- •Передмова
- •1.1. Породи великої рогатої худоби
- •1.2. Породи свиней
- •1.3. Породи овець
- •1.4. Породи коней
- •1.5. Породи і кроси птиці
- •1.5.1. Породи курей
- •1.5.2. Породи качок
- •1.5.3. Породи гусей
- •1.5.4. Породи індиків
- •1.6. Породи кролів
- •1.7. Основні вимоги щодо сировини м’ясної промисловості
- •Контрольні запитання і завдання
- •2.1. Перевезення тварин автотранспортом
- •2.2. Транспортування тварин залізничним транспортом
- •2.3. Перевезення тварин водним шляхом
- •2.4. Транспортування гоном
- •2.5. Центровивіз
- •2.6. Приймання та утримання тварин і птиці на м’ясопереробних підприємствах
- •2.6.1. Приймання і ветеринарний огляд тварин
- •2.6.2. Приймання тварин за живою масою і вгодованістю
- •2.6.4. Надходження худоби на скотобазу
- •2.6.5. Передзабійне утримання худоби на скотобазах
- •Контрольні запитання і завдання
- •3.1. Оглушення тварин
- •3.1.1. Оглушення великої рогатої худоби електричним струмом
- •3.1.2. Механічне оглушення тварин
- •3.1.3. Оглушення свиней електричним струмом
- •3.1.4. Оглушення свиней газовою сумішшю
- •3.2. Забій і знекровлення тварин
- •3.3. Знімання шкури
- •3.3.1. Піддування стисненим повітрям
- •3.3.2. Механічне знімання шкури
- •3.4. Оброблення свинячих туш у шкурі
- •3.5. Оброблення свинячих туш методом крупонування
- •3.6. Видалення внутрішніх органів
- •3.7. Розпилювання, зачищення і оцінювання якості туш
- •3.8. Гнучка автоматизована система переробки худоби
- •3.9. Переробка птиці
- •3.9.1. Оглушення птиці
- •3.9.2. Забій птиці
- •3.9.3. Обшпарювання тушок і видалення оперення
- •3.9.4. Патрання і напівпатрання тушок птиці
- •3.10. Організація технологічного процесу переробки птиці
- •3.11. Оброблення перо-пухової сировини
- •3.12. Переробка кролів
- •Контрольні запитання і завдання
- •4.1. М’язова тканина
- •4.2. Сполучна тканина
- •4.3. Жирова тканина
- •4.4. Кісткова і хрящова тканини
- •4.5. Водозв’язувальна здатність м’яса
- •4.6. Фізичні властивості м’яса
- •4.7. Електрофізичні властивості м’яса
- •4.8. Зміни властивостей м’яса під час автолізу
- •4.9. Поживна цінність м’яса
- •4.10. Склад і поживна цінність субпродуктів
- •4.11. Характеристика, хімічний склад і біологічна цінність харчових субпродуктів
- •4.12. Кров
- •4.12.1. Хімічний склад, властивості і фізичні константи крові
- •4.12.2. Хімічний склад і властивості плазми крові
- •4.12.3. Хімічний склад і властивості формених елементів крові
- •Контрольні запитання і завдання
- •5.1. Оброблення м’ясо-кісткових субпродуктів
- •5.2. Оброблення свинячих голів
- •5.3. Оброблення м’якушевих субпродуктів
- •5.4. Оброблення слизових субпродуктів
- •5.5. Оброблення шерстних субпродуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •6.1. Технологія оброблення кишок
- •6.2. Оброблення кишок на потоково-механізованих лініях
- •6.3. Вади кишкової сировини і фабрикату
- •Контрольні запитання і завдання
- •7.1. Склад і властивості жирів
- •7.2. Характеристика жиросировини
- •7.3. Технологія харчових тваринних жирів
- •7.4. Витоплювання жиру
- •7.5. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках періодичної дії
- •7.6. Витоплювання жиру із м’якої сировини під надмірним тиском
- •7.7. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках безперервної дії
- •7.8. Витоплювання жиру із твердої сировини в установках періодичної дії
- •7.9. Виробництво жиробілкової емульсії
- •7.10. Витоплювання кісткового жиру в установках безперервної дії
- •Контрольні запитання і завдання
- •8.1. Основні види продукції з крові та вимоги до якості сировини
- •8.2. Консервування крові
- •8.3. Стабілізація крові
- •8.4. Дефібринування крові
- •8.5. Сепарування крові
- •8.6. Технологія отримання просвітленої крові
- •8.7. Сушіння крові і плазми (сироватки)
- •8.8. Способи розпилення крові
- •8.9. Вибір режиму сушіння
- •8.10. Сушарки для крові і плазми (сироватки)
- •8.11. Виробництво кров’яного борошна
- •Контрольні запитання і завдання
- •9.1. Загальна характеристика сировини для виробництва органопрепаратів
