- •Передмова
- •1.1. Породи великої рогатої худоби
- •1.2. Породи свиней
- •1.3. Породи овець
- •1.4. Породи коней
- •1.5. Породи і кроси птиці
- •1.5.1. Породи курей
- •1.5.2. Породи качок
- •1.5.3. Породи гусей
- •1.5.4. Породи індиків
- •1.6. Породи кролів
- •1.7. Основні вимоги щодо сировини м’ясної промисловості
- •Контрольні запитання і завдання
- •2.1. Перевезення тварин автотранспортом
- •2.2. Транспортування тварин залізничним транспортом
- •2.3. Перевезення тварин водним шляхом
- •2.4. Транспортування гоном
- •2.5. Центровивіз
- •2.6. Приймання та утримання тварин і птиці на м’ясопереробних підприємствах
- •2.6.1. Приймання і ветеринарний огляд тварин
- •2.6.2. Приймання тварин за живою масою і вгодованістю
- •2.6.4. Надходження худоби на скотобазу
- •2.6.5. Передзабійне утримання худоби на скотобазах
- •Контрольні запитання і завдання
- •3.1. Оглушення тварин
- •3.1.1. Оглушення великої рогатої худоби електричним струмом
- •3.1.2. Механічне оглушення тварин
- •3.1.3. Оглушення свиней електричним струмом
- •3.1.4. Оглушення свиней газовою сумішшю
- •3.2. Забій і знекровлення тварин
- •3.3. Знімання шкури
- •3.3.1. Піддування стисненим повітрям
- •3.3.2. Механічне знімання шкури
- •3.4. Оброблення свинячих туш у шкурі
- •3.5. Оброблення свинячих туш методом крупонування
- •3.6. Видалення внутрішніх органів
- •3.7. Розпилювання, зачищення і оцінювання якості туш
- •3.8. Гнучка автоматизована система переробки худоби
- •3.9. Переробка птиці
- •3.9.1. Оглушення птиці
- •3.9.2. Забій птиці
- •3.9.3. Обшпарювання тушок і видалення оперення
- •3.9.4. Патрання і напівпатрання тушок птиці
- •3.10. Організація технологічного процесу переробки птиці
- •3.11. Оброблення перо-пухової сировини
- •3.12. Переробка кролів
- •Контрольні запитання і завдання
- •4.1. М’язова тканина
- •4.2. Сполучна тканина
- •4.3. Жирова тканина
- •4.4. Кісткова і хрящова тканини
- •4.5. Водозв’язувальна здатність м’яса
- •4.6. Фізичні властивості м’яса
- •4.7. Електрофізичні властивості м’яса
- •4.8. Зміни властивостей м’яса під час автолізу
- •4.9. Поживна цінність м’яса
- •4.10. Склад і поживна цінність субпродуктів
- •4.11. Характеристика, хімічний склад і біологічна цінність харчових субпродуктів
- •4.12. Кров
- •4.12.1. Хімічний склад, властивості і фізичні константи крові
- •4.12.2. Хімічний склад і властивості плазми крові
- •4.12.3. Хімічний склад і властивості формених елементів крові
- •Контрольні запитання і завдання
- •5.1. Оброблення м’ясо-кісткових субпродуктів
- •5.2. Оброблення свинячих голів
- •5.3. Оброблення м’якушевих субпродуктів
- •5.4. Оброблення слизових субпродуктів
- •5.5. Оброблення шерстних субпродуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •6.1. Технологія оброблення кишок
- •6.2. Оброблення кишок на потоково-механізованих лініях
- •6.3. Вади кишкової сировини і фабрикату
- •Контрольні запитання і завдання
- •7.1. Склад і властивості жирів
- •7.2. Характеристика жиросировини
- •7.3. Технологія харчових тваринних жирів
- •7.4. Витоплювання жиру
- •7.5. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках періодичної дії
- •7.6. Витоплювання жиру із м’якої сировини під надмірним тиском
- •7.7. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках безперервної дії
- •7.8. Витоплювання жиру із твердої сировини в установках періодичної дії
- •7.9. Виробництво жиробілкової емульсії
- •7.10. Витоплювання кісткового жиру в установках безперервної дії
- •Контрольні запитання і завдання
- •8.1. Основні види продукції з крові та вимоги до якості сировини
- •8.2. Консервування крові
- •8.3. Стабілізація крові
- •8.4. Дефібринування крові
- •8.5. Сепарування крові
- •8.6. Технологія отримання просвітленої крові
- •8.7. Сушіння крові і плазми (сироватки)
- •8.8. Способи розпилення крові
- •8.9. Вибір режиму сушіння
- •8.10. Сушарки для крові і плазми (сироватки)
- •8.11. Виробництво кров’яного борошна
- •Контрольні запитання і завдання
- •9.1. Загальна характеристика сировини для виробництва органопрепаратів
