§ 16. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акта. Способи (прийоми) викладення норм права в статтях нормативно-правових актів

Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акта:

1) правова норма укладена в одній статті (тобто норма права і стаття нормативно-правового акта збігаються) чим полегшується її сприйнят­тя — це оптимальний варіант;

2) в одній статті міститься кілька норм права — у такому випадку стаття акта має кілька частин;

3) нерідко для вираження складної норми права потрібно кілька ста­тей даного нормативно-правового акта або, окрім нього, інших нор­мативно-правових актів (тобто норма права розташовується вроздріб у різних статтях).

Способи викладу норм права в статтях нормативно-правових актів можна класифікувати в залежності від: (1) повноти викладу; (2) рівня узагальнення.

Залежно від повноти викладу використовуються такі способи:

— повний (прямий),

— відсильний (посилальний),

— бланкетний.

Повний — у статті містяться всі необхідні елементи норми права без відсилань до інших статей. Наприклад, у ст. 99 Житлового кодексу України зазначені всі елементи: «У разі припинення дії договору най­мання житлового приміщення (одночасно припиняється дія договору піднаймання), піднаймач і члени його сім'ї (а також тимчасові мешканці) зобов'язані негайно звільнити займане приміщення. У разі відмовлення, вони підлягають виселенню в судовому порядку, а з будинків, що загро-жують обвалом, — в адміністративному порядку»_

Відсильний — у статті містяться не всі елементи норми права, для їх заповнення є відсилання до інших статей цього акта, де містяться недо­статні відомості. Наприклад, ет. 138 «Оголошення розшуку обвинувачу­ваного» Кримінально-процесуального кодексу України говорить: «Коли місце перебування особи, щодо якої винесена постанова про притягнен­ня її в справі як обвинуваченого, не встановлене, слідчий оголошує її розшук. При наявності підстав, передбачених у статті 155 цього Кодексу, слідчий може обрати щодо обвинуваченого, який розшукується, запобіж-ний захід у вигляді тримання під вартою»_

Бланкетний -— у статті міститься відсилання не до якогось конкретно­го нормативного припису даного закону, а до іншого нормативному ак­ту (більш високої чи нижчої юридичної сшіи) або до міжнародного ак­та, який ратифікований парламентом і накладає на державу обов'язки, для виконання яких потрібно прийняття внутрішньодержавних актів. Такого роду стаття є «бланком», що заповнюється іншим законом, джере­лом права. Наприклад, у ст. 2 Закону України «Про заставу» вказуються: «Відносини застави, не передбачені цим законом, регулюються іншими актами законодавства України». Якими актами? Про це в ст. 2 конкретно не сказано, і у загальний «бланкетний» спосіб передбачена можливість регулювання заставних відносин іншими актами законодавства України.

Або інший приклад: у п. 6 ст. 32 ЦК України записано, що порядок об­меження цивільної дієздатності неповнолітньої особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. У даному випадку здійс-нюється відсилання до іншого конкретного нормативного акта_.

Виходячи зі способів викладу правових норм у статтях нормативно-правових актів, їх класифікують на: повні, відсильні, бланкетні.

Залежно від рівня узагальнення використовуються такі способи викладу норм права в статтях нормативно-правових актів:

Казуїстичний — зміст норми розкривається індивідуалізованими по-няттями через певні факти, випадки, ознаки та ін.__.

Абстрактний — зміст норми розкривається загальними, абстрактни- . ми, не індивідуалізованими поняттями.