- •Передмова
- •1.1. Породи великої рогатої худоби
- •1.2. Породи свиней
- •1.3. Породи овець
- •1.4. Породи коней
- •1.5. Породи і кроси птиці
- •1.5.1. Породи курей
- •1.5.2. Породи качок
- •1.5.3. Породи гусей
- •1.5.4. Породи індиків
- •1.6. Породи кролів
- •1.7. Основні вимоги щодо сировини м’ясної промисловості
- •Контрольні запитання і завдання
- •2.1. Перевезення тварин автотранспортом
- •2.2. Транспортування тварин залізничним транспортом
- •2.3. Перевезення тварин водним шляхом
- •2.4. Транспортування гоном
- •2.5. Центровивіз
- •2.6. Приймання та утримання тварин і птиці на м’ясопереробних підприємствах
- •2.6.1. Приймання і ветеринарний огляд тварин
- •2.6.2. Приймання тварин за живою масою і вгодованістю
- •2.6.4. Надходження худоби на скотобазу
- •2.6.5. Передзабійне утримання худоби на скотобазах
- •Контрольні запитання і завдання
- •3.1. Оглушення тварин
- •3.1.1. Оглушення великої рогатої худоби електричним струмом
- •3.1.2. Механічне оглушення тварин
- •3.1.3. Оглушення свиней електричним струмом
- •3.1.4. Оглушення свиней газовою сумішшю
- •3.2. Забій і знекровлення тварин
- •3.3. Знімання шкури
- •3.3.1. Піддування стисненим повітрям
- •3.3.2. Механічне знімання шкури
- •3.4. Оброблення свинячих туш у шкурі
- •3.5. Оброблення свинячих туш методом крупонування
- •3.6. Видалення внутрішніх органів
- •3.7. Розпилювання, зачищення і оцінювання якості туш
- •3.8. Гнучка автоматизована система переробки худоби
- •3.9. Переробка птиці
- •3.9.1. Оглушення птиці
- •3.9.2. Забій птиці
- •3.9.3. Обшпарювання тушок і видалення оперення
- •3.9.4. Патрання і напівпатрання тушок птиці
- •3.10. Організація технологічного процесу переробки птиці
- •3.11. Оброблення перо-пухової сировини
- •3.12. Переробка кролів
- •Контрольні запитання і завдання
- •4.1. М’язова тканина
- •4.2. Сполучна тканина
- •4.3. Жирова тканина
- •4.4. Кісткова і хрящова тканини
- •4.5. Водозв’язувальна здатність м’яса
- •4.6. Фізичні властивості м’яса
- •4.7. Електрофізичні властивості м’яса
- •4.8. Зміни властивостей м’яса під час автолізу
- •4.9. Поживна цінність м’яса
- •4.10. Склад і поживна цінність субпродуктів
- •4.11. Характеристика, хімічний склад і біологічна цінність харчових субпродуктів
- •4.12. Кров
- •4.12.1. Хімічний склад, властивості і фізичні константи крові
- •4.12.2. Хімічний склад і властивості плазми крові
- •4.12.3. Хімічний склад і властивості формених елементів крові
- •Контрольні запитання і завдання
- •5.1. Оброблення м’ясо-кісткових субпродуктів
- •5.2. Оброблення свинячих голів
- •5.3. Оброблення м’якушевих субпродуктів
- •5.4. Оброблення слизових субпродуктів
- •5.5. Оброблення шерстних субпродуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •6.1. Технологія оброблення кишок
- •6.2. Оброблення кишок на потоково-механізованих лініях
- •6.3. Вади кишкової сировини і фабрикату
- •Контрольні запитання і завдання
- •7.1. Склад і властивості жирів
- •7.2. Характеристика жиросировини
- •7.3. Технологія харчових тваринних жирів
- •7.4. Витоплювання жиру
- •7.5. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках періодичної дії
- •7.6. Витоплювання жиру із м’якої сировини під надмірним тиском
- •7.7. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках безперервної дії
- •7.8. Витоплювання жиру із твердої сировини в установках періодичної дії
- •7.9. Виробництво жиробілкової емульсії
- •7.10. Витоплювання кісткового жиру в установках безперервної дії
- •Контрольні запитання і завдання
- •8.1. Основні види продукції з крові та вимоги до якості сировини
- •8.2. Консервування крові
- •8.3. Стабілізація крові
- •8.4. Дефібринування крові
- •8.5. Сепарування крові
- •8.6. Технологія отримання просвітленої крові
- •8.7. Сушіння крові і плазми (сироватки)
- •8.8. Способи розпилення крові
