- •Передмова
- •1.1. Породи великої рогатої худоби
- •1.2. Породи свиней
- •1.3. Породи овець
- •1.4. Породи коней
- •1.5. Породи і кроси птиці
- •1.5.1. Породи курей
- •1.5.2. Породи качок
- •1.5.3. Породи гусей
- •1.5.4. Породи індиків
- •1.6. Породи кролів
- •1.7. Основні вимоги щодо сировини м’ясної промисловості
- •Контрольні запитання і завдання
- •2.1. Перевезення тварин автотранспортом
- •2.2. Транспортування тварин залізничним транспортом
- •2.3. Перевезення тварин водним шляхом
- •2.4. Транспортування гоном
- •2.5. Центровивіз
- •2.6. Приймання та утримання тварин і птиці на м’ясопереробних підприємствах
- •2.6.1. Приймання і ветеринарний огляд тварин
- •2.6.2. Приймання тварин за живою масою і вгодованістю
- •2.6.4. Надходження худоби на скотобазу
- •2.6.5. Передзабійне утримання худоби на скотобазах
- •Контрольні запитання і завдання
- •3.1. Оглушення тварин
- •3.1.1. Оглушення великої рогатої худоби електричним струмом
- •3.1.2. Механічне оглушення тварин
- •3.1.3. Оглушення свиней електричним струмом
- •3.1.4. Оглушення свиней газовою сумішшю
- •3.2. Забій і знекровлення тварин
- •3.3. Знімання шкури
- •3.3.1. Піддування стисненим повітрям
- •3.3.2. Механічне знімання шкури
- •3.4. Оброблення свинячих туш у шкурі
- •3.5. Оброблення свинячих туш методом крупонування
- •3.6. Видалення внутрішніх органів
- •3.7. Розпилювання, зачищення і оцінювання якості туш
- •3.8. Гнучка автоматизована система переробки худоби
- •3.9. Переробка птиці
- •3.9.1. Оглушення птиці
- •3.9.2. Забій птиці
- •3.9.3. Обшпарювання тушок і видалення оперення
- •3.9.4. Патрання і напівпатрання тушок птиці
- •3.10. Організація технологічного процесу переробки птиці
- •3.11. Оброблення перо-пухової сировини
- •3.12. Переробка кролів
- •Контрольні запитання і завдання
- •4.1. М’язова тканина
- •4.2. Сполучна тканина
- •4.3. Жирова тканина
- •4.4. Кісткова і хрящова тканини
- •4.5. Водозв’язувальна здатність м’яса
- •4.6. Фізичні властивості м’яса
- •4.7. Електрофізичні властивості м’яса
- •4.8. Зміни властивостей м’яса під час автолізу
- •4.9. Поживна цінність м’яса
- •4.10. Склад і поживна цінність субпродуктів
- •4.11. Характеристика, хімічний склад і біологічна цінність харчових субпродуктів
- •4.12. Кров
- •4.12.1. Хімічний склад, властивості і фізичні константи крові
- •4.12.2. Хімічний склад і властивості плазми крові
- •4.12.3. Хімічний склад і властивості формених елементів крові
- •Контрольні запитання і завдання
- •5.1. Оброблення м’ясо-кісткових субпродуктів
- •5.2. Оброблення свинячих голів
- •5.3. Оброблення м’якушевих субпродуктів
- •5.4. Оброблення слизових субпродуктів
- •5.5. Оброблення шерстних субпродуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •6.1. Технологія оброблення кишок
- •6.2. Оброблення кишок на потоково-механізованих лініях
- •6.3. Вади кишкової сировини і фабрикату
- •Контрольні запитання і завдання
- •7.1. Склад і властивості жирів
- •7.2. Характеристика жиросировини
- •7.3. Технологія харчових тваринних жирів
- •7.4. Витоплювання жиру
- •7.5. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках періодичної дії
- •7.6. Витоплювання жиру із м’якої сировини під надмірним тиском
- •7.7. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках безперервної дії
- •7.8. Витоплювання жиру із твердої сировини в установках періодичної дії
- •7.9. Виробництво жиробілкової емульсії
- •7.10. Витоплювання кісткового жиру в установках безперервної дії
- •Контрольні запитання і завдання
- •8.1. Основні види продукції з крові та вимоги до якості сировини
