- •Передмова
- •1.1. Породи великої рогатої худоби
- •1.2. Породи свиней
- •1.3. Породи овець
- •1.4. Породи коней
- •1.5. Породи і кроси птиці
- •1.5.1. Породи курей
- •1.5.2. Породи качок
- •1.5.3. Породи гусей
- •1.5.4. Породи індиків
- •1.6. Породи кролів
- •1.7. Основні вимоги щодо сировини м’ясної промисловості
- •Контрольні запитання і завдання
- •2.1. Перевезення тварин автотранспортом
- •2.2. Транспортування тварин залізничним транспортом
- •2.3. Перевезення тварин водним шляхом
- •2.4. Транспортування гоном
- •2.5. Центровивіз
- •2.6. Приймання та утримання тварин і птиці на м’ясопереробних підприємствах
- •2.6.1. Приймання і ветеринарний огляд тварин
- •2.6.2. Приймання тварин за живою масою і вгодованістю
- •2.6.4. Надходження худоби на скотобазу
- •2.6.5. Передзабійне утримання худоби на скотобазах
- •Контрольні запитання і завдання
- •3.1. Оглушення тварин
- •3.1.1. Оглушення великої рогатої худоби електричним струмом
- •3.1.2. Механічне оглушення тварин
- •3.1.3. Оглушення свиней електричним струмом
- •3.1.4. Оглушення свиней газовою сумішшю
- •3.2. Забій і знекровлення тварин
- •3.3. Знімання шкури
- •3.3.1. Піддування стисненим повітрям
- •3.3.2. Механічне знімання шкури
- •3.4. Оброблення свинячих туш у шкурі
- •3.5. Оброблення свинячих туш методом крупонування
- •3.6. Видалення внутрішніх органів
- •3.7. Розпилювання, зачищення і оцінювання якості туш
- •3.8. Гнучка автоматизована система переробки худоби
- •3.9. Переробка птиці
- •3.9.1. Оглушення птиці
- •3.9.2. Забій птиці
- •3.9.3. Обшпарювання тушок і видалення оперення
- •3.9.4. Патрання і напівпатрання тушок птиці
- •3.10. Організація технологічного процесу переробки птиці
- •3.11. Оброблення перо-пухової сировини
- •3.12. Переробка кролів
- •Контрольні запитання і завдання
- •4.1. М’язова тканина
- •4.2. Сполучна тканина
- •4.3. Жирова тканина
- •4.4. Кісткова і хрящова тканини
- •4.5. Водозв’язувальна здатність м’яса
- •4.6. Фізичні властивості м’яса
- •4.7. Електрофізичні властивості м’яса
- •4.8. Зміни властивостей м’яса під час автолізу
- •4.9. Поживна цінність м’яса
- •4.10. Склад і поживна цінність субпродуктів
- •4.11. Характеристика, хімічний склад і біологічна цінність харчових субпродуктів
- •4.12. Кров
- •4.12.1. Хімічний склад, властивості і фізичні константи крові
- •4.12.2. Хімічний склад і властивості плазми крові
- •4.12.3. Хімічний склад і властивості формених елементів крові
- •Контрольні запитання і завдання
- •5.1. Оброблення м’ясо-кісткових субпродуктів
- •5.2. Оброблення свинячих голів
- •5.3. Оброблення м’якушевих субпродуктів
- •5.4. Оброблення слизових субпродуктів
- •5.5. Оброблення шерстних субпродуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •6.1. Технологія оброблення кишок
- •6.2. Оброблення кишок на потоково-механізованих лініях
- •6.3. Вади кишкової сировини і фабрикату
- •Контрольні запитання і завдання
- •7.1. Склад і властивості жирів
- •7.2. Характеристика жиросировини
- •7.3. Технологія харчових тваринних жирів
- •7.4. Витоплювання жиру
- •7.5. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках періодичної дії
- •7.6. Витоплювання жиру із м’якої сировини під надмірним тиском
- •7.7. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках безперервної дії
- •7.8. Витоплювання жиру із твердої сировини в установках періодичної дії
- •7.9. Виробництво жиробілкової емульсії
- •7.10. Витоплювання кісткового жиру в установках безперервної дії
- •Контрольні запитання і завдання
- •8.1. Основні види продукції з крові та вимоги до якості сировини
- •8.2. Консервування крові
- •8.3. Стабілізація крові
- •8.4. Дефібринування крові
- •8.5. Сепарування крові
- •8.6. Технологія отримання просвітленої крові
- •8.7. Сушіння крові і плазми (сироватки)
- •8.8. Способи розпилення крові
- •8.9. Вибір режиму сушіння
- •8.10. Сушарки для крові і плазми (сироватки)
- •8.11. Виробництво кров’яного борошна
- •Контрольні запитання і завдання
