- •Передмова
- •1.1. Породи великої рогатої худоби
- •1.2. Породи свиней
- •1.3. Породи овець
- •1.4. Породи коней
- •1.5. Породи і кроси птиці
- •1.5.1. Породи курей
- •1.5.2. Породи качок
- •1.5.3. Породи гусей
- •1.5.4. Породи індиків
- •1.6. Породи кролів
- •1.7. Основні вимоги щодо сировини м’ясної промисловості
- •Контрольні запитання і завдання
- •2.1. Перевезення тварин автотранспортом
- •2.2. Транспортування тварин залізничним транспортом
- •2.3. Перевезення тварин водним шляхом
- •2.4. Транспортування гоном
- •2.5. Центровивіз
- •2.6. Приймання та утримання тварин і птиці на м’ясопереробних підприємствах
- •2.6.1. Приймання і ветеринарний огляд тварин
- •2.6.2. Приймання тварин за живою масою і вгодованістю
- •2.6.4. Надходження худоби на скотобазу
- •2.6.5. Передзабійне утримання худоби на скотобазах
- •Контрольні запитання і завдання
- •3.1. Оглушення тварин
- •3.1.1. Оглушення великої рогатої худоби електричним струмом
- •3.1.2. Механічне оглушення тварин
- •3.1.3. Оглушення свиней електричним струмом
- •3.1.4. Оглушення свиней газовою сумішшю
- •3.2. Забій і знекровлення тварин
- •3.3. Знімання шкури
- •3.3.1. Піддування стисненим повітрям
- •3.3.2. Механічне знімання шкури
- •3.4. Оброблення свинячих туш у шкурі
- •3.5. Оброблення свинячих туш методом крупонування
- •3.6. Видалення внутрішніх органів
- •3.7. Розпилювання, зачищення і оцінювання якості туш
- •3.8. Гнучка автоматизована система переробки худоби
- •3.9. Переробка птиці
- •3.9.1. Оглушення птиці
- •3.9.2. Забій птиці
- •3.9.3. Обшпарювання тушок і видалення оперення
- •3.9.4. Патрання і напівпатрання тушок птиці
- •3.10. Організація технологічного процесу переробки птиці
- •3.11. Оброблення перо-пухової сировини
- •3.12. Переробка кролів
- •Контрольні запитання і завдання
- •4.1. М’язова тканина
- •4.2. Сполучна тканина
- •4.3. Жирова тканина
- •4.4. Кісткова і хрящова тканини
- •4.5. Водозв’язувальна здатність м’яса
- •4.6. Фізичні властивості м’яса
- •4.7. Електрофізичні властивості м’яса
- •4.8. Зміни властивостей м’яса під час автолізу
- •4.9. Поживна цінність м’яса
- •4.10. Склад і поживна цінність субпродуктів
- •4.11. Характеристика, хімічний склад і біологічна цінність харчових субпродуктів
- •4.12. Кров
- •4.12.1. Хімічний склад, властивості і фізичні константи крові
- •4.12.2. Хімічний склад і властивості плазми крові
- •4.12.3. Хімічний склад і властивості формених елементів крові
- •Контрольні запитання і завдання
- •5.1. Оброблення м’ясо-кісткових субпродуктів
- •5.2. Оброблення свинячих голів
- •5.3. Оброблення м’якушевих субпродуктів
- •5.4. Оброблення слизових субпродуктів
- •5.5. Оброблення шерстних субпродуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •6.1. Технологія оброблення кишок
- •6.2. Оброблення кишок на потоково-механізованих лініях
- •6.3. Вади кишкової сировини і фабрикату
- •Контрольні запитання і завдання
- •7.1. Склад і властивості жирів
- •7.2. Характеристика жиросировини
- •7.3. Технологія харчових тваринних жирів
- •7.4. Витоплювання жиру
- •7.5. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках періодичної дії
- •7.6. Витоплювання жиру із м’якої сировини під надмірним тиском
- •7.7. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках безперервної дії
- •7.8. Витоплювання жиру із твердої сировини в установках періодичної дії
- •7.9. Виробництво жиробілкової емульсії
- •7.10. Витоплювання кісткового жиру в установках безперервної дії
- •Контрольні запитання і завдання
- •8.1. Основні види продукції з крові та вимоги до якості сировини
- •8.2. Консервування крові
- •8.3. Стабілізація крові
- •8.4. Дефібринування крові
- •8.5. Сепарування крові
- •8.6. Технологія отримання просвітленої крові
- •8.7. Сушіння крові і плазми (сироватки)
- •8.8. Способи розпилення крові
- •8.9. Вибір режиму сушіння
- •8.10. Сушарки для крові і плазми (сироватки)
- •8.11. Виробництво кров’яного борошна
- •Контрольні запитання і завдання
- •9.1. Загальна характеристика сировини для виробництва органопрепаратів
