Розділ 9

нини, мозкові шлуночки та спинномозковий канал заповнені спинномозковою рідиною, яка є внутрішнім середовищем мозку і запобігає впливу шкідливих факторів, регулює внутріш- ньочерепний тиск, виконує захисну функцію. Вона утворюється переважно в судинних покришках шлуночків, відтікає у вени. В нормі її кількість є сталою.

Судини спинного і головного мозку. Кровопостачання спинно- го мозку здійснюється через артеріальні гілки, що відгалужу- ються від хребцевих, міжребрових, поперекових та крижових ар- терій. У хребтовому каналі вони формують спинномозкові арте- рії, розміщені в борознах і вентральній серединній щілині спин- ного мозку. До головного мозку кров надходить по хребцевих та внутрішніх сонних (у великої рогатої худоби — по внутрішніх щелепових) артеріях. Відтік крові здійснюється через одноймен- ні вени.

Запитання для самоконтролю

1.Які органи входять до складу центрального відділу нервової системи?

2.Макро- і мікроскопічна будова спинного мозку. 3. Функції спинного мозку. 4.

Як поділяють головний мозок? 5. Що входить до складу великого мозку? 6. Будова і функції середнього, проміжного і кінцевого мозку. 7. Ромбоподібний мозок. Його склад, будова і функції. 8. Мікроскопічна будова кори півкуль вели- кого мозку і мозочка. 9. Шлуночки головного мозку. 10. Оболонки і судини голо- вного та спинного мозку.

9.4. Периферичний відділ нервової системи

До складу периферичного відділу нервової системи входять спинно- і черепно-мозкові нерви та їх вузли. Перші нерви відхо- дять від спинного, другі — від головного мозку. Вони здійснюють іннервацію (чутливу і рухову) органів руху та шкіри. Нерви до іннервованих ними органів прямують здебільшого з кровонос- ними та лімфатичними судинами, формуючи при цьому судин- но-нервові пучки.

Нерв (nervus) — це пучки нервових волокон, об’єднані пухкою сполучною тканиною, в якій є кровоносні судини. Нерви мають вигляд тяжів біло-жовтого кольору різної форми і товщини. Їх будову описано в розд. “Загальна гістологія”.

9.4.1. Спинномозкові вузли

Спинномозкові вузли розміщені на дорсальних корінцях спинномозкових нервів. Вони мають овальну або кулясту форму і невеликі розміри. Зовні оточені сполучнотканинною оболонкою, від якої відходять перегородки. Між останніми знаходяться ску-

472

Нервова система

пчення нейронів. Нейрони — це чутливі, псевдоуніполярні клі- тини. Їхні аксони утворюють дорсальний корінець спинномозко- вого нерва, а дендрити — власне нерв. Нейрони оточені нейрог- лією. Кількість спинномозкових вузлів відповідає кількості спинномозкових нервів.

Черепно-мозкові вузли є не на всіх черепно-мозкових нервах. Більшість із них є вузлами автономної нервової системи.

9.4.2. Спинномозкові нерви

Формування і галуження спинномозкових нервів зображено на рис. 9.8.

Спинномозкові нерви у своєму складі мають відростки чутли- вих і рухових нейронів, тобто вони змішані. Кожний спинномоз- ковий нерв утворюється в результаті злиття двох корінців — дор- сального і вентрального. Вентральний корінець утворений аксо- нами рухових нейронів вентральних рогів сірої речовини спинно- го мозку, дорсальний — аксонами чутливих нейронів спинномоз- кового вузла. Корінці об’єднуються в хребтовому каналі, і крізь міжхребцеві отвори кожного сегмента виходить пара спинномоз- кових нервів. До складу спинномозкових нервів, які відходять від грудної і поперекової частин спинного мозку, входить і біла сполучна гілка, яка по виході не- рвів вступає у пограни- чний симпатичний сто- вбур. Після виходу з хребтового каналу в ко- жний спинномозковий нерв входить сіра спо- лучна гілка погранич- ного симпатичного стов- бура. Нерв ділиться на три гілки: поворотну,

дорсальну і вентральну. Рис. 9.8. Схема формування і розгалуження Останні дві розгалужу- спинномозкового нерва:

