Частина ІІ. Забій і первинна переробêа хóдоби, птиці, êролів…

коагулянт — концентровану хлоридну кислоту і стиснене повітря. Після інтенсивного перемішування розчин надходить у відстійник для відокремлення і накопичення піни (коагульованих білків). Піна змивається з відстійника, а очищений тузлук подається в чан для підсилення, куди шнековим живильником подається сіль.

Очищений і підкріплений тузлук перекачується насосом в об- ладнання для тузлукування шкур.

Установку, яка займає площу 15 м2, обслуговує один робітник. Потужність установки 10 м3 розчину за годину. Витрати електро- енергії — 4 кВт год, концентрованої (33 %) кислоти — 1 – 2 мл на 1 л розчину.

Очищення тузлуку глиноземом. Установка для очищення тузлуку складається з ємкості для приготування суспензії глино- зему, чана-змішувача, відстійника і спеціального фільтра грубого очищення.

Відпрацьованийтузлукісуспензіюглиноземуподаютьучан-змішувач, деїх перемішують, апотімпередаютьувідстійникдлявідстоюваннявпродовж1 год. Післявідстоюваннятузлуковийрозчинфільтруютьіпередаютьнапідсилення. З відстійникавидаляютьосад.Витратиглиноземустановлять3–4гна1лтузлуку.

Очищення тузлуку хлорним вапном. Тузлук очищують в окремому приміщенні з витяжною вентиляцією.

Тузлук подають у приймальний колодязь, де він змішується з 30 – 50%-ю (за активним хлором) вапняною суспензією хлорного вапна, що надходить із живильника.

Перемішують тузлук із суспензією за допомогою стисненого по- вітря або лопатями мішалки протягом 2 – 3 хв. Спінений туз- луковий розчин із приймального колодязя перекачують відцент- ровим насосом у відстійник для відстоювання протягом 1 год.

Очищений тузлук подають на підсилення. Осад із відстійника видаляють. Витрати хлорного вапна, яке містить 25 % активного хлору, становлять 10 г на 1 л тузлуку (приблизно 1,0 % до об’єму тузлуку).

11.3. СОРТУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І ПАКУВАННЯ ШКУР

Після закінчення консервування штабелі розбирають, шкури вистеляють на стіл-візок або на інші транспортні засобів і подають на дільницю сортування. Якщо шкіряну сировину консервують на піддонах, то її можна не здіймати, а разом з піддоном подавати на сортувальну дільницю. Дільницю для сортування сировини ство- рюють на добре освітленому місці, розміщеному напроти природ- ного джерела світла і обладнаному електричним освітленням

(180 – 200 лм).

Дільницю обладнують вагами для зважування, столом для ре- єстрації результатів сортування, столами-візками, ножами, фар- бою для маркування, щіточками та ін.

222

Розділ 11. Оброблення шêóро-хóтрової сировини

Сортування шкіряної і шубно-хутрової сировини проводять згід- но з вимогами стандартів.

Під час сортування шкур їх розстеляють і оглядають з обох бо- ків, виявляючи дефекти (табл. 11.4), зважують і визначають масу шкур або вимірюють їх площу. Площу шкур вимірюють на спеціа- льних планшетах (рис. 11.6).

Дефекти шкур можна розділити на зажиттєві, які утворилися внаслідок захворювання шкури, за поганих умов відгодівлі худо- би, механічного пошкодження, а також технологічні, що виника- ють у процесі знімання шкури, її консервування і зберігання.

