- •Передмова
- •1.1. Породи великої рогатої худоби
- •1.2. Породи свиней
- •1.3. Породи овець
- •1.4. Породи коней
- •1.5. Породи і кроси птиці
- •1.5.1. Породи курей
- •1.5.2. Породи качок
- •1.5.3. Породи гусей
- •1.5.4. Породи індиків
- •1.6. Породи кролів
- •1.7. Основні вимоги щодо сировини м’ясної промисловості
- •Контрольні запитання і завдання
- •2.1. Перевезення тварин автотранспортом
- •2.2. Транспортування тварин залізничним транспортом
- •2.3. Перевезення тварин водним шляхом
- •2.4. Транспортування гоном
- •2.5. Центровивіз
- •2.6. Приймання та утримання тварин і птиці на м’ясопереробних підприємствах
- •2.6.1. Приймання і ветеринарний огляд тварин
- •2.6.2. Приймання тварин за живою масою і вгодованістю
- •2.6.4. Надходження худоби на скотобазу
- •2.6.5. Передзабійне утримання худоби на скотобазах
- •Контрольні запитання і завдання
- •3.1. Оглушення тварин
- •3.1.1. Оглушення великої рогатої худоби електричним струмом
- •3.1.2. Механічне оглушення тварин
- •3.1.3. Оглушення свиней електричним струмом
- •3.1.4. Оглушення свиней газовою сумішшю
- •3.2. Забій і знекровлення тварин
- •3.3. Знімання шкури
- •3.3.1. Піддування стисненим повітрям
- •3.3.2. Механічне знімання шкури
- •3.4. Оброблення свинячих туш у шкурі
- •3.5. Оброблення свинячих туш методом крупонування
- •3.6. Видалення внутрішніх органів
- •3.7. Розпилювання, зачищення і оцінювання якості туш
- •3.8. Гнучка автоматизована система переробки худоби
- •3.9. Переробка птиці
- •3.9.1. Оглушення птиці
- •3.9.2. Забій птиці
- •3.9.3. Обшпарювання тушок і видалення оперення
- •3.9.4. Патрання і напівпатрання тушок птиці
- •3.10. Організація технологічного процесу переробки птиці
- •3.11. Оброблення перо-пухової сировини
- •3.12. Переробка кролів
- •Контрольні запитання і завдання
- •4.1. М’язова тканина
- •4.2. Сполучна тканина
- •4.3. Жирова тканина
- •4.4. Кісткова і хрящова тканини
- •4.5. Водозв’язувальна здатність м’яса
- •4.6. Фізичні властивості м’яса
- •4.7. Електрофізичні властивості м’яса
- •4.8. Зміни властивостей м’яса під час автолізу
- •4.9. Поживна цінність м’яса
- •4.10. Склад і поживна цінність субпродуктів
- •4.11. Характеристика, хімічний склад і біологічна цінність харчових субпродуктів
- •4.12. Кров
- •4.12.1. Хімічний склад, властивості і фізичні константи крові
- •4.12.2. Хімічний склад і властивості плазми крові
- •4.12.3. Хімічний склад і властивості формених елементів крові
- •Контрольні запитання і завдання
- •5.1. Оброблення м’ясо-кісткових субпродуктів
- •5.2. Оброблення свинячих голів
- •5.3. Оброблення м’якушевих субпродуктів
- •5.4. Оброблення слизових субпродуктів
- •5.5. Оброблення шерстних субпродуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •6.1. Технологія оброблення кишок
- •6.2. Оброблення кишок на потоково-механізованих лініях
- •6.3. Вади кишкової сировини і фабрикату
- •Контрольні запитання і завдання
- •7.1. Склад і властивості жирів
- •7.2. Характеристика жиросировини
- •7.3. Технологія харчових тваринних жирів
- •7.4. Витоплювання жиру
- •7.5. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках періодичної дії
- •7.6. Витоплювання жиру із м’якої сировини під надмірним тиском
- •7.7. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках безперервної дії
- •7.8. Витоплювання жиру із твердої сировини в установках періодичної дії
- •7.9. Виробництво жиробілкової емульсії
- •7.10. Витоплювання кісткового жиру в установках безперервної дії
- •Контрольні запитання і завдання
- •8.1. Основні види продукції з крові та вимоги до якості сировини
- •8.2. Консервування крові
- •8.3. Стабілізація крові
- •8.4. Дефібринування крові
- •8.5. Сепарування крові
- •8.6. Технологія отримання просвітленої крові
- •8.7. Сушіння крові і плазми (сироватки)
- •8.8. Способи розпилення крові
- •8.9. Вибір режиму сушіння
- •8.10. Сушарки для крові і плазми (сироватки)
- •8.11. Виробництво кров’яного борошна
