Апарат рóхó
Функція клубово-поперекового м’яза: виносить кінцівку вперед, згинаючи при цьому кульшовий суглоб, і обертає кінцівку назовні. Якщо кінцівка спирається, фіксує хребет або згинає його.
Стрункий м’яз (m. gracilis; див. рис. 4.58, 23) розміщений по- верхнево на медіальній поверхні стегна. Починається з таким самим м’язом протилежного боку, від тазового зрощення спіль- ним сухожилком. Плоске, широке м’язове черевце в ділянці ко- ліна переходить у пластинчастий сухожилок, що закінчується на надколінку та його зв’язці, а також на гребені великогомілкової кістки та фасції гомілки.
Функція: є аддуктором, при фіксованій кінцівці тягне тулуб убік; через колінну та гомілкову фасції розгинає колінний суглоб.
Привідний м’яз (m. adductor) починається вентрально на тазі та початковому апоневрозі стрункого м’яза і тягнеться до шорст- кої поверхні стегнової кістки, де й закінчується. Медіально м’яз вкритий струнким м’язом.
Функція: аддуктор кінцівки.
Внутрішній затульний м’яз (m. obturatorius internus; див. рис. 4.54) утворює тонку м’язову пластинку тільки у м’ясоїдних і ко- ней. Починається навколо затульного отвору на внутрішній по- верхні таза, а у коней також на тілі клубової кістки, переходить своїм тонким сухожилком через меншу сідничу вирізку і закін- чується у вертлюжній ямці.
Функція: є супінатором стегна, допомагає розгиначам куль- шового суглоба.
Зовнішній затульний м’яз (m. obturatorius externus) прикритий гребінчастим, аддуктором та напівперетинчастим м’язами, бере початок на нижній поверхні таза навколо затульного отвору і тяг- неться до вертлюжної ямки, в якій і закінчується.
Функція: супінатор стегна, аддуктор кінцівки, перетягає ту- луб на бік кінцівки, що спирається.
Близнюкові м’язи (mm. gemelli). У людини це два м’язи, які у тварин, як правило, зростаються в один. Починаються на сідни- чій ості та тілі сідничої кістки і закінчуються між затульними м’язами у вертлюжній ямці.
Функція: супінатор стегна, допомагає розгиначам кульшового суглоба.
М’язи колінного суглоба
Колінний суглоб одновісний, у ньому виражені м’язи — зги- начі та розгиначі.
239
Розділ 4
Чотириголовий м’яз стегна (m. quadriceps femoris; див. рис. 4.58,
14, 15, 22) — один із найсильніших м’язів тазової кінцівки, розмі- щений на передній поверхні стегна, прикритий напружувачем ши- рокої фасції, широкою фасцією, кравецьким м’язом. Він складаєть- ся з чотирьох голівок, які більш-менш зрослися між собою. Три з них починаються і лежать безпосередньо на стегновій кістці. Чет- верта голівка починається на тілі клубової кістки над кульшовою западиною, лежить краніально на перших трьох черевцях. Усі чо- тири голівки зростаються і разом закінчуються на горбистості ве- ликогомілкової кістки та її передньому краї. При цьому середня пряма зв’язка надколінка є кінцевим сухожилком м’яза, а надколі- нок слід вважати сезамоподібною кісткою, яку помістили в неї. У жуйних і коней, крім того, є ще бічні зв’язки надколінка, що явля- ють собою потовщення фасції.
Функція: найсильніший розгинач колінного суглоба, його прямий м’яз згинає кульшовий суглоб, фіксує колінний суглоб.
Підколінний м’яз (m. popliteus) знаходиться в підколінній ямці на капсулі колінного суглоба. Починається в ямці підко- лінного м’яза на латеральному виростку стегнової кістки, віяло- подібно розширюється до медіального боку великогомілкової кіс- тки, у верхній третині якої закріплюється на задній поверхні та медіальному краї.
Функція: згинає колінний суглоб, пронатор гомілки
М’язи заплеснового суглоба
У цьому складному, блокоподібному (чи гвинтоподібному у коней) суглобі можливі рухи згинання та розгинання. Ці рухи забезпечують дві групи м’язів — згиначі й розгиначі.
На каудальній поверхні гомілки знаходяться розгиначі за- плеснового суглоба, яких небагато, але вони значно сильніші, ніж згиначі. Простягаються між дистальним епіфізом стегнової та проксимальною частиною малогомілкової кісток і горбом п’яткової кістки.
Триголовий м’яз гомілки (т. triceps surae; див. рис. 4.54) поді-
ляється на два м’язи — литковий і підошовний.