- •Контрольні запитання і завдання
- •10.1. Причини псування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.2. Вплив температури на якість м’яса та м’ясних продуктів при зберіганні
- •10.3. Технологія консервування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.4. Заморожування та зберігання замороженого м’яса та м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •11.1. Технологія підготовки шкур до консервування
- •11.2.1. Сухосольовий спосіб консервування
- •11.2.2. Консервування шкур тузлукуванням
- •11.3. Сортування, маркування і пакування шкур
- •11.4. Технологія оброблення щетини-шпарки
- •11.5. Технологія оброблення волосу худоби
- •Контрольні запитання і завдання
- •12.1. Асортимент ковбасних виробів
- •12.2. Вимоги до готової продукції
- •12.3. Вимоги до сировини і допоміжних матеріалів
- •12.3.1. Основна сировина
- •12.3.2. Допоміжна сировина і матеріали
- •12.4. Технологічний процес
- •12.4.1. Приймання сировини
- •12.4.3. Розбирання сировини
- •12.5. Виробництво варених ковбасних виробів
- •12.5.1. Вторинне подрібнення і приготування фаршу
- •12.5.2. Наповнення оболонок фаршем і формування ковбасних виробів
- •12.5.3. Термічне оброблення варених ковбасних виробів
- •12.6. Фаршировані ковбаси
- •12.7. Виробництво напівкопчених ковбас
- •12.7.1. Перший спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.7.2. Другий спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.8. Виробництво ковбасних виробів із м’яса птиці
- •12.9. Виробництво варено-копчених ковбас
- •12.9.1. Перший спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.9.2. Другий спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.10. Виробництво сирокопчених ковбас
- •12.10.1. Перший спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.2. Другий спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.3. Особливості виробництва напівсухих сирокопчених ковбас
- •12.11. Виробництво сиров’ялених ковбас
- •12.12. Особливості виробництва деяких видів ковбасних виробів
- •12.12.2. Виробництво ліверних ковбасних виробів
- •12.12.4. Виробництво холодців
- •12.12.5. Виробництво сальтисонів
- •12.13. Виробництво продуктів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.1. Асортимент виробів
- •12.13.2. Технологія виробів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.3. Продукти зі свинячого шпику
- •12.14. Контроль якості ковбасних виробів
- •Контрольні запитання і завдання
- •13.1. Асортимент м’ясних консервів
- •13.2. Вимоги до готової продукції
- •13.3. Характеристика сировини м’ясних консервів
- •13.3.1. Основна сировина
- •13.3.2. Харчові добавки і прянощі
- •13.4. Консервна тара і вимоги до неї
- •13.5. Виготовлення тари
- •13.6. Маркування консервів
- •13.7. Основні технологічні процеси виробництва м’ясних консервів
- •13.8. Підготовка сировини для виготовлення консервів
- •13.9. Подрібнення м’ясної сировини
- •13.10. Перемішування сировини
- •13.11. Підготовка допоміжних компонентів
- •13.12. Підготовка і санітарне оброблення консервної тари
- •13.13. Фасування сировини в банки
- •13.14. Герметизація банок
- •13.15. Перевірка герметичності закупорених банок
- •13.16. Стерилізація консервів
- •13.17. Теоретичні основи теплового оброблення консервів
- •13.18. Визначення формули стерилізації
- •13.19. Способи розрахунку змін поживної цінності продуктів при стерилізації
- •13.20. Техніка стерилізації консервів
- •13.21. Особливості виготовлення пастеризованих консервів
- •13.23. Сортування, пакування і зберігання консервів
- •13.23.1. Сортування консервів
- •13.23.2. Пакування консервів
- •13.23.3. Зберігання консервів
- •13.24. Реалізація консервів
- •Контрольні запитання і завдання
- •14.1. Виробництво напівфабрикатів
- •14.1.1. Натуральні напівфабрикати
- •14.1.2. Паніровані напівфабрикати
- •14.1.3. Мариновані напівфабрикати
- •14.1.4. Січені напівфабрикати
- •14.2. Продукти швидкого приготування
- •Контрольні запитання і завдання
- •15.1. Теоретичні основи створення комбінованих м’ясних продуктів