- •8.9. Вибір режиму сушіння
- •8.10. Сушарки для крові і плазми (сироватки)
- •8.11. Виробництво кров’яного борошна
- •Контрольні запитання і завдання
- •9.1. Загальна характеристика сировини для виробництва органопрепаратів
- •Контрольні запитання і завдання
- •10.1. Причини псування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.2. Вплив температури на якість м’яса та м’ясних продуктів при зберіганні
- •10.3. Технологія консервування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.4. Заморожування та зберігання замороженого м’яса та м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •11.1. Технологія підготовки шкур до консервування
- •11.2.1. Сухосольовий спосіб консервування
- •11.2.2. Консервування шкур тузлукуванням
- •11.3. Сортування, маркування і пакування шкур
- •11.4. Технологія оброблення щетини-шпарки
- •11.5. Технологія оброблення волосу худоби
- •Контрольні запитання і завдання
- •12.1. Асортимент ковбасних виробів
- •12.2. Вимоги до готової продукції
- •12.3. Вимоги до сировини і допоміжних матеріалів
- •12.3.1. Основна сировина
- •12.3.2. Допоміжна сировина і матеріали
- •12.4. Технологічний процес
- •12.4.1. Приймання сировини
- •12.4.3. Розбирання сировини
- •12.5. Виробництво варених ковбасних виробів
- •12.5.1. Вторинне подрібнення і приготування фаршу
- •12.5.2. Наповнення оболонок фаршем і формування ковбасних виробів
- •12.5.3. Термічне оброблення варених ковбасних виробів
- •12.6. Фаршировані ковбаси
- •12.7. Виробництво напівкопчених ковбас
- •12.7.1. Перший спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.7.2. Другий спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.8. Виробництво ковбасних виробів із м’яса птиці
- •12.9. Виробництво варено-копчених ковбас
- •12.9.1. Перший спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.9.2. Другий спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.10. Виробництво сирокопчених ковбас
- •12.10.1. Перший спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.2. Другий спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.3. Особливості виробництва напівсухих сирокопчених ковбас
- •12.11. Виробництво сиров’ялених ковбас
- •12.12. Особливості виробництва деяких видів ковбасних виробів
- •12.12.2. Виробництво ліверних ковбасних виробів
- •12.12.4. Виробництво холодців
- •12.12.5. Виробництво сальтисонів
- •12.13. Виробництво продуктів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.1. Асортимент виробів
- •12.13.2. Технологія виробів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.3. Продукти зі свинячого шпику
- •12.14. Контроль якості ковбасних виробів
- •Контрольні запитання і завдання
- •13.1. Асортимент м’ясних консервів
- •13.2. Вимоги до готової продукції
- •13.3. Характеристика сировини м’ясних консервів
- •13.3.1. Основна сировина
- •13.3.2. Харчові добавки і прянощі
- •13.4. Консервна тара і вимоги до неї
- •13.5. Виготовлення тари
- •13.6. Маркування консервів
- •13.7. Основні технологічні процеси виробництва м’ясних консервів
- •13.8. Підготовка сировини для виготовлення консервів
- •13.9. Подрібнення м’ясної сировини
- •13.10. Перемішування сировини
- •13.11. Підготовка допоміжних компонентів
- •13.12. Підготовка і санітарне оброблення консервної тари
- •13.13. Фасування сировини в банки
- •13.14. Герметизація банок
- •13.15. Перевірка герметичності закупорених банок
- •13.16. Стерилізація консервів
- •13.17. Теоретичні основи теплового оброблення консервів
- •13.18. Визначення формули стерилізації
- •13.19. Способи розрахунку змін поживної цінності продуктів при стерилізації
- •13.20. Техніка стерилізації консервів
- •13.21. Особливості виготовлення пастеризованих консервів
- •13.23. Сортування, пакування і зберігання консервів
- •13.23.1. Сортування консервів