- •9.1. Загальна характеристика сировини для виробництва органопрепаратів
- •Контрольні запитання і завдання
- •10.1. Причини псування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.2. Вплив температури на якість м’яса та м’ясних продуктів при зберіганні
- •10.3. Технологія консервування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.4. Заморожування та зберігання замороженого м’яса та м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •11.1. Технологія підготовки шкур до консервування
- •11.2.1. Сухосольовий спосіб консервування
- •11.2.2. Консервування шкур тузлукуванням
- •11.3. Сортування, маркування і пакування шкур
- •11.4. Технологія оброблення щетини-шпарки
- •11.5. Технологія оброблення волосу худоби
- •Контрольні запитання і завдання
- •12.1. Асортимент ковбасних виробів
- •12.2. Вимоги до готової продукції
- •12.3. Вимоги до сировини і допоміжних матеріалів
- •12.3.1. Основна сировина
- •12.3.2. Допоміжна сировина і матеріали
- •12.4. Технологічний процес
- •12.4.1. Приймання сировини
- •12.4.3. Розбирання сировини
- •12.5. Виробництво варених ковбасних виробів
- •12.5.1. Вторинне подрібнення і приготування фаршу
- •12.5.2. Наповнення оболонок фаршем і формування ковбасних виробів
- •12.5.3. Термічне оброблення варених ковбасних виробів
- •12.6. Фаршировані ковбаси
- •12.7. Виробництво напівкопчених ковбас
- •12.7.1. Перший спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.7.2. Другий спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.8. Виробництво ковбасних виробів із м’яса птиці
- •12.9. Виробництво варено-копчених ковбас
- •12.9.1. Перший спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.9.2. Другий спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.10. Виробництво сирокопчених ковбас
- •12.10.1. Перший спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.2. Другий спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.3. Особливості виробництва напівсухих сирокопчених ковбас
- •12.11. Виробництво сиров’ялених ковбас
- •12.12. Особливості виробництва деяких видів ковбасних виробів
- •12.12.2. Виробництво ліверних ковбасних виробів
- •12.12.4. Виробництво холодців
- •12.12.5. Виробництво сальтисонів
- •12.13. Виробництво продуктів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.1. Асортимент виробів
- •12.13.2. Технологія виробів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.3. Продукти зі свинячого шпику
- •12.14. Контроль якості ковбасних виробів
- •Контрольні запитання і завдання
- •13.1. Асортимент м’ясних консервів
- •13.2. Вимоги до готової продукції
- •13.3. Характеристика сировини м’ясних консервів
- •13.3.1. Основна сировина
- •13.3.2. Харчові добавки і прянощі
- •13.4. Консервна тара і вимоги до неї
- •13.5. Виготовлення тари
- •13.6. Маркування консервів
- •13.7. Основні технологічні процеси виробництва м’ясних консервів
- •13.8. Підготовка сировини для виготовлення консервів
- •13.9. Подрібнення м’ясної сировини
- •13.10. Перемішування сировини
- •13.11. Підготовка допоміжних компонентів
- •13.12. Підготовка і санітарне оброблення консервної тари
- •13.13. Фасування сировини в банки
- •13.14. Герметизація банок
- •13.15. Перевірка герметичності закупорених банок
- •13.16. Стерилізація консервів
- •13.17. Теоретичні основи теплового оброблення консервів
- •13.18. Визначення формули стерилізації
- •13.19. Способи розрахунку змін поживної цінності продуктів при стерилізації
- •13.20. Техніка стерилізації консервів
- •13.21. Особливості виготовлення пастеризованих консервів
- •13.23. Сортування, пакування і зберігання консервів
- •13.23.1. Сортування консервів
- •13.23.2. Пакування консервів
- •13.23.3. Зберігання консервів
- •13.24. Реалізація консервів
- •Контрольні запитання і завдання
- •14.1. Виробництво напівфабрикатів
- •14.1.1. Натуральні напівфабрикати
- •14.1.2. Паніровані напівфабрикати
- •14.1.3. Мариновані напівфабрикати
- •14.1.4. Січені напівфабрикати
- •14.2. Продукти швидкого приготування
