Розділ 17. Виробництво êлею і желатинó

Перших три розпарювання здійснюють під тиском 1,0…1,5 105 Па, наступні два-три — 2 105, останні — 3 105 Па. Температура цир- куляційних вод 95 – 100 °С. Цикл одного дифузора триває 16 – 22 год, а у разі проведення обводнення в дифузорі — 9 – 28 год.

Залежно від кількості води, що заливається в дифузор, а також від її якості розрізняють дво-, триходову та інші схеми дифузії. Чим більше свіжої води, тим більший вихід клею і краще знекле- єння кісток. За недостатньо м’якої води використовують одноходо- ву схему дифузії. З підвищенням кількості дифузорів у батареї підвищується концентрація бульйону, що виходить з останнього дифузора, і вихід клею, однак погіршується його якість. Так, кон- центрація бульйону на виході з дифузійної батареї становить 18 – 20 %, за шестидифузійної — 12 %. Сировину в дифузор заванта- жують шнековим конвеєром. Щоб запобігти перевитратам пари, циркуляційну пару після розпарювання використовують для про- грівання води, що подається до дифузора.

Кількість свіжої води, тривалість розпарювання і настоювання підбирають, виходячи з якості сировини та її підготовки.

Залишок клею після виварювання з кісток називають парен- кою. Вихід паренки становить близько 80 % до маси полірованого шроту. Паренка містить до 60 % сухого залишку з вмістом 1 % азо- ту і 30 % фосфат-ангідриду і використовується для виробництва добрив або активованого вугілля.

Фракційно-батарейний (змішаний) спосіб виварювання

полягає в тому, що один-два перших (нульових) бульйони зі свіжої кістки в кожному дифузорі отримують у вигляді фракцій, а зали- шок кісток знезолюють за способом послідовного насичення, з включенням дифузора в батарею. Бульйон від фракцій направ- ляють на виробництво технічного желатину.

Якісний технічний желатин отримують тільки тоді, коли пере- робляють добре знежирену і калібровану кістку (20 – 35 мм). Пе- ред знеклеєнням її замочують у чанах з водою за температури 10 – 15 °С протягом 20 – 24 год з дво-трикратною зміною води, після чого промивають у промивному барабані. Кістка після замочуван- ня має містити не менше ніж 35 % вологи. Щоб прискорити замо- чування, шрот обробляють гострою парою. Замочену і промиту кі- стку розпарюють не більше ніж 20 хв під тиском 1,5…2 105 Па, на- стоюють при 90 – 100 °С протягом 30 хв. Бульйон, який отриму- ють, має концентрацію 3 – 4 %, в’язкість не нижче ніж 4 Па с і становить до 35 % від загального виходу клею і желатину. Такий автоклавний спосіб виробництва желатину скорочує тривалість циклу в 8 – 9 разів і знижує собівартість продукції втричі.

17.9. ОБРОБЛЕННЯ БУЛЬЙОНУ

Оброблення бульйону передбачає доведення до кінцевих пока- зників готовності для реалізації желатину і клею. За потреби бу- льйон консервують сульфатною кислотою, очищують від домішок,

589

Частина IV. Виробництво êормової та технічної продóêції з тваринницьêої сировини

освітлюють та проводять вакуумне упарювання до 40 – 50 % сухих речовин, упарювання і сушіння або осадження клейких речовин з подальшим дробленням та пакуванням.

Між процесами отримання бульйону і в подальшому желатину не повинно бути більше ніж 4 год. Щоб запобігти мікробіологічно- му псуванню та зменшенню протеолітичної активності наявних ферментів, температура бульйону має становити 60 °С. У разі не- дотримання цих вимог концентрація желеутворювальних речо- вин, в’язкість бульйону внаслідок гідролітичних процесів зменшу- ється, що погіршує його якість.

Консервування і відбілювання проводять сульфат-ангідри-

дом, сульфатною кислотою або сульфатом цинку.

