- •Вступ
- •Коротка історія морфології тварин
- •1.1. Клітина. Клітинна теорія. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості протоплазми
- •1.2. Будова і життєдіяльність клітини
- •Будова клітини
- •Життєдіяльність клітини
- •1.3. Неклітинні структури організму
- •2.1. Розмноження. Прогенез
- •2.2. Ембріогенез
- •Ранні етапи ембріогенезу. Дроблення. Гаструляція
- •Диференціація зародкових листків та осьових органів
- •2.3. Ембріогенез тварин типу хордових
- •Ембріогенез ланцетника
- •Ембріогенез риб
- •Ембріогенез амфібій
- •Ембріогенез птахів
- •Стадії ембріогенезу птахів
- •Ембріогенез плацентарних ссавців
- •Плацента
- •Періоди внутрішньоутробного розвитку ссавців
- •Тканина. Розвиток, регенерація і класифікація тканин
- •3.1. Епітеліальна тканина
- •Будова епітеліальної тканини
- •Класифікація епітеліальної тканини
- •3.1.1. Різновиди поверхневого епітелію
- •3.2. Сполучна тканина
- •3.2.1. Сполучна тканина внутрішнього середовища. Кров і лімфа
- •3.2.2. Власне сполучна тканина
- •Пухка сполучна тканина
- •Щільна сполучна тканина
- •Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
- •3.2.3. Скелетна тканина
- •Хрящова тканина
- •Кісткова тканина
- •3.3. М’язова тканина
- •Гладка м’язова тканина
- •Поперечно-посмугована м’язова тканина
- •3.4. Нервова тканина
- •3.4.1. Нервові волокна. Нерви. Нервові закінчення
- •3.4.2. Рефлекторна дуга
- •Загальні принципи будови тіла тварин
- •Спеціальні анатомічні терміни, які вживають для визначення місцеположення органів
- •Частини та ділянки тіла
- •4.1. Остеологія — вчення про кістки
- •4.1.1. Будова і форма кісток
- •4.1.2. Розвиток і ріст кісток
- •4.1.3. Будова осьового скелета
- •4.1.4. Скелет голови
- •Розвиток скелета голови у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета голови
- •4.1.5. Скелет кінцівок
- •Розвиток скелета кінцівок у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета кінцівок
- •4.2. Синдесмологія — учення про з’єднання кісток
- •4.2.1. Безперервні з’єднання кісток
- •4.2.2. Переривчасті з’єднання (суглоби)
- •Загальна частина
- •4.2.3. Розвиток з’єднань кісток
- •4.2.4. З’єднання кісток осьового скелета
- •З’єднання кісток черепа
- •Суглоби і зв’язки хребта, ребер та груднини
- •З’єднання кісток грудної кінцівки
- •З’єднання кісток тазової кінцівки
- •4.3. Міологія — вчення про м’язи
- •4.3.1. Будова м’яза як органа
- •4.3.2. Фізичні властивості та хімічний склад скелетних м’язів
- •Робота м’язів
- •4.3.3. Класифікація м’язів
- •4.3.5. М’язи голови
- •М’язи під’язикового апарату
- •4.3.6. М’язи шиї, тулуба і хвоста
- •Дорсальні м’язи хребта
- •Вентральні м’язи хребта
- •М’язи грудної стінки
- •М’язи, що забезпечують вдих
- •М’язи, що забезпечують видих
- •М’язи живота
- •4.3.7. М’язи грудних кінцівок
- •М’язи плечового суглоба
- •М’язи ліктьового суглоба
- •М’язи зап’ясткового суглоба
- •М’язи суглобів пальців кисті
- •4.3.8. М’язи тазових кінцівок
- •М’язи кульшового суглоба
- •М’язи колінного суглоба
- •М’язи заплеснового суглоба
- •М’язи суглобів пальців стопи
- •5.1. Розвиток шкірного покриву
- •5.2. Будова шкіри
- •5.3.1. Волосся
- •5.3.2. Залози шкіри
- •5.3.3. Рогові утвори шкірного покриву
- •6.1. Порожнини тіла
- •6.1.1. Розвиток серозних порожнин тіла
- •6.1.2. Поділ черевної порожнини на ділянки
- •6.2. Загальні закономірності будови внутрішніх органів
