Розділ 10

сльозам скочуватись на щоки. Третя повіка — це складка кон’юнктиви, розміщена у внутрішньому куті ока. В її основі знаходиться хрящ.

До складу сльозового апарату входять сльозові залози верх- ньої й третьої повік, сльозове озеро, сльозові канальці, сльозовий мішок та нососльозова протока. Із залоз добре розвинена залоза верхньої повіки. Вона розміщена в основі виличного відростка лобової кістки над кон’юнктивою верхньої повіки. Це складна альвеолярно-трубчаста залоза. Її численні вивідні протоки від- криваються отворами на кон’юнктиві верхньої повіки. Сльози зволожують і очищають кон’юнктиву очного яблука і збираються в сльозовому озері, яке знаходиться у внутрішньому куті ока на- вколо потовщення кон’юнктиви (сльозове м’ясце). Зі сльозового озера сльози через сльозові канальці надходять у сльозовий мі- шок. З останнього починається нососльозова протока, яка закін- чується в носовій порожнині.

10.2. Присінково-завитковий орган

Присінково-завитковий орган (organum vestibulo-cohlearis) є периферичною частиною однойменного аналізатора. Він сприй- має звукові коливання та зміни положення тіла в просторі і представлений вухом, яке поділяють на зовнішнє, середнє і вну- трішнє (рис. 10.4).

До складу зовнішнього вуха входять вушна раковина (мушля) з її м’язами, зовнішній слуховий хід і барабанна перетинка.

Рис. 10.4. Схема присінково- завиткового органа:

1 — частина вушної раковини;
2 —	зовнішній		слуховий		хід;
3 — барабанна перетинка; 4 —
барабанна порожнина; 5 — мо-
лоточок;		6 —	коваделко;		7 —
стремінцевий м’яз; 8 — стремі-
нце;	9 — перетинчасті півколові
канали;		10 —	маточка;		11 —
ендолімфатична протока і водо-
провід присінка; 12 — мішечок
ендолімфатичної протоки;					13 —
мішечок;		14 — напружувач ба-
рабанної перетинки; 15 — соче-
вицеподібна кісточка;				16 — слу-
хова	труба; 17 — мис			(виступ);

18 — вікно завитки; 19 — водо- провід завитки; 20 — перетин- часта протока завитки в кістко- вій завитці; 21 — купол завитки; 22 — тверда мозкова оболонка.

Простір між перетинчастим лабіринтом (чорний колір) і стінками лабіринту заповнений перилімфою. Кісткові стінки заштриховано

492

Орãани чóття

Вушна раковина — це шкірна складка лійкоподібної форми, в основі якої лежить еластичний хрящ. За допомогою своїх м’язів, які неоднаково розвинені у свійських тварин, вона може повер- татись у напрямку джерела звуку. Шкіра вушної раковини вкрита волоссям. У шкірі, яка вкриває зсередини звужену час- тину вушної раковини, містяться специфічні залози, секрет яких (вушна сірка) разом із довгим волоссям захищає зовнішній слу- ховий хід від потрапляння в нього комах, пилу та інших сторон- ніх предметів.

Зовнішній слуховий хід складається з хрящової й кісткової частин і вистелений слизовою оболонкою, яка вкрита багатоша- ровим плоским епітелієм. Його внутрішній отвір закритий бара- банною перетинкою.

Барабанна перетинка побудована з волокнистої сполучної тканини. Зовні вона вкрита багатошаровим плоским епітелієм, з боку середнього вуха — слизовою оболонкою з одношаровим пло- ским епітелієм.

Середнє вухо знаходиться в барабанній частині кам’янистої кістки. Воно слугує для проведення звукових коливань від зов- нішнього до внутрішнього вуха. До його складу входять бара- банна порожнина і слухові кісточки з їхніми м’язами та зв’язками. Барабанна порожнина має медіальну, латеральну, дорсальну і вентральну стінки. Латеральна стінка утворена ба- рабанною перетинкою, на медіальній є вікно присінка, закрите підніжкою стремінця, і вікно завитки, закрите вторинною бара- банною перетинкою. У вентроростральній стінці є отвір слухової труби, яка сполучає барабанну порожнину з порожниною носо- глотки. Випинання стінки слухової труби у коня утворює повіт- роносний мішок. Через слухову трубу в барабанну порожнину надходить повітря, необхідне для вирівнювання тиску в бара- банній порожнині з тиском у внутрішньому слуховому ході.

Слухових кісточок чотири: молоточок, коваделко, сочевицепо- дібна кісточка і стремінце. Вони з’єднані між собою суглобами, а ручка молоточка вправлена в барабанну перетинку. Слухові кіс- точки утримуються в своєму положенні за допомогою зв’язок, а їхні м’язи зменшують силу коливання.

