Глава 3. Походження держави

51

5) влада старійшин, що стояла на чолі роду, а також воєначальників (обиралися тільки на період воєнних дій) грунтувалася на авторитеті, досвіді, повазі. Плем'я управлялося радою старійшин, яка обирала во­ждя;

6) посада старійшини не давала ніяких матеріальних привілеїв. Він працював нарівні з усіма й одержував свою частку, як усі;

7) розходжень між правами й обов'язками у членів роду не було. Отже, публічна влада збігалася безпосередньо з родовою громадою,

не була відділена від неї. Єдність, взаємодопомога, співробітництво всіх членів роду, відсутність протилежних інтересів дозволяли родовим зборам без конфліктів вирішувати всі питання.

II. Публічна влада — суспільне самоврядування — на стадії розкладу первісного суспільства (нові ознаки):

1) замість зборів усіх дорослих членів роду проводяться лише збо­ри чоловіків;

2) рада старійшин стає органом поточного управління;

3) посада старійшини і вождя одержує матеріальні привілеї;

4) відбувається поділ функцій влади на світську (управління), війсь­кову (військове керівництво), релігійну ;

5) здійснюється диференціація управлінських функцій: у мирний час —загальні збори і рада старійшин; у воєнний час — військовий вождь і рада військових вождів;

6) формується племінна бюрократія (управлінська, військова, релігійна), що здійснює керівництво суспільством уже не тільки в його загальних інтересах, але й у власних, групових, класових;

7) виникають групи людей, що «спеціалізуються» на виконанні загальносоціальних справ: адміністратори (формується ієрархічна система управління зі схожістю функцій на її різних рівнях); контролери (конт­роль за торгівлею, обміном, продуктами виробництва); скарбники (хо­ронителі добутого під час військових походів чи виробленого продукту, що є одиницею обміну);

8) затверджується єдиноначальність вождя («вождіство»), його вла­дарювання (авторитет): безпосередньо на перехідній стадії до держави релігійні, військові і судові функції зосереджуються в його руках; ви­користовуються його військові накази і примус як управлінські засоби, хоч органи самоврядування ще зберігаються; суспільна влада набуває характеру політичної влади.

Виникає необхідність у такій організації суспільства, за якої б публіч­на влада відокремилася від нього, з особливими загонами людей, що займаються тільки управлінням і мають можливість здійснювати організований примус. Такою організацією і стає держава. Таким чином, саме суспільство в його історичній еволюції створює молель упорядку­вання, соціальних зв'язків і засновує механізм публічної, надперсо­нальної політичної властивості - державу.

§ 5. Ознаки держави, що відрізняють її від публічної влади первіснообщинного ладу

Порівняємо первісній лад і державу за допомогою їх основних ознак:

Первісний лад

Держава

1) наявність соціально одно­рідного позакласового сус­пільства, що не' має анта­гоністичних протиріч; 2) наявність публічної вла­ди, що безпосередньо збіга­ється з ' усім населенням, яка виражає і захищає інтереси всього суспільства; 3) наявність кровнородинно-го поділу населення; поши­рення публічної влади ли­ше накровних родичів; , 4) відсутність апарату при­мусу, на який могла б спи­ратися публічна влада; 5) відсутність основних функ­цій у публічної влади; 6) відсутність збору данини (податків) з населення; 7) наявність неписаних пра­вил поведінки — звичаїв, ритуалів, традицій -

1) поява соціально неоднорідного, класрво розшарованого суспільства, що має антаго­ністичні суперечності; ' * 2) поява публічної влади, відділеної від на­селення (державний апарат управління), що виражає і захищає інтереси найбільш економічно забезпеченої частини (класу) суспільства; 3) поява територіального поділу населення (ззовні — державні, кордони, усередині — адміністративно-територіальні одиниці) і по­ширення публічної влади па всю територію; 4) формування, апарату примусу (приду­шення) — загонів озброєних людей у вигля­ді, армії, поліції, в'язниць, на.який спира­ється державний апарат; 5) оформлення певних функцій; публічної влади (законодавчої, виконавчої, Судової) і поділ'форм діяльності її органів; 6) появ. офіційної системиобкладання да­ниною; податками —- натуральними і грошовими; 7) поява писаних-загальнообов'язкових пра­вил поведінки 'Ь— юридичних норм, що ма­ють на меті забезпечити порядок у суспіль­стві