- •Вступ
- •Коротка історія морфології тварин
- •1.1. Клітина. Клітинна теорія. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості протоплазми
- •1.2. Будова і життєдіяльність клітини
- •Будова клітини
- •Життєдіяльність клітини
- •1.3. Неклітинні структури організму
- •2.1. Розмноження. Прогенез
- •2.2. Ембріогенез
- •Ранні етапи ембріогенезу. Дроблення. Гаструляція
- •Диференціація зародкових листків та осьових органів
- •2.3. Ембріогенез тварин типу хордових
- •Ембріогенез ланцетника
- •Ембріогенез риб
- •Ембріогенез амфібій
- •Ембріогенез птахів
- •Стадії ембріогенезу птахів
- •Ембріогенез плацентарних ссавців
- •Плацента
- •Періоди внутрішньоутробного розвитку ссавців
- •Тканина. Розвиток, регенерація і класифікація тканин
- •3.1. Епітеліальна тканина
- •Будова епітеліальної тканини
- •Класифікація епітеліальної тканини
- •3.1.1. Різновиди поверхневого епітелію
- •3.2. Сполучна тканина
- •3.2.1. Сполучна тканина внутрішнього середовища. Кров і лімфа
- •3.2.2. Власне сполучна тканина
- •Пухка сполучна тканина
- •Щільна сполучна тканина
- •Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
- •3.2.3. Скелетна тканина
- •Хрящова тканина
- •Кісткова тканина
- •3.3. М’язова тканина
- •Гладка м’язова тканина
- •Поперечно-посмугована м’язова тканина
- •3.4. Нервова тканина
- •3.4.1. Нервові волокна. Нерви. Нервові закінчення
- •3.4.2. Рефлекторна дуга
- •Загальні принципи будови тіла тварин
- •Спеціальні анатомічні терміни, які вживають для визначення місцеположення органів
- •Частини та ділянки тіла
- •4.1. Остеологія — вчення про кістки
- •4.1.1. Будова і форма кісток
- •4.1.2. Розвиток і ріст кісток
- •4.1.3. Будова осьового скелета
- •4.1.4. Скелет голови
- •Розвиток скелета голови у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета голови
- •4.1.5. Скелет кінцівок
- •Розвиток скелета кінцівок у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета кінцівок
- •4.2. Синдесмологія — учення про з’єднання кісток
- •4.2.1. Безперервні з’єднання кісток
- •4.2.2. Переривчасті з’єднання (суглоби)
- •Загальна частина
- •4.2.3. Розвиток з’єднань кісток
- •4.2.4. З’єднання кісток осьового скелета
- •З’єднання кісток черепа
- •Суглоби і зв’язки хребта, ребер та груднини
- •З’єднання кісток грудної кінцівки
- •З’єднання кісток тазової кінцівки
- •4.3. Міологія — вчення про м’язи
- •4.3.1. Будова м’яза як органа
- •4.3.2. Фізичні властивості та хімічний склад скелетних м’язів
- •Робота м’язів
- •4.3.3. Класифікація м’язів
- •4.3.5. М’язи голови
- •М’язи під’язикового апарату
- •4.3.6. М’язи шиї, тулуба і хвоста
- •Дорсальні м’язи хребта
- •Вентральні м’язи хребта
- •М’язи грудної стінки
- •М’язи, що забезпечують вдих
- •М’язи, що забезпечують видих
- •М’язи живота
- •4.3.7. М’язи грудних кінцівок
- •М’язи плечового суглоба
- •М’язи ліктьового суглоба
- •М’язи зап’ясткового суглоба
- •М’язи суглобів пальців кисті
- •4.3.8. М’язи тазових кінцівок
- •М’язи кульшового суглоба
- •М’язи колінного суглоба
- •М’язи заплеснового суглоба
- •М’язи суглобів пальців стопи
- •5.1. Розвиток шкірного покриву
- •5.2. Будова шкіри
- •5.3.1. Волосся
- •5.3.2. Залози шкіри
- •5.3.3. Рогові утвори шкірного покриву
