- •Передмова
- •1.1. Породи великої рогатої худоби
- •1.2. Породи свиней
- •1.3. Породи овець
- •1.4. Породи коней
- •1.5. Породи і кроси птиці
- •1.5.1. Породи курей
- •1.5.2. Породи качок
- •1.5.3. Породи гусей
- •1.5.4. Породи індиків
- •1.6. Породи кролів
- •1.7. Основні вимоги щодо сировини м’ясної промисловості
- •Контрольні запитання і завдання
- •2.1. Перевезення тварин автотранспортом
- •2.2. Транспортування тварин залізничним транспортом
- •2.3. Перевезення тварин водним шляхом
- •2.4. Транспортування гоном
- •2.5. Центровивіз
- •2.6. Приймання та утримання тварин і птиці на м’ясопереробних підприємствах
- •2.6.1. Приймання і ветеринарний огляд тварин
- •2.6.2. Приймання тварин за живою масою і вгодованістю
- •2.6.4. Надходження худоби на скотобазу
- •2.6.5. Передзабійне утримання худоби на скотобазах
- •Контрольні запитання і завдання
- •3.1. Оглушення тварин
- •3.1.1. Оглушення великої рогатої худоби електричним струмом
- •3.1.2. Механічне оглушення тварин
- •3.1.3. Оглушення свиней електричним струмом
- •3.1.4. Оглушення свиней газовою сумішшю
- •3.2. Забій і знекровлення тварин
- •3.3. Знімання шкури
- •3.3.1. Піддування стисненим повітрям
- •3.3.2. Механічне знімання шкури
- •3.4. Оброблення свинячих туш у шкурі
- •3.5. Оброблення свинячих туш методом крупонування
- •3.6. Видалення внутрішніх органів
- •3.7. Розпилювання, зачищення і оцінювання якості туш
- •3.8. Гнучка автоматизована система переробки худоби
- •3.9. Переробка птиці
- •3.9.1. Оглушення птиці
- •3.9.2. Забій птиці
- •3.9.3. Обшпарювання тушок і видалення оперення
- •3.9.4. Патрання і напівпатрання тушок птиці
- •3.10. Організація технологічного процесу переробки птиці
- •3.11. Оброблення перо-пухової сировини
- •3.12. Переробка кролів
- •Контрольні запитання і завдання
- •4.1. М’язова тканина
- •4.2. Сполучна тканина
- •4.3. Жирова тканина
- •4.4. Кісткова і хрящова тканини
- •4.5. Водозв’язувальна здатність м’яса
- •4.6. Фізичні властивості м’яса
- •4.7. Електрофізичні властивості м’яса
- •4.8. Зміни властивостей м’яса під час автолізу
- •4.9. Поживна цінність м’яса
- •4.10. Склад і поживна цінність субпродуктів
- •4.11. Характеристика, хімічний склад і біологічна цінність харчових субпродуктів
- •4.12. Кров
- •4.12.1. Хімічний склад, властивості і фізичні константи крові
- •4.12.2. Хімічний склад і властивості плазми крові
- •4.12.3. Хімічний склад і властивості формених елементів крові
- •Контрольні запитання і завдання
- •5.1. Оброблення м’ясо-кісткових субпродуктів
- •5.2. Оброблення свинячих голів
- •5.3. Оброблення м’якушевих субпродуктів
- •5.4. Оброблення слизових субпродуктів
- •5.5. Оброблення шерстних субпродуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •6.1. Технологія оброблення кишок
- •6.2. Оброблення кишок на потоково-механізованих лініях
- •6.3. Вади кишкової сировини і фабрикату
- •Контрольні запитання і завдання
- •7.1. Склад і властивості жирів
- •7.2. Характеристика жиросировини
- •7.3. Технологія харчових тваринних жирів
- •7.4. Витоплювання жиру
- •7.5. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках періодичної дії
- •7.6. Витоплювання жиру із м’якої сировини під надмірним тиском
- •7.7. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках безперервної дії
- •7.8. Витоплювання жиру із твердої сировини в установках періодичної дії
- •7.9. Виробництво жиробілкової емульсії
- •7.10. Витоплювання кісткового жиру в установках безперервної дії
- •Контрольні запитання і завдання
- •8.1. Основні види продукції з крові та вимоги до якості сировини
- •8.2. Консервування крові
- •8.3. Стабілізація крові
- •8.4. Дефібринування крові
- •8.5. Сепарування крові
- •8.6. Технологія отримання просвітленої крові
- •8.7. Сушіння крові і плазми (сироватки)
- •8.8. Способи розпилення крові
- •8.9. Вибір режиму сушіння
- •8.10. Сушарки для крові і плазми (сироватки)
- •8.11. Виробництво кров’яного борошна