- •13.23.2. Пакування консервів
- •13.23.3. Зберігання консервів
- •13.24. Реалізація консервів
- •Контрольні запитання і завдання
- •14.1. Виробництво напівфабрикатів
- •14.1.1. Натуральні напівфабрикати
- •14.1.2. Паніровані напівфабрикати
- •14.1.3. Мариновані напівфабрикати
- •14.1.4. Січені напівфабрикати
- •14.2. Продукти швидкого приготування
- •Контрольні запитання і завдання
- •15.1. Теоретичні основи створення комбінованих м’ясних продуктів
- •15.2. Фізіологічна роль білків
- •15.3. Фізіологічна роль жирів і вуглеводів
- •15.4. Фізіологічна роль харчових волокон
- •15.6. Сучасна система асиміляції їжі
- •15.7. Шляхи поліпшення використання вторинної сировини тваринного походження
- •15.8. Поживна цінність і технологічні властивості сировини рослинного походження
- •15.9. Класифікація сировини і харчових добавок для виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10. Технологічні процеси виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10.2. Виробництво комбінованих ковбасних виробів
- •15.11. Підходи до аналізу вхідних характеристик сировини і технологічних процесів виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.12. Рангове оцінювання якості комбінованих м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •16.1. Будова і фізичні властивості яєць
- •16.2. Фізико-хімічні властивості яєчного білка
- •16.3. Фізико-хімічні властивості яєчного жовтка
- •16.4. Хімічний склад шкаралупи яєць
- •16.5. Первинне оброблення і зберігання яєць
- •16.6. Дефекти і мікробне псування яєць
- •16.7. Виробництво яйцепродуктів
- •16.7.1. Виробництво яєчного меланжу
- •16.7.2. Виробництво сухих яєчних продуктів
- •16.8. ПАКУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ СУХИХ ЯЄЧНИХ ПРОДУКТІВ
- •Контрольні запитання і завдання
- •17.1. Характеристика і призначення клею
- •17.2. Характеристика і призначення желатину
- •17.3. Сировина для виробництва клею і желатину
- •17.4. Технологічний процес виробництва клею і желатину
- •17.5. Технологічна підготовка м’якушевої сировини
- •17.6. Технологічна підготовка твердої сировини
- •17.7. Лужне та кислотне оброблення сировини
- •17.8. Видалення желеутворювальних речовин
- •17.9. Оброблення бульйону
- •Контрольні запитання і завдання
- •18.1. Асортимент тваринних кормів
- •18.2. Кормовий і технічний жири
- •18.3. Сировина для виробництва сухих тваринних кормів та жирів для кормових і технічних потреб
- •18.4. Технологічні схеми переробки нехарчової сировини
- •18.4.1. Приймання та підготовка нехарчової сировини до переробки
- •18.4.2. Сортування, промивання і подрібнення нехарчової сировини
- •18.4.3. Теплове оброблення нехарчової сировини
- •18.4.4. Оброблення шквари
- •18.4.5. Коагуляція крові, формених елементів і шляму
- •18.5.1. Переробка технічної сировини в горизонтальних вакуумних котлах з відбиранням жиру на пресах
- •18.5.2. Переробка технічної сировини у вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру на центрифузі
- •18.5.3. Виробництво сухих тваринних кормів на лінії К7-ФКЕ
- •18.5.6. Переробка технічної сировини у горизонтальних вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру, суміщеним із сушінням і тонким подрібненням
- •18.6. Вимоги до якості сухих тваринних кормів
- •18.7. Оброблення жирів для кормових і технічних потреб
- •18.8. Пакування, зберігання та транспортування технічного і кормового жирів
- •Контрольні запитання і завдання
- •Список рекомендованої літератури
Розділ 16. Яйця та яєчні продóêти
стає чорною і яйце не просвічується, стає каламутним. Під тиском газів шкаралупа інколи розривається і виливається, рідкий білок зеленуватого чи зеленувато-коричневого відтінку. Жовток набуває зеленувато-чорного кольору, вміст має різкий неприємний запах («тумак бактеріальний»).