- •Контрольні запитання і завдання
- •15.1. Теоретичні основи створення комбінованих м’ясних продуктів
- •15.2. Фізіологічна роль білків
- •15.3. Фізіологічна роль жирів і вуглеводів
- •15.4. Фізіологічна роль харчових волокон
- •15.6. Сучасна система асиміляції їжі
- •15.7. Шляхи поліпшення використання вторинної сировини тваринного походження
- •15.8. Поживна цінність і технологічні властивості сировини рослинного походження
- •15.9. Класифікація сировини і харчових добавок для виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10. Технологічні процеси виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10.2. Виробництво комбінованих ковбасних виробів
- •15.11. Підходи до аналізу вхідних характеристик сировини і технологічних процесів виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.12. Рангове оцінювання якості комбінованих м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •16.1. Будова і фізичні властивості яєць
- •16.2. Фізико-хімічні властивості яєчного білка
- •16.3. Фізико-хімічні властивості яєчного жовтка
- •16.4. Хімічний склад шкаралупи яєць
- •16.5. Первинне оброблення і зберігання яєць
- •16.6. Дефекти і мікробне псування яєць
- •16.7. Виробництво яйцепродуктів
- •16.7.1. Виробництво яєчного меланжу
- •16.7.2. Виробництво сухих яєчних продуктів
- •16.8. ПАКУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ СУХИХ ЯЄЧНИХ ПРОДУКТІВ
- •Контрольні запитання і завдання
- •17.1. Характеристика і призначення клею
- •17.2. Характеристика і призначення желатину
- •17.3. Сировина для виробництва клею і желатину
- •17.4. Технологічний процес виробництва клею і желатину
- •17.5. Технологічна підготовка м’якушевої сировини
- •17.6. Технологічна підготовка твердої сировини
- •17.7. Лужне та кислотне оброблення сировини
- •17.8. Видалення желеутворювальних речовин
- •17.9. Оброблення бульйону
- •Контрольні запитання і завдання
- •18.1. Асортимент тваринних кормів
- •18.2. Кормовий і технічний жири
- •18.3. Сировина для виробництва сухих тваринних кормів та жирів для кормових і технічних потреб
- •18.4. Технологічні схеми переробки нехарчової сировини
- •18.4.1. Приймання та підготовка нехарчової сировини до переробки
- •18.4.2. Сортування, промивання і подрібнення нехарчової сировини
- •18.4.3. Теплове оброблення нехарчової сировини
- •18.4.4. Оброблення шквари
- •18.4.5. Коагуляція крові, формених елементів і шляму
- •18.5.1. Переробка технічної сировини в горизонтальних вакуумних котлах з відбиранням жиру на пресах
- •18.5.2. Переробка технічної сировини у вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру на центрифузі
- •18.5.3. Виробництво сухих тваринних кормів на лінії К7-ФКЕ
- •18.5.6. Переробка технічної сировини у горизонтальних вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру, суміщеним із сушінням і тонким подрібненням
- •18.6. Вимоги до якості сухих тваринних кормів
- •18.7. Оброблення жирів для кормових і технічних потреб
- •18.8. Пакування, зберігання та транспортування технічного і кормового жирів
- •Контрольні запитання і завдання
- •Список рекомендованої літератури
Розділ 11. Оброблення шêóро-хóтрової сировини
Усю шкіряну сировину, незалежно від тривалості накопичення, складають на підтоварники окремо за способами консервування.
Шкури, засолені мокрим способом, до відвантаження можуть бути складені у штабелі заввишки 2 м. У теплий період року шта- белі слід накривати рогожею або мішковиною, зволоженою конце- нтрованим сольовим розчином.
У теплий період року накопичення в штабелях допускається не більше ніж 1 місяць. Якщо сировина зберігається понад 1 місяць, то штабель розбирають, шкури оглядають і за потреби підсо- люють, знову складають або пакують у тюки для відправлення.
Якщо у теплий період року тюковану сировину не буде відван- тажено протягом 20 днів, то її потрібно розтюкувати, проглянути і в разі потреби вдруге підсолити, а сировину, засолену сухим спо- собом, — підсушити.
