Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
клименко.pdf
Скачиваний:
687
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
9.53 Mб
Скачать

Частина ІІ. Забій і первинна переробêа хóдоби, птиці, êролів…

Після видалення формених елементів із дефібринованої крові отримують сироватку.

Сировиною для виробництва кровяного борошна крім харчової крові, отриманої з піддонів для збирання крові, є забруднений фіб- рин від харчових, медичних і технічних виробництв, який за рі- шенням ветеринарно-санітарного нагляду не придатний для хар- чових продуктів і медпрепаратів і потребує стерилізації.

8.2. КОНСЕРВУВАННЯ КРОВІ

Кров, отримана від тварин у перші години після забою, має бак- терицидні властивості. В умовах стерильного відбору наявна кіль- кість мікроорганізмів навіть за температури, що наближається до 37 °С, упродовж 3 год знижується в кілька разів.

Проте у відділенні первинної переробки худоби стерильності до- сягти практично неможливо, тому у разі недотримання належних санітарних умов відбору і переробки, а також максимального ско- рочення часу між знекровленням і подальшою переробкою кров псується. Щоб запобігти псуванню крові у разі затримки переробки (для накопичення належного обсягу), транспортування і підвище- них температур переробки, фабрикат консервують.

Консервувати технічну кров нескладно. Після видалення фіб- рину в кров додають сильний антисептик (наприклад, кристаліч- ний фенол в кількості 2,5 кг на 1 т крові) з попереднім емульгу- ванням його у 20 л холодної води.

Харчову кров можна консервувати кухонною сіллю. Кров, що містить 2,5 % солі, може зберігатися за температури 3 – 4 °С упро- довж двох діб, а при 10 % солі до пяти діб. Наявність солі спо- вільнює згортання крові.

Однак для виробництва альбуміну цей метод не придатний че- рез збільшення зольності продукту. В цьому разі кров (плазму і сироватку) консервують заморожуванням за температури до –10 °С. У такому стані кров може зберігатися до 6 місяців. Проте цей метод енергомісткий, а також при розморожуванні спричинює гемоліз крові.

8.3. СТАБІЛІЗАЦІЯ КРОВІ

Кров, отримана безпосередньо з туш тварин при забої, швидко згортається. Час між вивільненням крові й початком її згортання для крові великої рогатої худоби становить 6,5 хв, крові свиней — 3,5, крові дрібної рогатої худоби — 2,5, крові птиці до 1 хв. Згор- тання крові зумовлене перетворенням розчинного білка плазми фібриногену на нерозчинний білок фібрин. Цей процес приско- рюється при нагріванні до температур понад 37 °С і значно упові- льнюється при охолодженні до 0 °С.

156

Розділ 8. Переробêа êрові та продóêти з êрові

При згортанні крові у спокійному стані (без механічного пере- мішування) нитки фібрину захоплюють частину формених еле- ментів, утворюючи кровяні згустки. Через деякий час нитки фіб- рину скорочуються, згусток стискується і відокремлюється чиста сироватка.

Уразі механічного перемішування нитки фібрину намотуються на мішалку і згустки не утворюються. Таким чином отримують дефібриновану кров, що не містить фібрину. На практиці часто виникає потреба в запобіганні або уповільненні згортання крові. Для цього додають речовини (стабілізатори), які унеможливлюють цей процес.

Стабілізаційний ефект цих речовин можна пояснити, зрозумів- ши сутність процесу згортання крові.

Розглядаючи біохімічний процес згортання крові (гемостаз), потрібно чітко уявляти, які речовини і реакції відповідають за утворення згустку і які фактори запобігають утворенню тромбу фібрину.

В утворенні згустку крові у ссавців бере участь велика кіль- кість білків плазми. Кров може згортатися за допомогою двох ме- ханізмів: зовнішнього і внутрішнього згортання.

Кожний з цих механізмів регулюється каскадною системою (ка- талізуючих ефектів) перетворення неактивних проферментів на активні ферменти, що зумовлюють утворення тромбіну і перетво- рення фібриногену на фібрин.

Усі ферментні фактори згортання крові подані протеазами і можуть інгібуватися подібно до трипсину.

Перетворення фібриногену на фібрин відбувається під дією фер- менту тромбіну, який є активною формою ферменту протромбіну, що міститься в плазмі крові. В активну форму протромбін переходить завдяки дії тромбопластин (ферменту тромбокінази), які перебува- ють у тромбоцитах в неактивній формі протромбокіназі. Перехід протромбокінази в активну форму відбувається під час її переходу в плазму крові під дією природних причин (руйнування оболонки тромбоцитів) або механічних факторів, що діють при знекровленні. Протромбокіназа взаємодіє з ферментом тромботропіком, що перебу- ває у плазмі і переходить в активну форму тромбокінази.