Найчастіше клейові бульйони консервують, насичуючи їх суль- фат-ангідридом з додаванням цинкового пилу. Для цього через бульйон пропускають сірчанокислий газ у дерев’яних чанах, що заповнені на 3/4 бульйоном за температури 55 – 60 °С до рН буль- йону 5,5 – 5,7 (влітку) і 5,7 – 5,9 (взимку). Процес ведуть протягом 2 – 3 год. Після закінчення барботування бульйон можна зберіга- ти протягом 12 – 24 год за температури 55 – 60 °С. При відванта- женні клею у вигляді галерти на 1 т галерти додають 5 кг сульфа- ту цинку, 3,5 кг дисульфату натрію, 1 л карболової кислоти.

Фільтрування бульйону використовують для видалення тве- рдих диспергованих домішок (залишки кісток, металеві вкрап- лення, м’які тканини і колоїди білкових часточок, жиру, кальціє- вого мила та ін.), які роблять клей і желатин каламутними, зни- жують здатність бульйону до желатинізації, клейну здатність.

Як адсорбент використовують целюлозу зі слабко негативним зарядом, а також активоване вугілля. У разі використання целю- лози бульйон пропускають крізь шар фільтрувальної маси (фільтрпрес з частковим вмістом шерсті та інертних полімерів за температури 60 – 65 °С). При використанні активованого вугілля його вводять у кількості 0,3 % до маси бульйону з урахуванням 85%-ї активності вугілля.

Випаровування та сушіння. Зневоднення випаровуванням економніше, ніж зневоднення сушінням, оскільки потребує в 2,0 – 2,5 раза менше пари.

Желатинові бульйони з невеликою поверхнею натягу і високою в’язкістю, тобто концентровані (35 – 50 %), випаровуються повіль- но. Тому випаровують переважно 3 – 4 фракції до концентрації 20 – 25 %, з подальшим розпиленням у вакуумних сушарках. Схему однокорпусного вакуум-апарата наведено на рис. 17.9.

Клейові бульйони доводять до концентрації 35 – 45 %, а для ви- пуску у вигляді галерти — не нижче ніж 49 %. Процес ведуть під вакуумом в одно-, дво- та трикорпусних випарних апаратах, або тонкошарових випарниках (для желатинових бульйонів) або в різ- них поєднаннях апаратів. Кількість води, що відводиться при ви- паровуванні, можна визначити з рівняння, кг,

590

Розділ 17. Виробництво êлею і желатинó

Рис. 17.9. Однокорпусний вакуум-апарат безперерв- ної дії:

1 — трубні решітки; 2 — шту- цер для подавання розчину; 3 — штуцер для конденсату; 4 — штуцер для підведення пари; 5 — циркуляційна труба; 6 — перфорована стінка; 7 — лист відбивання; 8 — кришка люка; 9 — штуцер пари; 10 — сепаратор; 11 — штуцер відка- чування випареного бульйону; 12 — нагрівальна камера; 13 — трубопровід барботера; 14 — вентиль; 15 — патрубки; 16 — люк для очищення апарата

W= G 1 − KK1 ,

2

де G — маса бульйону, що випаровується, кг; K1, K2 — відповідно по-

чаткова та кінцева кон- центрації бульйону, %.

Сушіння желати-

ну і клею. Зневоднен- ня желатину і клею на- дає їм стійкості до мік- робіологічного псуван- ня, підвищення вмісту корисних речовин в одиниці маси і об’єму

готового продукту і робить їх транспортабельними.

Розрізняють кілька методів сушіння: після утворення з буль- йону желатинових або клейових драглів, порізаних на плитки, пластини, або сушіння в малих зразках (драглях у вигляді гра- нул) та сушіння розпиленням без утворення драглів.