- •Контрольні запитання і завдання
- •9.1. Загальна характеристика сировини для виробництва органопрепаратів
- •Контрольні запитання і завдання
- •10.1. Причини псування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.2. Вплив температури на якість м’яса та м’ясних продуктів при зберіганні
- •10.3. Технологія консервування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.4. Заморожування та зберігання замороженого м’яса та м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •11.1. Технологія підготовки шкур до консервування
- •11.2.1. Сухосольовий спосіб консервування
- •11.2.2. Консервування шкур тузлукуванням
- •11.3. Сортування, маркування і пакування шкур
- •11.4. Технологія оброблення щетини-шпарки
- •11.5. Технологія оброблення волосу худоби
- •Контрольні запитання і завдання
- •12.1. Асортимент ковбасних виробів
- •12.2. Вимоги до готової продукції
- •12.3. Вимоги до сировини і допоміжних матеріалів
- •12.3.1. Основна сировина
- •12.3.2. Допоміжна сировина і матеріали
- •12.4. Технологічний процес
- •12.4.1. Приймання сировини
- •12.4.3. Розбирання сировини
- •12.5. Виробництво варених ковбасних виробів
- •12.5.1. Вторинне подрібнення і приготування фаршу
- •12.5.2. Наповнення оболонок фаршем і формування ковбасних виробів
- •12.5.3. Термічне оброблення варених ковбасних виробів
- •12.6. Фаршировані ковбаси
- •12.7. Виробництво напівкопчених ковбас
- •12.7.1. Перший спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.7.2. Другий спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.8. Виробництво ковбасних виробів із м’яса птиці
- •12.9. Виробництво варено-копчених ковбас
- •12.9.1. Перший спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.9.2. Другий спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.10. Виробництво сирокопчених ковбас
- •12.10.1. Перший спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.2. Другий спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.3. Особливості виробництва напівсухих сирокопчених ковбас
- •12.11. Виробництво сиров’ялених ковбас
- •12.12. Особливості виробництва деяких видів ковбасних виробів
- •12.12.2. Виробництво ліверних ковбасних виробів
- •12.12.4. Виробництво холодців
- •12.12.5. Виробництво сальтисонів
- •12.13. Виробництво продуктів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.1. Асортимент виробів
- •12.13.2. Технологія виробів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.3. Продукти зі свинячого шпику
- •12.14. Контроль якості ковбасних виробів
- •Контрольні запитання і завдання
- •13.1. Асортимент м’ясних консервів
- •13.2. Вимоги до готової продукції
- •13.3. Характеристика сировини м’ясних консервів
- •13.3.1. Основна сировина
- •13.3.2. Харчові добавки і прянощі
- •13.4. Консервна тара і вимоги до неї
- •13.5. Виготовлення тари
- •13.6. Маркування консервів
- •13.7. Основні технологічні процеси виробництва м’ясних консервів
- •13.8. Підготовка сировини для виготовлення консервів
- •13.9. Подрібнення м’ясної сировини
- •13.10. Перемішування сировини
- •13.11. Підготовка допоміжних компонентів
- •13.12. Підготовка і санітарне оброблення консервної тари
- •13.13. Фасування сировини в банки
- •13.14. Герметизація банок
- •13.15. Перевірка герметичності закупорених банок
- •13.16. Стерилізація консервів
- •13.17. Теоретичні основи теплового оброблення консервів
- •13.18. Визначення формули стерилізації
- •13.19. Способи розрахунку змін поживної цінності продуктів при стерилізації
- •13.20. Техніка стерилізації консервів
- •13.21. Особливості виготовлення пастеризованих консервів
- •13.23. Сортування, пакування і зберігання консервів
- •13.23.1. Сортування консервів
- •13.23.2. Пакування консервів
- •13.23.3. Зберігання консервів
- •13.24. Реалізація консервів
- •Контрольні запитання і завдання
- •14.1. Виробництво напівфабрикатів
- •14.1.1. Натуральні напівфабрикати
- •14.1.2. Паніровані напівфабрикати