- •6.3. Апарат травлення
- •6.3.1. Стисла характеристика розвитку апарату травлення
- •6.3.2. Гістогенез органів травлення
- •Відділи і органи апарату травлення
- •6.3.3. Головна кишка (рот і глотка)
- •Ротова порожнина
- •Стравохід
- •Шлунок
- •6.3.6. Задня кишка (товста кишка)
- •6.4. Апарат дихання
- •6.4.1. Розвиток органів дихання
- •6.4.2. Ніс і носова порожнина
- •6.4.3. Гортань
- •6.4.4. Трахея
- •6.4.5. Легені
- •6.5. Органи сечовиділення
- •6.5.1. Розвиток органів сечовиділення
- •6.5.2. Нирки
- •6.5.3. Сечовід, сечовий міхур, сечівник
- •6.6. Органи розмноження
- •6.6.1. Розвиток органів розмноження
- •6.6.2. Органи розмноження самців
- •6.6.3. Органи розмноження самок
- •7.1. Кровоносна система
- •7.1.1. Розвиток кровоносної системи
- •7.1.2. Кола кровообігу плода
- •7.1.3. Будова кровоносних судин
- •7.1.4. Закономірності ходу і галуження судин
- •7.1.5. Серце
- •7.1.6. Кола кровообігу дорослих тварин
- •7.1.7. Основні артерії великого кола кровообігу
- •Артерії тулуба та органів грудної й черевної порожнин
- •Артерії голови
- •Артерії грудної кінцівки
- •Артерії тазової кінцівки
- •Артерії стінок та органів тазової порожнини і таза
- •7.1.8. Основні вени великого кола кровообігу
- •7.2. Лімфатична система
- •7.2.2. Будова лімфатичних судин і вузлів
- •7.3. Органи кровотворення та імунного захисту
- •8.1. Нейросекреторні ядра гіпоталамуса
- •8.4. Щитоподібна залоза
- •8.5. Прищитоподібна залоза
- •8.6. Надниркова залоза
- •9.1. Розвиток нервової системи
- •9.2. Постнатальні зміни структури мозку
- •9.3. Центральний відділ нервової системи
- •9.3.1. Спинний мозок
- •9.3.2. Головний мозок
- •Оболонки та судини спинного і головного мозку
- •9.4. Периферичний відділ нервової системи
- •9.4.1. Спинномозкові вузли
- •9.4.3. Черепно-мозкові нерви
- •9.5. Автономний (вегетативний) відділ нервової системи
- •9.5.1. Симпатична частина автономного відділу нервової системи
- •9.5.2. Парасимпатична частина автономного відділу нервової системи
- •10.2. Присінково-завитковий орган
- •10.3. Орган нюху
- •10.4. Орган дотику
- •11.1. Апарат руху
- •Скелет та його з’єднання
- •М’язова система
- •11.3. Апарат травлення
- •11.4. Апарат дихання
- •11.5. Органи сечовиділення
- •11.6. Статеві органи самки
- •11.7. Статева система самця
- •11.8. Серцево-судинна система
- •11.9. Ендокринні залози
- •11.10. Нервова система і органи чуття
- •Список рекомендованої літератури
- •Предметний покажчик
Розділ 4
Нижні хрящові членики перетворюються на елементи скелета
Рис. 4.26. Схема перетворення щелепової та під’язикової дуг у хребетних:
а — акула; б — кісткова риба; в — амфібія; г — рептилія; д — теріодонт; е — ссавець; 1 — верхня частина щелепової дуги — піднебінно-квадратний хрящ; 1′ — квадратний хрящ; 1′′ — коваделко; 2 — нижня частина щелепової дуги — щелеповий хрящ; 2′ — редукований щелеповий хрящ; 2′′ — молоточок; 3 — верхня частина під’язикової дуги — під’язиково-щелеповий хрящ; 3′ — стовп- чик; 3′′ — стремінце; 4 — нижня частина під’язикової дуги — під’язиковий хрящ; 4′ — під’язиковий скелет
Вторинні кістки верхньої щелепи: 5 — піднебінна; 6 — крилоподібна; вторинні кістки нижньої щелепи: 7 — зубна. Штриховою лінією обведена луска скроне- вої кістки
під’язикового апарату (тимпаногіоїд, стилогіоїд, епігіоїд, керато- гіоїд, частина базигіоїда).