- •8.2. Консервування крові
- •8.3. Стабілізація крові
- •8.4. Дефібринування крові
- •8.5. Сепарування крові
- •8.6. Технологія отримання просвітленої крові
- •8.7. Сушіння крові і плазми (сироватки)
- •8.8. Способи розпилення крові
- •8.9. Вибір режиму сушіння
- •8.10. Сушарки для крові і плазми (сироватки)
- •8.11. Виробництво кров’яного борошна
- •Контрольні запитання і завдання
- •9.1. Загальна характеристика сировини для виробництва органопрепаратів
- •Контрольні запитання і завдання
- •10.1. Причини псування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.2. Вплив температури на якість м’яса та м’ясних продуктів при зберіганні
- •10.3. Технологія консервування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.4. Заморожування та зберігання замороженого м’яса та м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •11.1. Технологія підготовки шкур до консервування
- •11.2.1. Сухосольовий спосіб консервування
- •11.2.2. Консервування шкур тузлукуванням
- •11.3. Сортування, маркування і пакування шкур
- •11.4. Технологія оброблення щетини-шпарки
- •11.5. Технологія оброблення волосу худоби
- •Контрольні запитання і завдання
- •12.1. Асортимент ковбасних виробів
- •12.2. Вимоги до готової продукції
- •12.3. Вимоги до сировини і допоміжних матеріалів
- •12.3.1. Основна сировина
- •12.3.2. Допоміжна сировина і матеріали
- •12.4. Технологічний процес
- •12.4.1. Приймання сировини
- •12.4.3. Розбирання сировини
- •12.5. Виробництво варених ковбасних виробів
- •12.5.1. Вторинне подрібнення і приготування фаршу
- •12.5.2. Наповнення оболонок фаршем і формування ковбасних виробів
- •12.5.3. Термічне оброблення варених ковбасних виробів
- •12.6. Фаршировані ковбаси
- •12.7. Виробництво напівкопчених ковбас
- •12.7.1. Перший спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.7.2. Другий спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.8. Виробництво ковбасних виробів із м’яса птиці
- •12.9. Виробництво варено-копчених ковбас
- •12.9.1. Перший спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.9.2. Другий спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.10. Виробництво сирокопчених ковбас
- •12.10.1. Перший спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.2. Другий спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.3. Особливості виробництва напівсухих сирокопчених ковбас
- •12.11. Виробництво сиров’ялених ковбас
- •12.12. Особливості виробництва деяких видів ковбасних виробів
- •12.12.2. Виробництво ліверних ковбасних виробів
- •12.12.4. Виробництво холодців
- •12.12.5. Виробництво сальтисонів
- •12.13. Виробництво продуктів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.1. Асортимент виробів
- •12.13.2. Технологія виробів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.3. Продукти зі свинячого шпику
- •12.14. Контроль якості ковбасних виробів
- •Контрольні запитання і завдання
- •13.1. Асортимент м’ясних консервів
- •13.2. Вимоги до готової продукції
- •13.3. Характеристика сировини м’ясних консервів
- •13.3.1. Основна сировина
- •13.3.2. Харчові добавки і прянощі
- •13.4. Консервна тара і вимоги до неї
- •13.5. Виготовлення тари
- •13.6. Маркування консервів
- •13.7. Основні технологічні процеси виробництва м’ясних консервів
- •13.8. Підготовка сировини для виготовлення консервів
- •13.9. Подрібнення м’ясної сировини
- •13.10. Перемішування сировини
- •13.11. Підготовка допоміжних компонентів
- •13.12. Підготовка і санітарне оброблення консервної тари