- •6.1. Порожнини тіла
- •6.1.1. Розвиток серозних порожнин тіла
- •6.1.2. Поділ черевної порожнини на ділянки
- •6.2. Загальні закономірності будови внутрішніх органів
- •6.3. Апарат травлення
- •6.3.1. Стисла характеристика розвитку апарату травлення
- •6.3.2. Гістогенез органів травлення
- •Відділи і органи апарату травлення
- •6.3.3. Головна кишка (рот і глотка)
- •Ротова порожнина
- •Стравохід
- •Шлунок
- •6.3.6. Задня кишка (товста кишка)
- •6.4. Апарат дихання
- •6.4.1. Розвиток органів дихання
- •6.4.2. Ніс і носова порожнина
- •6.4.3. Гортань
- •6.4.4. Трахея
- •6.4.5. Легені
- •6.5. Органи сечовиділення
- •6.5.1. Розвиток органів сечовиділення
- •6.5.2. Нирки
- •6.5.3. Сечовід, сечовий міхур, сечівник
- •6.6. Органи розмноження
- •6.6.1. Розвиток органів розмноження
- •6.6.2. Органи розмноження самців
- •6.6.3. Органи розмноження самок
- •7.1. Кровоносна система
- •7.1.1. Розвиток кровоносної системи
- •7.1.2. Кола кровообігу плода
- •7.1.3. Будова кровоносних судин
- •7.1.4. Закономірності ходу і галуження судин
- •7.1.5. Серце
- •7.1.6. Кола кровообігу дорослих тварин
- •7.1.7. Основні артерії великого кола кровообігу
- •Артерії тулуба та органів грудної й черевної порожнин
- •Артерії голови
- •Артерії грудної кінцівки
- •Артерії тазової кінцівки
- •Артерії стінок та органів тазової порожнини і таза
- •7.1.8. Основні вени великого кола кровообігу
- •7.2. Лімфатична система
- •7.2.2. Будова лімфатичних судин і вузлів
- •7.3. Органи кровотворення та імунного захисту
- •8.1. Нейросекреторні ядра гіпоталамуса
- •8.4. Щитоподібна залоза
- •8.5. Прищитоподібна залоза
- •8.6. Надниркова залоза
- •9.1. Розвиток нервової системи
- •9.2. Постнатальні зміни структури мозку
- •9.3. Центральний відділ нервової системи
- •9.3.1. Спинний мозок
- •9.3.2. Головний мозок
- •Оболонки та судини спинного і головного мозку
- •9.4. Периферичний відділ нервової системи
- •9.4.1. Спинномозкові вузли
- •9.4.3. Черепно-мозкові нерви
- •9.5. Автономний (вегетативний) відділ нервової системи
- •9.5.1. Симпатична частина автономного відділу нервової системи
- •9.5.2. Парасимпатична частина автономного відділу нервової системи
- •10.2. Присінково-завитковий орган
- •10.3. Орган нюху
- •10.4. Орган дотику
- •11.1. Апарат руху
- •Скелет та його з’єднання
- •М’язова система
- •11.3. Апарат травлення
- •11.4. Апарат дихання
- •11.5. Органи сечовиділення
- •11.6. Статеві органи самки
- •11.7. Статева система самця
- •11.8. Серцево-судинна система
- •11.9. Ендокринні залози
- •11.10. Нервова система і органи чуття
- •Список рекомендованої літератури
- •Предметний покажчик
Розділ 3
3.2.3. Скелетна тканина
Скелетна тканина виконує опорну, рухову і захисну функції, а також бере участь у водно-сольовому обміні. Вона складається з хрящової й кісткової тканини, з яких побудований скелет.
Хрящова тканина
Хрящова тканина виконує переважно опорну функцію і по- єднує такі властивості, як міцність і пружність, завдяки чому во- на здатна протистояти стисканню. Властивості хрящової ткани- ни зумовлені її хімічним складом. Вона містить 60 – 80 % води, 10 – 15 % органічних і 4 – 7 % мінеральних речовин.