Утворення драглів передбачає желатинізацію бульйону, яку можна проводити в блоках (формах) місткістю 16 – 22 л. Кінцева температура драглів 6 – 8 °С, тривалість процесу 6 – 16 год. Метод має періодичний характер і передбачає великий відсоток немехані- зованої праці на стадіях нарізування драглів на пластини і плитки.

Безперервний метод желатинізації і клейстеризації передбачає оброблення бульйону в тонкому шарі на металевій стрічці підве- денням до зовнішнього боку стрічки холодної води і обдування стрі- чки з матеріалом охолодженим повітрям з подальшим видаленням драглів механізованим різальним пристроєм. Процес виконують, починаючи з 30 °С і закінчуючи при 75 °С, протягом 5 год.

Технологічну схему виробництва клею, желатину та кісткового залишку наведено на рис. 17.10.

591

Частина IV. Виробництво êормової та технічної продóêції з тваринницьêої сировини

		Виварювання:
		желатину 3 – 4 фракції;
		клею 5 – 6 фракцій	Знеклеєний
	Желатин	Клей	кістковий
			залишок
	Сепарування бульйону	Збирання бульйону:	Сушіння:
		5 – 6 фракцій	t = 35 °С,
			ϕ = 20…55 %
	Фільтрування:
	інертні фільтри	Випаровування:
		галерта, краплі 35 – 50 %;	Розпилювання
		сушіння розпилюванням	на дробарках
	Випаровування:
		W = 20…25 %
	12 – 25 % — сушіння
	розпилюванням;		Пакування
	40 – 50 % — краплями;	Охолодження:
	25 – 35 % — плитками	сушіння розпилюванням
			Зберігання
		до 30 – 35 °С;
		драглі, галерти — 6 – 8 °С
	Охолодження:
	драглі — 6 – 8 °С;
	вата, краплі — 35 – 40 °С	Подрібнення:
		нарізування на плитки,
		розпилювання
	Подрібнення:
	нарізування на шматки
	або утворення крапель в	Сушіння:
	інертних охолодниках,	розпилювання — ≤ 35 °С;
	розпиленням	драглі — ≤ 28 °С
	Сушіння:	Зберігання
	розпилювання — 65 – 70 °С;
	драглі — 28 °С	Рис. 17.10. Технологічна схема виробництва
		клею, желатину та кісткового залишку
	Зберігання

Інший безперервний спосіб передбачає желатинізацію бульйо- ну в краплю. Сутність способу полягає в краплеутворенні за допо- могою принципу сита. Концентрований бульйон подають на же- латинізацію з концентрацією 40 – 48 % за клеєміром охолодженим до температури 40 – 50 °С, попередньо пропустивши його через піковідбійник для видалення пузирів повітря та пари, що зава- жають краплеутворенню. Пройшовши через перфорацію крапле- утворювача, бульйон у вигляді крапель надходить у циліндричну форму з конічним дном. Висота циліндрової частини 5500 мм, ко- нічної — 1700 мм. Желатинізатор на 3/4 заповнений охолоджува- льною рідиною (бензин, гас, легка мінеральна олива), що не змі- шується з бульйоном і має температуру близько 0 °С. Краплі зі швидкістю 0,6 – 0,7 м/с проходять через рідину до конічної части- ни і застигають. У вершині конічної частини є отвір, з якого гра- нули з охолоджувальною рідиною потрапляють в інжектор і на трясучку або у сітчастий барабан, що обертається для відведення рідини. Гранулят обдувають нагрітим сухим повітрям (ϕ = 23…25 %, t = 30 °С ) з підвищенням температури до 70 °С, по- чинаючи з t = 40 °С, протягом 3 год до утворення міцної кірочки на поверхні і направляють на сушіння. Подальше сушіння желатино- вих і клейових драглів проводять частіше конвективним способом.

У пластинах і плитках желатин і клей сушать у тунельних або канальних сушарках протягом 5 – 8 діб взимку і 10 – 12 діб влітку за

592