Наступні зяброві дуги утворюють тиреогіоїд і хрящі гортані
(див. рис. 4.24, в).
Будова скелета голови
Скелет голови (череп) поділяють на мозковий та лицевий від- діли.
До кісток мозкового відділу черепа належать: чотири непарні кістки (потилична, міжтім’яна, клиноподібна, решітчаста) і три парні (тім’яні, скроневі, лобові). Здебільшого це плоскі кістки, що з’єднуються між собою нерухомо швами і створюють стінки моз- кової порожнини з кількома отворами. Внутрішня поверхня має відбитки головного мозку у вигляді заглиблень та підвищень.
Потилична кістка (os occipitale) обмежує задню й нижню стінки порожнини черепа (рис. 4.27, 4.28, 13; 4.29, 26; 4.30, 9; 4.31, 12). Рострально вона межує з клиноподібною кісткою, до-
152
Апарат рóхó
Рис. 4.27. Скелет голови |
||||||
|
|
коня (збоку): |
|
|||
1 — |
різцева |
кістка; |
2 — |
|||
міжкомірковий |
|
(беззубий) |
||||
край; 3 — носовий відросток |
||||||
різцевої кістки; |
4 — |
носо- |
||||
різцева вирізка; |
5 — підоч- |
|||||
ноямковий отвір; 6 — носова |
||||||
кістка; |
7 — верхньощелепо- |
|||||
ва кістка; 8 — сльозова кіст- |
||||||
ка; 9 — лобова кістка; 10 — |
||||||
тім’яна кістка; |
11 — вилич- |
|||||
ний |
|
відросток |
скроневої |
|||
кістки; |
12 — |
|
потилична |
|||
кістка; |
13 — яремний відро- |
|||||
сток; |
14 — |
кам’яниста кіст- |
||||
ка; 15 — |
вилична кістка; |
|||||
16 — |
|
підборідний |
отвір; |
|||
17 — |
вирізка |
лицевих су- |
дин; 18 — нижня щелепа
Рис. 4.28. Скелет голови великої рогатої худоби (збоку):
1 — різцева кістка; 2 — носовий відросток різцевої кістки; 3 — верхньощелепова кістка; 4 — носова кістка; 5 — сльозова кіс- тка; 6 — вилична кістка; 7 — очноямковий край; 8 — вилич- ний відросток лобової кістки; 9 — лобова кістка; 10 — роговий відросток лобової кістки; 11 — тім’яна кістка; 12 — скронева кістка; 13 — потилична кістка; 14 — кам’яниста кістка; 15 — піднебінна кістка; 16 — підборі- дний отвір; 17 — підочноямко- вий отвір; 18 — лицевий горб; 19 — нижня щелепа
рсально — з міжтім’яною і тім’яними, латерально — зі скроне- вими кістками. Потилична кістка складається з основної час-
тини (тіла), луски і двох бічних частин, які обмежують вели-
кий отвір. На внутрішній поверхні основної частини кістки краніально є відбиток моста мозку, а каудально — відбиток довгастого мозку.
