§ 11. Класифікація принципів права

Принципи права мають історичний характер. Вони є плодом багато­вікового розвитку людства, результатом осмислення закономірностей розвитку суспільства в цілому, втілення демократичної і гуманістичної традицій. Не дивно, що ряд принципів висловлено латинською мовою. Багато з принципів, що вироблені в минулому, увійшли дослівно в за­конодавчі акти, інші спадкоємно використовуються в судовій практиці.

Залежно від рівня регульованих суспільних відносин принципи пра­ва можна поділити на види:

1. Загальнолюдські (міжнародні, загальноцивілізаційні) — ді­ють у межах міжнародного правопорядку, визначаються досягнутим рівнем розвитку людства.

Це такі принципи:

гуманізму — реалізується через повагу і захист основних прав лю­дини;

юридичної рівності — відбивається в принципах єдності прав і обо­в'язків, а також взаємної відповідальності держави й особи;

свободи — реалізується через можливості вибору суспільного ладу і форми правління, варіанта поведінки та ін.;

демократизму — реалізується через вираження в ньому свободи народу;

справедливості — реалізується через пропорційність вкладеного й отриманого в усіх формах життєдіяльності людини і їх правового за­безпечення;

законності — реалізується у виданні законів, які відповідають пра­ву, суворому виконанню приписів законів усіма громадянами і посадо­вими особами.

Зазначені принципи закріплені в міжнародних правових документах (наприклад, у Статуті ООН від 26.06.1945 р., у Заключному Акті Нара­ди з безпеки і співробітництва в Європі від 1.08.1975 р. та ін.). Вони широко впроваджуються у внутрішньодержавну практику багатьох країн світу.

2. Регіонально-континентальні — діють у межах декількох наці­ональних правових систем, що створили міждержавні об'єднання на континентах світу. Вони, як правило, збігаються із загальнолюдськими принципами. Наприклад, у Договорі про створення Європейського Еко­номічного Співтовариства (ЄЕС) загальні принципи, характерні для права держав — членів Співтовариства, розглядаються як складова частина права ЄЕС, а їх порушення — як основа для скасування в судовому порядку актів Співтовариства.

3. Національні (внутрішньодержавні) — діють у межах національ­ної правової системи, визначають її якісні особливості. їх «набір» має відмітні ознаки в різних правових системах, що залежить від правової традиції, на якій заснована правова система, і від рівня її цивілізова­ності (демократичності). Способи їх появи: 1) закріплюються в законі, тобто легалізуються; 2) виводяться зі змісту і сенсу законодавства; 3) формулюються юридичною практикою (наприклад, «вислухаємо й іншу сторону»).

Види національних (внутрішньодержавних) принципів права за

сферою дії:

3.1. Загальноправові (загальні, основні) — властиві всій націо­нальній правовій системі (верховенство права, законність, рівність перед законом, взаємозв'язок прав і обов'язків, взаємна відповідальність особи і держави, відповідальність за вину). Діють у всіх галузях пра­ва¹⁰. До основних принципів права можна віднести правові презумпції тг. аксіоми.

3.2. Міжгалузеві — властиві декільком спорідненим галузям права (принципи гласності та змагальності сторін судового розгляду — в кримінально-процесуальному і цивільно-процесуальному праві; прин­ципи недоторканності власності, свободи економічної діяльності, свобо­ди договору, необхідності конкуренції і заборони монополізації — в підприємницькому і банківському праві). Оскільки такі принципи, як правило, знаходять однакове вираження в нормах декількох галузей права, більшість принципів права є міжгалузевими.

3.3. Галузеві — властиві конкретній галузі права, підкреслюють її особливості (принцип рівності сторін у майнових відносинах — у циві­льному праві; рівності держав, поважання державного суверенітету, невтручання у внутрішні справи держави та ін. — у міжнародному пу­блічному праві; взаємності — у міжнародному приватному праві).

3.4. Підгалузеві — властиві конкретній підгалузі права (принцип банківської таємниці — у банківському праві; принцип безперервності і невичерпності використання лісових ресурсів — у лісовому праві).

3.5. Інституційні — властиві конкретному інституту права (напри­клад, принципи загальності і рівності виборів при таємному голосу­ванні — інституту виборчого права; принцип виконання судових і но­таріальних рішень державними виконавцями — інституту виконавчого провадження).

Дати вичерпний перелік загальних принципів права важко, оскільки вони не мають достатньої чіткості і стабільності змісту. Безсумнівним є те, що в них втілюються загальнолюдські цінності. При цьому правова ситуація, як правило, знаходиться під впливом безлічі принципів (а не одного).