- •Вступ
- •Коротка історія морфології тварин
- •1.1. Клітина. Клітинна теорія. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості протоплазми
- •1.2. Будова і життєдіяльність клітини
- •Будова клітини
- •Життєдіяльність клітини
- •1.3. Неклітинні структури організму
- •2.1. Розмноження. Прогенез
- •2.2. Ембріогенез
- •Ранні етапи ембріогенезу. Дроблення. Гаструляція
- •Диференціація зародкових листків та осьових органів
- •2.3. Ембріогенез тварин типу хордових
- •Ембріогенез ланцетника
- •Ембріогенез риб
- •Ембріогенез амфібій
- •Ембріогенез птахів
- •Стадії ембріогенезу птахів
- •Ембріогенез плацентарних ссавців
- •Плацента
- •Періоди внутрішньоутробного розвитку ссавців
- •Тканина. Розвиток, регенерація і класифікація тканин
- •3.1. Епітеліальна тканина
- •Будова епітеліальної тканини
- •Класифікація епітеліальної тканини
- •3.1.1. Різновиди поверхневого епітелію
- •3.2. Сполучна тканина
- •3.2.1. Сполучна тканина внутрішнього середовища. Кров і лімфа
- •3.2.2. Власне сполучна тканина
- •Пухка сполучна тканина
- •Щільна сполучна тканина
- •Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
- •3.2.3. Скелетна тканина
- •Хрящова тканина
- •Кісткова тканина
- •3.3. М’язова тканина
- •Гладка м’язова тканина
- •Поперечно-посмугована м’язова тканина
- •3.4. Нервова тканина
- •3.4.1. Нервові волокна. Нерви. Нервові закінчення
- •3.4.2. Рефлекторна дуга
- •Загальні принципи будови тіла тварин
- •Спеціальні анатомічні терміни, які вживають для визначення місцеположення органів
- •Частини та ділянки тіла
- •4.1. Остеологія — вчення про кістки
- •4.1.1. Будова і форма кісток
- •4.1.2. Розвиток і ріст кісток
- •4.1.3. Будова осьового скелета
- •4.1.4. Скелет голови
- •Розвиток скелета голови у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета голови
- •4.1.5. Скелет кінцівок
- •Розвиток скелета кінцівок у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета кінцівок
- •4.2. Синдесмологія — учення про з’єднання кісток
- •4.2.1. Безперервні з’єднання кісток
- •4.2.2. Переривчасті з’єднання (суглоби)
- •Загальна частина
- •4.2.3. Розвиток з’єднань кісток
- •4.2.4. З’єднання кісток осьового скелета
- •З’єднання кісток черепа
- •Суглоби і зв’язки хребта, ребер та груднини
- •З’єднання кісток грудної кінцівки
- •З’єднання кісток тазової кінцівки
- •4.3. Міологія — вчення про м’язи
- •4.3.1. Будова м’яза як органа
- •4.3.2. Фізичні властивості та хімічний склад скелетних м’язів
- •Робота м’язів
- •4.3.3. Класифікація м’язів
- •4.3.5. М’язи голови
- •М’язи під’язикового апарату
- •4.3.6. М’язи шиї, тулуба і хвоста
- •Дорсальні м’язи хребта
- •Вентральні м’язи хребта
- •М’язи грудної стінки
- •М’язи, що забезпечують вдих
- •М’язи, що забезпечують видих
- •М’язи живота
- •4.3.7. М’язи грудних кінцівок
- •М’язи плечового суглоба
- •М’язи ліктьового суглоба
- •М’язи зап’ясткового суглоба
- •М’язи суглобів пальців кисті
- •4.3.8. М’язи тазових кінцівок
- •М’язи кульшового суглоба
- •М’язи колінного суглоба
- •М’язи заплеснового суглоба
- •М’язи суглобів пальців стопи
- •5.1. Розвиток шкірного покриву
- •5.2. Будова шкіри
- •5.3.1. Волосся
- •5.3.2. Залози шкіри
- •5.3.3. Рогові утвори шкірного покриву
- •6.1. Порожнини тіла
- •6.1.1. Розвиток серозних порожнин тіла
- •6.1.2. Поділ черевної порожнини на ділянки
- •6.2. Загальні закономірності будови внутрішніх органів
- •6.3. Апарат травлення
- •6.3.1. Стисла характеристика розвитку апарату травлення
- •6.3.2. Гістогенез органів травлення
- •Відділи і органи апарату травлення
- •6.3.3. Головна кишка (рот і глотка)
- •Ротова порожнина
- •Стравохід
- •Шлунок
- •6.3.6. Задня кишка (товста кишка)
- •6.4. Апарат дихання
- •6.4.1. Розвиток органів дихання
- •6.4.2. Ніс і носова порожнина
- •6.4.3. Гортань
- •6.4.4. Трахея
- •6.4.5. Легені
- •6.5. Органи сечовиділення
- •6.5.1. Розвиток органів сечовиділення
- •6.5.2. Нирки
- •6.5.3. Сечовід, сечовий міхур, сечівник
- •6.6. Органи розмноження
- •6.6.1. Розвиток органів розмноження
- •6.6.2. Органи розмноження самців