- •Контрольні запитання і завдання
- •10.1. Причини псування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.2. Вплив температури на якість м’яса та м’ясних продуктів при зберіганні
- •10.3. Технологія консервування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.4. Заморожування та зберігання замороженого м’яса та м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •11.1. Технологія підготовки шкур до консервування
- •11.2.1. Сухосольовий спосіб консервування
- •11.2.2. Консервування шкур тузлукуванням
- •11.3. Сортування, маркування і пакування шкур
- •11.4. Технологія оброблення щетини-шпарки
- •11.5. Технологія оброблення волосу худоби
- •Контрольні запитання і завдання
- •12.1. Асортимент ковбасних виробів
- •12.2. Вимоги до готової продукції
- •12.3. Вимоги до сировини і допоміжних матеріалів
- •12.3.1. Основна сировина
- •12.3.2. Допоміжна сировина і матеріали
- •12.4. Технологічний процес
- •12.4.1. Приймання сировини
- •12.4.3. Розбирання сировини
- •12.5. Виробництво варених ковбасних виробів
- •12.5.1. Вторинне подрібнення і приготування фаршу
- •12.5.2. Наповнення оболонок фаршем і формування ковбасних виробів
- •12.5.3. Термічне оброблення варених ковбасних виробів
- •12.6. Фаршировані ковбаси
- •12.7. Виробництво напівкопчених ковбас
- •12.7.1. Перший спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.7.2. Другий спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.8. Виробництво ковбасних виробів із м’яса птиці
- •12.9. Виробництво варено-копчених ковбас
- •12.9.1. Перший спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.9.2. Другий спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.10. Виробництво сирокопчених ковбас
- •12.10.1. Перший спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.2. Другий спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.3. Особливості виробництва напівсухих сирокопчених ковбас
- •12.11. Виробництво сиров’ялених ковбас
- •12.12. Особливості виробництва деяких видів ковбасних виробів
- •12.12.2. Виробництво ліверних ковбасних виробів
- •12.12.4. Виробництво холодців
- •12.12.5. Виробництво сальтисонів
- •12.13. Виробництво продуктів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.1. Асортимент виробів
- •12.13.2. Технологія виробів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.3. Продукти зі свинячого шпику
- •12.14. Контроль якості ковбасних виробів
- •Контрольні запитання і завдання
- •13.1. Асортимент м’ясних консервів
- •13.2. Вимоги до готової продукції
- •13.3. Характеристика сировини м’ясних консервів
- •13.3.1. Основна сировина
- •13.3.2. Харчові добавки і прянощі
- •13.4. Консервна тара і вимоги до неї
- •13.5. Виготовлення тари
- •13.6. Маркування консервів
- •13.7. Основні технологічні процеси виробництва м’ясних консервів
- •13.8. Підготовка сировини для виготовлення консервів
- •13.9. Подрібнення м’ясної сировини
- •13.10. Перемішування сировини
- •13.11. Підготовка допоміжних компонентів
- •13.12. Підготовка і санітарне оброблення консервної тари
- •13.13. Фасування сировини в банки
- •13.14. Герметизація банок
- •13.15. Перевірка герметичності закупорених банок
- •13.16. Стерилізація консервів
- •13.17. Теоретичні основи теплового оброблення консервів
- •13.18. Визначення формули стерилізації
- •13.19. Способи розрахунку змін поживної цінності продуктів при стерилізації
- •13.20. Техніка стерилізації консервів
- •13.21. Особливості виготовлення пастеризованих консервів
- •13.23. Сортування, пакування і зберігання консервів
- •13.23.1. Сортування консервів
- •13.23.2. Пакування консервів
- •13.23.3. Зберігання консервів
- •13.24. Реалізація консервів
- •Контрольні запитання і завдання
- •14.1. Виробництво напівфабрикатів
- •14.1.1. Натуральні напівфабрикати
- •14.1.2. Паніровані напівфабрикати
- •14.1.3. Мариновані напівфабрикати
- •14.1.4. Січені напівфабрикати
- •14.2. Продукти швидкого приготування
- •Контрольні запитання і завдання
- •15.1. Теоретичні основи створення комбінованих м’ясних продуктів