«Тумак пліснявий» зумовлює плісень в умовах підвищеної вологості навіть за низьких температур. Плісень у вигляді міцелій (ниток) проникає крізь пори яйця на підшкаралупну плівку (руй- нує її і проникає в білок). При цьому плісень дуже швидко почи- нає розростатися біля повітряної камери, де для неї є достатньо кисню, утворюючи спочатку невеликі колонії у вигляді темнува- тої, інколи трохи забарвленої плями. Такі плями можуть вкривати всю підшкаралупну плівку. Такий дефект називають «дрібною плямою», або «зернятком». Потім ці колонії зливаються, плями збільшуються і тоді дефект називають «великою плямою», що при подальшому розвитку плісені перетворюється на суцільний пліс- нявий покрив, яйце стає непрозорим, має специфічний плісняво- неприємний запах, спричинений накопиченням продуктів розпа- ду (молочна та щавлева кислота, вуглекислота тощо). У цьому разі яйце не можна використовувати на харчові потреби.
Основною метою сортування є видалення яєць з дефектами при закладанні їх на зберігання чи перед відправленням на реаліза- цію. При сортуванні та відбракуванні яєць отримують харчові та технічні відходи.
До харчових відходів належать яйця з висотою повітряної ка- мери понад 13 мм, биті, зі стороннім, що швидко вивітрюється, запахом, з дефектами «виливка», «мала пляма», «присушка», «те- ча», «відкачка». Такі яйця не підлягають тривалому зберіганню та транспортуванню і можуть бути використані в хлібопекарській та кондитерській промисловості.
Технічними відходами є яйця з дефектами «красюк», «кров’яне кільце», «велика пляма», «тумак» з гострим стійким запахом.
16.7. ВИРОБНИЦТВО ЯЙЦЕПРОДУКТІВ
Виробництво харчових продуктів значно спрощується, якщо замість яєць використовують яйцепродукти. При цьому немає по- треби зберігати яйця, розбивати їх і відокремлювати вміст від шкаралупи й оболонок. Значно поліпшуються також санітарно- гігієнічні умови виробництва харчової продукції внаслідок усу- нення можливості обсіменіння їх мікроорганізмами, що містяться на поверхні шкаралупи, та забруднення їх уламками шкаралупи і яєчними оболонками.
Промислові підприємства виробляють яйцепродукти у такому асортименті: меланж яєчний морожений, білок яєчний мороже- ний, жовток яєчний морожений, сухий яєчний порошок, білок яєч- ний сухий та жовток яєчний сухий.
551
Частина ІІІ. Переробêа м’яса та м’ясної сировини
Поживна цінність яйцепродуктів не набагато гірша за поживну цінність свіжих яєць, порівняно з якими вони більш транспорта- бельні та стійкі при зберіганні.
Масову частку хімічних речовин в основних яйцепродуктах на- ведено у табл. 16.7.
Таблиця 16.7. Масова частка хімічних речовин у яйцепродуктах, %
Продукт |
Вода |
Білок |
Жири |
Вугле- |
Зола |
|
води |
||||||
|
|
|
|
|
||
Яєчний порошок |
8,5 |
44,0 |
42,2 |
1,8 |
3,5 |
|
Яєчний меланж |
74,0 |
12,5 |
12,0 |
0,5 |
1,0 |
|
морожений |
||||||
Яєчний білок моро- |
86,5 |
12,5 |
— |
0,5 |
0,5 |
|
жений |
||||||
Яєчний жовток мо- |
50,0 |
17,3 |
31,2 |
0,5 |
1,0 |
|
рожений |
Для виробництва яєчного порошку і меланжу використовують курячі яйця з терміном зберігання не більше ніж 25 діб і яйця, що зберігалися в холодильнику не більш як 90 діб і відповідають ГОСТ 27583–88.
16.7.1. Виробництво яєчного меланжу
Меланж — це суміш яєчного білка і жовтка, звільнена від шка- ралупи і яєчних оболонок. Він містить значну частину вологи і легкозасвоюваних речовин та значну кількість мікроорганізмів, які надходять до меланжу при розбиванні яєць із зовнішнього се- редовища, обладнання і тари. Тому меланж слід швидко закон- сервувати заморожуванням або сушінням.
Важливими показниками якості яєчного меланжу є колір, за- пах, смак і консистенція.
Технологічний процес виробництва морожених яйцепродуктів охоплює такі операції: приймання, сортування, санітарне оброб- лення і розбивання яєць, фільтрацію та перемішування, пастери- зацію, фасування, герметизацію тари і заморожування. Готова продукція маркується і зберігається.
