Розділ 5

Вим’я інтенсивно постачається кров’ю. Для утворення 1 літра молока через нього проходить 450 – 500 літрів крові.

У кобили вим’я має дві половини. У кожній половині є дві си- стеми молочних ходів і один сосок. У соску міститься два соско- вих канали. Це свідчить про те, що кожна половина вимені утворилася внаслідок злиття двох часток. У вівці й кози вим’я представлене двома частками (правою й лівою). Сосок кожної частки має один канал. Багато каналів є в соску свині (2 – 3), су-

ки (16 – 12), кролиці (10 – 15) та кішки (4 – 6).

5.3.3. Рогові утвори шкірного покриву

До рогових утворів належать ділянки шкіри, в яких епідерміс утворює добре розвинений роговий шар зі своєрідною (листоподі- бною, трубчастою) структурою. До них належать роги, м’якуші й пальцеві органи (копита, ратиці, кігті, нігті).

Ріг — утвір, який у порожнисторогих (жуйні) вкриває роговий відросток лобової кістки. На ньому розрізняють корінь, тіло і верхівку. Ріг утворений основою шкіри і епідермісом. Основа шкіри зростається з періостом рогового відростка лобової кістки. У ділянці кореня рога її вкриває ростковий шар епідермісу (епі- керас), який продукує міцний трубчастий ріг, що утворює рого- вий чохол. Якщо в разі видалення рога видаляють епікерас, то новий ріг не ростиме, навіть якщо рану вкрити обмежувальною шкірою. У тварин ріг росте поcтійно, проте інтенсивність росту його у самок зменшується в період вагітності (на розі утворюєть- ся кільце).

Доведено, що більш довгорогі корови менш вимогливі до кор- му, краще ростуть. У цільнорогих (олені) й жирафи ріг являє со- бою суцільний кістковий утвір, який періодично відпадає.

М’якуш — це щільне потовщення шкіри, багате на еластичну сполучну тканину з жировими прошарками. У м’якушах багато нервових закінчень. М’якуші виконують не лише амортизаційну, а й чутливу функцію (особливо м’якуші грудних кінцівок).

Кожний м’якуш складається з епідермісу, власне шкіри та підшкірної основи. Розрізняють зап’ястковий, п’ястковий, запле- сновий, плесновий і пальцевий м’якуші. Зап’ястковий м’якуш є в собаки в ділянці додаткової кістки зап’ястка. У коня зап’ястковий м’якуш (каштан) знаходиться на медіальній по- верхні дистального відділу передпліччя, а заплесновий — на медіальній поверхні плесна (див. рис. 5.1). П’ясткового (плесно-

вого) м’якуша у свині й великої рогатої худоби немає, у коня він

262

Система орãанів шêірноãо поêривó

а		б

в

г

д

Рис. 5.8. Копито і стрілка коня:

а — васкуляризація копита; б — рогова капсула на сагітальному розрізі; в — з підошовної, г — з дорсальної поверхонь; д — власне шкіра та ростковий шар епідермісу копита; 1 — рогова облямівка; 2 — роговий вінець; 2′ — вінцева бо- розна; 3 — глазур; 4 — трубчастий ріг копитового вінця; 5 — центральна стріл- кова борозна; 6 — ость стрілки; 7 — листочковий ріг копитової стінки; 7′ — біла лінія; 8 — трубчастий ріг копитової підошви; 9 — стрілка; 10 — верхівка стріл- ки; 11 — ніжки стрілки; 12 — білястрілкові борозни; 13 — заворотна ділянка стінки; 14 — заворотний кут; 15 — гілка рогової підошви; 16 — копитова обля- мівка; 17 — копитовий вінець; 18 — копитова стінка

має вигляд острогів, обмежених волоссям щітки. У собаки цей м’якуш має вигляд великої подушечки.

Пальцевий м’якуш є у всіх тварин на кожному пальці, особ- ливо він розвинений у коня. З підшкірної основи м’якуша у коня розвивається парний хрящ, який бере участь в амортизації ко- пита. За формою хрящ чотирикутний і прилягає до бічної части- ни копитової стінки. Пальцевий м’якуш у коня називають стріл- кою копита. Епідерміс стрілки дуже добре розвинений і утворює рогову стрілку, в якій розрізняють верхівку (рис. 5.8, 10), основу і дві ніжки 11. На внутрішній поверхні стрілки виділяється

263

Розділ 5

центральна стрілкова борозна 5, у центрі якої знаходиться під- вищення — ость стрілки 6.

Копито — складний спеціалізований утвір, розміщений на дистальних кінцях у однокопитних (див. рис. 5.8). Воно є гомоло- гічним органом нігтя й кігтя. Разом з пальцевим м’якушем, що входить до його складу, копито забезпечує опору на землю та амортизацію. На копиті розрізняють анатомічно добре виражені чотири ділянки: облямівку, вінець, стінку та підошву. Кожна ді- лянка складається з епідермісу і власне шкіри. Підшкірна осно- ва є лише в ділянці облямівки й вінця.