- •Контрольні запитання і завдання
- •10.1. Причини псування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.2. Вплив температури на якість м’яса та м’ясних продуктів при зберіганні
- •10.3. Технологія консервування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.4. Заморожування та зберігання замороженого м’яса та м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •11.1. Технологія підготовки шкур до консервування
- •11.2.1. Сухосольовий спосіб консервування
- •11.2.2. Консервування шкур тузлукуванням
- •11.3. Сортування, маркування і пакування шкур
- •11.4. Технологія оброблення щетини-шпарки
- •11.5. Технологія оброблення волосу худоби
- •Контрольні запитання і завдання
- •12.1. Асортимент ковбасних виробів
- •12.2. Вимоги до готової продукції
- •12.3. Вимоги до сировини і допоміжних матеріалів
- •12.3.1. Основна сировина
- •12.3.2. Допоміжна сировина і матеріали
- •12.4. Технологічний процес
- •12.4.1. Приймання сировини
- •12.4.3. Розбирання сировини
- •12.5. Виробництво варених ковбасних виробів
- •12.5.1. Вторинне подрібнення і приготування фаршу
- •12.5.2. Наповнення оболонок фаршем і формування ковбасних виробів
- •12.5.3. Термічне оброблення варених ковбасних виробів
- •12.6. Фаршировані ковбаси
- •12.7. Виробництво напівкопчених ковбас
- •12.7.1. Перший спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.7.2. Другий спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.8. Виробництво ковбасних виробів із м’яса птиці
- •12.9. Виробництво варено-копчених ковбас
- •12.9.1. Перший спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.9.2. Другий спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.10. Виробництво сирокопчених ковбас
- •12.10.1. Перший спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.2. Другий спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.3. Особливості виробництва напівсухих сирокопчених ковбас
- •12.11. Виробництво сиров’ялених ковбас
- •12.12. Особливості виробництва деяких видів ковбасних виробів
- •12.12.2. Виробництво ліверних ковбасних виробів
- •12.12.4. Виробництво холодців
- •12.12.5. Виробництво сальтисонів
- •12.13. Виробництво продуктів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.1. Асортимент виробів
- •12.13.2. Технологія виробів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.3. Продукти зі свинячого шпику
- •12.14. Контроль якості ковбасних виробів
- •Контрольні запитання і завдання
- •13.1. Асортимент м’ясних консервів
- •13.2. Вимоги до готової продукції
- •13.3. Характеристика сировини м’ясних консервів
- •13.3.1. Основна сировина
- •13.3.2. Харчові добавки і прянощі
- •13.4. Консервна тара і вимоги до неї
- •13.5. Виготовлення тари
- •13.6. Маркування консервів
- •13.7. Основні технологічні процеси виробництва м’ясних консервів
- •13.8. Підготовка сировини для виготовлення консервів
- •13.9. Подрібнення м’ясної сировини
- •13.10. Перемішування сировини
- •13.11. Підготовка допоміжних компонентів
- •13.12. Підготовка і санітарне оброблення консервної тари
- •13.13. Фасування сировини в банки
- •13.14. Герметизація банок
- •13.15. Перевірка герметичності закупорених банок
- •13.16. Стерилізація консервів
- •13.17. Теоретичні основи теплового оброблення консервів
- •13.18. Визначення формули стерилізації
- •13.19. Способи розрахунку змін поживної цінності продуктів при стерилізації
- •13.20. Техніка стерилізації консервів
- •13.21. Особливості виготовлення пастеризованих консервів
- •13.23. Сортування, пакування і зберігання консервів
- •13.23.1. Сортування консервів
- •13.23.2. Пакування консервів
- •13.23.3. Зберігання консервів
- •13.24. Реалізація консервів
- •Контрольні запитання і завдання
- •14.1. Виробництво напівфабрикатів
- •14.1.1. Натуральні напівфабрикати
- •14.1.2. Паніровані напівфабрикати
- •14.1.3. Мариновані напівфабрикати
- •14.1.4. Січені напівфабрикати
- •14.2. Продукти швидкого приготування
- •Контрольні запитання і завдання