Таблиця 11.4. Дефекти шкур

Класи дефектів	Назва та причина пошкодження шкури
Зажиттєві дефекти, що
виникли внаслідок:
інфекційної хвороби	Інфекційні екземи, лишай, короста, фурункули,
шкіри (болячки)	карбункули, лизуха, етригумій, парафіляріоз,
паразитарної хвороби	антинолікоз, папіломатоз
	Фістули — шкірно-оводові пошкодження
шкіри (фістули)
механічних пошко-	Абсцеси, подряпини, таврування, синяки від
джень шкіри	травм, безличина — втрата лицевого шару шку-
	ри внаслідок механічних травм, накостиш —
Технологічні дефекти,	проколи шкури ДРХ колючою травою
що виникають:	Вихвати шкіри, діри, порізи ножем при білу-
при зніманні шкури
	ванні, прирізи жиру і м’яса при відриванні
	шкури по фасції від туші тварини
при консервуванні	Білі ламкі плями, сольові плями — сольова коа-
внаслідок фізичної і	гуляція білків дерми при нерівномірному роз-
хімічної взаємодії з	поділенні солі при сухосольовому засолі
компонентами під час	Іржа — руді плями на лицьовому боці шкури,
засолювання і збері-	що виникають при тривалому контакті шкури із
гання	залізом або домішками солей заліза в суміші
	для консервування
при консервуванні і	Прілина — розкладання тканин шкури при
зберіганні, що вини-	недостатньому просолюванні під дією гнійних
кають через бактеріо-	бактерій
логічне забруднення	Краснуха — рожеве і червоне забарвлення шкі-
при засолюванні	ри при розмноженні рожевого мікрокока
	Фіолетові (блакитні) плями — виникають під дією
	галофільних бактерій, у середніх шарах шкур, які
	зберігаються за температури понад 15 °С
під час пакування і	Зламина — надлом не до кінця сухих і заморо-
зберігання	жених шкур при недбалому розвантаженні
	Ороговілість (ламкість) — перетворення тканин
	прісносухих шкур через неправильне сушіння і
	зберігання
під час зберігання під	Шкіроїдина — ураження сухих шкур з боку
дією шкідників	міздрі жуком-шкіроїдом
	Молеїдина — ураження шкур міллю

223

Частина ІІ. Забій і первинна переробêа хóдоби, птиці, êролів…

Рис. 11.6. Дециметровий планшет для вимірювання площі овчин і козлин

Визначення виходу маси і площі шкур. Масу або площу шкур залежно від способу консервування перераховують на їх ма- су або площу в парному стані, користуючись коефіцієнтами, наве- деними в табл. 11.5.

Таблиця 11.5. Коефіцієнти перерахунку консервованих шкур

на парні

		Маса шкур	Маса / пло-	Площа шкур	Маса шмат-
	Спосіб консер-				ків (вагових)
		великої ро-	ща шкур	дрібної рога-	шкур дрібної
	вування
		гатої худоби	свиней	тої худоби	рогатої ху-
					доби
	Мокросольовий	1,15	1,11 / 1,05	1,00	1,09
	Тузлукування	1,20	1,09 / 1,11	—	—
	Сухосольовий	—	—	1,06	1,62
	Кислотно-сольовий	—	—	1,04	1,16

Маркують шкуру з міздряного боку. Реквізити сортування ма- ють відповідати ГОСТ 28425–90. За погодженням з покупцем до- пускається змінювати реквізити (сорт, маса, шерстність тощо). Ре- зультати сортування записують у бланки-накладні. За погоджен- ням зі споживачем допускається:

сортування і маркування парної сировини і постачання пар- них і тузлукованих шкур без підсолювання;

зміна порядку маркування шкур.

224

Розділ 11. Оброблення шêóро-хóтрової сировини

Шкури вважаються правильно розсортованими, якщо при пере- вірці відхилення від показників, зазначених при маркуванні, не перевищуватимуть за масою або за площею ±2 %; за сортністю (у межах суміжних сортів) для ІІІ та ІV груп і свинячої шкірсиро- вини ±8 %, для І і ІІ груп, ураховуючи овчину, ±5 %; за шерстністю і тониною шерсті ±5 %.

Сировину клеймуютьвідповідно до чинних ветеринарних правил. Після сортування і маркування шкури пакують або в неупако- ваному вигляді транспортують до ділянки накопичення партій,

що відвантажуються.

Пакування сировини проводять згідно з ГОСТ 28425–90. Норма пакування шкіряної і шубно-хутрової сировини, а також

бирки на тюках мають відповідати стандартам.

При пакуванні в один тюк двох шкур, засолених мокрим спосо- бом, їх розстеляють міздряним боком униз, укладають одну на од- ну, сумістивши головну частину, хвости і лапи.

Укладені таким чином шкури складають поперек лінії хребта, щоб задні лапи були трохи вище від верхніх западин передніх лап, тобто у зоні шийної частини.

Головну частину верхньої шкури підвертають усередину. Потім шкури вдруге складають поперек лінії хребта і головну частину другої (нижньої) шкури підвертають усередину. Отриманий у та- кий спосіб півпакет видовженої форми згортають полами всере- дину тюка до зіткнення їх одна з одною, а потім складають навпіл і тюк перев’язують.