Приймання і сортування яєць. Яйця приймають за якістю і ваговими категоріями згідно з ГОСТ 27583–88 «Яйца куриные пищевые. Технические условия». Прийняті яйця сортують на яйця із забрудненою і чистою шкаралупою.
Яйця, поверхня яких має завелику забрудненість, потребують попереднього замочування у ваннах з 0,5%-м водним розчином гідрокарбонату натрію (питної соди) або з 0,2%-м розчином гідро- ксиду натрію за температури 25 – 30 °С протягом 10 хв.
Санітарне оброблення яєць. Санітарне оброблення яєць пе- редбачає сортування за якістю, миття, обсушування, дезінфекцію яєць. Залежно від продуктивності виробництва санітарне оброб- лення яєць здійснюють на спеціальних агрегатах або вручну.
552
Розділ 16. Яйця та яєчні продóêти
Для оброблення яєць використовують агрегати марки Р3-ФПМ/208А та ін. При використанні агрегатів на єдиному тех- нологічному конвеєрі послідовно виконують сортування за якістю, миття, обсушування і дезінфекцію яєць (рис. 16.3). У камері сор- тування яйця просвічуються на овоскопі й транспортуються в ма- шину для промивання. У мийній машині яйця промиваються 0,2%-м водним розчином гідроксиду натрію температурою 30 – 40 °С чи 0,5%-м розчином кальцинованої соди і механічно очищаються циліндричними щітками, що обертаються. Потім яйця промива- ються чистою водою і надходять у камеру обсушування теплим повітрям. При наступному переміщенні за допомогою технологіч- ного конвеєра яйця надходять у камеру дезінфекції, де протягом 30 с опромінюються променями бактерицидних ламп. Машина для санітарного оброблення яєць працює як автономно, так і в аг- регаті з яйцерозбивною машиною.
Рис. 16.3. Агрегат для санітарного оброблення і розбивання яєць:
1 — конвеєр; 2 — камера сортування (овоскопування); 3 — мийна машина; 4 — камера дезінфекції; 5 — машина для розбивання шкаралупи
При обробленні вручну яйця з забрудненою шкаралупою після попереднього замочування очищають від забруднень волосяними щітками і промивають під душем. Яйця з чистою шкаралупою со- ртують на овоскопі за якістю, при цьому відокремлюють технічний і харчовий брак.
Відсортовані доброякісні яйця укладають у чисті ящики і вста- новлюють у камеру дезінфекції. Яйця дезінфікують бактерицид- ними лампами або у ваннах з розчином хлорного вапна, з вмістом 1,0 – 1,2 % активного хлору. Ящики з яйцями занурюють у ванну за допомогою спеціального конвеєра або вручну. Після 10-хвилин- ного витримування ящики виймають, витримують 15 – 20 хв для стікання розчину і направляють на ділянку розбивання яєць.
Розбивання яєць. Розбивання яєць, звільнення їх вмісту від шкаралупи та, за потреби, відокремлення білка від жовтка здійс- нюють уручну або на яйцерозбивній машині Р3-ФПМ.
Машина для розбивання і розділення яєць (рис. 16.4) має звар- ний корпус з приводом і вертикальним валом, на якому в чоти-
553
Частина ІІІ. Переробêа м’яса та м’ясної сировини
рьох площинах встановлені: ведуча зірочка конвеєра орієнтуван- ня яєць, стіл вузлів для розбивання яєць, зірка конвеєра інспекції вмісту та конічна шестірня приводу.