- •6.6.3. Органи розмноження самок
- •7.1. Кровоносна система
- •7.1.1. Розвиток кровоносної системи
- •7.1.2. Кола кровообігу плода
- •7.1.3. Будова кровоносних судин
- •7.1.4. Закономірності ходу і галуження судин
- •7.1.5. Серце
- •7.1.6. Кола кровообігу дорослих тварин
- •7.1.7. Основні артерії великого кола кровообігу
- •Артерії тулуба та органів грудної й черевної порожнин
- •Артерії голови
- •Артерії грудної кінцівки
- •Артерії тазової кінцівки
- •Артерії стінок та органів тазової порожнини і таза
- •7.1.8. Основні вени великого кола кровообігу
- •7.2. Лімфатична система
- •7.2.2. Будова лімфатичних судин і вузлів
- •7.3. Органи кровотворення та імунного захисту
- •8.1. Нейросекреторні ядра гіпоталамуса
- •8.4. Щитоподібна залоза
- •8.5. Прищитоподібна залоза
- •8.6. Надниркова залоза
- •9.1. Розвиток нервової системи
- •9.2. Постнатальні зміни структури мозку
- •9.3. Центральний відділ нервової системи
- •9.3.1. Спинний мозок
- •9.3.2. Головний мозок
- •Оболонки та судини спинного і головного мозку
- •9.4. Периферичний відділ нервової системи
- •9.4.1. Спинномозкові вузли
- •9.4.3. Черепно-мозкові нерви
- •9.5. Автономний (вегетативний) відділ нервової системи
- •9.5.1. Симпатична частина автономного відділу нервової системи
- •9.5.2. Парасимпатична частина автономного відділу нервової системи
- •10.2. Присінково-завитковий орган
- •10.3. Орган нюху
- •10.4. Орган дотику
- •11.1. Апарат руху
- •Скелет та його з’єднання
- •М’язова система
- •11.3. Апарат травлення
- •11.4. Апарат дихання
- •11.5. Органи сечовиділення
- •11.6. Статеві органи самки
- •11.7. Статева система самця
- •11.8. Серцево-судинна система
- •11.9. Ендокринні залози
- •11.10. Нервова система і органи чуття
- •Список рекомендованої літератури
- •Предметний покажчик
Апарат рóхó
Суглоб другої фаланги, міжфаланговий проксимальний, він-
цевий суглоб (articulatio interphalangea proximalis manus, art. coronalis) утворений голівкою путової й основою вінцевої кісток, простий, одновісний, сідлоподібний. Має капсулу суглоба, бічні та пальмарні зв’язки.
Суглоб третьої фаланги, міжфаланговий дистальний, копито-
вий, або ратицевий, кігтьовий (articulatio interphalangea distalis manus, art. ungulare (unguiculare)) утворений голівкою вінцевої,
суглобовою поверхнею копитової (ратицевої, кігтьової) кісток та дистальною сезамоподібною кісткою (у собак відсутня). Суглоб складний (крім м’ясоїдів), одновісний, сідлоподібний. Має кап-
сулу суглоба, бічні зв’язки та зв’язки сезамоподібної кістки.
В усіх суглобах пальців можливі рухи згинання та розгинання.
З’єднання кісток тазової кінцівки
Тазова кінцівка з’єднується за допомогою тазового поясу з осьовим скелетом. Тазовий пояс представлений тазовою кісткою, яка в свою чергу складається з клубової, лобкової та сідничої кіс- ток. З’єднання цих трьох кісток відбувається в кульшовій запа- дині синостотичним зрощенням, а протилежні тазові кістки спо- лучаються тазовим швом, який з віком тварин костеніє. Це з’єднання підтримується також волокнисто-хрящовою міжтазо- вою пластинкою. Сполучення тазового поясу з тулубовим скеле- том забезпечується крижово-клубовим суглобом.
Крижово-клубовий суглоб (articulatio sacroiliaca) утворений крилами клубової й крижової кісток (рис. 4.50). Простий, плос- кий, тугий суглоб.
Капсула суглоба щільно прилягає до кісток, що з’єднуються, тому рухливість у суглобі незначна. Крім капсули є зв’язки: крижово-клубова дорсальна, що починається на крижовому горбі крила клубової кістки й закінчується на бічній частині та остис- тих відростках крижової кістки; крижово-клубова вентральна,
що підсилює капсулу суглоба; крижово-клубова міжкісткова зв’язка, що бере початок на тілі клубової кістки і закінчується на дорсальній поверхні крила крижової кістки; широка крижово-
горбова зв’язка (широка тазова зв’язка), що починається на ла-
теральному краю бічної частини крижової кістки і закріплюється по всій довжині сідничої ості та на сідничому горбі (див. рис. 4.50, а).