- •14.1.3. Мариновані напівфабрикати
- •14.1.4. Січені напівфабрикати
- •14.2. Продукти швидкого приготування
- •Контрольні запитання і завдання
- •15.1. Теоретичні основи створення комбінованих м’ясних продуктів
- •15.2. Фізіологічна роль білків
- •15.3. Фізіологічна роль жирів і вуглеводів
- •15.4. Фізіологічна роль харчових волокон
- •15.6. Сучасна система асиміляції їжі
- •15.7. Шляхи поліпшення використання вторинної сировини тваринного походження
- •15.8. Поживна цінність і технологічні властивості сировини рослинного походження
- •15.9. Класифікація сировини і харчових добавок для виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10. Технологічні процеси виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10.2. Виробництво комбінованих ковбасних виробів
- •15.11. Підходи до аналізу вхідних характеристик сировини і технологічних процесів виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.12. Рангове оцінювання якості комбінованих м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •16.1. Будова і фізичні властивості яєць
- •16.2. Фізико-хімічні властивості яєчного білка
- •16.3. Фізико-хімічні властивості яєчного жовтка
- •16.4. Хімічний склад шкаралупи яєць
- •16.5. Первинне оброблення і зберігання яєць
- •16.6. Дефекти і мікробне псування яєць
- •16.7. Виробництво яйцепродуктів
- •16.7.1. Виробництво яєчного меланжу
- •16.7.2. Виробництво сухих яєчних продуктів
- •16.8. ПАКУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ СУХИХ ЯЄЧНИХ ПРОДУКТІВ
- •Контрольні запитання і завдання
- •17.1. Характеристика і призначення клею
- •17.2. Характеристика і призначення желатину
- •17.3. Сировина для виробництва клею і желатину
- •17.4. Технологічний процес виробництва клею і желатину
- •17.5. Технологічна підготовка м’якушевої сировини
- •17.6. Технологічна підготовка твердої сировини
- •17.7. Лужне та кислотне оброблення сировини
- •17.8. Видалення желеутворювальних речовин
- •17.9. Оброблення бульйону
- •Контрольні запитання і завдання
- •18.1. Асортимент тваринних кормів
- •18.2. Кормовий і технічний жири
- •18.3. Сировина для виробництва сухих тваринних кормів та жирів для кормових і технічних потреб
- •18.4. Технологічні схеми переробки нехарчової сировини
- •18.4.1. Приймання та підготовка нехарчової сировини до переробки
- •18.4.2. Сортування, промивання і подрібнення нехарчової сировини
- •18.4.3. Теплове оброблення нехарчової сировини
- •18.4.4. Оброблення шквари
- •18.4.5. Коагуляція крові, формених елементів і шляму
- •18.5.1. Переробка технічної сировини в горизонтальних вакуумних котлах з відбиранням жиру на пресах
- •18.5.2. Переробка технічної сировини у вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру на центрифузі
- •18.5.3. Виробництво сухих тваринних кормів на лінії К7-ФКЕ
- •18.5.6. Переробка технічної сировини у горизонтальних вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру, суміщеним із сушінням і тонким подрібненням
- •18.6. Вимоги до якості сухих тваринних кормів
- •18.7. Оброблення жирів для кормових і технічних потреб
- •18.8. Пакування, зберігання та транспортування технічного і кормового жирів
- •Контрольні запитання і завдання
- •Список рекомендованої літератури
Частина ІІІ. Переробêа м’яса та м’ясної сировини
темою трубопроводів припливно-витяжної вентиляції, системою кондиціювання повітря та бактерицидними лампами. Забезпе- чення достатньої циркуляції кондиційованого повітря запобігає утворенню плісняви на поверхні батонів, стінках, підлозі і стелі камер дозрівання. За недостатньо активної циркуляції повітря та при густому навішуванні ковбас на вішалах у готовому продукті виникає затхлий присмак.
Низька температура сушіння і висока вологість під час дозрі- вання ковбас можуть спричинити брак у забарвленні ковбас. За- гальна тривалість дозрівання ковбас 25 – 30 діб, суджука — 10 – 15 діб. Масова частка вологи в сирокопчених ковбасах — 25 – 35 %.