- •15.1. Теоретичні основи створення комбінованих м’ясних продуктів
- •15.2. Фізіологічна роль білків
- •15.3. Фізіологічна роль жирів і вуглеводів
- •15.4. Фізіологічна роль харчових волокон
- •15.6. Сучасна система асиміляції їжі
- •15.7. Шляхи поліпшення використання вторинної сировини тваринного походження
- •15.8. Поживна цінність і технологічні властивості сировини рослинного походження
- •15.9. Класифікація сировини і харчових добавок для виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10. Технологічні процеси виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10.2. Виробництво комбінованих ковбасних виробів
- •15.11. Підходи до аналізу вхідних характеристик сировини і технологічних процесів виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.12. Рангове оцінювання якості комбінованих м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •16.1. Будова і фізичні властивості яєць
- •16.2. Фізико-хімічні властивості яєчного білка
- •16.3. Фізико-хімічні властивості яєчного жовтка
- •16.4. Хімічний склад шкаралупи яєць
- •16.5. Первинне оброблення і зберігання яєць
- •16.6. Дефекти і мікробне псування яєць
- •16.7. Виробництво яйцепродуктів
- •16.7.1. Виробництво яєчного меланжу
- •16.7.2. Виробництво сухих яєчних продуктів
- •16.8. ПАКУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ СУХИХ ЯЄЧНИХ ПРОДУКТІВ
- •Контрольні запитання і завдання
- •17.1. Характеристика і призначення клею
- •17.2. Характеристика і призначення желатину
- •17.3. Сировина для виробництва клею і желатину
- •17.4. Технологічний процес виробництва клею і желатину
- •17.5. Технологічна підготовка м’якушевої сировини
- •17.6. Технологічна підготовка твердої сировини
- •17.7. Лужне та кислотне оброблення сировини
- •17.8. Видалення желеутворювальних речовин
- •17.9. Оброблення бульйону
- •Контрольні запитання і завдання
- •18.1. Асортимент тваринних кормів
- •18.2. Кормовий і технічний жири
- •18.3. Сировина для виробництва сухих тваринних кормів та жирів для кормових і технічних потреб
- •18.4. Технологічні схеми переробки нехарчової сировини
- •18.4.1. Приймання та підготовка нехарчової сировини до переробки
- •18.4.2. Сортування, промивання і подрібнення нехарчової сировини
- •18.4.3. Теплове оброблення нехарчової сировини
- •18.4.4. Оброблення шквари
- •18.4.5. Коагуляція крові, формених елементів і шляму
- •18.5.1. Переробка технічної сировини в горизонтальних вакуумних котлах з відбиранням жиру на пресах
- •18.5.2. Переробка технічної сировини у вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру на центрифузі
- •18.5.3. Виробництво сухих тваринних кормів на лінії К7-ФКЕ
- •18.5.6. Переробка технічної сировини у горизонтальних вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру, суміщеним із сушінням і тонким подрібненням
- •18.6. Вимоги до якості сухих тваринних кормів
- •18.7. Оброблення жирів для кормових і технічних потреб
- •18.8. Пакування, зберігання та транспортування технічного і кормового жирів
- •Контрольні запитання і завдання
- •Список рекомендованої літератури
Частина ІІІ. Переробêа м’яса та м’ясної сировини
У реалізацію ковбаси випускають з температурою від 0 до 12 °С, упакованими у картонні ящики масою нетто до 20 кг, де- рев’яні ящики до 30 кг, у контейнери типу ФКП місткістю 180 – 400 кг або в ізотермічні контейнери типу К1-0,5М та ін.
Напівкопчені ковбаси випускають також упакованими під ва- куумом або з інертними газами в прозорі пакети з газонепроник- них плівок, що дозволені до використання Міністерством охорони здоров’я України. Дозволяється упакування порційних нарізок масою від 200 до 500 г або у вигляді шматочків масою 50, 100, 150, 200 та 250 г. Нарізані на цілі шматки (скибочки) і упаковані під вакуумом у плівку напівкопчені ковбаси зберігають за температу- ри до 15 °С не більш як 8 діб (скибочками — 6 діб), до 8 °С — не більше ніж 10 діб (скибочками — 8 діб), до 6 °С цілі батони збері- гають не більш як 25 діб, нарізані на шматки — 15 діб, скибочка- ми — 12 діб.