Кульшовий суглоб (articulatio coxae) — простий, утворений кульшовою западиною тазової кістки та голівкою стегнової кіст-
187
Розділ 4
Рис. 4.50. Суглоби тазової кінцівки вели- кої рогатої худоби:
а — зв’язки таза; б — колінний суглоб; в — колінний суглоб на розпилі в сагітальній площині; г — заплес- новий суглоб з латера- льної поверхні; 1 — крижово-клубова дор- сальна коротка зв’язка; 2 — крижово-клубова дорсальна довга зв’яз- ка; 3 — крижово-ости- сто-горбова (широка та- зова) зв’язка; 4 — бічні зв’язки; 5 — прямі зв’язки надколінка; 6 — схрещені зв’язки коліна; 7 — стегно- меніскова зв’язка; 8 — гомілково-меніскова зв’язка; 9 — латераль- на довга зв’язка; 10 — латеральна коротка зв’язка; 11 — міжкіст- кова зв’язка; 12 — між- рядова зв’язка; 13 — заплеснова плантарна зв’язка
ки. Кульшова западина доповнюється по краю кільцем волокни- стого хряща (хрящовою губою), її вирізка закрита поперечною зв’язкою. Зв’язковий апарат, а також прилеглі м’язи обмежують цей кулястий суглоб так, що практично в ньому можливі, особ- ливо у жуйних і коней, згинання та розгинання. Спереду стінка капсули підсилюється клубово-стегновою і лобково-стегновою, а
ззаду — сідничо-стегновою зв’язками. Розрізняють також зв’язку голівки стегнової кістки. Вона товста, коротка, округла, міцна, починається в ділянці вирізки кульшової западини та її ямки і закінчується в ямці голівки стегнової кістки, вкрита синовіаль- ною оболонкою. Утримує голівку стегнової кістки в суглобовій ям-
ці. У коней є ще додаткова зв’язка стегнової кістки, що являє со-
бою кінцевий сухожилок прямого м’яза живота. Вона обмежує відведення кінцівки.
Колінний суглоб (articulatio genus) належить до складних од- новісних суглобів (рис. 4.50, б, в). Він поділяється на стегногомі-
лковий (articulatio femorotibialis) і стегнонадколінковий (articulatio femoropatellaris) суглоби.
Стегногомілковий суглоб утворений виростками стегнової й великогомілкової кісток, між якими знаходяться латеральний і
188
Апарат рóхó
медіальний волокнисто-хрящові меніски. Це складний одновіс- ний суглоб. У ньому можливі рухи згинання й розгинання. Суг- лоб має капсулу і бічні (латеральну та медіальну) зв’язки, які з’єднують кінці стегнової й великогомілкової кісток. У порожнині суглоба знаходяться зв’язки, що сполучають меніски з великого- мілковою та стегновою кістками і схрещені зв’язки. Останні ма- ють протилежні напрямки і з’єднують стегнову кістку з велико- гомілковою.
Стегнонадколінковий суглоб утворений блоком стегнової кіст- ки й надколінком. Це простий суглоб, для якого характерні рухи ковзання. Суглоб має капсулу, бічні зв’язки (латеральну й меді- альну), які з’єднують надколінок зі стегновою кісткою, і три зв’язки надколінка (латеральну, середню й медіальну), що спо- лучають надколінок з великогомілковою кісткою
Заплесновий суглоб (articulatio tarsi) — складний, одновіс- ний, утворений дистальним епіфізом кісток гомілки, кістками заплесна та проксимальним епіфізом кісток плесна (див. рис. 4.50, г). У ньому можливі рухи згинання й розгинання. В суглобі розрізняють такі суглоби: заплесно-гомілковий — між дисталь- ним епіфізом кісток гомілки та надп’ятковою кісткою; міжзапле-
сновий проксимальний і міжзаплесновий дистальний суглоби —
між рядами кісток заплесна; заплесно-плесновий суглоб — між дистальним рядом заплеснових і основами плеснових кісток.
Заплесновий суглоб має капсулу, синовіальний шар якої по- діляється на окремі порожнини суглобів і зв’язки. Бічні довгі (латеральна й медіальна) зв’язки з’єднують кістки гомілки і пле- сна, а короткі — кістки заплесна в рядах. Кістки заплесна з’єднуються міжкістковими, міжрядовими зв’язками, дорсальною й плантарною зв’язками.
Суглоби пальців тазової кінцівки значною мірою відповідають таким грудної кінцівки.
Запитання для самоконтролю
1. Які розрізняють типи з’єднань кісток? 2. Що таке суглоб, його обов’язкові компоненти? 3. Що таке синхондроз, де він є в скелеті? 4. Що таке синдесмоз, де він є у скелеті? 5. Назвіть зв’язки та суглоби осьового скелета. 6. Назвіть послі- довно суглоби грудної кінцівки. Схарактеризуйте їх. 7. Назвіть послідовно суг- лоби тазової кінцівки. Опишіть будову цих суглобів.
189