- •15.2. Фізіологічна роль білків
- •15.3. Фізіологічна роль жирів і вуглеводів
- •15.4. Фізіологічна роль харчових волокон
- •15.6. Сучасна система асиміляції їжі
- •15.7. Шляхи поліпшення використання вторинної сировини тваринного походження
- •15.8. Поживна цінність і технологічні властивості сировини рослинного походження
- •15.9. Класифікація сировини і харчових добавок для виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10. Технологічні процеси виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10.2. Виробництво комбінованих ковбасних виробів
- •15.11. Підходи до аналізу вхідних характеристик сировини і технологічних процесів виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.12. Рангове оцінювання якості комбінованих м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •16.1. Будова і фізичні властивості яєць
- •16.2. Фізико-хімічні властивості яєчного білка
- •16.3. Фізико-хімічні властивості яєчного жовтка
- •16.4. Хімічний склад шкаралупи яєць
- •16.5. Первинне оброблення і зберігання яєць
- •16.6. Дефекти і мікробне псування яєць
- •16.7. Виробництво яйцепродуктів
- •16.7.1. Виробництво яєчного меланжу
- •16.7.2. Виробництво сухих яєчних продуктів
- •16.8. ПАКУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ СУХИХ ЯЄЧНИХ ПРОДУКТІВ
- •Контрольні запитання і завдання
- •17.1. Характеристика і призначення клею
- •17.2. Характеристика і призначення желатину
- •17.3. Сировина для виробництва клею і желатину
- •17.4. Технологічний процес виробництва клею і желатину
- •17.5. Технологічна підготовка м’якушевої сировини
- •17.6. Технологічна підготовка твердої сировини
- •17.7. Лужне та кислотне оброблення сировини
- •17.8. Видалення желеутворювальних речовин
- •17.9. Оброблення бульйону
- •Контрольні запитання і завдання
- •18.1. Асортимент тваринних кормів
- •18.2. Кормовий і технічний жири
- •18.3. Сировина для виробництва сухих тваринних кормів та жирів для кормових і технічних потреб
- •18.4. Технологічні схеми переробки нехарчової сировини
- •18.4.1. Приймання та підготовка нехарчової сировини до переробки
- •18.4.2. Сортування, промивання і подрібнення нехарчової сировини
- •18.4.3. Теплове оброблення нехарчової сировини
- •18.4.4. Оброблення шквари
- •18.4.5. Коагуляція крові, формених елементів і шляму
- •18.5.1. Переробка технічної сировини в горизонтальних вакуумних котлах з відбиранням жиру на пресах
- •18.5.2. Переробка технічної сировини у вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру на центрифузі
- •18.5.3. Виробництво сухих тваринних кормів на лінії К7-ФКЕ
- •18.5.6. Переробка технічної сировини у горизонтальних вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру, суміщеним із сушінням і тонким подрібненням
- •18.6. Вимоги до якості сухих тваринних кормів
- •18.7. Оброблення жирів для кормових і технічних потреб
- •18.8. Пакування, зберігання та транспортування технічного і кормового жирів
- •Контрольні запитання і завдання
- •Список рекомендованої літератури
Розділ 18. Виробництво тваринних êормів та êормовоãо і технічноãо жирів
W
Рис. 18.6. Підвісна центрифуга для знежирення шквари ФПН-1001У-04:
1, 2 — привід з гальмівним пристроєм; 3 — опорний стояк; 4 — перфорований верхній буртик ротора; 5, 24 — гаки та кільце для кріплення сітки; 6, 7, 8 — руко- ятка, кронштейни і вісь для поворотного збірника; 9 — ротор; 10 — кронштейн; 11 — упор; 12 — важіль; 13, 27 — кронштейн; 14 — палець; 15 — вісь шибера; 16 — поворотний шибер; 17 — конусна частина кожуха; 18 — конусний пристрій для кріплення ротора; 19 — кожух; 20 — ніж для зрізування шквари; 21 — меха- нізм переміщення розвантажувального ножа; 22 — вертикальний вал приводу; 23 — завантажувальний лотік; 25 — фільтрувальна сітка; 26 — шток; 28 — ролик штоку; 29 — нерухомий копір
При використанні центрифуги ОГШ-321К-01 вологи видаля- ється понад 50 % і втрати білка з рідиною значно скорочуються. Завдяки видаленню до 75 % вологи, що міститься в крові, значно скорочуються витрати на сушіння.