Хрящова тканина складається з клітин і міжклітинної речо- вини (рис. 3.6). До клітин належать хондробласти і хондроцити. Хондробласти — це молоді хрящові клітини. Вони дифе- ренціюються з клітинних елементів охрястя, що утворене щіль-
|
ною |
сполучною тканиною |
і |
|||
|
вкриває хрящову тканину. Хо- |
|||||
|
ндробласти розміщені під охря- |
|||||
|
стям. Вони мають видовженоо- |
|||||
|
вальну форму, добре розвинені |
|||||
|
органели |
загального |
призна- |
|||
|
чення, синтезують міжклітин- |
|||||
|
ну речовину і мітотично актив- |
|||||
|
ні. В процесі функціонування |
|||||
|
хондробласти заглиблюються в |
|||||
|
тканину |
і перетворюються |
на |
|||
|
хондроцити. |
округлу |
||||
|
Хондроцити мають |
|||||
|
або полігональну форму, син- |
|||||
Рис. 3.6. Гіаліновий хрящ: |
тезують міжклітинну речовину |
|||||
і зберігають здатність до поді- |
||||||
1 — охрястя; 2 — кровоносна судина; |
||||||
3 — хондробласти; 4 — хондроцити; |
лу. Вони розміщені в лакунах |
|||||
5 — ізогенна група; 6 — міжклітинна |
міжклітинної речовини поодин- |
|||||
речовина; 7 — оксифільна, 8 — базо- |
||||||
фільна зони |
ці або групами з 2 – 5 клітин. |
|||||
|
Групи |
хондроцитів називають |
||||
|
ізогенними групами, |
оскільки |
вони утворені шляхом розмноження однієї родоначальної кліти- ни. Ізогенні групи розміщені переважно в глибоких шарах хря- щової тканини. Їхні хондроцити мають невисоку синтетичну ак- тивність. Хімічний склад міжклітинної речовини, яку вони син- тезують, відрізняється від хімічного складу міжклітинної речо- вини, синтезованої хондроцитами, що розміщені поодинці. Вна-
94
Основи заãальної ãістолоãії
слідок цього кожна ізогенна група відокремлена від прилеглих структур оксифільними та базофільними зонами.
Міжклітинна речовина хрящової тканини утворена аморфною основною речовиною і колагеновими та еластичними волокнами. Вона характеризується високою гідрофільністю, що зумовлює її щільність, пружність і сприяє дифузії поживних речовин, води, солей та газів.
У хрящовій тканині немає кровоносних судин. Поживні речо- вини й кисень надходять у неї шляхом дифузії з кровоносних судин охрястя або кістки. Регенерація хрящової тканини здійс- нюється за рахунок клітинних елементів охрястя.
Залежно від особливостей будови міжклітинної речовини хря- щову тканину поділяють на гіалінову, еластичну і волокнисту.
Гіалінова хрящова тканина найпоширеніша. Вона тверда,
пружна, напівпрозора і має голубуватий колір. З неї побудовані хрящовий скелет плодів, суглобові хрящі кісток, хрящові части- ни ребер, більшість хрящів гортані й носова перегородка. Вона входить до cкладу стiнок трахеї та бронхiв. Мiжклiтинна речо- вина цiєї тканини складається з основної речовини і колагено- вих волокон. Останні не утворюють пучків і не мають певної орі- єнтації. Їхній коефіцієнт променезаломлення близький до такого основної речовини, внаслідок чого колагенові волокна не виді- ляються і міжклітинна речовина й тканина в цілому мають од- норідний вигляд.
Еластична хрящова тканина непрозора, пружна і має жовту- ватий колір. Вона міститься у вушній раковині, окремих хрящах гортані, слуховій трубі та зовнішньому слуховому ході. У міжклі- тинній речовині цієї тканини крім колагенових є багато еласти- чних волокон, які пронизують її в різних напрямках, а поблизу охрястя переходять в його еластичні волокна.
Волокниста хрящова тканина знаходиться в міжхребцевих дисках, круглій зв’язці стегна, місцях прикріплення сухожилків до кісток і симфізах лобкових кісток. Її міжклітинна речовина містить багато паралельних пучків колагенових волокон, між якими розміщені хондроцити.
Кісткова тканина
Кісткова тканина виконує опорну, рухову і захисну функції, а також є депо мінеральних речовин. Це тверда, міцна і пружна тканина білого з жовтуватим відтінком кольору, з якої побудова- ні кістки. Як і всі різновиди сполучної тканини, кісткова ткани- на складається з клітин та міжклітинної речовини. Характерною
95
Розділ 3
її особливістю є високий вміст (до 70 %) мінеральних речовин (серед яких найбільше солей кальцію та фосфору) в міжклітин- ній речовині.
До клітин кісткової тканини належать остеобласти, остеоцити і остеокласти (рис. 3.7).
Остеобласти — це молоді одноядерні клітини кісткової ткани- ни, що знаходяться в місцях її розвитку (окістя), а також у діля- нках її регенерації і не здатні до поділу. Вони мають кубічну або призматичну форму, тонкі відростки, в їхній цитоплазмі є орга- нели загального призначення, особливо добре розвинені ендо- плазматична сітка і комплекс Гольджі. Остеобласти продукують міжклітинну речовину і сприяють її мінералізації. Замуровуючи себе в міжклітинній речовині, вони перетворюються на остеоци- ти. Попередниками остеобластів є мітотично активні остеогенні клітини.