12.10.2. Другий спосіб виробництва сирокопчених ковбас
За цим способом виготовляють ковбаси із використанням пото- ково-механізованої лінії приготування та наповнення оболонок фаршем.
Підготовка сировини. Знежиловану яловичину і свинину в шматочках і смуги шпику підморожують протягом 8 – 12 год до температури –2…–3 °С. Перед приготуванням фаршу блоки по- дрібнюють на шматки розміром від 20 до 50 мм.
Недостатнє охолодження м’яса і шпику, а також надмірне на- грівання їх під час переробки може стати причиною сірого забарв- лення фаршу.
Приготування фаршу. Для приготування фаршу використо- вують потоково-механізовану лінію Я2-ФАБ (див. рис. 12.19) або «Кремер-Гребе», яка складається із кутера, призначеного для по- дрібнення підмороженого м’яса. Підморожене м’ясо перерізається без значного деформування, що забезпечує отримання якісної площини перерізання. При цьому волокна перерізаються рівно і не мнуться. Завдяки цьому під час сушіння волога вільно вихо- дить з волокон і цей процес прискорюється.
Спочатку в чашу кутера завантажують яловичину або нежирну свинину в шматках. Приблизно через 0,5 – 1,0 хв до м’яса додають кухонну сіль (3,5 %), спеції, виноматеріали, 10 г нітриту натрію у ви- гляді 5%-го розчину, а потім напівжирну або жирну свинину і продо- вжують кутерувати ще 0,5 – 1,0 хв. В останню чергу додають подріб- нену грудинку або шпик, розсипаючи їх рівномірно по поверхні фа- ршу, і кутерують 0,5 – 1,5 хв за знижених обертів ножового вала.
Кутерування продовжують до отримання певного малюнка фа- ршу і рівномірного розподілення шматочків шпику (грудинки) по всьому об’єму.
Температура фаршу після кутерування не повинна перевищу- вати –1°С.
Загальна тривалість подрібнення (приготування фаршу) ста- новить 2,0 – 3,5 хв залежно від сировини.
Наповнення оболонок фаршем. Фарш із кутера вивантажу-
ється у вакуумний прес. Після вакуумування і ущільнення у вакуум-
312
Розділ 12. Виробництво êовбасних виробів
пресі відбувається наповнення порожніх циліндрів фаршем, транс- портування їх по напрямних і заповнення оболонок фаршем так са- мо, як за другим способом виготовлення варено-копчених ковбас.
Процес підготування оболонки, режими шприцювання і пе- рев’язування батонів здійснюють аналогічно першому способу.
Термічне оброблення. Батони, заповнені фаршем за другим способом, зазнають осаджування, копчення і сушіння за режима- ми аналогічно процесам, що відбуваються за першим способом.
Пакування і зберігання сирокопчених ковбас. Сирокопче-
ні ковбаси пакують у дерев’яні, пластмасові, алюмінієві, картонні ящики або ящики з інших матеріалів, дозволених до використан- ня Міністерством охорони здоров’я України. Попередньо ящики вистилають жиростійким пакувальним папером (пергаментом або підпергаментом).
Тара для ковбас має бути чистою, сухою без плісняви та сто- роннього запаху. Тара, яку використовують багато разів, повинна мати кришку. Маса брутто становить не більше ніж 30 кг.
У кожен ящик або контейнер вкладають ковбасу одного на- йменування й однієї партії виготовлення. Допускається у кількос- ті 5 % від партії докладати для місцевої реалізації нецілі батони сирокопчених ковбас масою не менш як 250 г. Зрізаний кінець обгортають серветкою із целофану, що закріплюється на батоні. Сирокопчені ковбаси відпускають з температурою від 0 до 12 °С.
Ковбаси зберігають за температури 12 – 15 °С і відносної воло- гості повітря 75 – 78 % не більше ніж 4 місяці, –2…–4 °С — не бі- льше ніж 6 місяців, від –9 °С — не більш як 9 місяців.
Сирокопчені ковбаси реалізують також упакованими у картон- ні коробки масою нетто не більше ніж 2 кг, бар’єрні газонепро- никні плівки під вакуумом сервірувальної або порційної нарізки.