Рострально основна частина з’єднується з тілом клиноподібної кістки. На місці їх з’єднання вентрально виділяється м’язовий горбок. Бічні частини мають короткі, широкі, зігнуті кінцем усе- редину яремні відростки й потиличні виростки, призначені для з’єднання з першим шийним хребцем. Латерально від основи виростка з вентральної поверхні знаходиться виросткова ямка, на дні якої є два отвори каналу під’язикового нерва.
Луска потиличної кістки розміщена дорсально від великого отво- ру і рано зростається з тім’яними й міжтім’яними кістками в одну пластинку, на місці зрощення якої виділяється каркова лінія.
153
Розділ 4
Клиноподібна кістка (os sphenoidale) розміщується в основі черепа і ростраль- но межує з лемешем, решітчастою, підне- бінними, крилоподібними, а каудаль- но — з потиличною та скроневою кістка-
ми (рис. 4.32, 20). Вона складається з основної клиноподібної (ба- зисфеноїд ) і передклиноподібної (пресфеноїд) кісток, які рано зростаються в одну. У клиноподібній кістці розрізняють тіло, дві пари крил (скроневі та очноямкові ), парний крилоподібний від- росток та отвори для нервів і судин.
На внутрішній поверхні каудальної частини тіла виділяється глибока ямка гіпофіза, а рострально від неї — борозна зорового перехрестя, з якого починаються зорові канали. В каналі прохо- дить зоровий нерв.
Парні крилоподібні відростки відходять від зовнішньої по- верхні тіла основної клиноподібної кістки, мають вентро- ростральний напрямок. Ростральний край крилоподібного відро-
Рис. 4.30. Скелет голови собаки |
|||||
|
|
|
(збоку): |
|
|
1 — різцева |
кістка; 2 — носова |
||||
кістка; |
3 — |
носовий |
відросток |
||
різцевої кістки; 4 — підочноямко- |
|||||
вий |
отвір; 5 — |
верхньощелепна |
|||
кістка; |
6 — |
лобова кістка; 7 — |
|||
вилична кістка; |
8 — тім’яна кіст- |
||||
ка; 9 — |
потилична кістка; 10 — |
||||
скронева кістка; |
11 — підборідні |
||||
отвори; |
12 — |
нижня |
щелепа; |
||
13 — |
ямка |
жувального м’яза; |
|||
14 — кутовий відросток |
|
154
Апарат рóхó
Рис. 4.31. Скелет голови з каудальної поверхні:
а — великої рогатої худоби; б — коня; в — свині; г — собаки; 1 — тім’яна кістка; 2 — міжрогове підвищення; 3 — роговий відросток; 4 — міжтім’яна кістка; 5 — зовнішнє потиличне підвищення; 6 — луска потиличної кістки; 7 — потиличний виросток; 8 — яремний відросток; 9 — бічна частина потиличної кістки; 10 — основна частина потиличної кістки; 11 — великий отвір; 12 — потилична кістка; 13 — скронева кістка; 14 — сагітальний зовнішній гребінь; 15 — карковий гре- бінь; 16 — отвір зовнішнього слухового ходу
стка створює крилоподібний гребінь. Спереду від гребеня знахо- диться ряд отворів, з яких верхній веде в зоровий канал, нижче від нього розміщена очноямкова щілина, а ще нижче — круглий отвір.
Увеликої рогатої худоби та свиней круглий отвір об’єднується
зочноямковою щілиною в очноямковокруглий отвір. Крізь ці отвори нерви проходять у крилопіднебінну ямку. В свою чергу, з крилопіднебінної ямки виходить три отвори: клинопіднебінний, що веде в носову порожнину, верхньощелепний — у підочний канал і каудальний піднебінний отвір — у піднебінний канал, який відкривається в ротову порожнину піднебінним отвором.
Латерально від тіла основної клиноподібної кістки відходять парні скроневі крила, вільний каудальний край яких формує щілиноподібний рваний отвір. Очноямкові крила відходять у
155
Розділ 4
ростродорсальному напрямку і беруть участь у формуванні меді- альної стінки очної ямки. Тіло передклиноподібної кістки має пазуху.