Упроцесі життя тварин утворення тромбокінази пригнічує ан- титромбокінази (антитромбопластини), які виробляють стінки кровоносних судин. Антитромбокіназа за наявності іонів кальцію інактивує тромбопластини.

Отже, процес згортання крові можна поділити на три етапи:

руйнування тромбоцитів, вивільнення і активування тромбо- пластин тромботропіном;

перетворення протромбіну, що перебуває в плазмі, на тромбін під дією тромбопластин за участю іонів кальцію, вітаміну К і

Ас-глобуліну;

утворення під дією тромбіну фібрин-мономера з наступною його полімеризацією без участі ферментів.

157

Частина ІІ. Забій і первинна переробêа хóдоби, птиці, êролів…

Під дією тромбіну розриваються пептидний звязок гена з утво- ренням фібрин-мономера і фібринопептид (з молекулярною масою близько 3 % від маси фібриногену). Процес відбувається завдяки гідролізу пептидних звязків, утворених карбоксильними групами залишків аргініну і лізину.

Фібрин-мономер полімеризується з утворенням розгалужень ниток фібрину. Полімеризація повязана з утворенням нових між- молекулярних дисульфідних поперечних звязків. Сітка з ниток фібрину при збиванні різко скорочується в обємі при їх взаємодії. Цю властивість використовують при дефібринуванні крові. Запо- бігти (сповільнити) згортанню крові, стабілізувати її можна вилу- ченням із ланцюга реакцій окремих компонентів, що каталізують каскад активації ферментів або загальмовують розвиток фермент- них процесів.

До стабілізаторів першого типу належать солі, що звязують передусім іони кальцію, утворюючи з ним нерозчинні сульфати, одно- і двозаміщені фосфати, пірофосфати, фториди і оксалати, а також малодисоціаційні солі з цитратом, триоксиглутаратом. Ці речовини додають у кількості, достатній для звязування 0,007 % іонів кальцію, що міститься в крові сільськогосподарських тварин.

Стабілізаторами другого типу вважають зєднання, що є інгібі- торами протеаз. Це катіони магнію, цинку, берилію, які пригнічу- ють активність тромбопластин. Інгібіторами тромбіну можуть бути також нейтральні солі лужних металів, які загальмовують пере- творення фібрин-мономера на волокнистий фібрин-полімер, на- приклад хлорид натрію, який в 3%-й концентрації утворює ком- плекс з фібриногеном.

Крім цього, використовують дикумарин, природний сульфато- ваний кислий полісахарид гепарин, що міститься в печінці, ле- генях, мязах тварин біля системи судин, і гірудин, що виробля- ється в ротовій порожнині пявок.

Гепарин запобігає активації факторів згортання як in vivo, так і in vitro, хоча не діє безпосередньо на самі фактори. Його проти- згортальна активність залежить від наявного в плазмі білкового інгібітору серинових протеаз антитромбіну, що взаємодіє з тро- мбіном, транглутаміназою, яка сприяє полімеризації фібрину.

Антитромбін за наявності гепарину швидко утворює нерозчин- ні комплекси з протеїназами, вилучаючи їх із каскаду фібриноут- ворення.

Крім природних речовин для стабілізації крові застосовують штучні препарати.

Щоб сповільнити швидкість ферментних реакцій, використо- вують також різке переохолодження свіжої крові або зміщення рН для коагуляції каскадних ферментів при додаванні аміаку, оцто- вої кислоти, насичення крові вуглекислим газом.

Ефективність дії одних і тих самих стабілізаторів на кров різ- них видів тварин не однакова. Так, хлорид натрію краще діє на

158

Розділ 8. Переробêа êрові та продóêти з êрові

кров ВРХ, запобігаючи згортанню впродовж 24 год. Для свиней цей термін становить 10 год. Плазма крові ВРХ чутливіша до дії гепарину, ніж ДРХ. Використовують переважно стабілізатори, що пригнічують дію тромбіну і сповільнюють полімеризацію фібрин- мономерів.

Для харчової крові як стабілізатор використовують пірофосфат натрію: для крові ВРХ у кількості 3 – 4 кг/т крові, для свиней — 5 кг/т крові, триполіфосфат — 2,5 кг/т крові, сінантрин-130 — 0,15, хлорид натрію — 25 – 30 кг/т крові.

