Розділ 11

Розділ 1 1

ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПТИЦІ

Птахи належать до типу хордових. Вони, як і ссавці, походять від стародавніх рептилій, у зв’язку з чим будова їхнього організ- му подібна до такої ссавців. Разом з тим птахи мають цілу низку особливостей, які зумовлені здатністю їх до польоту (аеродина- мічні властивості будови тіла, зменшення живої маси), а також свідчать про їх походження.

11.1. Апарат руху

Апарат руху птахів складається зі скелета, його з’єднань і м’язів.

Скелет та його з’єднання

Скелет. Відносна маса скелета новонароджених птахів стано- вить 19 – 20 %, дорослих — 8 – 10 %. Особливістю кісток птахів є їх значна мінералізація (у зневодненій кістці міститься до 80 % мінеральних речовин) і пневматизація, яка починається з 15- добового віку (рис. 11.1). У самок у період яйцевідкладання в кіс- тках, особливо трубчастих кінцівок, формується медулярна кіст- ка, що бере участь у формуванні шкаралупи.

Скелет птахів, як і ссавців, поділяють на осьовий і скелет кін- цівок (рис. 11.2).

Скелет голови (череп). Окремі кістки черепа ще в ранній пе- ріод розвитку птахів зростаються так, що у дорослих особин їх межі розпізнати практично неможливо.

Мозковий відділ черепа птахів побудований із потиличної, клиноподібної, скроневих, тім’яних, лобових і решітчастої кісток. Потилична кістка замість двох має один виросток кулястої фор- ми, що забезпечує значну рухливість голови.

Лицевий відділ черепа побудований із носових, різцевих, верх- ньощелепних, під’язикової кісток та лемеша. Перші три кістки зростаються між собою і рухомо з’єднуються з мозковим відділом черепа. Задні частини носових і відростки різцевих кісток мають

498

Особливості морфолоãії сільсьêоãосподарсьêої птиці

Рис. 11.1. Рентгенограма плечової кістки курки (за Б.В. Криштофоровою, 1987): а — 60 діб, б — 120 діб; 1 — повітроносний отвір

вигляд тонких і гнучких пластинок. Верхньощелепні кістки з’єднуються з нижньощелепними через піднебінні, крилоподібні та квадратні кістки, утворюючи між собою суглоби. За допомогою квадратних кісток нижня щелепа рухомо з’єднується зі скроневи- ми кістками. Нижньощелепні кістки птахів утворюються з шести зрощених кісток. Їх передня частина — зубна кістка, а нижня — сполучна, рухомо з’єднується з квадратною кісткою. На верхньо- і нижньощелепних кістках ямок для зубів немає.

Шийний відділ скелета птахів має різну кількість хребців. У курей їх 13 – 14, у качок 14 – 15, у гусей 17 – 18. Остисті відрост- ки шийних хребців птахів розвинені слабко, поперечно-реберні

— навпаки, добре. Суглобові поверхні тіл хребців мають сідло- подібну форму, забезпечуючи добру рухливість шиї в двох пло- щинах: сагітальній (розгинання — згинання) і фронтальній (бі- чні рухи). Обертальні рухи можливі у першому (потилично- атлантовому) і другому (атланто-осьовому) шийних суглобах. Шия птахів за такої будови тіл хребців і за наявності кулястого виростка потиличної кістки дуже рухлива в усіх напрямках. Бі- льше того, довга шия у водоплавних птахів дає їм можливість добувати корм на глибоких ділянках водойм.

499

Розділ 11

Грудний відділ скелета складається з грудних хребців, ребер і груднини, що разом утворюють грудну клітку. Грудна клітка бі- льшості птахів має конусоподібну форму, у хижих — циліндрич- ну, а у качок і гусей її форма проміжна.

Грудних хребців у курей 7, у качок і гусей — 9. Тільки пер- ший і другий, шостий і сьомий грудні хребці курей з’єднуються між собою рухомо. Сьомий грудний хребець зростається з попе- реково-крижовою кісткою, а хребці від другого по п’ятий зроста- ються між собою. Їхні остисті відростки утворюють загальний до- рсальний гребінь.

