Апарат рóхó

У м’ясоїдів двочеревцевий м’яз шиї починається від 4 – 2-го грудних хребців і каркової зв’язки, утворює міцний м’яз і закін- чується на лусці потиличної кістки. М’яз чітко відмежований від вентролатеральної частини, що починається на відростках ший- них хребців і закінчується також на лусці потиличної кістки.

Багатороздільні м’язи (mm. тultifidi) простягаються від кри-

жової кістки до 3-го чи 2-го шийного хребця, прилягають безпо- середньо до хребта, прикриті найдовшим м’язом. Починаються численними краніо-дорсомедіально спрямованими зубцями на суглобових, соскоподібних, а також на поперечних відростках грудних хребців і закріплюються на остистих відростках і дугах розміщених попереду хребців, причому в ділянці попереку й грудей пропускають два і більше хребців. Більш сухожилкові у жуйних і свиней, де є також м’язові пучки, лежать у два, у коней

—у три шари, що перекривають один одного.

Короткі дорсальні м’язи шиї та спини — це група м’язів, що

здебільшого розміщені сегментально. Вони починаються й за- кінчуються на відростках хребта, пропускаючи тільки один сег- мент, найближчим з яких є хребець або скелет голови. З них: ко-

сий голови краніальний, косий голови каудальний, прямий го- лови дорсальний більший та косий голови дорсальний менший

функціонально пов’язані з рухами голови.

М’язи-обертачі (mm. rotatores) тільки у собак чітко ізольовані й поділяються на короткі та довгі.

Міжостисті м’язи (mm. interspinales) є похідними остистих м’язів, що знаходяться між двома сусідніми остистими відрост- ками. У собак вони м’язисті, у решти свійських тварин — сухо- жилкові. У жуйних і коней вони стають міжостистими зв’язками.

Міжпоперечні м’язи (mm. intertransversarii) поділяються на міжпоперечні м’язи попереку, грудної клітки й шиї.

Дорсальні м’язи хвоста, або підіймачі хвоста, у разі двобічної дії підіймають хвіст догори, однобічної — повертають його вбік.

Вентральні м’язи хребта

Це парні м’язи, розміщені на вентральній поверхні тіл хреб- ців. Вони згинають хребет або окремі його ділянки, в разі одно- бічної дії повертають шию й голову в свій бік, у разі двобічної дії опускають їх, разом з дорсальними м’язами хребта фіксують хре- бет. Найкраще розвинені ці м’язи в ділянці шиї та попереку.

217

Розділ 4

Довгий м’яз шиї (т. longus colli) простягається від тіла 6-го груд- ного хребця до атланта. В ньому розрізняють грудну та шийну час- тини. Грудна частина починається окремими зубцями вентрально на тілах перших грудних хребців, починаючи з 6-го, і закінчується в краніальному напрямку латерально на тілах розміщених попе- реду хребців до 6-го шийного. Шийна частина м’яза починається окремими зубцями на поперечних відростках 7 – 3-го шийних хре- бців і закінчується краніомедіально на вентральних гребенях тіл

шийних хребців та на вентральному горбку атланта.

Довгий м’яз голови (т. longus capitis; рис. 4.54, 9) вважають продовженням довгого м’яза шиї. Він починається на попере- чних відростках 6 – 2-го (у коней 5 – 2, свиней 6 – 4) шийних хребців і закінчується на м’язовому горбку тіл потиличної та клиноподібної кісток.

Квадратний м’яз попереку (т. quadratus lumborum) знахо-

диться на вентральній поверхні поперекових хребців; він почи- нається на медіальній поверхні двох останніх ребер та попере- чних відростках поперекових хребців, закінчується на попере- чних відростках останніх поперекових хребців та вентральній поверхні крила крижової кістки.

Поперековий менший м’яз (m. psoas minor; див. рис. 4.58, 17)

починається на тілах останніх двох – трьох грудних і перших чо- тирьох – п’яти поперекових хребців, у свиней лише від попере- кових хребців і закінчується міцним сухожилком на горбку мен- шого поперекового м’яза або на дуговій лінії клубової кістки.

Хвостовий м’яз і вентральні м’язи хвоста тягнуть хвіст убік або опускають його.

М’язи грудної стінки

М’язи грудної стінки поділяють на такі, що розширюють гру- дну порожнину або звужують її, тобто забезпечують вдих (inspiratio) або видих (expiratio). Легені, розміщені в безповітря- ній плевральній порожнині, пасивно беруть участь у цих рухах завдяки своїй еластичності й розтяжності.

Усі дихальні м’язи закінчуються на ребрах і ребрових хрящах, тому діють на стінку грудної порожнини. За їхньою дією розріз- няють м’язи, що забезпечують вдих, і м’язи, що забезпечують ви- дих. Перші з них мають початок, закінчення і напрям дії на реб- ра спереду ззовні, останні — ззаду і зсередини. Значний вплив на дихання має діафрагма, що розділяє грудну й черевну поро- жнини.