ються на латеральні й 1 — спинний мозок; 2 — дорсальний корінець спинномозкового нерва зі спинномозковим вуз- медіальні. Поворотна лом; 3 — вентральний корінець спинномозково- го нерва; 4 — спинномозковий нерв; 5 — пово-

гілка іннервує оболонки ротна гілка; 6 — дорсальна гілка; 7 — вентра- спинного мозку, дорса- льна гілка; 8 — медіальна гілка; 9 — латераль- на гілка; 10 — біла сполучна гілка; 11 — білях- льна — хребці, дорса- ребцевий симпатичний вузол; 12 — симпатич-

льні м’язи ділянки хре- ний нерв; 13 — тіло хребця

473

Розділ 9

бетного стовпа і відповідні ділянки шкіри, а вентральна — інші м’язи тулуба, м’язи кінцівок та шкіри. Спинномозкові нерви поді- ляють на шийні, грудні, поперекові, крижові та хвостові. Кіль- кість пар нервів, за винятком шийних і хвостових, відповідає кі- лькості хребців кожного відділу.

Шийні нерви (n.n. cervicales). Їх є вісім пар. Це пов’язано з тим, що перша пара виходить попереду першого, а восьма — по- заду сьомого шийного хребця. Їхні дорсальні гілки іннервують дорсальну мускулатуру шиї та шкіри цієї ділянки, а вентральні

— вентральну мускулатуру шиї та відповідну ділянку шкіри. Вентральні гілки 5, 6, 7-го шийних нервів формують діафрагма- льний нерв, що іннервує діафрагму, а вентральні гілки 6 – 8-го шийних нервів входять до складу плечового сплетення.

Грудні нерви (n.n. thoracales). Їхні дорсальні гілки іннерву- ють дорсальну мускулатуру хребетного стовпа, шкіру ділянки холки і спини, а вентральні, або міжреброві, нерви — грудну сті- нку. Вентральні гілки перших двох грудних нервів входять до складу плечового сплетення.

Поперекові нерви (n.n. lumbales). Дорсальні гілки цих нервів іннервують дорсальні м’язи хребетного стовпа і шкіру ділянки попереку, а вентральні — м’язи та шкіру черевної стінки, згина- чі хребетного стовпа, шкіру сім’яникового мішка, а також утво- рюють поперекове сплетення.

Крижові нерви (n.n. sacrales) виходять крізь дорсальні й вен- тральні отвори крижової кістки. Їхні дорсальні гілки іннервують м’язи та шкіру крижів, а вентральні — утворюють крижове спле- тення, яке з’єднується з поперековим сплетенням.

Хвостові нерви (n.n. caudales). Їх налічують 5 – 6 пар. Вони виходять поза дугами перших 5 – 6 хвостових хребців. Їхні дор- сальні й вентральні гілки об’єднуються і утворюють відповідно дорсальне і вентральне хвостові сплетення. Від сплетення відхо- дять нерви до м’язів і шкіри хвоста.

Плечове сплетення (plexus brachiales) — парне, утворене вент- ральними гілками 6, 7 та 8-го шийних, і 1 та 2-го грудних спин- номозкових нервів. Знаходиться на медіальній поверхні плечово- го суглоба. Від нього відходять 8 основних нервів (рис. 9.9).

Надлопатковий (передлопатковий) нерв (n. suprascapularis)

іннервує розгиначі і абдуктори плечового суглоба: надостний, підостний і менший круглий м’язи, а також лопатку і плечовий суглоб.

Підлопатковий нерв (n. subscapularis) іннервує підлопатковий та більший круглий м’язи і віддає гілки до лопатки та плечового суглоба.

474

Нервова система

Рис. 9.9. Нерви плечового сплетення великої рогатої худоби з медіальної поверхні (напівсхема):

1 — каудальна група грудних нервів; 2 — підлопатковий, 3 — надлопатковий, 4 — пах- вовий, 5 — променевий, 6 — ліктьовий, 7 — м’язовошкірний нерви; 8 — краніальна група грудних нервів; 9 — серединний, 10 — дорса- льні пальцеві нерви; 11 — пальмарні нерви

Пахвовий нерв (n. axillaries) про-

ходить між підлопатковим і більшим круглим м’язами. Іннервує дельто- подібний, більший та менший круг- лі м’язи, шкіру латеральної поверхні плеча й передпліччя.