Конвеєр орієнтування яєць має підпружинені затискачі, які спираються на верхню площину корпусу і повертаються на 90° при зміщенні з неї. Під конвеєром орієнтування розміщений кру- глий стіл з шарнірно закріпленими на ньому по периферії 12 зні- мними вузлами для розбивання яєць і ванночками для прийман- ня вмісту. Кожен вузол для розбивання яєць має механізм фікса- ції яйця, до складу якого входять пара нижніх і верхніх губок, приймальне кільце і підпружинений ніж для розбивання. У про- цесі приготування меланжу підготовлені яйця надходять до меха- нізму розбивання яєць за допомогою конвеєра орієнтування яєць. При розкритих губках орієнтовані яйця падають на приймальне кільце розкритого вузла. Після приймання яйця верхні й нижні губки фіксують яйце, при цьому звільняються важелі (лапки) під- пружинених ножів і вони підсікають шкаралупу, заглиблюючись у вміст на 4 – 5 мм. Після цього вузол розбивання повертається і верхня пара губок, яка зафіксована стопором, повертається від- носно нижньої пари приблизно на 65° і розкриває шкаралупу. Вміст виливається у приймальні ванночки, які зафіксовані на нижньому конвеєрі інспекції вмісту яєць і розміщені під механіз- мом для розбивання. Для кращого звільнення шкаралупа обдува- ється стисненим повітрям. Вміст яйця інспектується за зовнішнім виглядом і запахом. Доброякісні яйця зливаються у приймальну ємкість. Шкаралупа при розкриванні фіксувальних губок здува- ється у бак із решітчастим дном для стікання залишків вмісту в ємність, що розміщена під баком.
Для розділення вмісту на жовток і білок замість ванночок для вмісту у фіксатори конвеєра інспекції вставляють приймальні ванночки з жовточницями. Жовточниця розміщується нижче від приймальної ванночки і відокремлюється від неї лотоком з пазом для стікання білка у розміщену нижче ванночку для білка. Після інспекції жовток і білок зливаються в окремі ємкості. Спочатку ванночка з білком набуває вертикального положення і білок ви- ливається в лотік ємкості, після чого вертикального положення набуває жовточниця і жовток зливається в окрему ємкість.
Для забезпечення санітарних умов знімні пристрої для розби- вання яєць і приймальні ванночки замінюють на стерильні че- рез годину роботи машини. При виявленні дефектних яєць при- стрій для розбивання яєць і приймальні ванночки замінюють негайно.
При розбиванні яєць уручну їх укладають на решітчастий стіл, спеціальним ножем розбивають їх. Вміст стікає у ємкість, що вста- новлюється під столом, а шкаралупа залишається на решітці стола.
Отриманий вміст чи окремо жовток і білок від якісних яєць на- правляють на фільтрування і перемішування.
554
Розділ 16. Яйця та яєчні продóêти
Рис. 16.4. Машина для видалення вмісту яєць і розділення його на білок і жовток:
1 — корпус; 2 — роликовий конвеєр завантаження; 3 — конвеєр орієнтації; 4 — конве- |
|||
єр інспектування вмісту яєць; 5 — гребінка відокремлення білка; 6 — жолоб для зби- |
|||
рання білка; 7 — жолоб для збирання меланжу; 8 — бункер для скидання шкаралупи; |
|||
9 — пружина ножа; 10 — хвостовик фіксування вузла розбивання; 11 — нижні губки |
|||
фіксатора яєць; 12 — стіл для розбивання яєць; 13 — шарнір верхньої пари губок; |
|||
14 — вузол розбивання яєць; 15 — шарнір ножа; 16 — верхня пара губок; 17 — ніж; |
|||
18 |
кулачок відкривання губок і ножів; 19 |
ванночка для білка; 20 |
затискач |
555
Частина ІІІ. Переробêа м’яса та м’ясної сировини
Для транспортування рідкої маси використовують скляні тру- бопроводи різного діаметра та насоси типу ОЦН-5. Діаметр трубо- проводу, м, визначають за формулою
D = 2 πQv ,
де Q — подача насоса, м3/с; v — швидкість руху маси по трубах, м/с. Для меланжу швидкість руху в трубах рекомендується від 0,3
до 0,4 м/с.
Фільтрування і перемішування. Фільтрування і перемішу-
вання здійснюються одночасно за допомогою тарілчастого або ци- ліндричного фільтра (рис. 16.5). Циліндричний фільтр працює під надлишковим тиском. Він змонтований на опорі, до якої приєдна- ні основа 2 і обичайка 3 корпусу. В середині корпусу встановлені фільтри першого 9 та другого 10 ступенів. Фільтри складаються з двох металевих кілець 7, які з’єднані стяжками 8. У середині кі- лець закріплені сітки фільтра з кількістю отворів: першого ступе- ня — 44 104 і другого — 100 104 на 1 м2 сітки. Корпус і фільтрува- льні циліндри герметизуються за допомогою кришки 4 з гумовими ущільнювальними прокладками.