- •13.13. Фасування сировини в банки
- •13.14. Герметизація банок
- •13.15. Перевірка герметичності закупорених банок
- •13.16. Стерилізація консервів
- •13.17. Теоретичні основи теплового оброблення консервів
- •13.18. Визначення формули стерилізації
- •13.19. Способи розрахунку змін поживної цінності продуктів при стерилізації
- •13.20. Техніка стерилізації консервів
- •13.21. Особливості виготовлення пастеризованих консервів
- •13.23. Сортування, пакування і зберігання консервів
- •13.23.1. Сортування консервів
- •13.23.2. Пакування консервів
- •13.23.3. Зберігання консервів
- •13.24. Реалізація консервів
- •Контрольні запитання і завдання
- •14.1. Виробництво напівфабрикатів
- •14.1.1. Натуральні напівфабрикати
- •14.1.2. Паніровані напівфабрикати
- •14.1.3. Мариновані напівфабрикати
- •14.1.4. Січені напівфабрикати
- •14.2. Продукти швидкого приготування
- •Контрольні запитання і завдання
- •15.1. Теоретичні основи створення комбінованих м’ясних продуктів
- •15.2. Фізіологічна роль білків
- •15.3. Фізіологічна роль жирів і вуглеводів
- •15.4. Фізіологічна роль харчових волокон
- •15.6. Сучасна система асиміляції їжі
- •15.7. Шляхи поліпшення використання вторинної сировини тваринного походження
- •15.8. Поживна цінність і технологічні властивості сировини рослинного походження
- •15.9. Класифікація сировини і харчових добавок для виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10. Технологічні процеси виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10.2. Виробництво комбінованих ковбасних виробів
- •15.11. Підходи до аналізу вхідних характеристик сировини і технологічних процесів виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.12. Рангове оцінювання якості комбінованих м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •16.1. Будова і фізичні властивості яєць
- •16.2. Фізико-хімічні властивості яєчного білка
- •16.3. Фізико-хімічні властивості яєчного жовтка
- •16.4. Хімічний склад шкаралупи яєць
- •16.5. Первинне оброблення і зберігання яєць
- •16.6. Дефекти і мікробне псування яєць
- •16.7. Виробництво яйцепродуктів
- •16.7.1. Виробництво яєчного меланжу
- •16.7.2. Виробництво сухих яєчних продуктів
- •16.8. ПАКУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ СУХИХ ЯЄЧНИХ ПРОДУКТІВ
- •Контрольні запитання і завдання
- •17.1. Характеристика і призначення клею
- •17.2. Характеристика і призначення желатину
- •17.3. Сировина для виробництва клею і желатину
- •17.4. Технологічний процес виробництва клею і желатину
- •17.5. Технологічна підготовка м’якушевої сировини
- •17.6. Технологічна підготовка твердої сировини
- •17.7. Лужне та кислотне оброблення сировини
- •17.8. Видалення желеутворювальних речовин
- •17.9. Оброблення бульйону
- •Контрольні запитання і завдання
- •18.1. Асортимент тваринних кормів
- •18.2. Кормовий і технічний жири
- •18.3. Сировина для виробництва сухих тваринних кормів та жирів для кормових і технічних потреб
- •18.4. Технологічні схеми переробки нехарчової сировини
- •18.4.1. Приймання та підготовка нехарчової сировини до переробки
- •18.4.2. Сортування, промивання і подрібнення нехарчової сировини
- •18.4.3. Теплове оброблення нехарчової сировини
- •18.4.4. Оброблення шквари
- •18.4.5. Коагуляція крові, формених елементів і шляму
- •18.5.1. Переробка технічної сировини в горизонтальних вакуумних котлах з відбиранням жиру на пресах
- •18.5.2. Переробка технічної сировини у вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру на центрифузі