Ковбаси, фасовані сервірувальною нарізкою (скибочками) по 50, 100, 150, 200 і 250 г, а також порційною нарізною масою від 200 до 400 г і упаковані під вакуумом у прозору полімерну газоне- проникну плівку, зберігають за температури від 0 до 6 °С протя- гом 25 діб, цілими шматками — 45 діб.
12.10.3.Особливості виробництва напівсухих сирокопчених ковбас
Приймання і підготовка сировини для виробництва напівсухих сирокопчених ковбас не відрізняється від підготовки сировини для виготовлення сирокопчених ковбас.
На стадії подрібнення нежирної свинини і яловичини до куте- ра додають бактеріальні препарати у сухому або підмороженому стані. Бактеріальні препарати є сумішшю штамів молочнокислих мікроорганізмів. Після бактеріальних препаратів до фаршу дода- ють прянощі і лише через 0,5 – 1,0 хв — розчин нітриту натрію, напівжирну і жирну свинину і кутерують ще 0,5 – 1,0 хв до отри-
313
Частина ІІІ. Переробêа м’яса та м’ясної сировини
мання рівномірної маси. Потім додають шпик і кутерують ще 1,0 – 1,5 хв. Загальна тривалість подрібнення 1,5 – 3,5 хв залежно від конструкції кутера. Температура фаршу наприкінці процесу подрібнення від –1 до –3 °С. Коефіцієнт завантаження сировини у чашу кутера 0,4 – 0,5. Наповнення фаршем оболонок аналогічне шприцюванню фаршу сирокопчених ковбас.
Термічне оброблення. Батони напівсухих сирокопчених ков- бас термічно обробляють двома способами.
Перший спосіб. Осаджування ковбас здійснюється за тем- ператури 4 – 8 °С протягом доби.
Після осаджування батони ковбаси коптять за температури (22 ± 2) °С протягом 1 – 2 діб і швидкості повітря 0,2 – 0,5 м/с у термоагрегатах з автоматичним регулюванням режимів.
Після копчення ковбасу сушать за температури (13 ± 2) °С і відносної вологості повітря (82 ± 3) % упродовж 5 – 7 діб. Швид- кість повітря в камері 0,05 – 0,1 м/с. Потім сушіння здійснюють за температури (11 ± 2) °С і відносної вологості повітря (77 ± 3) % упродовж 12 – 14 діб. Загальна тривалість сушіння 18 – 20 діб за- лежно від виду ковбас і діаметра батонів.
Другий спосіб. Цей спосіб передбачає суміщення операцій осаджування і копчення. Його здійснюють у термоагрегаті. Ковбас- ні батони на рамах відразу після шприцювання завантажують у термоагрегат з автоматичним і програмним контролем і регулю- ванням параметрів робочого середовища протягом 3 – 4 діб. Упро- довж доби ковбасу підсушують повітрям за температури (24 ± 2) °С, відносної вологості повітря (92 ± 3) % і швидкості його руху 0,2 – 0,5 м/с. На другу добу вологість повітря знижують до (88 ± 3) % і протягом 4 – 6 год до повітря додають частину диму. На третю до- бу температуру знижують до (20 ± 2) °С, відносну вологість повітря до (82 ± 3) %, а його швидкість до 0,05 – 0,1 м/с. Протягом третьої доби дають більше диму і збільшують тривалість оброблення ба- тонів димом до 8 – 12 год.
Ковбаси сушать за температури (18 ± 2) °С і відносної вологості повітря (82 ± 3) % упродовж доби, а потім температуру повітря знижують до (13 ± 1) °С, його відносну вологість до (77 ± 3) % і су- шать протягом 17 – 20 діб за швидкості повітря 0,05 – 0,1 м/с до досягнення стандартної вологості продукту.
Вихід сирокопченої напівсухої ковбаси становить 71 % до маси несоленої сировини.
Додавання бактеріальних препаратів (стартових культур) сприяє швидкому зниженню рН фаршу, внаслідок чого прискорю- ються реакція кольороутворення фаршу і активізація внутрішньо- м’язових ферментів — катепсинів, які руйнують первинну струк- туру м’язових волокон і приводять до утворення нової вторинної структури сирокопчених ковбас. Ковбаси швидше утворюють при- таманну сирокопченим ковбасам структуру і набувають приємного кислуватого аромату. Термін доведення ковбас до стадії готовності скорочується на 10 діб.
314