Нóтрощі

Краніальний відділ черевної порожнини відділяється від гру- дної порожнини діафрагмою, а від середнього відділу — площи- ною, умовно проведеною сегментально по найбільш опуклому ко- нтуру останнього ребра. Фронтальною площиною, проведеною вздовж правої й лівої ребрових дуг, знизу виділяється ділянка ме- чоподібного хряща. Верхня частина цього відділу ділиться сере-

динною площиною на праву й ліву підреброві ділянки.

Середній відділ черевної порожнини відділяється від задньо- го сегментальною площиною, проведеною дотично до маклака. Він двома сагітальними площинами, проведеними на рівні кін- ців поперечнореберних відростків поперекових хребців, ділиться на праву й ліву бічні (клубові) ділянки. Решта середнього відді-

лу розділяється на дві ділянки фронтальною площиною, умовно проведеною на рівні середини першого ребра. Верхню ділянку називають поперековою, нижню — пупковою.

Каудальний відділ черевної порожнини займає простір від середнього відділу до входу в тазову порожнину (сегментальна площина проведена дотично до лобкових кісток). Цей відділ двома сагітальними площинами, проведеними на рівні кінців поперекових хребців, каудально ділиться на праву й ліву пах- винні ділянки, які є продовженням назад бічних ділянок. Серед- ня частина є продовженням пупкової ділянки і називається лоб-

ковою ділянкою.

6.2. Загальні закономірності будови внутрішніх органів

Усі нутрощі залежно від їхньої будови поділяють на трубчасті й паренхіматозні.

Трубчасті органи порожнисті і сполучаються із зовнішнім сере- довищем. Так, травна трубка має два отвори — вхідний (ротовий) і вихідний (відхідник); дихальна трубка — один парний отвір (но- совий), який одночасно є вхідним і вихідним. У сечовидільній і статевій трубці самців є тільки один вихідний отвір сечостатевого каналу, хоча протилежні, початкові кінці цих трубок також скла- даються з дрібних трубочок, які в цілому формують нирки або сім’яники. Статева система самок має особливості: лише провідні шляхи являють собою трубку з непарним вихідним отвором (ста- тева щілина) і парним вхідним (яйцепровід).

Стінка трубчастих органів утворена трьома оболонками: внут- рішньою слизовою, середньою м’язовою і зовнішньою серозною. Якщо орган знаходиться за межами порожнин тіла, то його зов-

271

Розділ 6

нішня оболонка утворена пухкою сполучною тканиною і має на-

зву адвентиції.

Слизова оболонка складається з чотирьох шарів: епітелію, власної пластинки, м’язової пластинки та підслизової основи. Епітелій у різних органах неоднаковий. Він може бути простим (одношаровим) чи багатошаровим. Власна пластинка утворена пухкою сполучною і ретикулярною тканинами. В ній є багато кровоносних і лімфатичних судин, нервів, які формують відпові- дні сплетення, та лімфоїдна тканина (лімфоїдні вузлики). У власній пластинці окремих органів (шлунок, кишки, матка) роз- міщені пристінні залози.

М’язова пластинка побудована з гладкої м’язової тканини, пучки міоцитів якої формують внутрішній коловий і зовнішній поздовжній шари. У слизовій оболонці окремих органів (губи, щоки, ясна, сечовід, матка) її немає.

Підслизова основа представлена пухкою сполучною ткани- ною. В ній також є багато кровоносних і лімфатичних судин та нервів. В окремих органах (стравохід, дванадцятипала кишка, трахея) в підслизовій основі містяться пристінні залози. У слизо- вій оболонці матки та деяких інших органів підслизова основа відсутня.

Поверхня слизової оболонки завжди волога і вкрита слизом, який продукують келихоподібні епітеліоцити, а також секретом залоз. Слизова оболонка утворює малі й великі складки. Малі складки утворюються внаслідок скорочення міоцитів м’язової пластинки. У формуванні великих складок беруть участь усі ша- ри слизової оболонки. Особливо вони виражені в ділянках із си- льно розвиненою підслизовою основою.

М’язова оболонка порівняно масивна і складається переважно з внутрішнього колового та зовнішнього поздовжнього шарів. Вона представлена гладкою м’язовою тканиною, проте в деяких органах утворена скелетною м’язовою тканиною (гортань, глот- ка), яка розділяється на окремі м’язи. В окремих трубчастих ор- ганах м’язової оболонки немає (носова порожнина). У прошарках пухкої сполучної тканини, розміщених між пучками міоцитів і шарами м’язової оболонки, є багато кровоносних, лімфатичних судин та нервів.

Серозна оболонка утворена пухкою сполучною тканиною, яка вкрита мезотелієм. Пухка сполучна тканина формує власну плас- тинку й підсерозну основу, в яких є численні кровоносні, лімфа- тичні судини та нерви. Клітини мезотелію виділяють невелику кількість серозної рідини, що вкриває гладеньку поверхню сероз- ної оболонки і зменшує тертя між сусідніми органами.

272