- •Глава 2
- •§ 1. Виникнення загальної теорії права і держави (загальнотеоретичної юриспруденції")
- •§ 2. Предмет і ознаки теорії права і держави
- •§ 3. Функції теорії права і держави
- •Глава 2. Загальна теорія держави і права як фундаментальна наука 25
- •§ 4 Методи теорії права і держави
- •§ 5. Поняттєво-категоріальний апарат і концепції теорії права і держави
- •§ 6. Місце теорії права і держави в системі гуманітарних знань
- •§ 7. Місце теорії права і держави в системі юриспруденції
- •§ 1. Первісне і похідне виникнення держав. Державність
- •§ 2. Основні теорії походження держави
- •§ 3. Закономірності та випадковості походження держави
- •§ 4. Публічна влада в первісному суспільстві
- •Глава 3. Походження держави
- •§ 5. Ознаки держави, що відрізняють її від публічної влади первіснообщинного ладу
- •§ 6. Особливості виникнення держави в різних народів світу
- •Глава 4 державна влада і держава
- •§ 1. Соціальна влада та її види
- •§ 2. Співвідношення політичної і державної влади, державної влади і держави
- •§ 3. Поняття і ознаки державної влади
- •§4. Поняття і ознаки держави
- •§ 5. Сутність держави
- •§ 6. Суверенітет держави
- •§ 8. Суверенітет нації і його співвідношення
- •§ 9. Функції держави
- •§10. Форми здійснення функцій держави ; (правові форми діяльності держави
- •§11. Методи здійснення функцій держави
- •§ 12. Типологія держав: формаційний і цивілізаційний підходи
- •§ 13. Деякі наукові концепції сучасної держави: перехідної державності, держави «загального благоденства», «конвергенції», «глобалізації»
- •Глава 5 громадянське суспільство і держава. Держава і політична система суспільства
- •§ 1. Поняття і структура громадянського суспільства
- •§ 2. Загальні етапи становлення громадянського суспільства
- •§ 3. Співвідношення громадянського суспільства і держави
- •§ 4. Роль держави у розвитку громадянського суспільства
- •§ 6. Громадські об'єднання і політичні партії в політичній системі суспільства
- •§ 7. Взаємодія держави і громадських об'єднань
- •§ 8. Взаємодія держави і комерційних об'єднань
- •§ 9. Відносна самостійність держави
- •Глава 6 форма держави
- •§ 1. Поняття форми держави і її структура
- •§ 2. Форми державного правління
- •§ 3. Форми державного устрою. Унітарна держава та її види
- •§ 4. Регіональна (регіоналістська) держава як форма державного устрою
- •§ 5. Федерація як форма державного устрою: поняття, ознаки, види
- •§ 6. Еволюція форм правління в незалежній Україні та її сучасна форма державного устрою
- •§ 7. Конфедерація як тимчасова форма об'єднання держав
- •§ 8. Співдружність як особлива форма об'єднання сучасних держав
- •§ 9. Співтовариство як особлива форма об'єднання сучасних держав
- •§ 10. Форми державно-правового і державного (політичного) режиму
- •Теорія права
- •Глава 11 загальне вчення про право
- •§ 1. Термін «право». Право природне і позитивне. Право соціальне і юридичне (об'єктивне і суб'єктивне)
- •§ 2. Походження права
- •§ 3. Загальні закономірності виникнення права
- •§ 4. Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
- •§ 5. Етнокультурний зміст права
- •§ 6. Основні юридичні джерела формування права і у різних народів світу
- •§ 7. Сучасні концепції праворозуміння
- •§ 8. Поняття і ознаки права
- •§ 9. Сутність права. Властивості права
- •§ 10. Принципи права: поняття і призначення. Співвідношення принципів права і норм права
- •§ 11. Класифікація принципів права
- •§ 12. Функції права
- •§ 13. Цінність права
- •§ 14. Співвідношення права і держави
- •§15. Співвідношення права і закону. Правовий закон
- •§16. Співвідношення національного і міжнародного права. Способи реалізації норм міжнародного права в національному праві