Шлям нагрівають гострою парою до 90 – 95 °С у відкритих єм- костях. Відокремлену рідку фракцію направляють на подальше оброблення (знежирення), а коагулят — у горизонтальні вакуумні котли для виготовлення кормового борошна.
18.5.ПЕРЕРОБКА ВТОРИННОЇ НЕХАРЧОВОЇ СИРОВИНИ НА ПОТОКОВО-МЕХАНІЗОВАНИХ ЛІНІЯХ
18.5.1.Переробка технічної сировини в горизонтальних вакуумних котлах з відбиранням жиру на пресах
Кормове борошно і технічні жири виробляють у горизонталь- них вакуумних котлах із знежиренням шквари на пресах. Техно- логічний процес виробництва м’ясо-кісткового борошна у вакуум- них котлах із знежиренням шквари на пресах полягає в наступ- ному. Подрібнені кістки, жирову та жировмісну сировину після об’ємного дозування (або зважування) завантажують у вакуумні котли. Сировину завантажують у котел згідно з рецептурою і нор- мою завантаження. Сировину, законсервовану сіллю, завантажу- ють у котли після попереднього промивання проточною водою протягом 10 хв, а законсервовану піросульфатом натрію (калію) — без видалення консерванту. Розварювання, стерилізацію сирови- ни, сушіння шквари і витоплювання жиру проводять у вакуумно- му котлі за такими режимами:
Технічний огляд котла, хв ................................................................... |
10 |
Завантаження сировини і наступне підігрівання котла, хв |
........... 15 |
Розварювання і стерилізація сировини (перша фаза): |
|
тиск пари, МПа: |
|
в оболонці котла .............................................................. |
0,3 – 0,4 |
у котлі ........................................................................... |
0,09 – 0,12 |
температура в котлі, °С....................................................... |
118 – 120 |
Тривалість стерилізації (у тому числі підвищення і знижен- |
|
ня тиску), хв, за тиску пари в оболонці котла, МПа: |
|
0,3 – 0,4 .............................................................................................. |
45 |
0,18 – 0,25 .......................................................................................... |
60 |
617
Частина IV. Виробництво технічної продóêції з тваринної сировини
Сушіння шквари, відстоювання та зливання жиру, введення |
|
антиоксиданту: |
0,3 – 0,4 |
тиск пари в оболонці котла, МПа ........................................ |
|
розрідження в котлі, кПа ....................................................... |
53 – 66 |
температура в котлі, °С........................................................... |
72 – 80 |
Тривалість сушіння шкари (у тому числі зливання жиру), |
|
год-хв, при тиску пари в оболонці котла, МПа: |
3-00 – 3-20 |
0,3 – 0,4 .............................................................................. |
|
0,18 – 0,25 ........................................................................... |
4-00 – 4-20 |
Вивантаження шквари, хв ............................................................ |
10 – 20 |
Загальна тривалість процесу, год-хв, за тиску пари в оболо- |
|
нці котла, МПа: |
4-20 – 4-50 |
0,3 – 0,4 .............................................................................. |
|
0,18 – 0,25 .......................................................................... |
5-35 – 6-05 |
Сировину переробляють за дві фази. Отриману в котлі масу, що складається з сухої шквари і жиру, відціджують. При цьому жир профільтровується крізь шар м’ясо-кісткової шквари, фільт- рувальну перегородку і стікає у відстійник. Жир, що залишився в шкварі, після її вивантаження із котла відділяють у відціджувачі, а потім подають на преси.