- •Контрольні запитання і завдання
- •9.1. Загальна характеристика сировини для виробництва органопрепаратів
- •Контрольні запитання і завдання
- •10.1. Причини псування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.2. Вплив температури на якість м’яса та м’ясних продуктів при зберіганні
- •10.3. Технологія консервування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.4. Заморожування та зберігання замороженого м’яса та м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •11.1. Технологія підготовки шкур до консервування
- •11.2.1. Сухосольовий спосіб консервування
- •11.2.2. Консервування шкур тузлукуванням
- •11.3. Сортування, маркування і пакування шкур
- •11.4. Технологія оброблення щетини-шпарки
- •11.5. Технологія оброблення волосу худоби
- •Контрольні запитання і завдання
- •12.1. Асортимент ковбасних виробів
- •12.2. Вимоги до готової продукції
- •12.3. Вимоги до сировини і допоміжних матеріалів
- •12.3.1. Основна сировина
- •12.3.2. Допоміжна сировина і матеріали
- •12.4. Технологічний процес
- •12.4.1. Приймання сировини
- •12.4.3. Розбирання сировини
- •12.5. Виробництво варених ковбасних виробів
- •12.5.1. Вторинне подрібнення і приготування фаршу
- •12.5.2. Наповнення оболонок фаршем і формування ковбасних виробів
- •12.5.3. Термічне оброблення варених ковбасних виробів
- •12.6. Фаршировані ковбаси
- •12.7. Виробництво напівкопчених ковбас
- •12.7.1. Перший спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.7.2. Другий спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.8. Виробництво ковбасних виробів із м’яса птиці
- •12.9. Виробництво варено-копчених ковбас
- •12.9.1. Перший спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.9.2. Другий спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.10. Виробництво сирокопчених ковбас
- •12.10.1. Перший спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.2. Другий спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.3. Особливості виробництва напівсухих сирокопчених ковбас
- •12.11. Виробництво сиров’ялених ковбас
- •12.12. Особливості виробництва деяких видів ковбасних виробів
- •12.12.2. Виробництво ліверних ковбасних виробів
- •12.12.4. Виробництво холодців
- •12.12.5. Виробництво сальтисонів
- •12.13. Виробництво продуктів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.1. Асортимент виробів
- •12.13.2. Технологія виробів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.3. Продукти зі свинячого шпику
- •12.14. Контроль якості ковбасних виробів
- •Контрольні запитання і завдання
- •13.1. Асортимент м’ясних консервів
- •13.2. Вимоги до готової продукції
- •13.3. Характеристика сировини м’ясних консервів
- •13.3.1. Основна сировина
- •13.3.2. Харчові добавки і прянощі
- •13.4. Консервна тара і вимоги до неї
- •13.5. Виготовлення тари
- •13.6. Маркування консервів
- •13.7. Основні технологічні процеси виробництва м’ясних консервів
- •13.8. Підготовка сировини для виготовлення консервів
- •13.9. Подрібнення м’ясної сировини
- •13.10. Перемішування сировини
- •13.11. Підготовка допоміжних компонентів
- •13.12. Підготовка і санітарне оброблення консервної тари
- •13.13. Фасування сировини в банки
- •13.14. Герметизація банок
- •13.15. Перевірка герметичності закупорених банок
- •13.16. Стерилізація консервів
- •13.17. Теоретичні основи теплового оброблення консервів
- •13.18. Визначення формули стерилізації
- •13.19. Способи розрахунку змін поживної цінності продуктів при стерилізації
- •13.20. Техніка стерилізації консервів
- •13.21. Особливості виготовлення пастеризованих консервів
- •13.23. Сортування, пакування і зберігання консервів
- •13.23.1. Сортування консервів
- •13.23.2. Пакування консервів
- •13.23.3. Зберігання консервів
- •13.24. Реалізація консервів
- •Контрольні запитання і завдання
- •14.1. Виробництво напівфабрикатів
- •14.1.1. Натуральні напівфабрикати