Променевий нерв (n. radialis) ін-

нервує розгиначі ліктьового суглоба (триголовий м’яз плеча, ліктьовий, напружувач фасції передпліччя), зап’ясткового (променевий і ліктьо- вий розгиначі зап’ястка та довгий абдуктор великого пальця) і суглобів пальців (загальний і бічний розги- начі пальців) та шкіру дорсальної поверхні передпліччя, п’ястка і па- льців. Його кінцеві гілки прямують до пальців і називаються дорсаль-

ними пальцевими нервами. М’язово-шкірний нерв (n. musculo-

cutaneus) розгалужується в дзьобо- плечовому м’язі і двоголовому м’язі плеча, віддає також гілки в шкіру дорсомедіальної поверхні передпліччя.

Ліктьовий нерв (n. ulnaris) прямує по медіальній поверхні плеча в напрямку до ліктьового горба і іннервує м’язи зап’яст- кового суглоба (ліктьовий згинач і розгинач зап’ястка) пальце- вих суглобів (поверхневий і глибокий згиначі пальців), віддає гілки в плечову та ліктьову кістки і шкіру передпліччя.

Серединний нерв (n. medianus) — найдовший нерв кінцівки. Проходить по медіальній поверхні плеча і передпліччя, віддаю- чи гілки в згиначі зап’ясткового суглоба і суглобів пальців. Дис- тально ділиться на медіальний і латеральний пальмарні нерви, які відгалужують пальмарні кінцеві нерви, що прямують до тре- тьої фаланги пальця. З пальмарними нервами з’єднуються кін-

475

Розділ 9

цеві гілки ліктьового нерва. Серединний нерв іннервує також кістки, зв’язки та шкіру кінцівки.

Грудні нерви (n. pectoralеs) представлені двома групами: кра- ніальною і каудальною. Нерви краніальної групи іннервують поверхневі й глибокі грудні м’язи, а каудальної — зубчастий ве- нтральний м’яз і найширший м’яз спини, а також шкіру ділянок тіла, де знаходяться ці м’язи.

Поперекове сплетення (рис. 9.10) утворене вентральними гіл- ками поперекових спинномозкових нервів. Від нього у великої рогатої худоби і коня відходить шість, у свині — сім нервів. З них

клубово-підчеревний, клубово-пахвинний і статево-стегновий нерви іннервують вентральні м’язи хребетного стовпа в ділянці попереку, черевні м’язи, шкіру черевної стінки, медіальної пове- рхні стегна, зовнішніх статевих органів і молочної залози та па- ренхіму молочної залози (статево-стегновий нерв). До тазової кі- нцівки прямують два нерви: стегновий і затульний.

Стегновий нерв (n. femorales) — найтовстіший із нервів попе- рекового сплетення. Основна ділянка іннервації — це клубовий м’яз і чотириголовий м’яз стегна. Від нього відходить велика шкірна гілка — нерв сафенус, який іннервує шкіру медіаль-

ної поверхні стегна і гомілки.

Затульний нерв (n. obturatorius) виходить крізь затуль- ний отвір тазової кістки і роз- галужується в аддукторах кульшового суглоба: зовніш- ньому затульному, гребінчас- тому, стрункому та привідному м’язах. Інші нерви попереково-

Рис. 9.10. Нерви поперекового і кри- жового сплетень великої рогатої худо- би (напівсхема):

1 — клубово-підчеревний; 2 — клубо- во-пахвинний; 3 — статево-стегновий; 4 — стегновий; 5 — краніальний, 6 — каудальний сідничні нерви; 7 — сід- ничний; 8 — соромітний; 9 — затуль- ний; 10 — каудальний прямокишко- вий; 11 — каудальний шкірний нерв стегна; 12 — великогомілковий зага- льний; 13 — малогомілковий загаль- ний; 14 — нерв сафенус; 15 — план- тарні плеснові нерви; 16 — дорсальні плеснові нерви; 17 — пальцеві нерви

476