500

Особливості морфолоãії сільсьêоãосподарсьêої птиці

WРис. 11.2. Скелет курки:

1 — різцева кістка; 2 — носовий отвір; 3 — носова кістка; 4 — сльозова кістка; 5 — лобова кістка; 6 — тім’яна кістка; 7 — потилична кістка; 8 — квадратна кіст- ка; 9 — квадратновилична кістка; 10 — нижньощелепна кістка; 11 — під’язикова кістка; 12 — атлант; 13 — шийні хребці; 14 — грудні хребці; 15 — хребцева частина ребра; 16 — груднинна частина ребра; 17 — гачкоподібний відросток; 18 — клубова кістка; 19 — хвостові хребці; 20 — куприкова кістка; 21 — сіднича кістка; 22 — сідничий відросток; 23 — лобкова кістка; 24 — сід- ничий отвір; 25 — затульний отвір; 26 — коракоїдна кістка; 27 — лопатка; 28 — ключиця; 29 — астернальне ребро; 30 — ручка груднини; 31 — бічний ребро- вий (краніальний) відросток груднини; 32 — тіло груднини; 33 — ребровий каудальний відросток груднини; 34 — черевний (каудальний) відросток груд- нини; 35 — кіль груднини; 36 — каудальний відросток груднини; 37 — трикіс- тковий отвір; 38 — плечова кістка; 39 — променева кістка; 40 — ліктьова кіст- ка; 41 — зап’ясткова променева; 42 — зап’ясткова ліктьова; 43 — друга п’ясткова кістка; 44 — третя п’ясткова кістка; 45 — четверта п’ясткова кістка; 46, 47 — II палець; 48 — перша фаланга IV пальця; 49 — перша фаланга III пальця; 50 — друга фаланга III пальця; 51 — стегнова кістка; 52 — надколі- нок; 53 — мала гомілкова кістка; 54 — велика гомілкова кістка; 55– скостені- лий гомілковий хрящ; 56 — блоковий відросток; 57 — заплесно-плеснова кіст- ка; 58 — I плеснова кістка; 59 — кістки I пальця; 60 — кістки II пальця; 61 — кістки III пальця; 62 — кістки IV пальця

Ребра птахів не мають реберного хряща і складаються з кіст- кової хребцевої і груднинної частин, які з’єднані суглобом. Хреб- цеві частини з’єднуються гачкоподібними відростками, утворюю- чи при цьому міцні бічні стінки малорухливої грудної клітки. Дорсальні кінці хребцевих частин ребер через голівку і горбок рухомо з’єднуються з грудними хребцями.

Вентральні кінці груднинної частини ребер з’єднані суглобом із грудниною. Перші два-три ребра птахів, а іноді й останнє — астернальні.

Груднина у всіх птахів розвинена дуже добре. При цьому вона має різну будову, особливо у бігаючих і літаючих птахів. Оскіль- ки груднина є місцем прикріплення основної маси грудних м’язів, що забезпечують політ, у літаючих птахів вона має добре розвинений гребінь, або кіль. Чим менше птиця пристосована до польоту, тим менший кіль. Птахи, які тільки бігають, наприклад страуси, кіля не мають. У порхаючих птахів, до яких належать кури, величина кіля більша порівняно з ширяючими (орел). На краніальному краї груднини є суглобові поверхні для з’єднання з коракоїдними кістками, на бічних краях розміщуються сугло- бові ямки для з’єднання зі стернальними частинами ребер. У ку- рей у каудальному напрямку від груднини відходять середній, бічний і ребровий відростки, що утворюють велику парну виріз- ку. У качок і гусей ребровий відросток відсутній і тому вирізка

501

Розділ 11

одна. У качок вона невелика, овальної форми, а у гусей позаду замикається в отвір. У водоплавних птахів груднина за формою нагадує човен.

Попереково-крижовий відділ скелета птахів складається з 11 – 14 зрощених хребців, які утворюють попереково-крижову кістку. З останньою зростаються клубові кістки, у зв’язку з чим цей відділ ще називають тазовим відділом тулуба.

Скелет хвоста курей має 5, качок і гусей — 7 хребців. Із останнім хвостовим хребцем птахів рухомо з’єднується особлива кісточка — куприкова (пігостиль). Вона утворена 4 – 6 зрощени- ми останніми хвостовими хребцями. Розвиток куприкової кісточ- ки залежить від розвитку рульового пір’я.

Скелет кінцівок птахів складається зі скелета поясів та віль- них кінцівок, як і у ссавців.