- •14.1.2. Паніровані напівфабрикати
- •14.1.3. Мариновані напівфабрикати
- •14.1.4. Січені напівфабрикати
- •14.2. Продукти швидкого приготування
- •Контрольні запитання і завдання
- •15.1. Теоретичні основи створення комбінованих м’ясних продуктів
- •15.2. Фізіологічна роль білків
- •15.3. Фізіологічна роль жирів і вуглеводів
- •15.4. Фізіологічна роль харчових волокон
- •15.6. Сучасна система асиміляції їжі
- •15.7. Шляхи поліпшення використання вторинної сировини тваринного походження
- •15.8. Поживна цінність і технологічні властивості сировини рослинного походження
- •15.9. Класифікація сировини і харчових добавок для виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10. Технологічні процеси виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10.2. Виробництво комбінованих ковбасних виробів
- •15.11. Підходи до аналізу вхідних характеристик сировини і технологічних процесів виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.12. Рангове оцінювання якості комбінованих м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •16.1. Будова і фізичні властивості яєць
- •16.2. Фізико-хімічні властивості яєчного білка
- •16.3. Фізико-хімічні властивості яєчного жовтка
- •16.4. Хімічний склад шкаралупи яєць
- •16.5. Первинне оброблення і зберігання яєць
- •16.6. Дефекти і мікробне псування яєць
- •16.7. Виробництво яйцепродуктів
- •16.7.1. Виробництво яєчного меланжу
- •16.7.2. Виробництво сухих яєчних продуктів
- •16.8. ПАКУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ СУХИХ ЯЄЧНИХ ПРОДУКТІВ
- •Контрольні запитання і завдання
- •17.1. Характеристика і призначення клею
- •17.2. Характеристика і призначення желатину
- •17.3. Сировина для виробництва клею і желатину
- •17.4. Технологічний процес виробництва клею і желатину
- •17.5. Технологічна підготовка м’якушевої сировини
- •17.6. Технологічна підготовка твердої сировини
- •17.7. Лужне та кислотне оброблення сировини
- •17.8. Видалення желеутворювальних речовин
- •17.9. Оброблення бульйону
- •Контрольні запитання і завдання
- •18.1. Асортимент тваринних кормів
- •18.2. Кормовий і технічний жири
- •18.3. Сировина для виробництва сухих тваринних кормів та жирів для кормових і технічних потреб
- •18.4. Технологічні схеми переробки нехарчової сировини
- •18.4.1. Приймання та підготовка нехарчової сировини до переробки
- •18.4.2. Сортування, промивання і подрібнення нехарчової сировини
- •18.4.3. Теплове оброблення нехарчової сировини
- •18.4.4. Оброблення шквари
- •18.4.5. Коагуляція крові, формених елементів і шляму
- •18.5.1. Переробка технічної сировини в горизонтальних вакуумних котлах з відбиранням жиру на пресах
- •18.5.2. Переробка технічної сировини у вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру на центрифузі
- •18.5.3. Виробництво сухих тваринних кормів на лінії К7-ФКЕ
- •18.5.6. Переробка технічної сировини у горизонтальних вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру, суміщеним із сушінням і тонким подрібненням
- •18.6. Вимоги до якості сухих тваринних кормів
- •18.7. Оброблення жирів для кормових і технічних потреб
- •18.8. Пакування, зберігання та транспортування технічного і кормового жирів
- •Контрольні запитання і завдання
- •Список рекомендованої літератури
Розділ 13. Виробництво м’ясних банêових êонсервів
ви і розрізають грудину. Потім видаляють залишки стравоходу і нирки, розрубують по хребту, видаляють трубчасті кістки із задніх ніг і розрізають на шматки масою 200 г. Шматки промивають у проточній воді і замочують у розчині оцтової кислоти (1,5%-й роз- чин 70%-ї оцтової кислоти). Після промивання півтушки для кон- сервів «Рагу із м’яса кролів» бланшують протягом 30 хв, а потім обсмажують 15 хв і розрізають на шматки масою 50 – 60 г. При виготовленні деяких консервів м’ясо не обсмажують, а бланшова- ну (варену) півтушку розрізають на шматки і фасують у банки згід- но з рецептурою і технологічною інструкцією.