Копитова облямівка (край) має вигляд вузької (0,5 см), безво- лосої смужки шкіри, розміщена на межі шкіри й рогової капсули копита (див. рис. 5.8, 1, 16). Ростковий шар епідермісу облямівки продукує тонкий блискучий трубчастий ріг, який зовні вкриває рогову капсулу копита — глазур 3. Він добре помітний у молодих тварин.

Копитовий вінець у вигляді широкого валика (до 1,5 см) роз- міщений дистальніше від облямівки, обмежуючи напівкільцем передню та бічні стінки пальця 17. Він формує проксимальний вінцевий край рогової капсули. Власне шкіра вінця на внутрі- шній поверхні рогової капсули формує вінцеву борозну 2′. Отже, власне шкіра разом з ростковим шаром епідермісу має вигляд валика з тонкими сосочками, опущеними донизу. Ростковий шар епідермісу продукує найтовщий (1,5 см) трубчастий ріг рогової капсули 4.

Копитова стінка — найбільша частина копита, утворює пе- редню й бічні поверхні копита і, продовжуючись на підошву, фо- рмує заворотну стінку 13 (див. рис. 5.8) і кут 14. Власне шкіра стінки разом з ростковим шаром епідермісу має форму листочків 7, а заворотна частина стінки — сосочків. Власне шкіра стінки міцно зростається з окістям копитової кістки. Ростковий шар епі- дермісу продукує м’який і світлий листочковий ріг. Дистальний край рогу на підошві виділяється у вигляді білої лінії, куди під час підковування коня вбивають цвяхи (ухналі).

Копитова підошва не має підшкірної основи, і власне шкіра підошви зростається з окістям копитової кістки 8. Власне шкіра підошви має форму тонких сосочків. Ростковий шар епідермісу продукує м’який трубчастий ріг.

Отже, ростковий шар епідермісу чотирьох ділянок копита й копитової стрілки продукує суцільну рогову капсулу. На капсулі розрізняють два краї — проксимальний (вінцевий) і дистальний (підошовний), а також рогову стінку, підошву та рогову стрілку.

264

Система орãанів шêірноãо поêривó

На роговій стінці виділяють зачіпну ділянку, яка переходить у бічні та заворотні кути. Місце переходу стінки на підошву нази- вають заворотним кутом 14, а загнуті ділянки — відповідно за- воротними 13. Рогова підошва складається з тіла 8 і гілки 15, між якими знаходиться рогова стрілка 9. Існує відмінність між переднім і заднім копитами. Зачіпна ділянка копита грудної кін- цівки утворює із землею кут 45 – 50°, а тазової — 50 – 60°. Від- ношення п’яткової ділянки до зачіпної на грудній кінцівці ста- новить 1 : 3, на тазовій — 1 : 2.

Ратиці великої рогатої худоби, вівці, кози та свині за формою нагадують половину копита коня, однак у них немає заворотних частин і підошва слабко розвинена (рис. 5.9).

Кіготь — утвір, характерний для хижаків і гризунів, функціо- нує як орган нападу, захисту та переміщення по деревах (рис. 5.10). Форма кігтя різна. На відміну від тазових кінцівок, кігті на грудних кінцівках мають особливі зв’язки, що утримують кігті в трохи піднятому положенні і не

впираються в землю.

Кіготь складається з кігтьового валика 7 з кігтьовою борозною 5, вінця, стінки 6 та підошви. Під- шкірна основа є лише в ділянці

Рис. 5.9. Ратиця корови:

1 — стінка; 2 — біла лінія; 3 — підошва; 4 — пальцьовий м’якуш; 5 — рогові утвори

Рис. 5.10. Дистальний відділ кінцівки собаки:

1 — зап’ястковий м’якуш; 2 — п’ястковий м’якуш; 3 — пальцьові м’якуші; 4 — зв’язка кігтя; 5 — кігтьова борозна; 6 — кігтьова стінка; 7 — кігтьовий валик

265

Розділ 5

кігтьового валика. Кігтьовий валик є перехідною ділянкою зі шкіри в кіготь і формує кігтьову борозну.

Ніготь — видозміна кігтя, властивий приматам. Ніготь від- різняється від кігтя більш плоскою й тонкою нігтьовою стінкою, нігтьовий валик і борозна виражені слабко, а підошви майже немає.

Запитання для самоконтролю

1.Що входить до складу органів шкірного покриву? 2. Мікроскопічна будова

іфункції шкіри. 3. Похідні шкіри. 4. Мікроскопічна будова потових і сальних залоз. 5. Будова вим’я корови. 6. Будова копита. 7. Розвиток шкіри та її похід- них.

266