Решітчаста кістка (os ethmoidale) складається з трьох кіст- кових пластинок і лабіринту (рис. 4.32). Продірявлена плас- тинка розміщена впоперек черепа і утворює межу між його лицевим і мозковим відділами. В заглибинах цієї пластинки розміщені нюхові цибулини головного мозку, а крізь дрібні отвори проходять нюхові нерви. Під прямим кутом до середи- ни продірявленої пластинки розміщена перпендикулярна пластинка, передній кінець якої з’єднується з хрящовою носо- вою перегородкою.
Рис. 4.32. Скелет голови великої рогатої худоби на сагітальному розпилі:
1 — лобова пазуха; 2 — роговий відросток; 3 — лобова кістка; 4 — борозна пере- хрестя; 5 — перпендикулярна пластинка решітчастої кістки; 6 — лабіринт реші- тчастої кістки; 7 — кістка дорсальної носової раковини; 8 — носова кістка; 9 — кістка вентральної носової раковини; 10 — різцева кістка; 11 — отвір скроневого каналу; 12 — виростковий канал; 13 — канал під’язикового нерва; 14 — великий отвір; 15 — яремний відросток; 16 — отвір внутрішнього слухового ходу; 17 — овальний отвір; 18 — очноямковокруглий отвір; 19 — м’язовий відросток; 20 — клиноподібна кістка; 21, 27 — леміш; 22 — гачок крилоподібної кістки; 23 — вертикальна пластинка піднебінної кістки; 24 — клинопіднебінний отвір; 25 — піднебінна пазуха; 26 — піднебінний відросток верхньощелепної кістки; 28 — піднебінна щілина
Від верхнього до нижнього краю перпендикулярної пластин- ки ідуть, латерально дугоподібно вигинаючись, очноямкові (па- перові) пластинки. Від очноямкових у бік перпендикулярної пластинки відходить ряд тонких кісткових пластинок, які згор- таються в завитки — зовнішні та внутрішні. Усі разом завитки утворюють лабіринт решітчастої кістки.
156
Апарат рóхó
Дорсальна внутрішня завитка (ендотурбіналія) сягає великих розмірів і виступає далеко рострально в носову порожнину, утво- рюючи основу дорсальної носової раковини, яка прикріплюється до внутрішньої поверхні носової кістки. Вентральна носова рако- вина закріплюється на раковинному гребені верхньощелепної кістки.
Міжтім’яна кістка (os interparietale) виявляється на черепі молодих тварин (рис. 4.31, 4). У дорослих тварин вона зростається з потиличною й тім’яними кістками. На мозковій поверхні від міжтім’яної кістки відходить кістковий мозочковий намет.
Tім’яна кістка (os parietale) межує рострально з лобовими, ка- удально — з міжтім’яною й потиличною, латерально — зі скро-
невою кістками (див. рис. 4.27, 10; 4.28, 11; 4.29, 13; 4.30, 8; 4.31,
1). У великої рогатої худоби тім’яні кістки сильно розвинутими лобовими кістками зміщуються латерально, у вигляді вузької смужки розміщуються по боках мозкового відділу черепа і захо- дять у потиличну ділянку, відтісняючи донизу луску потиличної кістки. Бічні частини тім’яних кісток беруть участь в утворенні скроневих ямок.
Скронева кістка (os temporale) складається з лускатої,
кам’янистої та барабанної частин (див. рис. 4.27, 11, 14; 4.28, 12, 14; 4.29, 14, 17; 4.30, 10). У великої рогатої худоби й собак ці час-
тини зливаються в одну кістку, у коней — луската, а у свиней — кам’яниста частина скроневої кістки є самостійними. Скронева кістка формує не лише бічну стінку черепної порожнини, а й є місцем для середнього та внутрішнього вуха.
