст. 268 КУпАП). Отже, з,цього випливає, що про час і місце

165