При тривалому зберіганні шкіряної сировини на м’ясокомбінатах потрібно здійснювати постійний контроль за станом шкур у штабе- лях, систематично реєструвати температуру в середині штабеля і в приміщенні. Якщо температура в середині штабеля перевищує тем- пературу приміщення, то такий штабель беруть під особливий на- гляд. За підвищення температури в середині штабеля до 27 °С і ви- ще штабель негайно розбирають, підсолюють шкури, засолені мок- рим способом, або підсушують при засолюванні сухим способом. Така сировина підлягає негайному відправленню для переробки.
Перед відвантаженням перевіряють надійність пакування. Сировину, засолену мокрим способом, яка має ознаки бакте-
рійного псування, відвантажують після переконсервування. Відвантаження шкур. Консервовану сировину транспортують
автомобільним, залізничним, морським та річковим транспортом. Шкіряну сировину, шубні і хутрові овчини відвантажують згідно з договором і вимогами стандартів. Кожна партія сировини супро- воджується ветеринарним свідоцтвом, описом сировини в кожному тюку, якщо в ньому більше ніж одна шкура. На кожній шкурі має бути нанесене клеймо, що засвідчує забій тварин на м’ясокомбінаті. Перевозять сировину відповідно до ветеринарно-санітарних правил і правил перевезення вантажів, що діють на транспорті,
який використовується.
11.4. ТЕХНОЛОГІЯ ОБРОБЛЕННЯ ЩЕТИНИ-ШПАРКИ
Процес оброблення щетини-шпарки складається з промивання, звільнення від епідермісу і сушіння. Щетину-шпарку оброблять одним із наведених способів.
Перший спосіб. Щетину-шпарку промивають водою тем- пературою 25 – 30 °С упродовж 15 – 20 хв і звільняють від води за допомогою центрифуги.
Щоб очистити від епідермісу, щетину обробляють 30-кратною кількістю 2%-го розчину сульфонафтенової кислоти за температу-
227
Частина ІІ. Забій і первинна переробêа хóдоби, птиці, êролів…
ри 62 – 65 °С упродовж 6 – 7 год, після чого кислоту нейтралізують 0,5%-м розчином каустичної соди або їдкого калі.
У деяких випадках використовують 0,01%-й розчин сульфіду натрію, яким обробляють щетину-шпарку при 65 – 70 °С протягом 2 год, і промивають щетину, змінюючи воду не менше ніж 3 рази, знижуючи температуру води від 40 до 20 °С.
Після промивання водою температурою 20 – 30 °С протягом 15 – 20 хв з інтенсивним перемішуванням її обробляють розчином тринатрійфосфату з концентрацією 1,5 % при 60 – 65 °С протягом 20 – 25 хв. Рідинний коефіцієнт при обробленні розчином тринат- рійфосфату дорівнює 10. Після оброблення тринатрійфосфатом щетину промивають 20 – 30 хв у проточній воді до нейтральної реакції, контролюючи процес промивання за фенолфталеїном.
Другій спосіб. Щетини-шпарку у кількості 200 – 300 кг за- вантажують у перфоровану корзину, яку за допомогою тельфера опускають у чан, куди подають 1000 л розчину, що містить 6 г/л метасилікату натрію в концентрації 0,6 і 0,4 % кальцинованої со- ди. Щетину витримують 20 – 30 хв при перемішуванні, двічі-тричі піднімаючи і опускаючи корзину із щетиною.
Із перфорованої корзини щетину частинами по 3 – 4 кг заван- тажують у мийну машину безперервної дії. Під час промивання в машину безперервно подають воду температурою 70 – 80 °С. В мі- ру промивання щетину з мийної машини завантажують у візок з перфорованим дном. Її промивають протягом 40 – 50 хв до нейт- ральної реакції за фенолфталеїном.
Після оброблення за першим або другим способом і видалення зайвої вологи (стіканням або центрифугуванням) щетину сушать на стрічковій сушарці, укладаючи її на стрічку сушарки шаром завтовшки 4 – 5 см. Сушіння проводять повітрям температурою
75– 80 °С.
Оброблена щетина містить не більше ніж 12 % вологи, близько 3 %
жиру і не більш як 10 % сторонніх домішок. Суху щетину складають у мішки зі щільної тканини, зашивають їх шпагатомі маркують.