- •18.5.3. Виробництво сухих тваринних кормів на лінії К7-ФКЕ
- •18.5.6. Переробка технічної сировини у горизонтальних вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру, суміщеним із сушінням і тонким подрібненням
- •18.6. Вимоги до якості сухих тваринних кормів
- •18.7. Оброблення жирів для кормових і технічних потреб
- •18.8. Пакування, зберігання та транспортування технічного і кормового жирів
- •Контрольні запитання і завдання
- •Список рекомендованої літератури
Розділ 14. Напівфабриêати та швидêозаморожені ãотові страви
Для кожного виду напівфабрикату використовують м’ясо пев- ної частини туші. Азу, бефстроганов, наприклад, виготовляють із яловичої вирізки; ромштекс, яловичину духову, піджарку, азу — з яловичої тазостегнової частини. Тазостегнову частину м’яса свині використовують для шашлику; лопаткову та шийно-лопаткову ча- стини — для свинини духової, гуляшу і піджарки. Бараняче м’ясо для шашлику беруть з тазостегнової частини, а баранину духову та м’ясо для плову — з лопаткової.
М’ясо-кісткові дрібношматкові напівфабрикати виготов-
ляють із шийних, спинно-реберних, поперекових, крижових хреб- ців, а також із грудної і тазової кісток з певним вмістом м’якоті. Ці частини розпилюють на пилках, машинах або розрубують сікачем на шматки. Розпиляні шматки фасують порціями і пакують.
До м’ясо-кісткових напівфабрикатів належать суповий набір, рагу, яловичина для тушкування та ін.
Процес вироблення натуральних напівфабрикатів складається з підготовки сировини, виготовлення напівфабрикатів, порціюван- ня та пакування. Підготовка сировини полягає у видаленні кісток, великих сполучнотканинних утворень, надлишкового жиру. Виго- товлення напівфабрикатів зводиться до нарізування м’якушевої та розпилювання кісткової сировини на порції та шматки, маса яких передбачена стандартом для кожного виду напівфабрикатів.
Безкісткові напівфабрикати — це м’якоть, яка виділена із кращих частин м’яса, очищена від сухожиль та товстих поверхне- вих плівок і має рівну поверхню. Виготовляють такі види безкіст- кових напівфабрикатів: безкістковий натуральний напівфабрикат вищого сорту з яловичини, печеня особлива, яловичина для туш- кування, грудинка на харчо, напівфабрикат для натуральних від- бивних котлет зі свинини, свинина для тушкування, напівфабри- кат для запікання, безкістковий напівфабрикат з баранини.
Безкісткові дрібношматкові напівфабрикати нарізають на ма- шинах на зразок шпигорізок. Для виготовлення м’ясо-кісткових напівфабрикатів використовують стрічкові пилки, обладнані спе- ціальними пристроями (касетами), куди кладуть м’ясо-кісткову сировину, а також рубальні машини (гільйотини) безперервної дії.
14.1.2. Паніровані напівфабрикати
Паніровані напівфабрикати виготовляють із твердіших частин туш, що потребує механічного розпушення перед застосуванням у їжу.
Ці напівфабрикати панірують, використовуючи сухе (борошно, сухарі) і мокре (льєзон) панірування. Позитивний ефект паніру- вання полягає в тому, що напівфабрикати не злипаються, що за- безпечує збереження товарного виду виробу. При смаженні пані- рування утворює кірочку, яка запобігає витіканню м’ясного соку і зберігає соковитість продукту.
487
Частина ІІІ. Переробêа м’яса та м’ясної сировини
Підготовка натуральних порційних напівфабрикатів до пані- рування полягає в нарізуванні порцій м’яса з одного шматка пев- ної форми і маси. Після зважування їх відбивають металевими сапками або обробляють у м’ясорозпушувачах рівномірним нане- сенням насічок на всю поверхню шматка при протягуванні його між дисковими ножами.