- •15.2. Фізіологічна роль білків
- •15.3. Фізіологічна роль жирів і вуглеводів
- •15.4. Фізіологічна роль харчових волокон
- •15.6. Сучасна система асиміляції їжі
- •15.7. Шляхи поліпшення використання вторинної сировини тваринного походження
- •15.8. Поживна цінність і технологічні властивості сировини рослинного походження
- •15.9. Класифікація сировини і харчових добавок для виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10. Технологічні процеси виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10.2. Виробництво комбінованих ковбасних виробів
- •15.11. Підходи до аналізу вхідних характеристик сировини і технологічних процесів виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.12. Рангове оцінювання якості комбінованих м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •16.1. Будова і фізичні властивості яєць
- •16.2. Фізико-хімічні властивості яєчного білка
- •16.3. Фізико-хімічні властивості яєчного жовтка
- •16.4. Хімічний склад шкаралупи яєць
- •16.5. Первинне оброблення і зберігання яєць
- •16.6. Дефекти і мікробне псування яєць
- •16.7. Виробництво яйцепродуктів
- •16.7.1. Виробництво яєчного меланжу
- •16.7.2. Виробництво сухих яєчних продуктів
- •16.8. ПАКУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ СУХИХ ЯЄЧНИХ ПРОДУКТІВ
- •Контрольні запитання і завдання
- •17.1. Характеристика і призначення клею
- •17.2. Характеристика і призначення желатину
- •17.3. Сировина для виробництва клею і желатину
- •17.4. Технологічний процес виробництва клею і желатину
- •17.5. Технологічна підготовка м’якушевої сировини
- •17.6. Технологічна підготовка твердої сировини
- •17.7. Лужне та кислотне оброблення сировини
- •17.8. Видалення желеутворювальних речовин
- •17.9. Оброблення бульйону
- •Контрольні запитання і завдання
- •18.1. Асортимент тваринних кормів
- •18.2. Кормовий і технічний жири
- •18.3. Сировина для виробництва сухих тваринних кормів та жирів для кормових і технічних потреб
- •18.4. Технологічні схеми переробки нехарчової сировини
- •18.4.1. Приймання та підготовка нехарчової сировини до переробки
- •18.4.2. Сортування, промивання і подрібнення нехарчової сировини
- •18.4.3. Теплове оброблення нехарчової сировини
- •18.4.4. Оброблення шквари
- •18.4.5. Коагуляція крові, формених елементів і шляму
- •18.5.1. Переробка технічної сировини в горизонтальних вакуумних котлах з відбиранням жиру на пресах
- •18.5.2. Переробка технічної сировини у вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру на центрифузі
- •18.5.3. Виробництво сухих тваринних кормів на лінії К7-ФКЕ
- •18.5.6. Переробка технічної сировини у горизонтальних вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру, суміщеним із сушінням і тонким подрібненням
- •18.6. Вимоги до якості сухих тваринних кормів
- •18.7. Оброблення жирів для кормових і технічних потреб
- •18.8. Пакування, зберігання та транспортування технічного і кормового жирів
- •Контрольні запитання і завдання
- •Список рекомендованої літератури
Розділ 13. Виробництво м’ясних банêових êонсервів
ровину вивантажують з ємкостей, повторно подрібнюють на вовч- ку з діаметром отворів вихідної решітки 2 мм і додають згідно з рецептурою до м’яса в мішалку (консерви «Сніданок туриста», «Свинина пряна» та ін.).
Соуси. Соуси надають консервам специфічного аромату, сма- ку, а також забарвлення. У консервній промисловості використо- вують соуси, які виготовляють переважно на м’ясних бульйонах. На першому етапі приготування соусів до гарячого бульйону при постійному перемішуванні додають пасероване борошно і кип’ятять бульйон 20 – 30 хв до зникнення крупинок борошна. Потім додають смакоутворювальні речовини: сіль, цукор, томат- пасту або томат-пюре, сметану, виноградне вино, смажену цибу- лю, прянощі (згідно з рецептурою) і кип’ятять соус, безперервно перемішуючи 5 – 15 хв залежно від продуктів, які додають до соу- сів, і надають їм смакову різноманітність. Готові соуси поділяють на томатні, сметанні, солодкі, білі винні та ін.
