Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт

543

(частини боргу) на інвестора; строк і черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам; умови відповідальності інвестора за не­виконання зобов'язань, узятих відповідно до плану санації.

Фактичні склади за ступенем завершеності нагромадження фак­тів:

завершені — процес нагромадження юридичних фактів закінчено, і правові наслідки наступлять або можуть наступити;

незавершені — процес нагромадження юридичних фактів, необхід­них для настання юридичних наслідків, не закінчено.

Фактичний склад не слід змішувати зі станами — складними юриди­чними фактами.

§ 18. Правові презумпції

У правовій реальності є феномен, що, не будучи юридичним фак­том, може породжувати правовідносини. Це —- презумпція (лат. ргаеБитрйо — припущення).

Види презумпцій за фактом правового закріплення:

Фактичні (загальножиттєві)	Правові
— правдоподібне знання про розви­ток природи, суспільства, мислення; можуть використовуватися суб'єкта­ми судової, слідчої діяльності без звертання до доказів. У нормах права не виражені і правового значення не мають	—- певний логічний засіб, викори­стовуваний у судовому процесі внаслідок того, що воно передба­чено нормами права або випливає з їх змісту. У нормах права виражені і мають правове значення

Розглянемо правові презумпції.

Презумпція — закріплене в нормах права припущення про наяв­ність чи відсутність певних фактів, що мають юридичне значення, тобто презумпція — узагальнення не достовірне, але можливе.

Презумпції —_: важливий і досить гнучкий інструмент регулювання правовідносин, завдяки якому зникають сумніви в існуванні певного юридичного факту, оскільки в них:

— відображаються вихідні, принципові засади права;

— закладений механізм реалізації цих засад.

Види правових презумпцій: неспростовні -— 1) припущення (закріп­лені в законі) про наявність або відсутність певних фактів, що не підляга­ють сумніву і доказуванню. Ці положення є принципами (презумпція виникнення правоздатності людини в момент її народження, презумпція недієздатності неповнолітньої особи); 2) спростовні — припущення (закріплені в законі) про наявність або відсутність певних фактів, що не підлягають сумніву, поки щодо них не буде доведено інше. Ці поло­ження можливо заперечувати (презумпція невинності особи).

Види презумпцій за субординацією в правовому регулюванні і їх відмітні ознаки:

Матеріально-правові

— містять правоположення про наявність (відсутність) певного юридичного факту при існуванні інших фактів, що можуть мати відношення до іншого суб'єкта даних правовідносин або неозначеного кола осіб: 1) служать передумовою для процесуальної презумп­ції; 2) вступають у дію лише за доведеності умов їх за­стосування; 3) завжди можуть бути спростовані шляхом доказів про відсутність фактів, за наявності яких вони засто­совуються

Процесуально-правові

— виключають необхідність доказів для ухвалення рі­шення або вказують на суб'єкта, на якого покладається тягар доказування під час розгляду юридичної справи, чим установлюється порядок застосування норм проце­суального права: 1) мають передумовою матеріально-правову презумп­цію; 2) завжди виходять із правової норми і розподіляють тягар доказування суворо визначено, а не приблизно; 3) не можуть бути спростовані, якщо матеріально-правова презумпція є незаперечною

У більшості правових норм матеріальні і процесуальні види презум­пцій тісно переплітаються. Вони допомагають вирішити справу, скоро­чують і спрощують процес доказування, розподіляють тягар доказуван­ня. До таких презумпцій належать: презумпція батьківства дитини, яка народились у зареєстрованому шлюбі; презумпція рівності частини кожного з подружжя при поділі майна, спільно нажитого в шлюбі; пре­зумпція смерті особи, що безвісно була відсутня понад три роки; презу­мпція відмовлення позивачу від позовних вимог, якщо він двічі не з'яв­лявся без поважних причин на судове засідання, та ін.

Кожна галузь права має чималий «набір» презумпцій. Наприклад, у Цивільному кодексі України закріплена презумпція вини. Вина визна­ється обов'язковою умовою для застосування заходів цивільно-право­вої відповідальності за порушення договірних зобов'язань або у разі заподіяння шкоди. Щоправда, із презумпції вини є винятки. І все-таки