Шквару з відціджувача знежирюють на шнековому пресі без- перервної дії. Отриманий на пресі жир стікає у відстійник для очищення та відокремлення дрібних часточок шквари (фузи). Віджата шквара по спуску через спеціальний магнітний пристрій подається на подрібнення в дробарку. Після цього шквара надхо- дить для просіювання на вібросито, а потім — у бункер. Упаковане у відповідну тару і зважене борошно направляють на зберігання.
Переробку вторинної сировини на м’ясопереробних підприємс- твах невеликої продуктивності можна здійснювати за допомогою комплексу обладнання К7-ФМП (рис. 18.7).
Рис. 18.7. Схема комплексу обладнання для виготовлення м’ясо- кісткового борошна:
1 — дробарка для кісток; 2 — вакуумний котел місткістю 1,6 м3; 3 — відціджувач; 4 — прес для шквари; 5 — дробарка для шквари; 6 — вібросито; 7 — відстійник; 8 — стіл для накопичення і промивання м’якушевої сировини
618
Розділ 18. Виробництво тваринних êормів та êормовоãо і технічноãо жирів
Технічна характеристика комплексу К7-ФМП: |
|
Продуктивність, кг/год ........................................................................ |
100 |
Установлена потужність електродвигунів, кВт .............................. |
39,6 |
Витрати пари, кг/год ............................................................................ |
150 |
Потреби холодної води, м3/год ................................................................ |
3 |
Площа під обладнання, м2 ................................................................... |
75 |
Обслуговуючий персонал, осіб ................................................................ |
2 |
Маса комплекту, кг ............................................................................ |
7000 |
Тверда сировина та великі відруби з кістками надходять до дро- барки. М’якушеву сировину промивають на столі. Підготовлену си- ровину завантажують у горизонтальний вакуумний котел місткістю
1,6 м3. Після термооброблення за певними режимами шквара над- ходить у відціджувач. Остаточно її знежирюють за допомогою пре- са. Висушену та знежирену шквару подрібнюють на дробарці і про- сіюють. Жир з відціджувача й преса надходить у відстійник.
18.5.2.Переробка технічної сировини у вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру на центрифузі
Ця схема переробки нехарчової сировини ґрунтується на вико- ристанні вакуумних котлів з проміжним відбиранням жиру у від- стійних центрифугах періодичної дії і наступним досушуванням знежиреної шквари у вакуумних котлах (рис. 18.8).
М’яку сировину без попереднього сортування збирають у м’ясо- жировому корпусі й безпосередньо біля місць отримання завантажу- ють у передувні баки. Свинячу кучерявку попередньо подрібнюють на різальній машині і промивають у барабані. Тверді конфіскати та черепні кістки подрібнюють на вовчку-подрібнювачі на шматки роз- міром до 40 мм. Подрібнені тверді конфіскати та кістки передувають разом із книжками і водою, вміст яких становить до 30 %.
У сировинному відділенні цеху технічної продукції для при- ймання м’якої і твердої технічної сировини передбачають цилінд-
ричні вертикальні ємкості місткістю 10 м3. Складаючи рецептуру для завантаження горизонтального вакуумного котла м’яку сиро- вину подають з накопичувальної ємкості розвантажувальним шнеком у вовчок-дробарку (силовий подрібнювач), після чого по-
хилим шнеком — у передувний бак-дозатор місткістю 3,2 м3. Твер- ду подрібнену сировину в потрібній пропорції добавляють до м’якої сировини в той самий бак-дозатор, звідки вона передувається в котли по трубопроводах, обладнаних стрілками, що переключа- ються, та засувками, які встановлюють перед входом у котли і гер- метизують їх після завантаження.
В апаратному відділенні встановлено дві групи котлів: у першій проводять стерилізацію, розварювання та часткове підсушування сировини і шквари, у другій — досушування шквари після оброб- лення в центрифузі. З першої групи котлів вологу шквару виван- тажують у горизонтальний шнек, а потім похилим шнеком подають до центрифуг. Після відділення жиру шквара системою шнеків по- дається для завантаження у другу групу котлів на досушування.