13.12.ПІДГОТОВКА І САНІТАРНЕ ОБРОБЛЕННЯ КОНСЕРВНОЇ ТАРИ
Кожну партію банок перевіряють на відповідність чинній нор- мативно-технічній документації.
Металеві банки і кришки сортують, видаляючи деформовані, з неправильним підвиванням країв, з іржею, пропусками ущільню- вальної пасти, залишками в середині банок флокса і припою та з іншими дефектами.
Санітарно-гігієнічне оброблення жерстяних банок полягає в очищенні їх від забруднень, промиванні шприцюванням гарячою водою (95 – 98 °С) і стерилізації парою. Після промивання і стери- лізації банок їх просушують, обдуваючи гарячим повітрям.
На кришці має бути рівномірний шар ущільнювальної пасти, яка під час промивання і стерилізації не повинна розм’якшува- тися. Після промивання в банках і кришках не повинно бути води, чого досягають нахиленим положенням банки після санітарного оброблення, при якому залишки води витікають з неї. Санітарне оброблення жерстяної тари і наступне обсушування здійснюють перед фасуванням на спеціальних багатосекційних вертикальних апаратах або на конвеєрних пристроях для миття, стерилізації і сушіння типу А9-КМ2-125 (250) (125 чи 250 банок за хвилину), А9-ОМА (250 банок за хвилину) або МЖУ-125М (80 – 125 банок за хвилину).
На консервних заводах м’ясокомбінатів для миття жерстяних циліндричних банок широко використовують лінійні самопливні гравітаційні мийні пристрої. Вони мають вигляд камери, в якій під невеликим кутом розміщені напрямні з кутового прокату. На- прямними скочуються металеві банки і послідовно проходять че- рез зону шприцювання внутрішньої поверхні банки струменями
403
Частина ІІІ. Переробêа м’яса та м’ясної сировини
гарячої води температурою (80 ± 1,5) °С, а потім через зону оброб- лення гострою парою протягом 5 – 10 с. Банки надходять до мий- ного пристрою відкритим боком до форсунок колекторів. Зовнішня поверхня банок обробляється лише парою. Щоб уникнути переки- дання банок, уздовж напрямних передбачені металеві стрічки. Продуктивність лінійного самопливного гравітаційного пристрою залежить від кута нахилу напрямних і узгоджується з продуктив- ністю дозувально-наповнювальних автоматів.
Скляні банки перед фасуванням у них харчових продуктів оглядають і сортують, відбраковуючи бій, банки з насічками і трі- щинами, стрілками на дні, дефектами вінчика горловини та ін- шими дефектами.
Для миття скляних банок місткістю 500, 650, 800 і 1000 см3, які надходять із склозаводів або повертаються споживачами, викорис- товують банкомийні машини СП-72 (6000 банок за годину), СП-60М (3000 банок за годину) або машину з використанням ультразвуку АКУ (3000 банок за годину), МБМ-06 (1000 банок за годину).
Ці машини мають вигляд закритого корпусу (рис. 13.16), всере- дині якого розміщені ванни для замочування банок, ділянки для шприцювання, видалення етикеток, стерилізації парою.
При надходженні холодних банок їх попередньо нагрівають до температури 20 °С, а потім направляють на мийку.
Банки подають до машини і відводять від неї за допомогою пластинчастих конвеєрів. Із конвеєра банки надходять в акумуля-
Рис. 13.16. Машина СП-60М для миття скляних банок:
1 — напрямні; 2 — механізм видалення етикеток; 3 — шприцювальна система; 4 — ванна для шприцювання; 5 — касета-носій; 6 — ланцюговий конвеєр; 7 — механізм вивантаження банок; 8 — пластинчастий конвеєр подавання банок; 9 — електро- двигун; 10 — акумулятор; 11 — механізм завантаження; 12 — перша ванна для замочування; 13 — друга ванна для замочування; 14 — підігрівник
404
Розділ 13. Виробництво м’ясних банêових êонсервів
тор, а потім на стіл завантаження. Механізмом завантаження бан- ки спрямовують у гнізда касет-носіїв, які закріплені горизонталь- но з певним кроком між двома паралельними ланцюгами основ- ного конвеєра, де їх фіксують. Конвеєром банки поступово входять у першу ванну відмочування-нагрівання у воді температурою 40 – 45 °С, а потім у другу ванну з мийним розчином температурою 80 – 85 °С. Після відмочування банки за допомогою касет руха- ються вгору похилою напрямною і двічі шприцюються мийним розчином. На верхній прямолінійній ділянці конвеєра банки шприцюються з усіх боків послідовно зворотною і чистою водою температурою 60 – 95 °С і остаточно обшпарюються (стерилізують- ся) парою. Після обшпарювання банки надходять до механізму вивантаження і далі конвеєром подаються на ділянку фасування продукту.