218

Апарат рóхó

М’язи, що забезпечують вдих

Зубчастий дорсальний краніальний м’яз (m. serratus dorsalis cranialis; див. рис. 4.55, 4) — тонкий пластинчастий м’яз, почи- нається зубцями на краніальному краї ребер, прямує дорсокра- ніально і закінчується на надостистій зв’язці передніх грудних хребців. У жуйних і свиней м’яз має 4 – 5 зубців, що починають- ся на 5 – 8(9) ребрах, у коней — 7 зубців з 4-го по 11-те ребро, у собак — 8 зубців з 2-го по 9-те ребро.

Підіймачі ребер (mm. levatores costarum) починаються на краніальних краях ребер з другого по останнє в ділянці кута ре- бра, прямують дорсокраніально і закінчуються на поперечних чи соскоподібних відростках усіх грудних хребців. Перше ребро не має такого м’яза. Підіймачі ребер прикриті клубово-ребровим і найдовшим м’язами грудної клітки. Функціонально допомага- ють зовнішнім міжребровим м’язам.

Міжреброві зовнішні м’язи (mm. intercostales externі; див.

рис. 4.53, 8; 4.54, 5; 4.55, 9) являють собою тонкі сухожилково- м’язові пластинки, що разом з міжребровими внутрішніми м’язами й скелетом грудної клітки утворюють грудну порожни- ну. М’язи починаються на каудальному краї ребра, розміщеного попереду, і закінчуються в м’язовій борозні на краніальному краї позаду розміщеного ребра, прямують вентрокаудально.

Міжреброві внутрішні м’язи (mm. intercostales interni; див.

рис. 4.55, 10) лежать безпосередньо під міжребровими зовнішні- ми м’язами в міжребрових проміжках, мають краніовентральний напрямок пучків м’язових волокон.

Прямий м’яз грудної клітки (т. rectus thoracis; див. рис. 4.55,

8) — невеликий м’яз, що починається на 3-4-му ребрових хря- щах, а закінчується на першому ребрі, має дорсокраніальний напрямок волокон. Волокна переходять в апоневроз, що має зв’язок з апоневрозом прямого м’яза живота.

Драбинчасті м’язи (mm. scaleni; див. рис. 4.54, 6; 4.55, 7) ма-

ють стрічкоподібну форму, їхні м’язові черевця є продовженням зовнішніх міжребрових м’язів на шию. Вони поділяються на три м’язи, які у різних видів розвинені неоднаково:

а) дорсальний драбинчастий м’яз бере початок у великої рога- тої худоби на 2 – 4-му, у свині — на 3-му, у собаки — на 3 – 4-му ребрах і закінчується на поперечних відростках від 3-го до 6-го шийних хребців. У коней його немає. Виконує функцію інспіра- тора;

219

Розділ 4

б) середній драбинчастий м’яз бере початок від першого ребра і закінчується в усіх тварин на поперечних відростках п’яти (у собак — чотирьох) останніх шийних хребців.

Функція: у разі двобічного скорочення опускає шию, однобіч- ного — повертає її у свій бік;

в) вентральний драбинчастий м’яз є тільки у жуйних, бере початок на 8-му ребрі й закінчується на поперечному відростку 6-го шийного хребця.

Діафрагма (diaphragma), або грудочеревна перепона, має фо-

рму купола, що випинається в грудну порожнину, відділяючи її у ссавців від черевної порожнини. У ній розрізняють м’язисту пе- риферичну частину і сухожилкову, центральну. В свою чергу, периферична частина залежно від місця прикріплення поділя- ється на поперекову, реброву та груднинну частини.

Поперекова частина утворена двома ніжками. Права й ліва ніжки починаються на вентральній поверхні тіл трьох-чотирьох перших поперекових хребців і поблизу хребта оточують отвір, крізь який проходить аорта. Ніжки діафрагми не симетричні. Права ніжка значно сильніша за ліву. Вона формує дорсальний віялоподібний край діафрагми справа і переходить далі в сухо- жилковий центр, зміщуючись уліво від серединної площини. Нижче від хребта в правій ніжці є ще один отвір стравоходу, крізь який стравохід проходить з грудної в черевну порожнину.

Реброва частина складається з радіально спрямованих пучків м’язових волокон, що відходять від сухожилкового центра, і за- кінчуються зубцями на ребрах, починаючи з 8-го. Зубець 8-го ребра закінчується на ребровому хрящі, решта — на тілах ребер паралельно ребровій дузі, вклинюючись між початковими зуб- цями поперечного м’яза живота.

Груднинна частина не чітко відмежована від ребрової, закін- чується на внутрішній поверхні мечоподібного відростка та хря- ща груднини.

Сухожилковий центр має форму підошви копита, витягнутого по вертикалі, ніжки якого відмежовують реброву частину від по- перекової. Верхівка сухожилкового центра спрямована до груд- нини, а основа — до поперекової ділянки. Нижче від стравохід- ного отвору в сухожилковому центрі вправо від серединної пло- щини знаходиться отвір каудальної порожнистої вени, стінка якої зростається з краєм отвору.

220