13.9. ПОДРІБНЕННЯ М’ЯСНОЇ СИРОВИНИ
Спосіб і ступінь подрібнення м’яса залежать від виду консервів. Для натуральних тушкованих консервів м’ясо відразу після жи- лування подрібнюють на м’ясорізках, шпигорізках або вручну на шматки (залежно від розмірів тари, яку використовують) масою від 30 до 200 г. Тушки птиці та кролів розрізають на шматки 50 – 60 г або за формою банок. Язики укладають у банки цілими, шматками
по висоті банок або нарізаними на скибочки завтовшки 5 мм.
При виробництві фаршевих і паштетних консервів сировину подрібнюють на вовчку, потім на кутері, а за потреби використо- вують емульситатори, агрегати тонкого подрібнення К6-ФИ2-М або колоїдні млини типу К6-ФКМ.
Фарш для м’ясних консервів готують аналогічно ковбасному, але, враховуючи високі температури оброблення і збільшення ви- ділення бульйону з м’яса, кількість води, яку додають при кутеру- ванні, зменшують на 5 % і додають більше вологозв’язувальних компонентів: 3 – 6 % крохмалю, 0,5 % фосфатів. Підвищений вміст сполучної тканини (за рахунок додавання свинячої шкурки, по- дрібнених сухожиль) завдяки гідротермічному розпаду колагену з утворенням глютину під час стерилізації сприяє поліпшенню структури фаршу після охолодження. З метою зменшення відо- кремлення бульйону і жиру від фаршу кількість жиру в сировині не повинна перевищувати 30 %.
Щоб поліпшити смак, особливо фаршевих консервів з рослин- ними білками або з розмороженого м’яса, до фаршу додають 0,3 % глютамінату натрію. Для збереження кольору і як антиоксидант додають солі аскорбінової кислоти.
М’ясну і субпродуктову паштетну масу виготовляють із блан- шованої сировини. Використовують також вміст легковагових і негерметичних банок, що виявлені під час гарячого сортування. М’ясо і субпродукти (як і при виготовленні ліверних ковбас) після бланшування і розбирання послідовно подрібнюють на вовчку і на кутері. За потреби використовують агрегати тонкого подрібнення, колоїдні млини або паштетотертки. При виготовленні паштетів можна використовувати куряче м’ясо механічного дообвалювання. Готову паштетну масу відразу направляють на фасування.
397
Частина ІІІ. Переробêа м’яса та м’ясної сировини
13.10. ПЕРЕМІШУВАННЯ СИРОВИНИ
Вміст практично всіх консервів готують за допомогою мішалок. При цьому м’ясо і субпродукти перемішують із сіллю, спеціями, смаженою цибулею, борошном, жиром та ін. При перемішуванні компоненти рецептури рівномірно розподіляються по всьому об’єму, інтенсифікуються фізико-хімічні процеси (наприклад, поглинання жиру печінкою), поліпшується консистенція вмісту консервів.
Використання вакуумних мішалок сприяє видаленню повітря з вмісту, ущільненню структури, внаслідок чого підвищується кое- фіцієнт заповнення банки вмістом. Видалення частини повітря сприяє сповільненню окисних процесів і, отже, поліпшує органо- лептичні показники вмісту (смак, аромат, колір) та збільшує тер- мін зберігання продукції.
13.11. ПІДГОТОВКА ДОПОМІЖНИХ КОМПОНЕНТІВ
Допоміжну сировину рослинного походження під час прий- мання оглядають, ідентифікують, зважують, приймають і направ- ляють на виробництво.
Соєві білкові препарати. Для виробництва консервів «Паш- тет задорожній», «Фарш особливий», «Сніданок дачника» тощо ви- користовують соєві концентрати або соєве борошно «Данпро-HV», «Дантес Н-40», «Данпротекс МВ-273», «Макстен» та інші соєві біл- кові препарати, що мають дозвіл Міністерства охорони здоров’я України на використання в харчовій промисловості.
Текстуровані соєві концентрати істотно не погіршують структу- ру консервів, тому їх використовують для всіх видів консервів (паштетних, фаршевих, із шматковим вмістом).