Кришки для скляних банок обробляють гострою парою і збері- гають у відкритому вигляді не більше ніж 10 хв.
13.13. ФАСУВАННЯ СИРОВИНИ В БАНКИ
Для наповнення банок на м’ясоконсервних заводах передбача- ється окреме порційне приміщення, де встановлюють відповідне обладнання і здійснюють такі технологічні операції: заповнення продуктом підготовлених банок; контрольне зважування банок після порціювання (фасування); герметизацію банок із маркуван- ням кришок; перевірку банок на герметичність і миття заповне- них банок.
Фасування вмісту в банки здійснюють на порціювальному об- ладнанні або вручну, залежно від об’ємів виробництва і виду си- ровини.
Банки наповнюють згідно з рецептурою у такій послідовності: спочатку в банку закладають лавровий лист, потім суміш мелених спецій з сіллю, бобові (для м’ясо-рослинних), жир у розтопленому стані, м’ясопродукти, які за потреби заливаютьбульйономабосоусом.
У жерстяну тару при виготовленні консервів на зразок «Шин- ка», «Ковбасний фарш», паштетів тощо на дно нелакованих банок і під кришечку укладають кружки з жиростійкого паперу або пер- гаменту для зменшення контакту продуктів із жерстю та запобі- гання корозії.
Маса нетто консервів має бути в банці № 1 — 100 г, № 3 та 4 — 250 г, № 8 — 325 г, № 12 — 525 г.
Залежно від виду сировини коефіцієнт заповнення банок дещо змінюється, але не повинен перевищувати 0,96. У разі перепов- нення банок виникає фізичний бомбаж їх унаслідок розширення вмісту під час стерилізації.
Рідкі (бульйони, соуси), сипкі (спеції, крупи, сіль) і пластичні (фарш, паштети) матеріали дозують за об’ємом за допомогою мір- них наповнювальних циліндрів. Заповнення таких циліндрів рі-
405
Частина ІІІ. Переробêа м’яса та м’ясної сировини
диною та сипкою сировиною здійснюють зануренням мірників або під впливом сил тяжіння (власної ваги), а розвантаження мірни- ків — під впливом власної ваги.
Пластична сировина засмоктується (або злегка підпресовуєть- ся) у мірні циліндри і після заповнення витискується поршнем.
Якщо сировина має неоднорідну структуру (м’ясо птиці та кро- лів з кістками) або коли потрібно зберегти форму шматочків м’ясопродуктів (язики, шинка, сосиски, обсмажений мозок та ін.), то її фасують уручну.
Значну частину консервів фаршевого (паштетного) типу та м’ясо, нарізане на шматки невизначеної форми, фасують з вико- ристанням дозувально-наповнювальних машин. З цією метою в цехах установлюють відповідно дві паралельні лінії для фасуван- ня з дозаторами для фаршевої і шматкової сировини.
Автоматичне дозування сировини, нарізаної на шматки, під час виготовлення консервів «М’ясо тушковане», «Гуляш» тощо здійснюють на наповнювальних машинах типу В2-ФНА, АДМ-3, АДМ-4 та ін.
Технічну характеристику дозувально-наповнювальних машин наведено в табл. 13.10.