619
062 |
Частина |
|
ціїóêпрод технічної Виробництво .IV |
|
сировини тваринної з |
Рис. 18.8. Схема виробництва м’ясо-кісткового борошна в горизонтальних вакуумних котлах із знежиренням шквари в підвісних центрифугах:
1 — подрібнювач сировини; 2, 18 — горизонтальні вакуумні котли; 3 — приймальний шнек; 4 — похилий шнек; 5 — накопичувач; 6 — центрифуга ФПН-1001У-04; 7 — обмежувач рівня; 8 — електродвигун; 9 — лотік; 10 — приймач; 11 — насоси; 12 — відстійни- ки; 13 — цистерни для жиру; 14 — шкребковий конвеєр; 15 — розподільний шнек; 16 — накопичувальні бункери; 17 — шибери; 19 — шнекові конвеєри; 20 — стрічковий конвеєр; 21 — дробильно-просіювальний агрегат; 22 — стрічковий конвеєр; 23 — норія; 24 — спуск; 25 — бункер для борошна
Розділ 18. Виробництво тваринних êормів та êормовоãо і технічноãо жирів
Працюючи за цією схемою, передбачають можливість збіль- шення тиску в корпусах котлів другого технологічного етапу, що потрібно для стерилізації (без розварювання) кісткового напівфа- брикату, коагульованої крові, яєчної шкаралупи, що додаються до знежиреної шквари на другому етапі..
Переробку нехарчової сировини у вакуумних котлах з проміж- ним відбиранням жиру проводять за такими режимами:
Технічний огляд котла, хв .................................................................... |
|
10 |
Підігрівання котла та завантаження сировини, хв .......................... |
|
15 |
І етап теплового оброблення |
|
|
Розварювання — стерилізація (перша фаза) сировини: |
|
|
тиск пари, МПа: |
|
|
в оболонці котла ............................................................... |
|
0,3 – 0,4 |
у котлі ............................................................................ |
0,09 – 0,12 |
|
температура в котлі, °С........................................................ |
118 – 122 |
|
тривалість, хв, за тиску пари в оболонці котла, МПа: |
|
|
0,3 – 0,4 ......................................................................................... |
|
45 |
0,18 – 0,25 ..................................................................................... |
|
60 |
Попереднє часткове підсушування шквари (друга фаза): |
|
|
тиск пари в оболонці котла, МПа ......................................... |
|
0,3 – 0,4 |
розрідження в котлі, кПа ........................................................ |
|
53 – 66 |
температура в котлі, °С............................................................ |
|
72 – 80 |
тривалість, год-хв, за тиску пари в оболонці котла, МПа: |
|
|
0,3 – 0,4 ...................................................................................... |
|
2-00 |
0,18 – 0,25 .................................................................................. |
|
2-30 |
Вивантаження шквари з вмістом вологи 30 – 40 % з кот- |
|
|
ла, хв ........................................................................................................ |
|
10 |
Знежирення вологої шквари в центрифузі: |
|
|
температура шквари, що завантажується, °С, не менш як |
.........70 |
|
маса одночасного завантаження, кг ............................................ |
|
360 |
тривалість знежирення, хв ....................................................... |
|
7 – 10 |
у тому числі процесу центрифугування за частоти обер- |
|
|
тання ротора 24,2 с–1 .................................................................... |
|
4 – 6 |
ІІ етап теплового оброблення |
|
|
Кінцеве сушіння шквари: |
|
|
завантаження шквари ..................................................................... |
|
10 |
тиск пари в оболонці котла, МПа ......................................... |
|
0,3 – 0,4 |
розрідження в котлі, кПа ........................................................ |
|
53 – 66 |
температура в котлі, °С............................................................ |
|
78 – 80 |
тривалість, год-хв, за тиску пари в оболонці котла, МПа: |
|
|
0,3 – 0,4 .......................................................................... |
1-00 – 1-15 |
|
0,18 – 0,25 ...................................................................... |
2-00 – 2-15 |
|
Вивантаження шквари з вмістом вологи 30 – 40 % з кот- |
|
|
ла, хв ........................................................................................................ |
|
10 |
Загальна тривалість процесу, год-хв, за тиску пари в оболон- |
|
|
ці котла, МПа: |
|
|
0,3 – 0,4 ............................................................................... |
4-47 – 5-05 |
|
0,18 – 0,25 ........................................................................... |
6-17 – 6-35 |
Оброблення шквари та борошна. Отриману шквару та бо-
рошно обробляють, тобто охолоджують, подрібнюють, просіюють, видаляють металомагнітні домішки, стабілізують антиоксиданта- ми.