При пакуванні в один тюк більше двох шкур, засолених мок- рим способом, їх розстеляють міздряним боком униз. Другу шкуру укладають на першу врозгін на 1/3 її ширини з таким розрахун- ком, щоб головні частини обох шкур лежали поряд. Решту шкур укладають по середині.

Укладені таким чином шкури складають поперек лінії хребта так, щоб огузки і задні лапи опинилися трохи вище верхніх запа- дин передніх, тобто в зоні шийної частини.

Головні частини двох верхніх шкур завертають усередину, по- тім шкури вдруге складають поперек лінії хребта і головні части- ни двох нижніх шкур також завертають усередину. Після цього поли завертають усередину до зіткнення одна з одною, складають навпіл і перев’язують.

Тюки перев’язують навхрест цілими міцними мотузками. При пакуванні овчин і козлин, засолених мокрим способом, шкури роз- стеляють міздряним боком униз, огузками в протилежні боки так, щоб одна шкура накривала іншу приблизно на 3/4 її ширини. В такій послідовності укладають 6 – 8 шкур, а потім зверху по сере- дині кладуть дві шкури для закріплення тюка. Після цього завер- тають з обох боків краї шкур, згортають їх у компактний тюк і пе- рев’язують навхрест, так само, як і велику сировину, засолену мо- крим способом.

225

Частина ІІ. Забій і первинна переробêа хóдоби, птиці, êролів…

Під час пакування сировину, яку засолюють мокрим способом, підсолюють сумішшю для соління або сухою кухонною сіллю.

Дрібну сировину, засолену сухим способом, укладають у тюки хребтовою частиною всередину, лапами і полами назовні з розго- ном у довжину. Шкури укладають трохи навкіс у вигляді літери «х». Не дозволяється перегинати шкури. Головні частини і огузки не повинні виступати за тюк. Дві перші шкури знизу укладають міздряним боком назовні в розгорнутому вигляді головними діля- нками всередину, врозгін по довжині. Зверху на тюк кладуть дві шкури в розгорнутому вигляді так само, як і дві нижні шкури. Крайні верхні і нижні шкури вибирають із низькосортної сирови- ни. Тюк перев’язують мотузкою в два хрести.

При пакуванні шкур для відвантаження на піддонах сировину підбирають за видами і способами консервування.

Консервовані шкури великої рогатої худоби укладають на під- дони по хребту волосяним покривом усередину, завертаючи кінці шкури від огузка по розміру піддона. Укладають шкури хребтовою частиною в протилежні боки таким чином, щоб краї піддонів були різними. Головну і огузкову частини сировини укладають в різних напрямках через визначену кількість рядів. Краї піддонів мають бути однакової висоти. Укладені на піддони шкури накривають шкурою врозстил волосяним покривом угору.

Свинячу і дрібну сировину укладають на піддон згідно з його розмірами. Піддон накривають зверху шкурами волосяним по- кривом угору. На піддон розміром 1200 × 800 мм укладають таку кількість шкур: великих — 30 – 50 шт., дрібних — 100, свиня- чих — 200 шт.

Висота пакета шкур без урахування висоти піддона становить до 850 мм, з урахуванням висоти піддона — 1000 мм. Маса пакета без піддона 600 – 1000 кг.

За домовленістю постачальника і споживача допускається змі- нювати кількість шкур на піддоні, висоту і масу пакета зі шкурами.

Для пакування шкур на піддоні використовують технічну капро- нову стрічку ЯКТП-25-100, льняні або бавовняні мотузки. Шкури на піддоні перев’язують у трьох місцях — двічі за довжиною і один раз по ширині. Стрічку або мотузку закріплюють до піддону, кінці стріч- ки зв’язують зашморгом, потім перев’язують дротом і пломбують. На один піддон використовують близько 16 м стрічки або мотузки.

Партії сировини, які підлягають відвантаженню, складають у криті приміщення, щоб забезпечити їх кількісне і якісне зберігання.

Покрівля, стіни і вікна приміщення мають бути полагоджені і не пропускати атмосферних опадів. У літній період року їх затем- нюють. Допускається накопичення шкіряної сировини під наві- сами, які захищають її від сонячних променів і атмосферних опадів.

Як виняток допускається накопичувати сировину, засолену мокрим способом, на критих майданчиках на підтоварники за температури повітря понад 20 °С не більше ніж 15 днів.

226