Поверхню напівфабрикату покривають рівним шаром льєзона і панірувальних сухарів або борошна. Льєзон виготовляють із ме- ланжу, води і кухонної солі в співвідношенні 40 : 10 : 1. Суміш збивають до утворення однорідної маси. Льєзон зберіганню не підлягає і має направлятися на виготовлення напівфабрикатів не пізніше ніж через 30 хв.
Паніровку наносять на поверхню напівфабрикатів за допомо- гою різних типів машин для панірування. Машина для рідкого панірування, як правило, працює разом з машиною для сухого панірування.
Сучасні машини для панірування забезпечують рециркуляцію панірувальної суміші в середині машини, рівномірне покриття продукту, видалення надлишків панірування з його поверхні. Во- ни пересуваються на колесах, що самоблокуються, і можуть вико- ристовуватися самостійно або комплектуватися з різними варіан- тами ліній. Такі машини можна використовувати для паніруван- ня рубаних напівфабрикатів, а також включати в лінію для виго- товлення готових швидкозаморожених продуктів.
Паніровані напівфабрикати укладають на алюмінієві або полі- мерні вкладиші у багатооборотні ящики. Зберігають їх за темпера- тури не нижче за 0 °С і не вище ніж 8 °С. Термін реалізації 24 год.
14.1.3. Мариновані напівфабрикати
Асортимент напівфабрикатів можна розширити, застосовуючи різні маринади. Мариновані напівфабрикати відрізняються від звичайних натуральних не тільки своїм зовнішнім виглядом, а й смаковими властивостями. Мариновані напівфабрикати мають триваліший термін зберігання (до 3 тижнів) і більший вихід при термообробленні. До складу маринадів входять прянощі, зелень, сіль, ароматизатори, ферменти, різні добавки, рослинна олія, за- соби для зберігання свіжості.
Маринади випускають у рідкому і сухому вигляді. У сухому ви- гляді їх змішують із питною водою. Маринади підходять для ма- ринування м’яса всіх видів, у тому числі птиці. Великі шматки м’яса шприцюють маринадами, а потім масують 10 – 30 хв зале- жно від типу машини. Загальна маса напівфабрикатів збільшу- ється, за рахунок чого знижується їх собівартість. Дрібні шматоч- ки м’яса для рагу, шашликів, печені, бефстроганов перемішують із маринадами і витримують у ємкостях з некородуючого матеріа- лу за температури 2 – 4 ºС протягом 8 – 12 год.
488
Розділ 14. Напівфабриêати та швидêозаморожені ãотові страви
Цех, де виробляють натуральні напівфабрикати, розміщують під відділеннями розбирання туш або поряд із ними. Він повинен мати стаціонарні або конвеєрні столи. У цехах з великою продук- тивністю встановлюють стрічкові конвеєри для транспортування чистої тари до фасувальних столів і упакованої продукції до місця охолодження і реалізації.
Для оброблення туш використовують стрічкові пилки великих моделей, для розпилювання відрубів і сортових частин м’яса на окремі порції, а м’ясо-кісткових частин на дрібношматкові напів- фабрикати — стрічкові пилки малих моделей.
Крім того, цех оснащують устаткуванням для фасування, паку- вання і зважування окремих порцій і продукції у груповому паку- ванні.
14.1.4. Січені напівфабрикати
Січені напівфабрикати — це вироби, виготовлені з м’ясного фаршу. Крім м’ясної сировини при їх виробництві використовують меланж, яєчний порошок, пшеничний хліб, соєві та молочні білко- ві препарати, плазму крові, цибулю та овочі (капусту, картоплю, моркву), а також сухарне борошно і спеції.
