Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Адмін процес Демський Е.Ф..doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.05.2019
Размер:
3.58 Mб
Скачать

Глава 4

На перший погляд, здається логічним, адже сфера публіч­них відносин може не завжди адекватно усвідомлюватися не­повнолітніми. Однак, враховуючи, що неповнолітні в певних випадках є суб'єктами адміністративно-матеріальних та ад­міністративних процесуальних відносин, а також те, що зако­нодавцем окремо не встановлено обмеження за віком, свідком може бути і неповнолітня особа.

Щодо інших обмежень кола осіб, які можуть бути допитані як свідки, то вони встановлені законодавцем, виходячи із цивілізованих, гуманістичних принципів розгляду і вирішення адміністративних справ, які слід також започатковувати в про­вадження в сфері управління та адміністративно-деліктних провадженнях, а також можливість відмови від дачі показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів. Перелік членів сім'ї та близьких родичів наведено в ч. З ст. 65 КАСУ. Це пев­ним чином конкретизує коло цих осіб, що має велике приклад­не значення.

Основним обов'язком свідка є те, що він повинен з'явитися до суду, органу (посадової особи), у провадженні яких перебу­ває адміністративна справа, в зазначений час і дати правдиві показання, пояснення, повідомити все відоме йому у справі та відповісти на поставлені запитання. У разі неможливості при­буття за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідоми­ти про це суд. У разі нез'явлення свідка до судового засідання суд може вирішити питання про привід свідка (ст. 272 КАС України) та у порядку злісного ухилення від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, особа може бути притягну­та до адміністративної відповідальності (ч. 1 ст. 1853 КУпАП) у вигляді накладення штрафу від шести до дванадцяти неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян або застосування ад­міністративного арешту на строк до 15 діб. Отже, досить суттєві заходи примусу існують щодо з'явлення до суду свідка в ад­міністративно-судочинних провадженнях.

Водночас обов'язковість з'явлення свідка до органу (поса­дової особи), у провадженні яких знаходиться адміністративна справа, у провадженнях у сфері управління та адміністративно-деліктних провадженнях ніяким примусом не забезпечена, за­конодавець розраховує на високу правосвідомість свідка. Вва­жаємо, якщо не застосовувати заходи стягнення (покарання) (та і не потрібне це), то хоча б примусовий привід свідка до органів (посадових осіб), що розглядають і вирішують ад-

102

СУБ'ЄКТИ І УЧАСНИКИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА

міністративні справи у провадженнях у сфері управління та ад­міністративно-деліктних провадженнях, не завадив би. Це пев­ною мірою сприятиме всебічному, повному, об'єктивному та законному розгляду справи.

У адміністративному судочинстві передбачена також і кримінальна відповідальність за відмову від давання показань чи завідомо неправдиві показання (статті 384, 385 КК України), що, мабуть не потрібно започатковувати у провадженнях у сфері управління та адміністративно-деліктних провадженнях.

Експерт — це ©соба, яка сприяє розгляду справи. Експер­том може бути призначена особа, яка має необхідні знання, здатна шляхом дослідження матеріальних об'єктів, явищ і про­цесів дати висновок із питань, що виникають під час розгляду справи. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає ви­могам, встановленим Законом України «Про судову експерти­зу» та підзаконними актами щодо кваліфікаційних класів судо­вих експертів, державних реєстрів судових експертів, положень про експертно-кваліфікаційні комісії та ін.

Головним обов'язком експерта є проведення повного, нау­ково обґрунтованого дослідження та надання об'єктивного письмового висновку щодо поставлених йому запитань. У разі необхідності експерт повинен за викликом суду з'явитися в су­довому засіданні та надати відповідні роз'яснення щодо вис­новку і відповідей на поставлені запитання. У разі неявки екс­перта в суд щодо нього може бути застосовано примусовий привід (ст. 272 КАСУ) або притягнення до адміністративної підповідальності (ст. 1853КУпАП).

Експерту заборонено: а) збирати за власною ініціативою матеріали для проведення експертизи; б) спілкуватися з особа­ми, які беруть участь у справі; в) розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи; г) пові­домляти будь-кому, крім суду, про результати експертизи; і) передоручати проведення експертизи іншій особі.

Експерт має право на: а) відмову від даного висновку, якщо подані йому матеріали недостатні для виконання покладених па нього обов'язків; б) оплату виконаної роботи та компенса­ цію витрат, пов'язаних із проведенням експертизи. Завідомо неправдивий висновок, відмова без поважних причин від вико­ нання покладених на нього обов'язків тягне за собою кримі­ нальне покарання, передбачене статтями 384, 385 Криміналь­ ного кодексу України. ,■■... - ; . ...

103