- •§17. Право, економіка, політика: їх взаємозв'язок і взаємовплив
- •§ 18. Наступність у праві. Правова аккультурація
- •Глава 14 система права
- •§ 1. Система права: поняття, ознаки, структура
- •§ 2. Предмет і метод правового регулювання як підстава формування галузей права
- •§ 3. Правовий режим галузі права
- •§ 4. Публічне і приватне право як підсистеми права (правові спільності)
- •§ 5. Матеріальне і процесуальне право як підсистеми права (правові спільності)
- •§ 6. Поняття галузі права. Класифікація галузей права
- •§ 7. Види галузей матеріального права
- •§ 8. Види галузей процесуального права
- •§ 9. Інститути права: галузеві і міжгалузеві. Підгалузі права
- •Глава 16 норми права в системі соціальних норм
- •§ 1. Соціальні норми та їх види
- •2. Технічні та техніко-юридичні норми
- •Глава 16. Норми права в системі соціальних норм__385
- •Глава 16. Норми права в системі соціальних норм
- •§ 3. Норми моралі і норми права
- •§ 5. Сучасні правові звичаї* Правові традиції
- •Глава 16. Норми права в системі соціальних норм
- •§ 6. Корпоративні норми і норми права
- •Глава 16. Норми права в системі соціальних норм
- •Глава 16. Норми права в системі соціальних норм
- •§ 8. Види норм права
- •Глава 16. Норми права в системі соціальних норм
- •§ 9. Матеріальні, процесуальні і матеріально-процедурні норми
- •§ 10. Спеціалізовані (нетипові) норми права
- •Глава 16. 'Норми права в системі соціальних норм
- •§ 12. Колізійні норми: поняття і види. Колізійне право
- •§ 14. Норма-припис
- •§15. Структурні елементи норми права за ступенем визначеності і складу
- •§ 16. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акта. Способи (прийоми) викладення норм права в статтях нормативно-правових актів
- •Глава 17
- •Глава 17, Утворення права. Правотворчість. Джерела..._ 423
- •§ 2. Принципи правотворчості
- •§ 3. Функції правотворчості
- •§ 4. Правотворчий процес. Нормопроектування як стадія правотворчого процесу
- •Глава 17. Утворення права. Правотворчість. Джерела.
- •III. Стадія прийняття проекту нормативно-правового акта:
- •Глава 17. Утворення права. Правотворчість. Джерела... _431
- •§ 5. Види і форми правотворчості держави
- •Глава 17. Утворення права. Правотворчість. Джерела...
- •§ 6. Делегована правотворчість і делегована законотворчість
- •§ 7. Види правотворчості громадянського суспільства
- •2. Шдзаконне нормотворення суб'єктів громадянського суспільства:
- •§ 8. Судова правотворчість
- •§ 9. Джерело і форма права. Поняття та види джерел (форм) права
- •Глава 20
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт_233
- •§ 2. Структура правовідносин
- •§ 3. Передумови виникнення правовідносин. Взаємозв'язок норм права і правовідносин
- •§ 4. Суб'єктивне право і юридичний обов'язок як основний зміст правовідносин
- •§ 5. Структура суб'єктивного права і юридичного обов'язку
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •§ 6. Законний інтерес, його співвідношення з суб'єктивним правом і юридичним обов'язком
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •§ 7. Правосуб'єктність особи як передумова правовідносин
- •§ 8. Суб'єкти правовідносин
- •1) Індивідуальні суб'єкти (фізичні особи):
- •2) Колективні суб'єкти (юридичні особи):
- •§ 9. Правосуб'єктність фізичної особи як суб'єкта (учасника) правовідносин
- •§ 10. Поняття юридичної особи як суб'єкта (учасника) правовідносин
- •1. Статусоутворюючі
- •2. Ознаки, похідні від статусу
- •5 Свідоцтво про державну реєстрацію — документ установленого зразка, що засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної або фізичної особи.
- •6 Ідентифікаційний код є єдиним для всього простору держави і зберігається протягом усього періоду існування організації.