Литковий м’яз (m. gastrocnemius; див. рис. 4.58, 5) бере початок двома голівками — латеральною та медіальною на каудальній по- верхні стегнової кістки з обох боків від надвиросткової ямки (у ко- питних) чи горбистості (у м’ясоїдних), зростаються між собою і в нижній третині гомілки переходять у спільний сухожилок, який з’єднується з сухожилком поверхневого згинача пальців, а також сухожилками двоголового м’яза стегна, напівсухожилкового та на-
240
Апарат рóхó
півперетинчастого м’язів, утворюючи загальний п’ятковий сухожи- лок, що закріплюється на горбі п’яткової кістки.
Підошовний м’яз (m. soleus) — невеликий стрічкоподібний м’яз, починається на латеральному виростку великогомілкової кістки, рудименті малої гомілкової кістки, латеральному виростку стегнової кістки, латерально на надколінку та прямій зв’язці надколінка. Зростається з латеральною голівкою литкового м’яза, частково утворює стрункий сухожилок, що переходить у п’ятковий сухожилок. У собак його немає.
Функція: триголовий м’яз гомілки розгинає заплесновий і згинає колінний суглоби.
Великогомілковий каудальний м’яз (m. tibialis caudalis) роз-
міщений на задній поверхні гомілки. Як самостійний м’яз є у м’ясоїдних, у копитних — це одна з голівок глибокого згинача пальців стопи. Бере початок на верхньому кінці малої гомілкової кістки, зверху прикритий довгим згиначем пальців. Незначне м’язове черевце переходить у тонкий сухожилок, що спускається по медіальній поверхні великої гомілкової кістки і закінчується у собак на tc, tІ та медіальній зв’язці заплеснового суглоба. У ко- питних м’яз розміщений поверх довгого згинача великого паль- ця, зростаючись з ним, а їхні сухожилки зростаються в єдиний сухожилок над заплесновим суглобом.
Функція: розгинає заплесновий суглоб, у копитних — згинає суглоби пальців.
Краніолатерально на гомілці розміщуються згиначі заплесно- вого суглоба.
Великогомілковий краніальний м’яз (m. tibialis cranialis; див.
рис. 4.58, 13) починається на латеральному виростку великого- мілкової кістки, краніальному краї кістки у верхній її частині, а також на малогомілковій кістці чи її рудименті й закінчується на кістках заплесна та плесна.
Ужуйних зовні м’яз вкритий малогомілковим третім м’язом і довгим розгиначем пальців, розміщується на передній поверхні кістки, починається двома голівками й переходить в округлий сухожилок, що пронизує кінцевий сухожилок малогомілкового третього м’яза, закінчується на t1 і mt3.
Уконей м’яз розміщується, як у жуйних.
Усвиней м’яз у верхній частині знаходиться поверхнево, а далі лежить медіально і частково під малогомілковим третім м’язом. У ділянці нижнього кінця великогомілкової кістки переходить у су- хожилок, що закінчується на t2 і проксимально на mt2.
Усобак м’яз лежить поверхнево краніолатерально на гомілці, безпосередньо під фасцією шкіри та гомілки. У нижній третині гомілки переходить у плоский сухожилок, що прямує косо по
241
Розділ 4
згинальній поверхні заплесна і закінчується на рудименті mt1, а якщо його немає, то на t1, a також проксимально на mt2.
Малогомілковий третій м’яз (т. peroneus (fibularis) tertius; див.
рис. 4.58, 13) у м’ясоїдних відсутній, у жуйних і свиней м’язистий, у коней повністю сухожилковий. М’яз починається в усіх тварин, зростаючись із довгим розгиначем пальців, у розгинальній ямці стегнової кістки, у жуйних і свиней лежить поверхнево, а у коней
— між довгим згиначем пальців і великогомілковим краніальним м’язом. У нижній третині м’яз переходить у сухожилок, який про- низує великогомілковий краніальний м’яз.
Ужуйних м’яз закінчується на t2-3 і mt3-4, у свиней — на t1, t2
ітt 2, у коней сухожилок поділяється на три гілки, латеральна з них закінчується на t1, t3 і mt3, середня — на tc, t3 і mt3.
Функція: у жуйних і свиней згинає заплесновий і розгинає колінний суглоби, у коней виконує статичну функцію.
Малогомілковий довгий м’яз (m. peroneus longus; див. рис. 4.58, 11) у коней відсутній. Знаходиться на бічній поверхні гомі- лки, починається на малогомілковій кістці, на латеральному ви- ростку великогомілкової кістки та латеральній зв’язці колінного суглоба, у свиней — тільки на латеральному виростку великого- мілкової кістки. Сухожилок м’яза проходить у жолобі між t4 і mt4, упоперек над сухожилком бічного розгинача пальців, а по- тім переходить з плантарної на медіальну поверхню заплесново- го суглоба. У жуйних і свиней закінчується на t1, у собак — на проксимальних кінцях усіх плеснових кісток та рудименті 1-го пальця.