Латерально від лускатої частини виступає виличний відрос- ток, який разом зі скроневим відростком виличної кістки утво- рює виличну дугу і обмежує латерально скроневу ямку. На вент- ральній поверхні виличного відростка знаходиться суглобовий горбок для зчленування з нижньою щелепою.
Барабанна частина складається із зовнішнього слухового ходу, барабанного міхура і займає ростровентральний відділ скроневої кістки. Дещо каудальніше від суглобової поверхні виступає тим- паногіоїд, оточений стінкою барабанного міхура. Позаду від тим- паногіоїда знаходиться шилососкоподібний отвір, зовнішній отвір лицевого каналу, крізь який виходить лицевий нерв.
Барабанний міхур витягнутий і сплющений з боків, внутрі- шня поверхня його розділена на багато комірок. На медіорост- ральному краї зовнішньої поверхні барабанного міхура виступає м’язовий відросток, медіально від якого розміщується вхід у м’язово-трубний канал, що сполучає глотку з середнім вухом, — глотково-барабанна, або євстахієва, труба.
157
Розділ 4
Кам’яниста частина розміщена дорсомедіально і зовні при- крита барабанною та лускатою частинами. На медіальній повер- хні кам’янистої частини виділяється отвір внутрішнього слухово- го ходу. Латеральна поверхня кам’янистої частини разом з бара- банною частиною бере участь в утворенні барабанної порожни- ни.
Лобова кістка (os frontale) у великої рогатої худоби формує всю верхню стінку мозкового відділу черепа, у коней, свиней і собак — лише ростральну частину (див. рис. 4.27, 9; 4.28, 9; 4.29, 10). Вона частково опускається на бічну поверхню черепа і входить до складу кісткової основи очноямково-скроневої ділянки.
Лобова кістка складається з луски, очноямкової та носової частин. У великої рогатої худоби луска сильно розвинута, особ- ливо в бік потиличної ділянки, і має роговий відросток. Бічний край розділяється виличним відростком, який сполучається з лобовим відростком виличної кістки. Надочкоямковий край має надочкоямковий отвір, від якого рострально проходить судинна борозна. Між зовнішніми й внутрішніми кістковими пластинка- ми лобової луски знаходиться лобова пазуха, яка у старих тва- рин може заходити в тім’яні та скроневі кістки.
До лицевого відділу належать парні: різцеві, носові, сльозові, виличні, піднебінні, крилоподібні, верхньощелепні та нижньо- щелепні кістки, дорсальна й вентральна носові раковини і непа- рні: леміш, кістка рила та під’язиковий скелет.
Різцева кістка (os incisivum) формує вхід у носову й ротову по- рожнини (див. рис. 4.27; 4.30, 1; 4.32, 10). На ній розрізняють тіло з комірками для різцевих зубів і дві пари відростків — носових і піднебінних. У великої рогатої худоби тіло різцевої кістки має вигляд пластинки з валкоподібно потовщеним краєм, без комі- рок для різцевих зубів. Між піднебінним відростком і основою носового відростка існує піднебінна щілина.
Носова кістка (os nasale) у більшості видів тварин вигнута в поперечному напрямі (див. рис. 4.27, 6; 4.28, 4; 4.29, 3; 4.30, 2, 4.32, 8). Передній кінець носової кістки загострений (кінь, сви- ня), або роздвоєний (велика рогата худоба). На внутрішній пове- рхні знаходиться решітчастий гребінь для прикріплення дорса- льної раковини.
Кістка рила (os rostrale) розміщена між тілами різцевих кіс- ток і верхівками носових кісток. Як постійний утвір існує лише у свині, утворюючи основу рила. Вона клиноподібної форми і з ка- удального краю має борозну, куди заходить ростральний кінець хрящової носової перегородки.
158
Апарат рóхó
Верхньощелепна кістка (maxilla) утворює бічну стінку носової і верхню стінку ротової порожнин (див. рис. 4.27). Вона склада-
ється з тіла, носової пластинки та піднебінного відростка. Між кістковими листками носової пластинки знаходиться верхньо- щелепна (гайморова) пазуха.