Соєві концентрати попередньо гідратують питною водою у спів- відношенні концентрат : вода як 1 : 4, для текстурованих концен- тратів — 1 : 3. Найкраще гідратацію концентратів здійснювати в кутері. Спочатку в чашу наливають воду (3 – 4 частини), до якої додають 1 частину соєвого білка і за малих обертів ножів масу пе- ремішують 20 с. Потім суміш обробляють за максимальної швид- кості обертання ножів протягом 1 – 3 хв. До гідратованого білка додають компоненти фаршу і готують фарш. Гідратований білок можна вивантажувати з чаші кутера, зберігати за температури 0 – 4 °С і додавати під час кутерування фаршу на другій стадії процесу або використовувати його для приготування паштетів. Текстурований концентрат гідратують у мішалці, періодично че- рез 5 хв перемішуючи масу. Процес гідратації триває 30 – 40 хв. Під час приготування фаршевих і паштетних мас можна додавати білкові препарати у порошкоподібному вигляді, одночасно додаю- чи воду на гідратацію. Щоб поліпшити смак, до маси з рослинни- ми препаратами додають 0,1 % мононатрійглутамату.
Квасоля, горох і крупи з гороху. Сировину на виробництві оглядають, видаляють сторонні домішки і сортують. Білу квасолю
398
Розділ 13. Виробництво м’ясних банêових êонсервів
використовують без обмежень, з кольорової виготовляють деякі другі страви. Квасолю очищають від сторонніх домішок і неповно- цінних бобів, замочують у теплій воді на 2 – 3 год, доводячи її во- логість до 60 %. Після промивання квасолю бланшують 6 – 30 хв залежно від сорту квасолі і виду консервів.
Лущений горох після сортування і промивання, як правило, не замочують, а бланшують у киплячій воді або парою 8 – 12 хв. Після бланшування горох охолоджують холодною водою до 35 – 40 °С. За- морожений зелений горошок бланшують 5 хв, щоб запобігти перева- рюванню. Потім зливають воду і безпосередньо перед фасуванням до горошку додають 1 % цукру і 1 % кухонної солі та перемішують. Кон- сервований зелений горошок не бланшують.
Крупи. Рис і перлову крупу пропускають через магнітний се- паратор, очищають від сторонніх домішок, просіюють, промивають у холодній воді 10 – 15 хв для видалення мучелю, бланшують 8 – 10 хв у 1%-му розчині солі для набухання (до 200 %) і знову промивають у холодній воді. Після цього їх передають до мішал- ки, а потім на фасування.
Гречану крупу очищають від домішок, просмажують на деках до набуття крупинками коричневого відтінку і замочують у гаря- чій воді з вмістом солі 1,5 % у співвідношенні крупа : вода як 1 : 1. Після набухання протягом 10 хв до крупи додають прянощі та ін- ші добавки, ретельно перемішують і передають на фасування.
Борошно. Перед використання борошно пропускають через магнітний сепаратор і просіюють. Після цього його пасерують – обсмажують без додавання жиру на плитах до набуття кремово- палевого кольору. Втрати маси борошна при пасеруванні станов-
лять 11 – 12 %.
При виготовленні соусів пасероване борошно додають до тепло- го бульйону від бланшування м’яса і кип’ятять у котлах 20 – 30 хв, перемішуючи до зникнення крупинок та грудочок.
Макарони, вермішель. Перед використанням їх оглядають, інспектують, видаляючи сторонні домішки, і бланшують у кипля- чій воді 5 – 10 хв (набухання 100 %). Після набухання макарони (вермішель, локшину) промивають холодною водою для запобі- гання склеюванню. До промитих макаронів (вермішелі, локшини) додають розтоплений жир, перемішують і направляють на фасу- вання.
Овочі. Мерзлі овочі, з грибними захворюваннями та з наявніс- тю пошкоджень шкідниками у виробництві не використовують.
Моркву інспектують, калібрують і промивають. При значному забрудненні моркву попередньо замочують у холодній воді, миють, а потім очищають. Після машинного очищення моркву доочища- ють уручну, видаляючи залишки морквиння, корінців і шкірки. Очищену моркву знову промивають і передають на нарізування. Моркву ріжуть на овочерізках дисковими ножами на пластинки або шинкують на смужки на шинкувальних машинах. Нарізану
399
Частина ІІІ. Переробêа м’яса та м’ясної сировини
моркву закладають у банки сирою чи смаженою. Втрати моркви під час миття, очищення і нарізування становлять 17 %, при об- смажуванні — 40 %.
Капуста. У консервному виробництві використовують свіжу і квашену (кислу) білокачанну капусту. Свіжу капусту очищають від верхніх пожовтілих листків, забруднень, механічних пошкоджень, видаляють качан і подрібнюють на шинкувальній машині. Втрати капусти при інспектуванні, зачищенні й подрібненні — 22,5 %. Ки- слу капусту промивають у воді 2 – 3 рази, віджимають і тушкують або обсмажують у жирі. Втрати маси при тушкуванні — 25 %.