Меланж під тиском 0,3 МПа надходить до фі- льтра через патрубок 13 і проходить через фільтру- вальні поверхні. Очищена маса відводиться через патрубок 12. Під час фі- льтрації вміст звільняєть- ся від залишків яєчної шкаралупи, плівок, гра- динок. Одночасно руйну- ється структура щільного білка і перемішуються білок і жовток.
Рис. 16.5. Циліндричний фільтр для фільтрування і перемішування яєчної маси:
1 — опора; 2 — основа кор- пусу; 3 — обичайка; 4 — кришка; 5 — гайка-бара- нець; 6 — відкидний гвинт; 7 — металеве кільце; 8 — стяжка; 9, 10 — фільтри першого та другого ступенів; 11 — патрубок для розван- таження; 12 — патрубок для зливання; 13 — завантажу-
вальний патрубок
556
Розділ 16. Яйця та яєчні продóêти
Після фільтрування і перемішування маса подається на пасте- ризацію.
Пастеризація яєчних мас. Для пригнічення розвитку мікро- організмів, якими яєчна маса обсіменяється під час оброблення, її пастеризують на автоматизованих пастеризаційно-охолоджуваль- них установках. Відфільтрована яєчна маса надходить у зрівню- вальний бачок пастеризатора. Ротаційним насосом маса із бачка надходить у секцію регенерації, де підігрівається пастеризованою яєчною масою, що відводиться з пастеризатора. Після цього маса надходить у секцію пастеризації. Пастеризація яєчної маси триває 40 с за температури (60±2) °С. Теплоносієм є гаряча вода темпера-
турою 62 – 64 °С (рис. 16.6).
Пастеризована маса надходить у спеціальну ємкість стериліза- тора, де витримується за температури 60 °С протягом 20 хв. Після пастеризації яєчна маса охолоджується спочатку в секції регене- рації, а потім у секції охолодження, де вона охолоджується холод- ною водою (10 – 12 °С) до температури 15 – 18 °С. Усі режими під час пастеризації підтримуються автоматично.
Охолоджена пастеризована яєчна маса надходить на фасування або направляється на сушіння для виробництва яєчного порошку.
Для підвищення мікробіологічної стабільності меланжу при його зберіганні і транспортуванні виготовляють також морожений ме- ланж з попереднім додаванням очищеної кухонної солі або цукру.
Змішування меланжу з сіллю чи цукром-піском здійснюють у мішалці протягом 20 хв. У меланж додають солі 0,8 %, а цукру- піску — 5,0 %. Про додавання солі чи цукрового піску потрібно зазначати при маркуванні продукції.
Фасування меланжу. Яєчну масу розливають у збірні банки з білої лакованої жерсті місткістю 3020 см3 (№ 14), 4770 см3 (№ 47), 8820 см3 (№ 15) або 9590 см3 (№ 48). Банки перед фасуванням промивають гарячою водою і стерилізують водяною парою.
Яєчну масу допускається фасувати по 5, 8, 10 кг в ящики з гоф- рованого картону з вкладками з поліетиленової плівки, яка має дозвіл Міністерства охорони здоров’я України до контакту з хар- човими продуктами.
Тару наповнюють на 0,93 місткості вручну або за допомогою до- зувального апарата з точністю ±5 г. Вільний простір у тарі має становити не менше ніж 7 % місткості для можливості розширен- ня яєчної маси при заморожуванні.
Після заповнення тари її герметизують. Консервну тару герме- тизують запаюванням спеціальною пластинкою наповнювального отвору банки або банки закатують на спеціальних машинах.
Полімерні пакети герметизують металевими чи полімерними затискачами з фіксацією положення.
На бокову поверхню банки за допомогою трафарету або літо- графічним способом незмивною фарбою наносять маркувальні позначки з інформацією про:
назву харчового продукту;
557
Частина ІІІ. Переробêа м’яса та м’ясної сировини
Рис. 16.6. Пластинчаста пастеризаційно-охолоджувальна установка:
1 — щит керування; 2 — ємкість для витримування пастеризованої маси; 3 — зрівнювальний бачок; 4, 8 — насоси; 5 — пластинчастий теплообмінник; 6 — па- роконтактний нагрівник; 7 — бак для гарячої води; 9 — автоматичний відвідний клапан
558