Маса упакованого мішка не повинна перевищувати 40 кг. Упа- ковану щетину зберігають у сухому провітрюваному приміщенні за температури 15 – 18 °С на підтоварних піддонах на висоті 20 – 30 см від підлоги.
11.5. ТЕХНОЛОГІЯ ОБРОБЛЕННЯ ВОЛОСУ ХУДОБИ
Волос із хвостів (кисті) ВРХ замочують у холодній воді для розм’якшення бруду і навалу. Після розмочування кисті проми- вають у чанах або інших ємкостях, оснащених мішалками, у воді температурою 20 – 30 °С і при рідинному коефіцієнті 4 – 5.
Промиті кисті хвостів вивантажують і складають для стікання на 30 – 40 хв або центрифугують, після чого обстригають волос ножицями або машинкою для обстригання волосу. Не плутаючи волос, його складають на сітки шаром 3 – 5 см у корзини або ящи-
228
Розділ 11. Оброблення шêóро-хóтрової сировини
ки з дном, укритим тканиною, і сушать у сушарці за температури повітря 30 – 35 °С. Сухий волос містить не більше ніж 18 % вологи.
Висушений волос завдовжки не менш як 10 см зв’язують у пуч- ки і складають у мішки зі щільної тканини. Волос завдовжки мен- ше ніж 10 см складають без зв’язування в пучки.
Маркування і пакування проводять відповідно до стандарту. Маса завантаженого мішка не повинна перевищувати 40 кг.
Вушний волос (волос з вух великої рогатої худоби) отримують у процесі оброблення вух ВРХ. Вуха шпарять водою температурою 65 – 68 °Спротягом 8 – 10 хв і видаляють волос шкребкомабо висмикують.
За домовленістю зі споживачем допускається машинне обстри- гання вушного волосу. Перед обстриганням вуха промивають теп- лою водою температурою 20 – 25 °С і після стікання волос зістри- гають ножицями. Обстрижений волос обробляють 5 – 10%-м роз- чином кальцинованої соди впродовж 6 – 7 год, промивають теплою водою і віджимають. Зібраний вушний волос складають прапорця- ми в один бік і сушать за температури 35 – 40 °С протягом 4 – 5 год.
Висушений волос зв’язують у пучки діаметром 15 – 20 мм. Пакування, маркування і зберігання проводять так само, як і
волосу з хвостів ВРХ.
Кінський волос зістригають з хвостів, грив, холок і нижньої частини ніг (щітки). Його розділяють на жорсткий (твердий) — волос дорослих тварин і м’який — волос лошат.
Сортують на відрубок (волос, зрізаний з нижньої частини хвос- та живих коней), косицю-оригінал, підкіс-оригінал — волос зав- довжки відповідно більше або менше за 45 см і жилку — волос завдовжки понад 60 см. М’який волос зрізують із холок, грив, щі- ток і хвостів лошат. Брудний жорсткий та м’який волос складають рівними, однаковими за довжиною рядами в касети мийного апа- рата і промивають водою температурою 25 – 28 °С протягом 1,5 – 2,0 год.
Касети з промитим волосом вивантажують з мийного апарата і після стікання в касетах сушать за температури 30 – 35 °С у сушарці.
Після закінчення сушіння волос завдовжки 10 см і більше зв’язу- ють у пучки. Волос завдовжки менш як 10 см у пучки не зв’язують і пакують разом з очосом.
Контрольні запитання і завдання
1. Як класифікують шкуро-хутрову сировину? 2. Будова і хімічний склад шкур свиней і ВРХ. 3. Технологічні стадії підготовки шкуро-хутрової сирови- ни. 4. Промислові способи консервування шкуро-хутрової сировини. 5. Сухо- сольовий спосіб консервування. 6. Мокросольовий спосіб консервування. 7. Кислотно-сольовий спосіб консервування шубних і хутрових овчин. 8. Ме- тоди очищення тузлуку. 9. Технологія оброблення щетини-шпарки. 10. Техно- логія оброблення волосу худоби.
229
Частина ІІІ
ПЕРЕРОБКА
М’ЯСА ТА М’ЯСНОЇ СИРОВИНИ
Виробництвоковбасних виробів
Виробництвом’яснихбанкових консервів
Напівфабрикатиташвидкозаморожені готовістрави
Розробленняівиробництво комбінованих м’яснихпродуктів
Яйцятаяєчніпродукти