Тіло верхньощелепної кістки має на вентральній поверхні край із зубними комірками. Каудально тіло закінчується верх- ньощелепним горбом, який обмежує крилопіднебінну ямку.
Парний піднебінний відросток (див. рис. 4.32, 26) відходить від тіла медіально і разом з горизонтальною пластинкою підне- бінної кістки та піднебінним відростком різцевої кістки формує кісткове піднебіння. У піднебінний відросток великої рогатої ху- доби простягається піднебінна пазуха.
Носова пластинка на зовнішній поверхні має лицевий горб (велика рогата худоба) чи гребінь (кінь) для прикріплення вели- кого жувального м’яза.
Підочноямковий канал починається верхньощелепним отво- ром і відкривається підочноямковим отвором на рівні першого кутнього зуба (премоляра). На носовій поверхні пластинки зна- ходиться гребінь, до якого прикріплюється вентральна носова раковина.
Сльозова кістка (os lacrimale) — складається з двох пласти- нок, розміщених під кутом одна до одної (див. рис. 4.27, 8; 4.28, 5; 4.29, 7). Лицева — більш плоска, створює стінки носової порож- нини, очноямкова — ввігнута, утворює частину очної ямки. Оч- ноямкова поверхня має ямку сльозового мішка, з якої сльозовим отвором починається сльозовий канал. У великої рогатої худоби очноямкова пластинка після прорізування корінних зубів стає тонкостінною і утворює сльозовий міхур.
Вилична кістка (os zygomaticum) разом з лобовою та сльозовою кістками обмежує вхід в очну ямку (див. рис. 4.27, 15; 4.28, 6; 4.29, 19; 4.30, 7). На кістці розрізняють бічну і очноямкову поверхні. Вилична кістка каудально продовжується у скроневий відросток, який бере участь в утворенні виличної дуги.
Від неї також відходить лобовий відросток, який з’єднується з виличним відростком лобової кістки.
Піднебінна кістка (os palatinum) складається з двох пласти- нок, розміщених майже під прямим кутом одна до одної (див. рис. 4.32, 23). Горизонтальна пластинка формує задній край но- сової порожнини та верхню стінку ротової порожнини. Перпен- дикулярна пластинка разом з горизонтальною утворює широкий вихідний отвір з носової порожнини — хоани, які леміш розділяє на дві частини.
159
Розділ 4
Крилоподібна кістка (os pterygoideum) у вигляді тонкої видо- вженої пластинки прилягає з медіальної поверхні до крилоподі- бного відростка клиноподібної кістки та перпендикулярної плас- тинки піднебінної кістки (див. рис. 4.32, 22). Вільний кінець кіс- тки закінчується гачком, через який проходить сухожилок м’яза
— напружувача м’якого піднебіння.
Кістки дорсальної й вентральної носових раковин (os conchale nasales dorsalis et ventralis) побудовані з тонкостінних кісткових пластинок, які розміщені в носовій порожнині і є остовом для слизової оболонки носа.
Кістка дорсальної носової раковини (див. рис. 4.32, 7) закріп-
люється на дорсальному раковинному гребені носової кістки.
Кістка вентральної носової раковини (див. рис. 4.32, 9) закрі-
плюється на вентральному раковинному гребені верхньощелеп- ної кістки.
Леміш (vomer) (див. рис. 4.32, 21, 27) — довга кістка жолобопо- дібної форми, лежить у серединній площині і простягається від клиноподібної кістки до піднебінних відростків різцевих кісток. Леміш складається з двох тонких бічних пластинок та крил ле- меша. В борозну лемеша заходить хрящова носова перегородка.
Нижньощелепна кістка (os mandibulare) сполучається суглобом зі скроневою кісткою і становить кісткову основу ротової порожни- ни (див. рис. 4.33). Складається з тіла та щелепової гілки. Простір між щелепними кістками називають міжщелеповим.