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •§ 11. Правосуб'єктність (правоздатність і дієздатність)
- •§ 12. Компетенція державного органу як вираз його спеціальноїправосуб'єктності
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт__ 529
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •§ 13. Держава як суб'єкт правовідносин
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт__ 533
- •§ 14. Об'єкти правовідносин
- •§ 15. Види правовідносин
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт__263
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •§17. Фактичний (юридичний) склад
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •§ 18. Правові презумпції
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •§ 19. Правові преюдиції, аксіоми, фікції
- •15 Неприпустимими є протиправні фікції: фіктивне підприємництво, фіктивний контракт, фіктивний шлюб, фіктивне усиновлення. Вони — показники зловживання суб'єктивним правом.
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт ______547
- •§ 20. Правовідносини, що виникають при виконанні обов'язків органами внутрішніх справ та їх працівників
- •Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт
- •Глава 24
- •Глава 24. Поведінка у правовій сфері: правомірна, зловживання... 276
- •§ 2. Правомірна поведінка, її ознаки, мотиви та види
- •§ 3. Зловживання правом
- •§ 4. Об'єктивно протиправне діяння
- •Глава 24. Поведінка у правовій сфері: правомірна, зловживання... 281
- •Глава 24. Поведінка у правовій сфері: правомірна, зловживання... 283
- •Глава 24. Поведінка у правовій сфері: правомірна, зловживання... 285
- •§ 7. Причини правопорушень. Правопорушність
- •Глава 24. Поведінка у правовій сфері: правомірна, зловживання... 287
- •Глава 25
- •§ 2. Принципи юридичної відповідальності
- •§ 3. Мета і функції юридичної відповідальності
- •§ 4. Види юридично)' відповідальності
- •2 Репарація — лат. Герагагіо — відновлення.
- •Глава 25. Юридична
- •Глава 25. Юридична відповідальність
- •§ 5. Підстави для притягнення до юридичної відповідальності. Підстави, що виключають юридичну відповідальність. Підстави звільнення від юридичної відповідальності
- •Глава 25. Юридична відповідальність
- •2) Примусові заходи, що забезпечують можливість настання юридичної відповідальності.
- •Глава 25. Юридична відповідальність
- •§ 7. Правопорушення і юридична відповідальність працівника органів внутрішніх справ
- •Глава 25. Юридична відповідальність
Глава 16. 'Норми права в системі соціальних норм
407
в Конституції і законах України: принцип верховенства права, принцип незалежності суддів, принцип прямої дії норм Конституції та ін. Так, но-рмою-принципом є ст. З Конституції України, яка говорить: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».
Прогностичні норми, або норми-цілі — нормативні приписи, які містять прогнози розвитку правової системи, цілі і завдання галузей і інститутів права. Норми-цілі можна вважати різновидом установчих норм. Разом вони служать нормами-еталонами, які дозволяють установити відповідність цілей і засобів конкретних правових приписів об'єктивним закономірностям суспільного розвитку. Наприклад, ст. 1 Конституції України говорить: «Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою»; ст. 2 Закону «Про Конституційний Суд України»: «Завданням Конституційного Суду є гарантування Конституції як Основного закону держави на всій території України».
Декларативні норми, або норми-оголошення — нормативні приписи, які містять положення програмного характеру, що вказують на предмет регулювання, закріпляючі цілі і мотиви видання нормативного акта (не слід плутати з цілями і мотивами діяльності, регульованої да-п им актом). Як правило, вони містяться в преамбулах законодавчих актів. Наприклад, абзац 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р. є декларативною нормою: охорона довкілля, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини — невід'ємна умова постійного економічного і соціального розвитку України. Нор-ми-декларації можуть становити цілу преамбулу закону або бути лише частиною одного речення. Залежно від стилю викладу вони бувають 'ідеологічно насиченими й ідеологічно нейтральними. Цілком звільнити закон від ідеологічних настанов не можна, проте необхідно, щоб законодавець, по можливості, створював ідеологічно нейтральні норми-де-кларації.