12.8. ВИРОБНИЦТВО КОВБАСНИХ ВИРОБІВ ІЗ М’ЯСА ПТИЦІ
Для виробництва варених і напівкопчених ковбас крім м’яса птиці, потрухів (серця, печінки, м’язового шлунка і внутрішнього жиру птиці) використовують свиняче і яловиче м’ясо, а також шпик. Виробництво ковбасних виробів із м’яса птиці аналогічне виробництву ковбасних виробів з інших видів м’яса.
12.9. ВИРОБНИЦТВО ВАРЕНО-КОПЧЕНИХ КОВБАС
Сировина для виробництва ковбас. Для виробництва варе-
но-копчених ковбас використовують яловичину, свинину, барани- ну від дорослих тварин в охолодженому або розмороженому стані, шпик, грудинку свинячу з масовою часткою м’язової тканини не більше ніж 25 %, жир-сирець баранячий, заморожені блоки із знежилованого м’яса (яловичини, свинини, баранини), спеції, ку- хонну сіль, нітрит натрію, натуральну або штучну білкову оболон- ку, шпагат, металеві скоби.
Не допускається виготовляти ковбаси із м’яса, замороженого більше ніж один раз, м’яса, що змінило колір поверхні, свинини, що зберігалась у замороженому стані понад 3 місяці, яловичини замороженої, яка зберігалася понад 6 місяців, шпику з пожовтін- ням.
Підготування сировини. Сировину для виробництва варено- копчених ковбас підготовляють так само, як і сировину для вироб- ництва напівкопчених ковбас, але м’ясо подрібнюють лише на вов- чку з діаметром отворів 16 – 26 мм або на шматки масою до 1 кг.
Варено-копчені ковбаси виготовляють двома способами. Технологічну схему виготовлення варено-копчених ковбас на-
ведено на рис. 12.20.
302
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розділ 12. Виробництво êовбасних виробів |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
Ідентифікація, приймання і зважування сировини |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Підготовка сировини |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
Розморожування |
|
Накопичення |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
мороженого м’яса: |
охолодженого м’яса: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
t = (20±2) °С, |
|
t = 4 °С, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
τ = 16…30 год |
|
τ = 8 год |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
Перший |
|
|
|
Зачищення і |
промивання |
|
Другий |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
спосіб |
|
|
Розбирання півтуш, обвалювання |
|
спосіб |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
відрубів і сортування м’яса |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Подрібнення м’яса на: |
|
|
Охолодження шпику, |
|
|
|
Підморожування м’яса |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
грудинки до t = –1…–3 °С |
|
|
до t = –1…–5 °С |
|
||||||||||
|
вовчку 16 – |
шматки |
|
|
|
|
||||||||||||||
|
22 мм |
500 – 1000 г |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приготування фаршу в |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Подрібнення на шпигорізці |
|
|
|
кутері τ = 3,5…5,0 хв |
|
|||||||
|
Соління |
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Витримування в розсолі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
при t = 2…4 °С |
|
|
|
|
Приготування спецій |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
τ= 1…3 доби |
τ= 2…4 доби |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Приготування фаршу в |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Вторинне подрібнення |
|
|
мішалці τ = 10…15 хв |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
на вовчку з діаметром |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
отворів вихідної решітки |
|
Наповнення оболонок фаршем на |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
2, 3 або 9 мм |
|
гідравлічному шприці Р = 1,3 МПа |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Формування і в’язання батонів
Навішування на рами і осаджування: перший спосіб t = 4…8 °С, τ = 1…2 доби; другий спосіб t = 2…4 °С, τ = 4 доби
Термооброблення
Первинне копчення:
t = 70…80 °С, τ = 45…90 хв
Варіння:
t = (74±1) °С, τ = 45…90 хв
Охолодження:
t = 20 °С, τ = 5…7 год
Вторинне копчення:
t = (42±3) °С, τ = 24 год або t = (33±2) °С, τ = 48 год
Сушіння:
t = 10…12 °С, ϕ = 74…78 %, τ = 3…7 діб
Варіння:
t = (74±1) °С, τ = 45…90 хв
Охолодження:
t = 20 °С, τ = 5…7 год
Копчення:
t = (45±5) °С, τ = 48 год
Сушіння:
t = 10…12 °С, ϕ = 74…78 %, τ = 3…7 діб
Контроль якості
Пакування, маркування, зберігання: при t = 12…15 °С до 5 діб,
при t = 0…4 °С до 1 місяця, при t = –7…–9 °С до 4 місяців
Рис. 12.20. Технологічна схема виготовлення варено-копчених ковбас
303
Частина ІІІ. Переробêа м’яса та м’ясної сировини
12.9.1. Перший спосіб виробництва варено-копчених ковбас
Знежиловану яловичину, свинину і баранину подрібнюють на шматки масою до 1 кг або на вовчку з діаметром отворів у вихідній решітці 16 – 26 мм. Після цього до 100 кг сировини додають 3 кг кухонної солі та 10 г нітриту натрію у вигляді 2,5%-го розчину і перемішують у мішалці протягом 3 – 5 хв.