Пояс грудної кінцівки (крила) утворений трьома кістками:

лопаткою, ключицею і коракоїдною кісткою, що найбільш розви- нена порівняно з першими. Коракоїдна кістка дистальним кінцем з’єднується з краніальним кінцем груднини, а протилежним — з лопаткою, ключицею і плечовою кісткою. Ключиця одним кінцем з’єднується з лопаткою біля плечового суглоба, а протилежним — зростається з таким самим кінцем другої ключиці, утворюючи вилку, на кінці якої у курей знаходиться плоский відросток. Цей кінець ключиці у деяких птахів зростається з грудниною, а у ку- рей з’єднується з нею зв’язкою. Лопатка має вигляд вузької сла- борозвиненої пластинки. Вона з’єднується суглобом із ключицею, коракоїдною та плечовою кістками.

Скелет вільної кінцівки поділяють на плечову кістку, кістки передпліччя і кисть. На медіальній поверхні плечової кістки розміщений отвір, який сполучає її повітроносну порожнину з повітроносним мішком. Повітроносна порожнина займає до 2/3 довжини плечової кістки. У курей у період яйцевідкладання во- на зменшується (Б.В. Криштофорова, 1987).

З кісток передпліччя найрозвиненіша ліктьова. Вона дещо ви- гнута і має слабко виражений ліктьовий відросток. Між нею та променевою кісткою знаходиться широкий міжкістковий простір.

Кістки кисті, втративши функцію опори, мають найбільш ви- ражені особливості порівняно з такими у ссавців. У проксималь- ному ряду зап’ясткова променева кістка зростається із зап’ястковою проміжною кісткою, а зап’ясткова ліктьова — із зап’ястковою додатковою. Дистальний ряд кісток зап’ястка зрос- тається з проксимальним кінцем кісток п’ястка. П’ясткових кіс- ток у птахів три: друга, третя і четверта, які зрослися в одну. Між третьою і четвертою кістками є простір.

502

Особливості морфолоãії сільсьêоãосподарсьêої птиці

Кістки пальців редукувалися ще більше. Другий і четвер- тий пальці представлені тільки однією, третій — двома фалан- гами.

Скелет поясу тазової кінцівки складається з клубової, лобко-

вої та сідничої кісток, що зростаються між собою. Клубові кістки, крім того, зростаються із попереково-крижовою кісткою. Лобкова і сіднича кістки кожного боку не з’єднуються між собою, тому за- мість вентральної кісткової стінки таз птахів має м’яку м’язову стінку. Між клубовою й сідничою кістками розміщений сідничий, а між сідничою і лобковою — затульний отвір. На внутрішній поверхні зрощених клубової та попереково-крижової кісток є дві поздовжні ямки, в яких розміщені нирки. На місці зрощення всіх трьох кісток знаходиться тазова западина для з’єднання зі стегновою кісткою.

Скелет вільної тазової кінцівки складається зі стегнової кіст-

ки, кісток гомілки й кісток стопи.

Стегнова кістка на дистальному кінці має виростки із сугло- бовими поверхнями. Краніально від виростків знаходиться блок надколінка. До складу гомілки входять більш розвинена велика гомілкова і мала гомілкова кістки. Остання дуже редукована і зрослася з великою в проксимальній її частині. З дистальним кінцем великогомілкової зростаються кістки проксимального ря- ду заплесна, через що цю кістку називають великогомілково- заплесновою.

Кісток заплесна як самостійних у птахів немає. Дистальний їх ряд зростається з кістками плесна.

Плесно добре розвинене. Воно утворилося шляхом злиття трьох плеснових кісток — другої, третьої й четвертої — з кістка- ми заплесна. У зв’язку з цим цю кістку називають заплесно- плесновою (цівкою). На дистальному кінці заплесно-плеснової кістки у півнів є кістковий відросток — шпора. Дистальний кі- нець заплесно-плеснової кістки утворює три суглобові поверхні, якими вона з’єднується з кістками пальців (другим, третім і чет- вертим). Кістки пальців стопи добре розвинені. Перший палець (висячий) має дві фаланги, другий — три, третій — чотири і чет- вертий — п’ять. Кількість, розміри та розміщення пальців у різ- них видів птахів неоднакові, проте всі фаланги побудовані одно- типно. Це невеликі трубчасті кістки, що мають проксимальні й дистальні суглобові поверхні. Дистальні фаланги всіх пальців конусоподібні, із суглобовими поверхнями в основі та загнутим кінцем на верхівці

З’єднання кісток птахів подібні до таких у ссавців (синартрози та діартрози).

503