Таблиця 13.10. Технічна характеристика дозувально-
наповнювальних машин
|
Дозатори шматкового м’яса |
Дозатори для фаршів |
||||
Показник |
(паштетів) |
|||||
|
|
|
||||
|
АДМ-3М |
АДМ-4 |
В2-ФНА |
Б4-ФДН-17 |
ДНЗ-1-125 |
|
Продуктивність, |
72–108 |
72–108 |
78–120 |
80–125 |
125 |
|
банок за хвилину |
8, 9, 12, |
8, 9, 12, |
3, 4, 8, |
3, 8, 9, 12 |
3, 8, 9, 12, |
|
Номер банки |
||||||
|
13 |
13 |
9, 12, |
|
13 |
|
Максимальна |
|
|
13 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
доза, г |
950 |
950 |
1000 |
570 |
1000 |
|
м’яса |
||||||
жиру |
70 |
75 |
70 |
— |
— |
|
солі з перцем |
12 |
12 |
10 |
— |
— |
|
Потужність дви- |
3,1 |
3,4 |
5,2 |
5,5 |
1,1 |
|
гунів, кВт |
||||||
Габаритні розмі- |
|
|
|
|
|
|
ри, мм: |
1600 |
1740 |
2708 |
2980 |
1350 |
|
довжина |
||||||
ширина |
1000 |
1250 |
1335 |
2040 |
1700 |
|
висота |
1700 |
1670 |
1663 |
2490 |
1380 |
|
Маса, кг |
1100 |
1320 |
2160 |
2300 |
1380 |
На підприємствах України для фасування шматкового м’яку- шевого м’яса використовують дозувально-наповнювальні автомати типу АДМ або В2-ФНА. Автомат В2-ФНА (рис. 13.17) має станину з приводом, на якій розміщено приймальний стіл для банок з ме-
406
Розділ 13. Виробництво м’ясних банêових êонсервів
Рис. 13.17. Автомат В2-ФНА для наповнення металевих банок м’ясом:
1 — бункер для м’яса; 2 — дозувальна башта; 3 — дозатор жиру; 4 — дозатор солі з перцем; 5 — пульт керування
ханізмом для приймання порожніх банок і відведення заповне- них, дозатор для солі і жиру, бункер для м’яса зі шнеком-живиль- ником і дозувальна башта з пристроєм для витискання доз про- дукту.
Дозувальна башта має отвори для формування доз за розміра- ми банок і обертається навколо вертикальної осі. Знизу башти розміщено нерухомий стіл, який має квасолеподібний отвір для
407
Частина ІІІ. Переробêа м’яса та м’ясної сировини
підведення м’яса з бункера і отвір для витискання дози при сумі- щенні дозувальних циліндрів з порожніми банками.
М’ясо з бункера шнековим живильником подається знизу у ци- ліндричні отвори дозувальної башти і заповнює їх. Циліндри- дозатори мають вільно рухомі поршні зі штоками. При кожному повороті дозувальної башти циліндри почергово суміщуються з живильником. М’ясо під тиском заповнює циліндри знизу. При цьому поршень зі штоком піднімається вгору. Пристрій для вити- скання доз має напрямну, розміщену над баштою по траєкторії руху поршнів. При підніманні поршня у верхньому положенні шток контактує з напрямною і зупиняє рух поршня. Хід поршня (величина дози) регулюється довжиною штока поршня.
Після заповнення вміст циліндра при обертанні башти відо- кремлюється від маси м’яса в живильнику відрізанням дози неру- хомим ножем, що розміщений на нерухомому столі за отвором для надходження м’яса.
При подальшому обертанні вміст циліндрів переноситься до отвору в столі для витискання дози. На цей момент банка з доза- ми лаврового листа (укладається вручну), солі і розтопленого жи- ру за допомогою живильної зірки знизу суміщується з циліндром. Напрямна пристрою витискання доз на цій ділянці має нахилене положення. Штоки поршнів у дозувальних циліндрах при обер- танні башти внаслідок контактування з похилою напрямною опу- скаються і витискують дозу в банку.
Фаршеву та паштетну масу закладають у банку за допомогою ковбасних вакуумних шприців, які мають діаметр на 1 – 2 мм менший за діаметр банки і загнуті під кутом 90°. Банки наповню- ються фаршем у момент, коли отвір цівки збігається з внутрішнім об’ємом банки, що надходить до шприца на конвеєрі.
За значних обсягів виробництва доцільно використовувати до- зувально-наповнювальні автомати типу Б4-ФДН-17, ДН3-1-125, які мають продуктивність 125 банок за хвилину.
Основними складовими цих автоматів є станина, карусель з до- заторами, продуктовий бак з продуктопроводом і регулятором по- давання фаршу, копір, а також механізм приймання і транспор- тування порожніх банок, привід, електрообладнання і автома- тика.
Дозатор призначений для дозування за об’ємом і видавання сформованої дози в банку. Поршні дозатора переміщуються за до- помогою штоків, які обкочуються по копіру при обертанні каруселі й переміщують поршень угору або вниз.
Банки надходять до автоматів живильним конвеєром, прийма- льним пристроєм суміщуються з циліндрами-дозаторами каруселі й обертаються разом із ними. Дозатори мають блокувальний при- стрій. Доза видається лише за наявності банки. Наповнені банки відвідним пристроєм знімаються з каруселі і переміщуються на конвеєр, який транспортує їх на ділянку контролю маси.
408