Посолену сировину в шматках витримують у засолювальних камерах упродовж 2 – 4 діб, а у вигляді шроту —1 – 2 доби за тем- ператури 0 – 4 °С.
Приготування фаршу. Після витримування в розсолі ялови- чину, нежирну свинину, баранину подрібнюють на вовчках з діа- метром отворів у вихідній решітці 2 – 3 мм, напівжирну свини- ну — не більше ніж 9 мм, жирну — не більш як 4 мм.
Подрібнену сировину перемішують у мішалці 3 – 5 хв разом з іншими компонентами фаршу відповідно до рецептури. Потім додають невеликими порціями подрібнену на шматочки потріб- ного розміру напівжирну та жирну свинину і перемішують ще 2 хв. В останню чергу посипають на поверхні фаршу подрібнену грудинку, шпик або жир-сирець і перемішують масу ще 3 хв до рівномірного розподілення шматочків по всьому об’єму фаршу, що перемішується.
Шпик і грудинку подрібнюють на шпигорізці, попередньо під- морозивши їх до температури –2…–3 °С. Якщо шпик і грудинку не солили перед подрібненням, то разом зі шпиком до фаршу дода- ють 3 % кухонної солі до маси несоленої грудинки або шпику.
Перемішування фаршу продовжують до отримання в’язкого фаршу з рівномірно розподіленими в ньому складовими. Загальна тривалість перемішування 10 – 15 хв.
Наповнення оболонок фаршем. Для виготовлення варено-
копчених ковбас використовують натуральну кишкову оболонку (яловичі пікала і круги № 1 – 5, баранячі синюги та гузенки) або штучну білкову оболонку («Білкозин», «Натурин» та ін.).
Натуральні солені оболонки відокремлюють від солі, промиваю- чи у холодній проточній воді протягом 10 – 15 хв, а потім замочують протягом 2 год у теплій воді (30 °С). Усі кишки розрізають на час- тини завдовжки 40 – 50 см. Один кінець на відстані 2,0 – 2,5 см від краю перев’язують шпагатом двома затяжними вузлами.
Штучні оболонки замочують у холодній воді протягом 10 хв пе- ред шприцюванням.
Підготовлені оболонки щільно наповнюють фаршем з викорис- танням гідравлічних поршневих шприців. Тиск фаршу при напов- ненні 0,7 – 0,8 МПа.
Наповнені батони ущільнюють з відкритого кінця вручну і пе- рев’язують шпагатом. Одночасно при перев’язуванні батони мар- кують в’язкою згідно з технологічною інструкцією. Довжина бато- нів не повинна бути меншою за 15 см.
304
Розділ 12. Виробництво êовбасних виробів
Під час використання штучних білкових оболонок герметиза- цію батонів можна здійснювати накладанням металевих скобок з введенням петлі під металеву скобку.
Батони надівають на палиці, навішують на рами і направля- ють у камери осаджування.
Батони з фаршем варено-копчених ковбас осаджують протягом 1 – 2 діб за температури 4 – 8 °С.
Термічне оброблення батонів. Батони варено-копчених ков-
бас термічно обробляють двома способами.
За першим способом термооброблення після осаджування ков- басу коптять димоповітряною сумішшю, яку отримують під час спалювання деревини (тирси) твердих листяних порід. Копчення здійснюють за температури (75 ± 5) °С протягом 1 – 2 год (залежно від діаметра батонів). Після копчення батони варять пароповітря- ною сумішшю в пароварильних (універсальних) камерах при (74 ± 1) °С протягом 45 – 90 хв. Варити батони за вищої темпера- тури не можна, оскільки структура ковбас стає пухкою.
Готовність ковбас визначають за температурою в середині ба-
тонів (71 ± 1) °С.
Після варіння ковбасу охолоджують протягом 5 – 7 год за тем- ператури не вище ніж 20 °С.
Охолоджену ковбасу коптять вдруге впродовж 24 год за темпе- ратури 40 – 45 °С або 48 год при 32 – 35 °С.