Охолодження шквари. Шквара, отримана після пресування си- ровини, має температуру 75 – 85 °С, а знежирена шквара із горизон- тального вакуумного котла і шнекових сушарок — до 105 °С.
621
Частина IV. Виробництво технічної продóêції з тваринної сировини
Гаряча шквара, особливо з підвищеним вмістом жиру, погано подрібнюється і просіюється на дробильних машинах і ситах. По- дрібнене в гарячому стані борошно не встигає охолонути до тем- ператури 30 – 35 °С перед пакуванням, унаслідок чого жир, що в ньому є, окиснюється і якість готового кормового борошна погір- шується під час зберігання та транспортування. Тому шквару пе- ред подрібненням або просіюванням охолоджують до температури 25 – 30 °С. Для охолодження продукту можна застосовувати охо- лодник К7-ФКЕ, що входить до складу безперервної лінії, а також нагнітати вентилятором холодне повітря на конвеєр, який подає шквару в дробарку. Охолоджують шквару до температури 30 – 40 °С холодною водою, що подається в оболонку шнека охолодника.
Готову шквару шнековими конвеєрами передають у накопичу- вальні бункери-нормалізатори, які передбачені для накопичуван- ня шквари та нормалізації борошна, тобто підготовки однорідних партій готового м’ясо-кісткового борошна за вмістом вологи, жиру, білка і золи. Бункери-нормалізатори передбачають окремо для м’ясо-кісткового та кісткового борошна.
М’ясо-кісткове борошно, збалансоване за хімічним складом, з бункерів вивантажують на стрічковий конвеєр з електромагніт- ним барабаном для подавання на подрібнення. Дозування шква- ри з бункерів здійснюють почерговим вмиканням розвантажува- льних шнеків за часом, який задає апаратник на пульті керуван- ня за допомогою реле часу.
Подрібнення шквари. Висушену кормову шквару після охо- лодження до температури 30 °С подрібнюють і просіюють. Схему пристрою для переробки шквари наведено на рис. 18.9. Шквару через бункер завантажують у кулачкову дробарку і після подріб- нення подають через спуск з магнітами на молоткову дробарку. Подрібнене борошно збирається в бункер, звідки його подають на пакування в мішки.
Для подрібнення шквари застосовують кілька типів молотко- вих дробарок, наприклад К7-ФКЕ-10, які відрізняються розмірами корпусів і робочих органів, способом транспортування продуктів помелу, формою робочих органів, а також продуктивністю.
Просіювання шквари. Операцію проводять для видалення борошна як готового продукту, однорідного за максимальним розміром часточок. Їхні розміри впливають на ефективність ви- користання поживних речовин організмом тварин і птиці. Тому крупність помелу борошна — один із основних показників його якості.
Ефективність просіювання залежить від гранулометричного складу вихідної шквари, її фізико-хімічних властивостей, питомого навантаження, розмірів ситового каналу (площі та відношення до- вжини до ширини), кінематичних параметрів (частоти та радіуса траєкторії колових коливань), розмірів отворів сита, матеріалу ни- ток, способу очищення сит, способу переміщення продукту по ситу.
622
Розділ 18. Виробництво тваринних êормів та êормовоãо і технічноãо жирів
а |
б |
Рис. 18.9. Дробарка В6-ФДА:
а — зовнішній вигляд; б — кінематична схема; 1 — бункер; 2 — кулачкова дробар- ка; 3 — магнітний сепаратор; 4 — завантажувальний лотік; 5 — електродвигун; 6 — клинопасова передача; 7 — молоткова дробарка; 8 — кожух клинопасової пе- редачі; 9 — вентилятор; 10 — трубопроводи; 11 — циклони; 12 — ємкість для при- ймання борошна
Для шквари оптимальна товщина шару становить 12 – 18 мм. Оптимальним є відношення довжини до ширини сита, що дорів- нює двом.
Для просіювання подрібненої шквари застосовують подвійні струшувачі (вібросита) та відцентрові бурати. Робочим органом просіювальних машин є металоткані та штамповані сита.