Усі стабілізатори крім хлориду натрію вводять у вигляді 8 – 10%-го водного розчину. Найякісніший ефект має триполіфос- фат. Пірофосфат за температури 5 °С запобігає згортанню крові терміном до 3 діб з незначним випаданням фібрину.

За температури близько 20 °С через дві доби починається ге- моліз крові. За низьких плюсових температур процес гемолізу сповільнюється на 2 – 3 доби.

Хлорид натрію вводять тільки у разі використання стабілізова- ної крові для виробництва ковбасних і кулінарних виробів.

Техніка стабілізації харчової й медичної крові передбачає її збирання порожнистим ножем в окремі ємкості, які попередньо були промиті розчином стабілізатора і містять розраховану кіль- кість стабілізатора на місткість ємкості.

Під час забору технічної крові та в більшості випадків викорис- товують не стабілізацію, а дефібринування, що повязано зі склад- ністю технології стабілізації й низькою якістю крові внаслідок за- бруднення і швидкого утворення фібринового згустку.

8.4. ДЕФІБРИНУВАННЯ КРОВІ

У разі унеможливлення стабілізації крові її звільняють від фі- брину, що утворюється, тобто дефібринують. Процес дефібрину- вання не тільки ускладнює переробку, а й зменшує у крові вміст повноцінного білка на 4 – 5 %.

Дефібринування можна провести як у момент згортання крові, так і після його закінчення.

За першим способом отримують фабрикат харчової крові, за другим (переважно) — фабрикат технічної крові.

Харчову кров дефібринують при інтенсивному збиванні згуст- ків мішалкою, починаючи не пізніше ніж через 1 хв після знекров- лення. Тривалість дефібринування — 2 – 4 хв. Вихід згустку фіб- рину з крові великої рогатої худоби становить приблизно 6 %, сви- ней — 4 %. У згустку близько половини білкових речовин складає фібрин.

Механічний дефібринатор складається з бака місткістю 25 л, плоскої мішалки з вертикальним розташуванням осі обертання. Частота обертання мішалки 135 хв–1. За більшої частоти обертан- ня може відбуватися гемоліз. Мішалку можна виймати з дефібри-

159

Частина ІІ. Забій і первинна переробêа хóдоби, птиці, êролів…

натора, що дає змогу спростити знімання згустку фібрину з її ло- патей.

Утворені нитки фібрину намотуються на лопаті мішалки. Після закінчення процесу згусток фібрину видаляють вручну. Невелика кількість ниток фібрину може залишатись у крові, тому після де- фібринування кров проціджують крізь сито.

Дефібринування згорненої крові передбачає розбивання згуст- ку крові і видалення з неї фібрину із захопленою ним кровю. Згу- стки розбивають на млинах типу П-47-1 і МІК-1. Після дроблення фібрину його видаляють фільтруванням крізь металеві сита з отворами решітки 2 – 3 мм або ж відстоюють протягом 30 хв з по- дальшим видаленням більш легкого фібрину з поверхні відстояної суміші.

Фільтруванням видаляють близько 85 % фібрину, відстоюван- ням — 70 – 75 %. Нерозбиті згустки містять значну кількість кро- ві. Щоб зменшити її втрати, згустки віджимають на цетрифузі.

Замість дефібринування згорнутої крові запропоновано метод дроблення згустків крові на машині АВЖ-245К у барабані з отво- рами 0,4 – 1,0 мм. На цій машині згустки фібрину розбиваються так, що кров залишається у рідкому стані й без видалення фібри- ну, що дає змогу здійснювати подальше сушіння в дискових роз- пилювальних сушарках.

За допомогою цього методу можна організовувати безперервне виробництво переробки крові зі збільшенням виходу сухого альбу- міну на 3 – 4 % за рахунок фібриногену. Однак таку установку про- дуктивністю 3000 л/год рекомендується використовувати на підпри-

 

ємствах

великої

 

продуктивності.

 

 

Схему

техноло-

 

гічного процесу ви-

 

робництва технічно-

 

го альбуміну із за-

 

стосуванням маши-

 

ни АВЖ-245К зо-

 

бражено на рис. 8.1.

 

Згорнута кров з

 

приймального

бач-

 

ка 1

шестеренним

 

насосом 2 по кро-

 

вопроводу 3 через

 

кран

4

спрямову-

 

ється в машину 5,

 

звідки

стікає

в

 

приймальний

бак

 

7. З приймального

Рис. 8.1. Схема отримання технічного альбуміну

бака

насосом 6 во-

з використанням машини АВЖ-245К

на транспортується

 

160