Після вторинного копчення ковбасу сушать протягом 3 – 7 діб у сушильних камерах за температури 10 – 12 °С і відносної вологості повітря 74 – 78 % до досягнення щільної консистенції та необхідно- го вмісту вологи згідно з технічними умовами або стандартами.
За другим способом термооброблення ковбасу після осаджуван- ня варять у пароварильній камері за температури (74 ± 1) °С про- тягом 45 – 90 хв (залежно від діаметра батонів).
Після варіння ковбаси охолоджують за температури 20 °С про- тягом 2 – 3 год.
Охолоджені батони коптять упродовж 2 діб за температури 40 –
50°С.
Після копчення ковбаси сушать протягом 2 – 3 діб за темпера-
тури 10 – 12 °С і відносної вологості повітря 74 – 78 %.
12.9.2. Другий спосіб виробництва варено-копчених ковбас
Підготовка сировини. Знежиловану яловичину, свинину, ба- ранину в шматках, шпик і грудинку розкладають на листах (тази- ках) шаром до 10 см і підморожують протягом 8 – 12 год до темпе- ратури –1…–5 °С в товщі шматків у камерах-накопичувачах.
Морожені блоки розморожують до температури –1…–5 °С, після чого їх подрібнюють на шматки розміром 20 – 50 мм.
Приготування фаршу. За другим способом фарш готують у кутерах для подрібнення мороженого м’яса. Яловичину і нежирну
305
Частина ІІІ. Переробêа м’яса та м’ясної сировини
свинину у підмороженому стані подрібнюють у чаші кутера при- близно 1 хв, потім додають до фаршу 3 кг кухонної солі і 10 г ніт- риту натрію у вигляді 2,5%-го розчину на 100 кг м’ясної сировини та спеції. Після цього додають жирну свинину і продовжують ку- терувати 1 – 2 хв. Наприкінці до фаршу додають подрібнений шпик, грудинку, баранячий жир, які розсипають по поверхні, і кутерують ще 1 – 2 хв. Загальна тривалість кутерування 3 – 5 хв залежно від рецептури ковбас і конструкції кутера. Коефіцієнт завантаження чаші кутера сировиною становить 0,4 – 0,5 місткості.
Температура фаршу після кутерування –1…–3 °С. Під час при- готування фаршу допускається використовувати до 50 % посоленої сировини. При цьому спочатку подрібнюють підморожене м’ясо, додають сіль і нітрит натрію, а потім витримане в розсолі м’ясо та всі компоненти, як наведено вище.
Наповнення оболонок фаршем. За допомогою вивантажу-
вального диска фарш із кутера вивантажується в бункер вакуум- преса. Порожні пересувні циліндри каретка підіймача подає до вакуум-преса (див. рис. 12.18).
Механізм затискування герметизує циліндр з вакуум-пресом. Після заповнення циліндра фаршем механізм затискування відхо- дить від циліндра. Ножем уручну відсікають об’єм фаршу в цилінд- рі від фаршу у вакуум-пресі. Після цього каретка підіймача підні- має доповнений фаршем циліндр на верхні напрямні, які нахилені в бік шприців. Циліндри з фаршем перекочуються до кареток шприців з уловлювачем циліндрів. Каретка опускає циліндр і за- безпечує точне розміщення циліндра щодо горизонтального гідрав- лічного поршня і випускної головки шприца з цівкою. Після фікса- ції циліндра поршень шприца за командою шприцювальника ви- тискує фарш в оболонку. Після вишприцювання всього фаршу по- ршень шприца виводиться з циліндра і каретка опускає порожній циліндр на нижні напрямні, нахилені до вакуум-преса. Циліндри скочуються на каретку підіймача, герметизуються з вакуум-пресом і цикл наповнення повторюється. Потокова лінія приготування фа- ршу і наповнення ним оболонок Я2-ФАБ має п’ять гідравлічних шприців і продуктивність 1250 – 1750 кг фаршу за годину.
Наповнені фаршем батони перев’язують і навішують на рами аналогічно до першого способу.
Осаджування. Батони на рамах осаджуються в спеціальних камерах за температури 2 – 4 °С протягом 4 діб.
Термічне оброблення. Після осаджування ковбасні батони зазнають термічного оброблення за описаним вище першим спосо- бом термічного оброблення варено-копчених ковбас (крім першого копчення).
Контроль якості. Готові ковбаси перевіряють органолептично. При цьому звертають увагу на консистенцію, рівномірність забарв- лення поверхні, наявність закалу і порожнин, свіжість, смак і аро- мат. Показники масової частки кухонної солі, нітриту натрію, бакте-
306