Буряки перед використанням оглядають, миють, очищають на картоплечистці, бланшують. Бланшовані або сирі буряки ріжуть на шматочки або шинкують. Втрати маси при обробленні 19 %.
Картопля. При використанні в консервному виробництві картоплю миють, інспектують і очищають на машині для чищен- ня картоплі. Після ручного доочищення її промивають і нарізають на овочерізках на пластинки, прямокутники або кубики. Втрати картоплі при обробленні — 25 %.
Цибулю і часник оглядають, очищають від зовнішнього сухо- го лушпиння, зрізають верхівку і кореневу частину, а також по- шкоджені (уражені) місця. Після очищення цибулинні овочі ми- ють і подрібнюють на вовчках з діаметром отворів вихідної решіт- ки 5 мм, на овочерізках або на кутерах залежно від подальшого використання. Для виготовлення тушкованого м’яса використову- ють свіжу подрібнену цибулю, для інших консервів, як правило, нарізану цибулю обсмажують на рослинному або тваринному жирі (5 – 20 % до маси цибулі) до світло-золотистого або коричневого кольору.
Крім свіжої ріпчастої цибулі використовують сушену. Сушену цибулю оглядають, видаляють почорнілу та з залишками луш- пиння і денець, а також сторонні домішки. Потім цибулю (25 % до норми свіжої) замочують у трикратній кількості води протягом 1 год і дозують у банки за нормою свіжої.
Втрати свіжої цибулі під час очищення — 22 %. Коренеплідні овочі (пастернак, селеру, петрушку) перед за-
кладанням у банки миють, очищають, подрібнюють (шинкують) і використовують у сирому вигляді.
Прянощі (перець, гвоздику, мускатний горіх, кардамон, кмин) оглядають, видаляють сторонні домішки і подрібнюють на млинах для перцю, просіюють через сито і пропускають через магнітний уловлювач для видалення металевих домішок.
Лавровий лист перед закладанням у банки оглядають, вида- ляють сторонні домішки, гілочки і листя, вкриті плісенню. Віді- браний лист промивають у холодній воді й після стікання закла- дають у банки.
Бульйони. До складу значної кількості консервів входять бу- льйони, які при охолодженні утворюють желе. Для приготування
400
Розділ 13. Виробництво м’ясних банêових êонсервів
бульйонів використовують яловичі й свинячі кістки, які зберігали- ся після обвалювання у закритому приміщенні не більше ніж 24 год, сухожилля з ніг великої рогатої худоби, сухожилля після жилування м’яса.
Для приготування кісткового бульйону кістки промивають 15 – 20 хв у проточній воді у ваннах або чанах. Після промивання кістки подрібнюють і обсмажують у газових обсмажувальних печах протя- гом 20 – 40 хв за температури 120 – 160 °С для надання бульйону коричневого відтінку, доброго смаку й аромату. Обсмажені кістки завантажують у котел, заливають водою (співвідношення кісток і води 1 : 3) і варять протягом 3 – 4 год за температури 94 – 95 °С. Після варіння бульйон зливають і відстоюють, видаляючи з повер- хні жир. Вихід бульйону відносно кісток має бути 1 : 1. Отриманий бульйон фільтрують, пропускаючи крізь тканинний фільтр (можна використовувати марлю, складену в 5 – 6 шарів).
Кістковий бульйон також готують, закладаючи промиті й по- дрібнені кістки в киплячу воду у співвідношенні 1 : 1 і варять три партії кісток в одному бульйоні, доливаючи воду так, щоб вона покривала кістки шаром 10 – 15 см. Бульйон відстоюють, зливаю- чи з поверхні жир, і переливають його в іншу ємкість. Знежире- ний бульйон випарюють у відкритому котлі 20 – 30 хв за темпера- тури 100 °С (кип’ятять), охолоджують до 50 – 60 °С, фільтрують і використовують для заливання в банки або для приготування соу- сів і паштетів.
