Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт__263

кожний суб'єкт права) зобов'язані утримува­тися від порушення його законних прав і інтересів.

Приклади:

1) відносини власності — точно визначе­ний власник, всі інші зобов'язані не заважати йому здійснювати свої права;

2) відносини по реалізації політичних сво­бод (свободи слова, зборів, преси) — недопу­щення державою перешкод їх законному здій­сненню;

3) відносини авторства — ніхто не може ви­користовувати або поширювати результати інтелектуальної, творчої діяльності без згоди автора та ін. _

Види правовідносин за галузями права: конституційно-правові (відносини громадянства); адміністративно-правові (відносини, пов'я­зані зі стягуванням і сплатою податку); цивільно-правові (купівлі-про­дажу речі або цінних паперів); трудові (відносини за трудовим догово­ром); міжнародно-правові (між державами)¹⁴ та ін.

Види правовідносин за субординацією в правовому регулюванні:

Матеріально-правові	Процесуально-правові
— виникають на основі норм матеріального права: адміні­стративно-правові, цивільно-правові, кримінально-правові та ін.	— виникають на основі норм процесуаль­ного права і похідні від норм матеріально­го права: адміністративно-процесуальні, ци­вільно-процесуальні, кримінально-процесу­альні, господарсько-процесуальні та ін.

Види правовідносин за суб'єктами: між суб'єктами федерації (у федеративній державі); між громадянами держави; між громадяни­ном і державою; між юридичною особою — суб'єктом приватного права•— і державним органом; між державними органами; між органом держави і службовими особами, у межах яких вони зобов'язані вико­нувати розпорядження керівника даного органу, та ін.

Види правовідносин за кількістю суб'єктів: прості — не поділені на складові частини (як правило, виникають між двома суб'єктами); складні — містять у собі систему самостійних правовідносин (як пра­вило, виникають між трьома і більше суб'єктами).

Види правовідносин за строком дії: короткочасні, довгострокові.

$ 16. Юридичний факт: поняття, ознаки, функції і види Юридичний факт — передбачена нормами права конкретна соці­альна обставина (подія, дія, стан), що є підставою для настання певних юридичних наслідків. Здебільшого — це виникнення, зміна чи припи­нення правовідносин. При наявності норм права без юридичного факту правовідносини неможливі. Проте юридичні факти можуть спричиняти юридичні наслідки, що не втілюються в правовідносинах. Тому не слід «прив'язувати» юридичні факти лише до правовідносин. Ознаки юридичних фактів:

1) є фрагментом дійсності, фактичною обставиною (подією, дією, станом) — вказівка на нього міститься в гіпотезі норми права;

2) є юридичною обставиною — викликає настання юридичних на­слідків, породжуваних правовою нормою. Наприклад, юридичні наслід­ки — виникнення, зміна чи припинення правовідносин (суб'єктивних прав і юридичних обов'язків).

Отже, для настання юридичного факту важливі дві обставини: фактична і юридична. Наприклад, для вступу особи в спадкоємні пра­вовідносини недостатньо норми права, що регулює порядок спадкуван­ня. Для цього необхідно мати фактичну обставину — відкриття спадщи­ни для конкретної особи (смерть чоловіка), і юридичну обставину — подання заяви даної особи (дружини) нотаріусу про прийняття спадщи­ни за місцем її відкриття та ін.

Функції юридичних фактів:

— залучення суб'єкта права до правовідносин;

—- породження правосуб'єктності, її набуття або виникнення (напри­клад, з народженням дитини виникає громадянство; для створення під­приємства необхідна реєстрація).

Отже, юридичні факти слугують підставою не лише для виникнення, зміни і припинення конкретних правовідносин, але і цілеспрямований рух останніх є підставою юридичних фактів.