Натуральні напівфабрикати з одного січеного м’яса виготовляють рідко з технологічних причин, зокрема через незадовільну структуру фаршу, а також з економічних міркувань. Інші компоненти, які за- стосовують для виготовлення січених напівфабрикатів, зазвичай де- шевші за м’ясо, що знижує собівартість кінцевого продукту. Такі до- бавки, як хліб, картопля, яєчні продукти, білки стабілізують структу- ру фаршу і поліпшують консистенцію готових виробів.
Котлети, біфштекси, шніцелі, ромштекси, фарші виробляють в охолодженому та замороженому вигляді. До січених напівфабри- катів, які випускають тільки в замороженому вигляді, належать фрикадельки, кнелі, крокети, пельмені, вареники і равіолі.
У січених напівфабрикатах регламентують масову частку воло- ги, жиру, кухонної солі, хліба (якщо він передбачений рецепту- рою), а також масу однієї порції.
Технологічний процес виробництва січених напівфабрикатів складається з підготовки сировини, приготування фаршу, форму- вання напівфабрикатів, пакування, маркування і зберігання.
М’ясну сировину після жилування подрібнюють на вовчку з ді- аметром решітки 2 – 3 мм. При виготовленні біфштекса до фаршу додають подрібнений на шпигорізці шпик у вигляді кубиків не більше ніж 4 мм.
При підготовці допоміжної сировини цибулю чистять, проми- вають водою і подрібнюють на вовчку. Хліб, нарізаний шматками, замочують у воді і також подрібнюють на вовчку. Меланж зазда- легідь розморожують у ваннах з водою, температура якої не пере- вищує 45 °С.
Панірувальне борошно і сіль заздалегідь просіюють.
489
Частина ІІІ. Переробêа м’яса та м’ясної сировини
При складанні фаршу всі компоненти зважують або дозують за допомогою дозаторів. Зважену сировину і спеції завантажують у мішалку безперервної дії або агрегати безперервної дії, на яких готують фарш, і перемішують протягом 4 – 6 хв.
Приготовлений фарш формують на автоматах і потоково- механізованих лініях. Московські, домашні, київські котлети, би- точки і ромштекси, вироблені на автоматах, мають круглу форму. Їхня поверхня рівномірно панірована сухарним борошном. Біфш- текс січений і фарш мають форму брикету прямокутної форми.
Вибір типу устаткування залежить від потужності підприємст- ва. При невеликих обсягах виробництва котлети формують на кот- летних автоматах, а на більших підприємствах — використовують потоково-механізовані лінії (рис. 14.4). У цьому разі передбачаєть- ся механізоване укладання на лотоки і панірування.
Нині випускають сучасніші формувальні машини, що відпові- дають європейським нормам гігієни і техніки безпеки. На них мо- жна формувати і точно дозувати вироби з різної сировини, у тому числі чутливої до механічного впливу. На таких машинах перед- бачене формування не тільки котлет і біфштексів, а й виробів у
Рис. 14.4. Лінія К6-ФЛ1К-200 для виробництва котлет:
1 — котлетний автомат; 2 — фаршепровід; 3 — накопичувач із ротаційним насосом; 4 — фаршмішалка; 5 — насадка; 6 — ванна для хлібної маси; 7 — вовчок для по- дрібнення хліба; 8 — вовчок для подрібнення м’яса
490
Розділ 14. Напівфабриêати та швидêозаморожені ãотові страви
вигляді їжачка та складних формованих продуктів з начинкою. Машини для роботи з різними видами фаршу переналагоджують за допомогою програмного керування.
Термін зберігання і реалізації охолоджених січених напівфаб- рикатів з моменту закінчення технологічного процесу 14 год, у тому числі на підприємстві-виготовлювачі не більше ніж 6 год за температури не нижче ніж 0 °С і не вище за 8 °С.
Заморожені січені напівфабрикати. Технологія фрикаде-
льок, крокетів м’ясних, кнелів дієтичних, кюфти складається з приготування фаршу (жилування, подрібнення на вовчку), пере- мішування з компонентами рецептури, формування автоматами і заморожування.