Внутрішнє вухо складається з кісткового й перетинчастого ла- біринтів, між якими є перилімфа, а в середині перетинчастого лабіринту — ендолімфа. До складу кісткового лабіринту входять:

присінок, три півколових кісткових канали та кісткова завитка. Присінок — це порожнина кулястої форми. Вона має чотири стінки. На латеральній стінці є вікно присінка, закрите стремін- цем; на медіальній стінці розміщене перфороване дно внутріш-

493

Розділ 10

нього слухового ходу; на каудальній стінці є чотири отвори трьох кісткових півколових каналів; на ростральній стінці бере поча- ток спіральний канал стрижня кісткової завитки.

Кісткових півколових каналів три: дорсальний, латеральний і каудальний. Дорсальний розміщений у сагітальній площині, латеральний — у фронтальній і каудальний — у сегментальній площині.

Кісткова завитка конусоподібна, має розширену основу і ку- пол (звужена частина). Вона складається з конусоподібного стрижня і спірального каналу стрижня. Основа стрижня спрямо- вана до дна внутрішнього слухового ходу, а верхівка з куполом

— до латеральної стінки присінка. На стрижні є спіральна плас- тинка, біля основи якої лежить спіральний ганглій. Спіральний канал стрижня утворює навколо осі стрижня від 1,5 до 4 обертів. Спіральною пластинкою і перетинчастою протокою завитки він поділяється на присінкові та барабанні сходи. Перші починають- ся з присінка, другі — від вікна завитки. Під куполом завитки сходи переходять одні в одні.

Стінка перетинчастого лабіринту утворена волокнистою спо- лучною тканиною. До складу цього лабіринту входять маточка (еліптичний мішечок) з трьома перетинчастими півколовими каналами, мішечок (круглий) з перетинчастою протокою завитки та ендолімфатична протока.

Завитковий рецептор знаходиться в перетинчастій протоці завитки. Вона має вигляд трубки зі сліпими кінцями, розміщена всередині спірального каналу стрижня і повторює його хід. Про- тока на поперечному розрізі має три стінки і трикутну форму. Зовнішня стінка прилягає до стінки спірального каналу (на- впроти стрижня). Від неї відходять верхня (присінкова) і нижня (барабанна) стінки. Вони з’єднуються під кутом зі спіральною пластинкою стрижня. Верхня стінка відмежовує порожнину про- токи від присінкових сходів, нижня — від барабанних сходів. На нижній стінці розміщений завитковий рецептор — спіральний (кортіїв) орган.

Спіральний орган представлений двома типами клітин — чу- тливими (волосковими) й підтримувальними — та покривною

мембраною (рис. 10.5).

Підтримувальні клітини знаходяться безпосередньо на бази- лярній пластинці нижньої стінки завиткової протоки, в заглиби- нах їхніх апікальних полюсів розміщені чутливі клітини. На верхівках чутливих клітин є мікроворсинки (волоски). З основа-

494

Орãани чóття

Рис. 10.5. Схема будови спірального органа:

1 — покривна мембрана; 2 — чутливі клітини; 3 — підтримувальні клітини; 4 — базилярна пластинка; 5 — клітини- стовпи; 6 — спіральна пластинка; 7 — спіральний вузол

ми чутливих клітин контактують дендрити нейронів спірального вузла. Аксони цих нейронів утворюють завитковий нерв. Над чутливими клітинами нависає покривна мембрана драглеподіб- ної консистенції, з якою контактують мікроворсинки. Покривна мембрана має зовнішній і внутрішній краї. Внутрішнім краєм вона з’єднується зі спіральною пластинкою, зовнішній край її вільний.

Гістофізіологія слуху. Коливання повітря через вушну рако- вину та зовнішній слуховий хід спричинюють коливання бара- банної перетинки. Від останньої вони передаються слуховим кіс- точкам, досягаючи підніжки стремінця, яке закриває вікно при- сінка. Рухи підніжки стремінця зумовлюють коливання пери- лімфи, яка заповнює присінкові сходи завитки. Коливання пе- рилімфи передаються на верхню стінку перетинчастої протоки завитки і спричинюють коливання ендолімфи, яка заповнює протоку. При цьому зміщується положення мікроворсинок чут- ливих клітин спірального органа в його покривній мембрані. Внаслідок цього в чутливих клітинах виникає збудження, яке через завитковий нерв передається у головний мозок і в корі півкуль великого мозку відтворюється у вигляді звуків.

Коливання перилімфи присінкових сходів у ділянці купола завитки передаються перилімфі барабанних сходів. Через остан- ню вони досягають вікна завитки, яке закрите вторинною бара- банною перетинкою, і тут затухають.

Присінковий рецептор знаходиться на внутрішній поверхні стінки маточки, мішечка і ампул (розширень) півколових кана-

495