Концентровані бульйони можна отримати при бланшуванні (варінні) в одній воді трьох закладок м’яса або при бланшуванні м’яса у невеликій кількості (4 – 20 %) води і змішуванні їх з буль- йоном після варіння кісток. Після охолодження бульйон відстою- ється, а потім його очищають фільтруванням або сепаруванням. Якщо бульйон має концентрацію нижче ніж 15 % сухих речовин, то його випарюють. Найкраще вологу випарювати у спеціальних вакуумних апаратах, але температура випарювання не повинна бути нижчою за 65 °С, оскільки бульйон є добрим живильним се- редовищем для мікроорганізмів. При тривалому випарюванні бу- льйонів у відкритих котлах якість і желеутворювальна здатність їх погіршуються. Для її поліпшення до темних бульйонів додають
0,5 – 1,0 % желатину.
При виготовленні консервів з птиці використовують бульйони з крилець, лапок і кісток птиці. Для приготування бульйонів крила, лапки і кістки птиці розрубують на 3 – 4 частини, обшпарюють їх окропом і промивають у холодній воді. Промиту сировину заванта- жують у котел з нагрівальною оболонкою, заливають холодною во- дою (у співвідношенні сировина : вода як 60 : 100) і варять протягом 3 – 4 год за температури 90 – 95 °С. Після варіння бульйон злива- ють і проціджують крізь матер’яний фільтр. У бульйон для поліп- шення застигання додають желатин (1,5 %) і сіль згідно з рецепту- рою. Готовий бульйон має бути прозорий, янтарно-жовтого кольору.
401
Частина ІІІ. Переробêа м’яса та м’ясної сировини
Бульйони з м’ясо-кісткової сировини готують з промитої, подріб- неної сировини при додаванні однакової за масою кількості води в котли для варіння. Процес варіння триває 4 год.
Бульйони, здатні до застигання (желе), можна отримати набу- ханням харчового желатину у воді (1 : 5) протягом 40 – 50 хв з на- ступним його розчиненням при нагріванні до 60 – 70 °С і перемі- шуванні. Після заливання в банки і охолодження бульйон утво- рює щільне прозоре желе.
При виготовленні консервів «Язики» допускається замість же- латину використовувати бульйон із сухожиль великої рогатої ху- доби. Сухожилля промивають у холодній воді до зникнення кала- муті. Потім сухожилля закладають у котел, заливають холодну воду, нагрівають до кипіння і кип’ятять 10 хв, періодично перемі- шуючи. Потім воду зливають, сухожилля знову заливають холод- ною водою (4 частини води на 1 частину сухожиль), воду нагріва- ють до 85 °С і варять за цієї температури 15 год, не допускаючи підвищення температури, щоб уникнути помутніння бульйону. Після варіння бульйон фільтрують крізь 5 – 6 шарів марлі, зли- ваючи його в збірник, в якому підтримується температура (70 ± 2) °С. Із збірника бульйон подається на фасування. Вихід бульйону становить 65 % до маси води, яку заливають.
При виготовленні консервів типу «Сніданок туриста», що міс- тять желе, замість розчинів желатину або бульйонів можна вико- ристовувати колагенвмісну сировину, яку готують певним чином. При стерилізації консервів під впливом температури за наявності вологи відбувається дезагрегація (пептизація) колагену з утво- ренням глютину, який за температури понад 40 °С необмежено розчиняється у воді. При охолодженні розчини желатину застига- ють, утворюючи желе.
Колагенвмісну сировину попередньо обробляють без нагріван- ня або з попереднім нагріванням.
При обробленні сировини без нагрівання колагенвмісну сиро- вину (ахіллові сухожилля, жилки, сполучну тканину і очищену від щетини та знежирену свинячу шкурку) завантажують у єм- кість (мішалку), заливають холодною водою і перемішують до зникнення каламуті. Потім воду зливають, сировину знову зали- вають чистою холодною водою і витримують 1 год. Після вимочу- вання воду зливають, сировину подрібнюють на вовчку через ре- шітку з великими отворами, а потім через решітку з отворами 3 мм. Подрібнену сировину додають у мішалку при перемішуванні м’яса згідно з рецептурою консервів.
При підготовці з нагріванням сировину після промивання за- вантажують у котел, заливають холодною водою, доводять до ки- піння і кип’ятять 10 – 15 хв. Після цього сировину вивантажують з котла і в гарячому стані подрібнюють на вовчку з діаметром отво- рів вихідної решітки 2 – 3 мм. Подрібнену сировину охолоджують у ємкостях шаром 10 см до температури 0 – 4 °С. Охолоджену си-
402