Дефінітивні норми, або норми-визначення — нормативні приписи, які містять визначення правових категорій і понять. Вони вносять ясність у нормативно-правовий акт, інформують і орієнтують правоза-стосувача. Значення цих норм підкреслюється тим, що поняття термінів законодавець викладає в перших статтях законодавчих актів. Наприклад, у Законі України «Про автомобільний транспорт» стаття 1 називається «Визначення основних термінів» і містить норми-дефініції: автомобільний транспортний засіб, автобус, автовокзал, автостанція, шляховий лист, зупинка, легковий автомобіль, таксі й інші. У Господарському кодексі України (без виділення спеціальної статті) містяться поняття таких термінів: асоційовані підприємства (господарські організації), аудит, аудиторська діяльність, банкрутство та інші. Такі норми-дефініції мають . загальнообов'язкове значення.
Темпоральні норми, або норми-строки — нормативні приписи, що визначають час настання, протікання або припинення дії, яка спричиняє певні юридичні наслідки. Часом можуть бути роки, місяці, дні, години, а також випадки й обставини, що пов'язані зі строком (настання повноліття). Строки можуть бути матеріальними (термін реєстрації шлюбу — через місяць після подання особами заяви про реєстрацію шлюбу) і процесуальними (строк касаційного оскарження прокурора — протягом місяця від дня проголошення постанови або рішення суду апеляційної інстанції).
Окрім зазначених спеціалізованих норм, можна назвати низку інших: норми-преюдиції, норми-презумпції, норми-фікції.
Слід врахувати, що в конституційному праві переважають (у кількісному відношенні) над класичними (логічними) нормами такі спеціалізовані норми: норми-визначення, норми-цілі, норми-принципи, норми-декларації.
Серед спеціалізованих норм слід виділити:
Оперативні |
, Колізійні |
норми- інструменти |
норми-арбітри |
їх специфіка полягає в тому, що вони є нормами про норми.
Оперативні норми, або норми-інструменти — норми, роль яких виражається: а) у встановленні дати вступу (зміни, припинення) нормативно-правового акта в силу; б) у його поширенні на нове коло суспільних відносин; в) у продовженні їх дії на новий строк. Вони називаються «оперативними», оскільки забезпечують регулювання суспільних відносин оперативним шляхом: не через видання нових регулятивних норм, а через ухвалення нормативно-правових актів, їх зміну, доповнення, поширення сфери і строку дії, тобто регулюють їх рух.
Колізійні норми, або норми-арбітри — норми, які регулюють вибір норми при наявності суперечностей між окремими нормативними актами з того самого предмету регулювання.
Колізійні норми розглянемо окремо, попередньо з'ясуємо, що таке юридична колізія.
§ 11. Юридичні колізії: поняття, причини виникнення і способи вирішення с Юридична колізія — неузгодженість (розбіжність, зіткнення) норм, пов'язана з особливостями регулювання одних і тих же або подібних суспільних відносин різними правовими актами.
Юридичні колізії — один з видів правових конфліктів. Різновидом юридичних колізій є колізії в законодавстві,— суперечності норм, які містяться в правових приписах різних законодавчих актів, що регулюють однакові фактичні відносини.
Колізії існують в усіх сферах діяльності людини, і їх наявність є закономірним відображенням складного процесу розвитку суспільства, що не може бути безконфліктним. Можливі соціальні, економічні, екологічні, політичні, юридичні, інформаційні та інші колізії. Юридичні колізії можуть існувати між нормами права в рамках одного акта; між різними нормативно-правовими актами; між нормами права і актами його тлумачення; між індивідуально-правовими актами, регулюючими одні й ті ж суспільні відносинами та ін. Нерідко ґрунтом для юридичних колізій стають політичні колізії: порушення принципу поділу влади і системи «стримувань і противаг», вихід органів держави за межі своїх повноважень, втручання в компетенцію один одного, політичні амбіції, суперництво за лідерство, кон'юнктурні розуміння та ін.
Причини виникнення юридичних колізій:
Об'єктивні |
Суб'єктивні |
— не залежні від волі і свідомості законодавця, викликані соціальною реальністю, зумовлені об'єктивним розвитком правовідносин (зовнішній чинник) |
— пов'язані з волею і свідомістю законодавця, зумовлені суб'єктивними процесами: відсутність професіоналізму, нерозвиненість юридичного мислення, ігнорування правил юридичної техніки та ін. (внутрішній чинник) |
Колізії можуть виникати «на стику» національного і міжнародного права. Причини їх утворення: недодержання загальноприйнятих принципів міжнародного права; відмовлення реально привести національне законодавство у відповідність з міжнародними стандартами в галузі прав людини; невиконання актів міждержавних об'єднань; ухвалення національних актів усупереч нормам міжнародного права; неправильне тлумачення міжнародно-правових актів; ігнорування критерію конституційності.