Заморожені до температури не вище ніж 10 °С напівфабрикати упаковують у картонні пачки масою нетто 350, 500, 1000 г і збері- гають за цієї температури.
Вареники, пельмені, равіолі — це заморожені вироби із прі-
сного тіста з начинкою з м’ясного фаршу із сіллю і спеціями. Ва- реники відрізняються від пельменів формою та складом фаршу. Фарш для вареників часто готують із вареного або смаженого м’яса, а для пельменів — завжди із сирого. За розмірами варени- ки роблять більшими, ніж пельмені. Їм, як правило, надають їм форму півмісяця, а пельменям — різної. Равіолі мають особливо ніжний фарш і форму, що нагадує троянду. Пельмені, вареники і равіолі дещо відрізняються складом тіста. Вони належать до гру- пи напівфабрикатів, призначених для тривалого зберігання, що передбачає досить жорсткі вимоги до санітарії і якості сировини, яка використовується.
Технологічний процес виробництва заморожених пельменів і вареників з м’ясом передбачає такі операції: приготування тіста, приготування фаршу, формування, заморожування, розфасування і пакування (рис. 14.5).
Важливим етапом виробництва пельменів є приготування тіс- та, яке має бути високопластичним. До борошна, яке використо- вують для приготування тіста, ставляться особливі вимоги: воно повинно мати температуру 18 – 20 °С і вміст клейковини не мен- ше ніж 30 %. Борошно заздалегідь просіюють і пропускають через магнітовловлювачі. Борошно, отримане безпосередньо після по- мелу, витримують для дозрівання за температури 20 – 25 ºС не менше ніж тиждень.
Тісто для пельменів можна готувати в мішалках періодичної (20 хв) та агрегатах безперервної дії. Дозатори видають борошно, воду, розчини солі й меланжу або світлої харчової сироватки від- повідно до рецептури.
Вміст вологи у тісті має становити 39 – 42 %.
У разі приготування тіста в агрегатах періодичної дії його пе- ред штампуванням витримують для підвищення пластичності 40 – 60 хв. В агрегатах безперервної дії тісто витримують у проце- сі перемішування і формування пельменів.
491
Частина ІІІ. Переробêа м’яса та м’ясної сировини
Підготовка сировини для фаршу: |
Підготовка сировини для тіста: |
обвалювання і жилування |
утеплення і просіювання |
м’ясної сировини; |
борошна; |
чищення капусти, цибулі, |
розморожування меланжу |
часнику; |
|
гідратація концентрату соєвого |
Кухонна сіль |
білка |
|
Подрібнення на вовчку або кутері |
Вода |
Спеції |
Цукор-пісок |
Приготування фаршу |
Приготування тіста |
Формування пельменів
Заморожування
Галтування
Пакування
Транспортування
Реалізація
Рис. 14.5. Технологічна схема виробництва пельменів
Равіолі виготовляють із крутішого тіста. Для їх приготування потрібні відповідні тістомісильні машини, які прокатують заготов- ку з тіста до заданої товщини. Тісто для равіолі готують пріс- ним — його легше прокатувати. Тістова оболонка їх через великий вміст борошна довше вариться — до 15 – 20 хв. Тому при марку- ванні равіолі потрібно обов’язково вказувати спосіб приготування.
Фарш готують в агрегатах відповідно до рецептури. Воду до- дають у кількості 18 – 20 % до маси сировини.
Пельмені і вареники формують за температури не вище ніж 20 °С на пельменних автоматах типу П6-ФПБ, В2-ФПК/24 або інших пристроях. Формувальні автомати працюють за принци- пом штампування тістової трубки і відрізняються кількістю шта- мпувальних дисків. Схему пельменного автомата показано на рис. 14.6.