Видалення металомагнітних домішок. Сировина, що над-
ходить на переробку, може вміщувати певну кількість металомаг- нітних домішок різного розміру (цвяхи, шматки металу, болти, пальці конвеєрів, бирки тощо), що призводить до пошкодження робочих органів машин, прискорюють їх спрацювання. Домішки також можуть потрапити в продукцію. Тому сировину, проміжні та кінцеві продукти переробки шквари слід обробляти для видален- ня металомагнітних домішок.
Великі домішки з сировини видаляють перед подрібненням, зі шквари — перед пресуванням. Для видалення домішок, розміри яких збігаються з розмірами часточок шквари та борошна або мен- ші за них, проводять оброблення перед подрібненням шквари та просіюванням борошна на магнітних сепараторах.
Застосовують магнітні сепаратори двох типів: з постійними ма- гнітами та електромагнітами. Вони відрізняються магнітними властивостями компонентів матеріалу, що обробляється. В перших силове магнітне поле створюється постійними магнітами, які роз- міщують у колонці або встановлюють у вигляді блоків на просію- вачах, у других — електромагнітами.
623
Частина IV. Виробництво технічної продóêції з тваринної сировини
Використовуючи постійні магніти, видаляють металомагнітні домішки періодично і вручну, а застосовуючи електромагніти — домішки видаляють безперервно. У сепараторах з постійними маг- нітами магнітне поле створюється підковоподібними магнітами, виготовленими з вуглецевої сталі. Широко застосовують литі маг- ніти зі спеціальних сплавів, що мають значно більшу притягальну (підіймальну) силу, краще зберігають магнітні властивості, мають меншу масу та розміри, ніж підкови з вуглецевої сталі. Вантажо- підйомність магнітної підкови з вуглецевої сталі завширшки 40 мм — 12 кг, а підкови зі сплавів (магніко) — 20 кг.
Ефективні сепаратори з постійними магнітами, що зблоковані в лінію. Для видалення металомагнітних домішок з подрібненої шквари застосовують магнітні колонки БКМЗ-7. Кормове борошно обробляють за допомогою електромагнітних сепараторів типів А1-ДЕС, ЕМ-101 і ДЯ1-С.
Пакування, зберігання та транспортування кормового борошна. Залежно від умов виробництва та вимог споживача кормове борошно тваринного походження пакують або зберігають безтарним методом.
Усі види борошна пакують у паперові три-чотиришарові непро- сочені мішки та в нові або вживані щільні, міцні, чисті та продезін- фіковані тканинні мішки. Маса одного мішка з кормовим борош- ном не повинна перевищувати 50 кг. Після заповнення мішки з борошном зашивають або закривають іншим способом і маркують.
Для механізації процесу дозування, фасування та пакування кормового борошна в непросочені паперові мішки застосовують пристрій В6-ФДМ, що складається з норії, напівавтоматичних ваг ДСА-50-Н-2 і мішкозашивальної машини ЗЗЕ-М.
Кормове борошно в упакованому вигляді транспортують усіма видами транспорту відповідно до чинних правил перевезень.
Застосовують також безтарне перевезення борошна в спеціаль- но обладнаних залізничних вагонах, автомобілях і суднах, що за- безпечують захист борошна від атмосферних опадів і відповідають ветеринарно-санітарним вимогам.
На підприємствах м’ясної промисловості застосовують лінію безтар- ного зберігання, що складається з вузлів просіювання, подрібнення та накопичення м’ясо-кісткового борошна в металевих циліндричних бункерах, з’єднаних транспортними пристроями — шнеками, норіями. Висушена шквара подається на приймальний лотік норії, потім транспортується на сито-бурат. Після цього вона шнеком направляєть- ся в норію та розподіляється по накопичувальних бункерах через ши-
бер. Лінія складається з восьми бункерів місткістю по 6 м3. Встановлення бункерів забезпечує можливість бактеріологіч-
ного контролю продукту. Застосування лінії безтарного зберігання дає змогу значно зменшити запорошеність цеху. Борошно з бунке- рів шнеками завантажується в спеціальний автотранспорт, яким доставляється на комбікормовий завод. Кормове борошно при без-
624