Колізії нормативно-правових актів:
Тимчасова (темпоральна)
Умови виникнення — введення в дію в різний час двох і більше норма-тивних актів одного рівня з того ж самого питання, які мають розбіжності (між законом і законом, указом і указом та ін.).
Спосіб подолання — дотримуватись колізійного принципу: наступний акт одного рівня з того ж самого питання скасовує дію акта попереднього.
Винятком є норми: 1) про зворотну силу закону; 2) про переживання
Закону.
Ієрархічна (субординаційна)
Умови виникнення — введення в дію суперечних один одному нормативно-правових актів з того ж самого питання різними ієрархічно супідрядними державними органами.
Спосіб подолання — дотримуватись колізійного принципу: у разі розбіжностей нормативно-правових актів з того ж самого питання застосовуються норми Того акта, який має більшу юридичну силу. Акт вищого органу державної влади володіє більшою юридичною силою порівняно з актом органу, що знаходиться на нижчій сходинці ієрархічної структури державних органів. При цьому враховується правова природа і функціональне призначення актів, ухвалених тим самим право-творчим органом (конституція, закони, постанови парламенту, постано-ви уряду тощо)
Значеннєва (сутнісна)
Умови виникнення — введення в дію загальних і спеціальних (виняткових) актів, норми яких суперечать один одному внаслідок часткового збігу обсягів їх регулювання, викликаного специфікою суспільних відносин.
Спосіб подолання — дотримування колізійного принципу: норма спеціального (виняткового) акта скасовує дію норми загального акта. За умови, що спеціальний акт формально не відмінений
Змішані колізії: | |
збіг тимчасових і значеннєвих колізій |
збіг ієрархічних і значеннєвих колізій |
Умови виникнення: введення в дію загальної норми пізніше спеціальної тим же самим державним органом. Спосіб подолання — дотримуватися колізійного принципу: спеціальна норма має перевагу перед загальною, яка введена в дію після неї |
Умови виникнення: введення в дію загальної і спеціальної (або виняткової) норм, що містяться в актах різної юридичної сили, За умови, що нижчий за ієрархією орган уповноважений видавати спеціальні (або виняткові) норми. Спосіб подолання — дотримуватися колізійного принципу: спеціальна (виняткова) норма має перевагу перед загальною |
Типові юридичні колізії між нормативно-правовими актами різної юридичної сили:
Конституція й інші нормативно-правові акти — перевагу має конституція як основний закон вищої юридичної сили, прямої дії, застосовуваний на всій території держави.
Закони і підзаконні акти — перевагу мають закони як нормативно-правові акти, що наділені верховенством і вищою юридичною силою.
Нормативно-правові акти федерації і суб'єктів федерації; акти унітарної держави і його автономного утворення — перевагу мають загальнодержавні акти.
Нормативно-правові акти і міжнародні договори, ратифіковані парламентом,—- перевагу мають міжнародні договори.
Способи вирішення колізій: | ||
попередження |
усунення |
подолання |
— застосовується на стадії підготовки, ухвалення і введення в дію законів |
— повне звільнення від колізій у процесі законодавчої діяльності |
— вирішення колізій у процесі застосування законів, проте без остаточного зняття протиріч між ними |
Колізії внутрішньодержавного права вирішуються такими способами усунення і подолання:
1) ухваленням нового акта; 2) скасуванням старого акта; 3) внесенням змін до чинного акта; 4) систематизацією (кодифікацією) законодавства; 5) виданням норм-арбітрів (колізійних норм); 6) застосуванням загальних колізійних принципів; 7) тлумаченням у процесі правозасто-сування; 8) судовим розглядом — роботою конституційних та інших судів; 9) переговорами через погоджувальні комісії та ін. На перше місце по оперативності вирішення юридичних колізій можна поставити тлумачення.