Тіло нижньощелепної кістки складається з різцевої та щічної частин. На латеральній поверхні щічної частини, поблизу різце- вої, відкривається підборідний отвір. На рівні останнього кутньо- го зуба, на вентральному краї, виділяється вирізка лицевих су- дин, де проходить лицева артерія, за якою визначають пульс (кінь, велика рогата худоба). Дорсальний (комірковий ) край ті- ла має комірки для кутніх і різцевих зубів, між якими знахо- диться беззубий край. Гілка нижньої щелепи відходить від тіла майже під прямим кутом. Місце переходу вентрального краю тіла в каудальний край гілки називають кутом нижньощелепної кістки. На зовнішній поверхні гілки виражена ямка жувального м’яза, а на внутрішній — ямка крилоподібного м’яза та ниж- ньощелепний отвір, яким починається нижньощелепний канал. Від каналу відходять канальці до комірок різцевих та кутніх зу- бів. Дорсальний кінець гілки нижньощелепною вирізкою розді- ляється на два відростки: передній — вінцевий і задній — вирос- тковий. Перший призначений для фіксації скроневого м’яза, за допомогою іншого нижньощелепна кістка сполучається зі скро- невою кісткою.
160
Апарат рóхó
Рис. 4.33. Нижня щелепа:
а — коня; б — великої рогатої худоби; в — свині; г — собаки; 1 — різцева частина; 2 — підборідні отвори; 3 — щічна частина; 4 — вирізка лицевих судин; 5 — кут нижньої щелепи; 6 — міжкомірковий (беззубий) край; 7 — нижньощелепний отвір; 8 — вінцевий відросток; 9 — нижньощелепна вирізка; 10 — виростковий відросток; 11 — гілка нижньої щелепи; 12 — кутовий відросток
Під’язиковий скелет (sceleton hyoideum) складається з непар-
ного тіла (базигіоїда), парних зябрового (тиреогіоїда) та гіоїдного рогів (рис. 4.34). Останній ділиться на кератогіоїд, епігіоїд, непо- стійний додатковий членик, стилогіоїд і тимпаногіоїд.
Тіло під’язикового скелета стиснуте дорсовентрально і рост- рально, у коней і великої рогатої худоби має язиковий відросток. Від тіла дорсокаудально відходить тиреогіоїд, який з’єднується зв’язкою з ростральним ріжком щитоподібного хряща гортані.
Між епігіоїдом і стилогіоїдом у овець, великої рогатої худоби та свиней трапляється додатковий членик, який за формою на- гадує епігіоїд.
У верхній частині стилогіоїда є м’язовий відросток значних розмірів.
Від стилогіоїда тимпаногіоїд спрямовується до барабанної ча- стини скроневої кістки, обходячи латерокаудально зовнішній слуховий хід, і прикріплюється на рівні мису середнього вуха. У молодих тварин він хрящовий. Пізніше відбувається його скос-
161
Розділ 4
Рис. 4.34. Під’язиковий скелет:
а — собаки; б — свині; в — великої рогатої худоби; г — коня; 1 — базигіоїд; 2 — кератогіоїд; 3 — епігіоїд; 4 — стилогіоїд; 5 — тимпаногіоїд; 6 — тирогіоїд; 7 — язиковий відросток; 8 — м’язовий відросток
теніння з боку барабанної частини. Під’язиковий скелет є місцем фіксації м’язів язика, гортані та глотки.
Запитання для самоконтролю
1. Які фактори впливають на формування черепа у філо- і онтогенезі? 2. На які відділи поділяють череп? 3. Назвіть кістки мозкового та лицевого відділів черепа. 4. Які кістки беруть участь у формуванні носової та ротової порожнин? 5. Назвіть непарні кістки черепа. 6. Назвіть частини потиличної, верхньощелепної, клиноподібної кісток та нижньої щелепи. 7. Будова лобової кістки та її особли- вості у свійських тварин.
162