Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія радянської держави.doc
Скачиваний:
37
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
2.93 Mб
Скачать

III. Роздуми про крутий поворот

І. Конверсія радянської економіки та її наслідки

Неможливо зрозуміти радянські перемоги кінця 1942 і літа 1943 р., не розказавши про титанічні зусилля по перебудові радянської економіки, яка була повністю переорієнтована до 1942 р. на виробництво озброєння за ра­хунок скорочення випуску цивільної продукції. У листопаді 1941 р. промис­лове виробництво, дезорганізоване німецькою окупацією найважливіших економічних районів і перебазуванням більше 1500 заводів на схід, впало до 52% від рівня листопаду 1940 р. Однак, по завершенні другого етапу евакуа­ції промислового потенціалу (літо 1942 р.) визначився явний підйом еконо­мічних показників. Важливу роль у цьому зіграла діяльність Комітету по обліку і розподілу трудових ресурсів, на який була покладена задача забез­печення перебазованих підприємств робочою силою. Гострота проблеми визначалася тією обставиною, що 11 млн. чоловік знаходилося в рядах Чер­воної Армії. За цих умов у лютому 1942 р. уряд провів мобілізацію міського населення, а в листопаді розповсюдив цю міру і па сільських жителів. Протя­гом тільки цього року 3 мли. чоловік, в тому числі 830 тис. юнаків і дівчат, які щойно закінчили школу, були в обов'язковому порядку направлені в про­мисловість і будівництво. Крім того, щоб замінити кваліфікованих робітни­ків, які пішли на фронт, 1 млн. 800 тис. дорослих та юнаків пройшли приско­рений курс навчання у фабрично-заводських училищах (ФЗУ). Ці заходи су­проводжувалися широкою кампанією «соціалістичного змагання» і «курсу на рекорди», як у кращі часи стахаиівського руху, а також введенням більш жорстких умов праці і трудової дисципліни (укази від 26 червня 1941 р. про збільшення робочого дня, від 26 грудня 1941 р. про обмеження плинності кадрів і т.д.). У більш широкому плані якісний склад зайнятого в народному господарстві населення зазнав за роки війни двох глибоких трансформацій. Частка жінок в народному господарстві стала переважаючою, збільшившись з 37 до 53% від загальної чисельності працюючих. Жінки виконували майже весь об'єм сільськогосподарських робіт, освоїли безліч професій у промисло­вості, будівництві і на транспорті. Друга зміна полягала в оновленні робіт­ничого класу, майже такому ж значному, як у 30-і рр. Враховуючи масові призови в армію в 1942 р. (З млн. чоловік) і те, що заводи втратили 2,8 млн. робітників, які пішли на фронт або не встигли евакуюватися з окупованих районів, в кіпці 1942 р. па виробництві, ймовірно, залишалося не більше тре­тини робітників з довоєнним стажем. З І943 по 1945 р. З мли. чоловік попов­нили ряди робітничого класу. З 9,5 мли. робітників в 1945 р. не більше 2,5 млн. працювали в промисловості з 1940 р. Незважаючи на такі масштаби оновлення, кваліфікація робочої сили, здається, тіе тільки не постраждала, ле, швидше, навіть поліпшилася завдяки діяльності ФЗУ та інших професій­но-технічних установ. За чотири роки війни продуктивність праці у промис­ловості завдяки зусиллям робітників збільшилася на 40%. Оновлення радян­ського робітничого класу - друге після того, що відбулося в 1928 - 1935 рр. -зіграло важливу суспільно-політичну роль і мало два наслідки: з одного боку. цей процес унеможливив формування колективної пам'яті у робітників, які вважалися «класом-гегемоном» радянського суспільства; з іншого - через численні можливості просування він надихнув механізми мікросоціальної інтеграції па індивідуальному рівні, що лежали в основі соціального консен­сусу в сталінському Радянському Союзі.

У кінці 1942 р. СРСР значно випередив Німеччину у випуску бойової техніки не тільки в кількісному (2100 літаків, 2000 танків щомісяця), але ба­гато в чому і в якісному відношенні (модернізований '1-34/85 перевершував німецького «тигра», а аналога штурмовика Іл-2, прозваного «винищувачем танків», німецькій промисловості взагалі не вдалося створити). Свого мак­симального рівня виробництво озброєнь досягло в 1944 р. Пріоритет у ньо­му, мабуть, віддавався масовому виробництву, що жорстко обмежувало впро­вадження нових зразків, яке вимагало тривалого освоєння, що викликалося необхідністю підтримки загального технологічного паритету з противником. Важливу роль в промисловому виробництві грало використання пращ ув'я­знених: враховуючи географічне положення більшої частини таборів, можна передбачити, що на них припала чимала частина роботи по розвитку необ­хідної для евакуйованих підприємств інфраструктури.