Рис. 3.7. Схема бу- дови клітин кісткової тканини:
а — остеобласта; б — остеокласта; в — остеоцита (А, Б, В — те саме під світловим мікроско- пом); 1 — ядро; 2 — комплекс Гольджі; 3 — гранулярна ендоплазматична сітка; 4 — мітохон- дрії; 5 — лізосома; 6 — гофрована об- лямівка; 7 — між- клітинна речовина; 8 — відростки; 9 — лакуна; 10 — кана- лець
96
Основи заãальної ãістолоãії
Остеоцити, як і їх попередники, не здатні до поділу. Вони ма- ють видовжену овальну форму і численні тонкі відростки. Тіла клітин лежать у порожнинах міжклітинної речовини — лакунах,
авідростки — в канальцях, які сполучають лакуни. Зрілі остео- цити містять мало органел і не можуть синтезувати міжклітинну речовину. Вони регулюють мінеральний склад міжклітинної речовини, беручи участь в обміні речовин. Речовини, потрібні для підтримання їх життєдіяльності, надходять до них по систе- мі канальців, що контактують із судинами. Остеоцити функціо- нують упродовж кількох місяців або років, після чого гинуть. Ді- лянки кісткової тканини з мертвими остеоцитами утилізуються остеокластами.
Остеокласти — макрофаги кісткової тканини, попередни- ками яких є моноцити крові. Це великі клітини, що мають від трьох до кількох ядер. У їхній цитоплазмі добре розвинені комплекс Гольджі, лізосоми та мітохондрії. На поверхні остео- кластів, зверненій до кісткової тканини, яка утилізується, є численні цитоплазматичні вирости, що формують гофровану облямівку. Через неї виділяються речовини, які руйнують кіс- ткову тканину.
Міжклітинна речовина кісткової тканини складається з міне- ралізованих колагенових волокон та основної речовини. Залеж- но від розміщення колагенових волокон кісткову тканину поді- ляють на грубоволокнисту і пластинчасту.
Угрубоволокнистій кістковій тканині колагенові волокна формують товсті пучки, що мають різні напрямки. Між ними в лакунах лежать остеоцити. Ця кісткова тканина трапляється переважно в скелеті плодів на ранніх етапах їхнього розвитку,
атакож в окремих ділянках скелета дорослих тварин: зубних альвеолах, швах черепа та місцях прикріплення сухожилків до кісток.
Упластинчастій кістковій тканині колагенові волокна орієн- товані в певному напрямку. Розміщуючись паралельно, вони утворюють кісткові пластинки, між якими розміщені остеоцити. В суміжних кісткових пластинках колагенові волокна мають рі- зний напрямок, завдяки чому досягається міцність кісткової тканини.
Залежно від положення кісткових пластинок у кістках розріз- няють губчасту і компактну кісткову речовину. В губчастій речо- вині пластинки формують трабекули, а в компактній — утво- рюють спеціальні структури: остеони, вставні та оточуючі плас- тинки (рис. 3.8).
97
Розділ 3
Рис. 3.8. Пластинчаста кісткова тканина:
а — поперечний зріз; б — ділянка остеона; 1 — окістя; 2 — зовнішні оточуючі пластин- ки; 3 — остеон; 4 — вставні пластинки; 5 — циркуляторно-паралельні структури; 6 — канал остеона; 7 — кісткова пластинка; 8 — губчаста речовина; 9 — остеоцити в лакунах; 10 — відростки остеоцитів у канальцях; 11 — волокна
Остеони мають вигляд циліндрів, стінка яких утворена концентрично розміщеними 4 – 20 кістковими пластинками. В центрі остеонів є центральний канал, у якому знахо- диться артерія й локалізовані остео- бласти та остеокласти. Остеони
утворюють остеоновий шар компактної речовини кісток. Вставні пластинки розміщені між остеонами. Це залишки
старих зруйнованих остеонів, які залишаються після перебудови кісткової тканини. Вони мають різну форму та орієнтацію.
Оточуючі пластинки утворені паралельними кістковими пла- стинками, які розміщені на периферії компактної речовини кіс- ток.
Розвиток кісткової тканини відбувається безпосередньо з ме- зенхіми (перетинчастий остеогенез) і на місці хрящової моделі (хрящовий остеогенез). У процесі перетинчастого остеогенезу, який відбувається в ранні стадії розвитку плода, спочатку фор- муються остеогенні зачатки з клітин мезенхіми, що активно роз- множуються. В остеогенні зачатки вростають кровоносні судини. Клітини мезенхіми диференціюються в остеогенні клітини, які є попередниками остеобластів. Останні синтезують і виділяють
98