Система орãанів шêірноãо поêривó

Шкірний покрив та похідні шкіри відіграють у житті людини важливу роль. Адже молоко, сало та жир є цінними продуктами. Шкіра являє собою цінну сировину для шкіряних виробів. Особ- ливості росту й розвитку волосся використовують з метою підви- щення продукції шерсті та виведення нових порід тварин. Шкіра є показником здоров’я тварини. При захворюванні внутрішніх органів шкіра відповідає реакцією. Вона ніби сигналізує про ви- никнення в організмі порушень. В одних випадках сигнали з’являються одночасно з хворобою, іноді — до початку хвороби.

5.1. Розвиток шкірного покриву

Епідерміс шкіри утворюється за рахунок ектодерми, а власне шкіра та підшкірна основа розвиваються з мезодерми (дермато- ми).

Шкірний покрив у безхребетних має ектодермальне похо- дження і представлений одношаровим епітелієм. Такий епітелій є в ланцентника. Епітеліальні клітини часто бувають війчасти- ми (черви, личинка ланцетника). Епітелій містить розсіяні зало- зисті й чутливі клітини. У ланцетника, круглоротих та деяких амфібій епідерміс зовні вкритий шкірочкою (кутикулою).

Укруглоротих (мінога) епідерміс багатошаровий, з’являється власне шкіра з колагеновими й еластичними волокнами. У села- хій (акула) шкіра складається з багатошарового епідермісу, вкритого плакоїдною лускою, та власне шкіри.

Луска характерна для риб, рептилій. Залишки луски збері- гаються у птахів на кінцівках і в деяких диких ссавців на хвості (бобер, пацюк) або вкривають усе тіло (ящери, броненосець). Як явище атавізму в ембріона бурого ведмедя шкіра вкрита луска- ми, між якими розміщене волосся. Луска ссавців і птахів (а та- кож рептилій) має ектодермальне походження.

Залози в шкірі риб одноклітинні. У амфібій залози багатоклі- тинні, добре розвинуті, що важливо для шкірного дихання. У рептилій залози не розвиваються по всій поверхні тіла, а є лише деякі спеціалізовані залози (стегнові). Так само і в птахів (куп- рикова залоза).

Уссавців у шкірі багато залоз, проте роговий шар епідермісу зберігається. З’явилися й нові залози — молочні. Цікаво, що під час годування молоком специфічні зміни виникають не лише у самок, а й у новонароджених: збільшення розмірів язика (хижа- ки), прискорений ріст передніх кінцівок (гризуни), розвиток м’язів губного апарату (людина).

247

Розділ 5

Вважають, що молочні залози виникли з особливих потових залоз. Спочатку це були дрібні залози, які розміщувалися по нижній черевній стінці, і їхній секрет виділявся безпосередньо на шкіру й волосся. Наприклад, у качконоса (однопрохідні) дріб- ні трубчасті залози відкриваються в сумку волосини і молоко сті- кає по волосині. Маля злизує молоко матері, яка лягає на спину. У єхидни такі залози розміщуються по боках від білої лінії (зало- зисте поле). У процесі еволюції залози групуються і розміщують- ся парами вздовж черевної стінки. Висмоктування молока ма- лям сприяє розвитку сосків (у більшості сумчастих соски з’являються на період ссання, а потім редукуються). Кількість залоз (сосків) залежить від кількості народжуваних. У зв’язку з характером життя, коли ссання неможливе, молоко впорскується самкою малюку (китоподібні).

В онтогенезі система органів шкірного покриву розвивається з ектодерми й мезодерми. Наприклад, у свині (ембріон) віком один місяць епідерміс одношаровий, як у нижчих представників хре- бетних; потім він стає двошаровим (як у личинок амфібій), а у віці 2 – 2,5 міс — багатошаровим. Будова шкіри ускладнюється за рахунок мезенхіми, яка утворює власне шкіру та підшкірну основу. Паралельно відбувається розвиток похідних шкіри, який у плодів великої рогатої худоби закінчується до 4-місячного, а в овець — до 2,5 – 3,5-місячного віку.

Розвиток волосся. Розвиток волосся починається на початку плодового періоду. В цей час епідерміс шкіри тришаровий. Клі- тини його базального шару місцями активно діляться і утворю- ють зачаток волосся — волосяний фолікул, який вростає в дерму під кутом до поверхні шкіри. З нижньої розширеної частини фо- лікула формується цибулина — ділянка кореня волосини, клі- тини якої інтенсивно діляться. Частина фолікула, що знаходить- ся вище від цибулини, перетворюється на внутрішню й зовніш- ню кореневі піхви. При цьому клітини центральної частини фо- лікула руйнуються і утворюється канал фолікула, в який вростає корінь волосини. Волокниста сполучна тканина знизу вростає в цибулину і формує волосяний сосочок, а навколо піхв — волосяну сумку. З прилеглої мезенхіми диференціюються судини сосочка волосини та м’яз — підіймач волосини.

Першими розвиваються чутливі волосини. З покривного во- лосся спочатку розвивається щетинисте волосся. Пухове волосся розвивається із вторинних фолікулів.

Потові та сальні залози також розвиваються з епідермісу шкі- ри. Розвиток потових залоз відбувається паралельно з розвитком волосся. Сальні залози розвиваються дещо пізніше.

248