Автомат складається із здвоєного бункера і витискувачів тіста і фаршу, а також формувального пристрою і стрічкового конвеєра з неіржавної сталі або із прогумованим покриттям. Насоси нагніта- ють фарш і тісто у відповідні колектори, а з них — у формуваль- ний пристрій. Формувальний пристрій є колектором із двома труб- ками для тіста і фаршу, причому трубка для фаршу проходить колектор наскрізь і на виході між нею і циліндричною частиною утворюється овальна щілина. Тістова трубка проходить крізь цю щілину і заповнюється фаршем. Трубки (всередині фарш, зовні
492
Розділ 14. Напівфабриêати та швидêозаморожені ãотові страви
Рис. 14.6. Схема пельменного автомата:
1 — бункер посипання лотоків; 2, 6 — регулювальні крани; 3 — бункер для тіста; 4 — колектор розподілення фаршу; 5 — бункер для фаршу; 7 — формувальна го- ловка; 8 — бункер посипання трубок тіста; 9 — штампувальні барабани; 10 — стрічковий конвеєр; 11 — станина
тісто) надходять на лотоки, що переміщуються конвеєром, або без- посередньо на сталеву стрічку конвеєра, де їх посипають борош- ном або обдувають теплим повітрям для підсихання. Це запобігає прилипанню тіста до штампувальних дисків. Пельмені форму- ються за допомогою штампувальних барабанів, які прокочуються по трубках, одночасно формуючи і склеюючи пельмені. Аналогіч- но формують вареники. Для м’ясопереробних підприємств неве- ликої потужності випускають пельменні автомати з одним штам- пувальним барабаном у настільному варіанті.
Равіолі формують штампуванням плоскої тістової заготовки або вручну.
Напівфабрикати заморожують на лотоках, установлених на полицях візків, а також на рамах, які поміщають у морозильні камери, або в спеціальних тунельних морозилках. Процес ведуть
493
Частина ІІІ. Переробêа м’яса та м’ясної сировини
за температури –20…–25 ºС до досягнення температури в центрі фаршу не вище ніж –10 ºС.
Заморожені пельмені, равіолі, вареники з м’ясом знімають із лотоків на збивальній машині або вручну. Відшліфовування виро- бів, відокремлення від них залишків борошна (галтування) здійс- нюють в обертальному перфорованому (галтувальному) барабані.
Заморожені напівфабрикати фасують у пачки або пакети з по- ліетиленової або іншої плівки по 350, 500 г або нестандартною масою нетто 400, 700, 1000 г.
Вони не повинні злипатися, мають бути відповідної форми з ретельно обробленими краями.
Товщина тістової оболонки пельменів не повинна перевищува- ти 2 мм. Вміст м’ясного фаршу до маси напівфабрикату — не мен- ше ніж 53 %. Маса одного напівфабрикату — (12 ± 2,5) г.
Заморожені січені напівфабрикати зберігають за температури не вище ніж –10 °С не більш як місяць від дня виготовлення.
Для механізації процесу виробництва пельменів і поліпшення їх санітарно-гігієнічного стану застосовують різні потоково-меха- нізовані лінії. Схему однієї з них показано на рис. 14.7.
Рис. 14.7. Схема механізованої лінії для виробництва пельменів і вареників:
1 — візки для транспортування; 2 — гідравлічний підіймач; 3 — фаршмішалка; 4 — фаршевий насос; 5 — фаршепровід; 6 — тістомісильна машина; 7 — конвеєр для завантаження тіста; 8 — пельменний автомат; 9 — пристрій для обдування тістофаршевого джгута; 10 — вентилятор; 11 — барабан для штампування пель- менів: 12 — швидкоморозильний апарат з майданчиком для обслуговування; 13 — приймальний стіл; 14 — вікно для вивантаження заморожених пельменів; 15 — поліетиленові тазики для збирання заморожених пельменів; 16 — крафт-
мішок або гофрований короб з пельменями; 17 — візок для транспортування пельменів на холодильник
494