Функція: згинає заплесновий суглоб.
Малогомілковий короткий м’яз (m. peroneus brevis) є у
м’ясоїдних. Його початок на малій гомілковій кістці прикритий малогомілковим довгим м’язом. М’яз прямує вниз через заплесно під латеральною зв’язкою заплеснового суглоба та сухожилком малогомілкового довгого м’яза до mt5.
Функція: згинає заплесновий суглоб.
М’язи суглобів пальців стопи
Як і під час опису м’язів пальців грудної кінцівки, для м’язів пальців тазової кінцівки враховувалось їх місцеположення та спосіб дії, а також зміни конструкції автоподія, виключно як ор- гана руху.
Як і на грудній кінцівці, м’язи пальців тазової кінцівки поді- ляють на довгі й короткі.
Довгі м’язи пальців є багатосуглобовими і розміщуються свої- ми м’язистими черевцями в ділянці гомілки, а їхні довгі сухожи-
242
Апарат рóхó
лки тягнуться через заплесновий суглоб далі на стопу до окре- мих пальців. У ділянці заплесна сухожилки проходять під попе- речними зв’язками і в сухожилкових жолобах, у цих місцях вони оточені сухожилковими піхвами або під ними є підсухожилкові сумки.
М’язи поділяють на розгиначі та згиначі, при цьому розгиначі розміщені краніолатерально, а згиначі — каудально на гомілці, медіальна поверхня гомілки вільна від м’язів, знаходиться під шкірою, чим можна пояснити її часті травмування внаслідок ударів.
Довгий розгинач пальців (m. extensor digitorum longus; див.
рис. 4.58, 10) починається в розгинальній ямці стегнової кістки разом з малогомілковим третім м’язом, зростаючись із ним.
М’яз лежить поверхнево, переходить у сухожилок розгинача і закінчується на розгинальному відростку кістки третьої фаланги відповідного пальця. Нижче від заплеснового суглоба зливається з сухожилком бічного розгинача пальців.
Функція: розгинає суглоби пальців, тягне вперед кінцівку, допомагає згинати заплесновий суглоб.
Бічний розгинач пальців (m. extensor digitorum lateralis; див.
рис. 4.58, а) лежить у собак на латеральній поверхні гомілки під малогомілковим довгим м’язом, у жуйних і свиней — позаду ньо- го, а у коней — позаду довгого розгинача пальців. Починається на малогомілковій кістці, часто й на латеральній зв’язці колін- ного суглоба. Переходить у сухожилок, що опускається вниз по жолобу латеральної щиколотки на заплесно і далі — до зовніш- нього пальця.
Функція: розгинає відповідний палець.
Поверхневий згинач пальців (т. flexor digitorum superficialis;
див. рис. 4.58, 7) починається у надвиростковій ямці чи на горби- стості стегнової кістки між голівками литкового м’яза, частково зростаючись із ними, на середині гомілки переходить у сухожи- лок, що об’єднується з сухожилками литкового м’яза, двоголового м’яза стегна, напівсухожилкового м’яза в загальний п’ятковий сухожилок. Має проміжну точку фіксації на горбі п’яткової кіст- ки. Сухожилок опускається по підошовній поверхні стопи вниз і закінчується на кістках II фаланг відповідних пальців. Перед закінченням сухожилок розщеплюється на дві ніжки, між якими проходить сухожилок глибокого згинача пальців. У жуйних зна- чною мірою, а у коней повністю м’яз втратив м’язове черевце.
Функція: згинає суглоби пальців, розгинає заплесновий суг- лоб, допомагає згиначам колінного суглоба.
243
Розділ 4
Глибокий згинач пальців (т. flexor digitorum profundus; див.
рис. 4.58, 6) складається, як і на грудній кінцівці, з трьох голі- вок, однак більш відокремлених і тому самостійніших. До них відносять довгий згинач І (великого) пальця, довгий згинач па- льців і у копитних — великогомілковий каудальний м’яз.
Довгий згинач І (великого) пальця (m. flexor digiti I (hallucis) longus; див. рис. 4.54) лежить безпосередньо на великогомілковій кістці і починається на латеральному її виростку та задній пове- рхні, а також на малогомілковій кістці. У ділянці нижнього кін- ця гомілки переходить у міцний округлий сухожилок, який над заплесновим суглобом зливається із сухожилком великогомілко- вого каудального м’яза і по ковзкій поверхні сухожилка на під- порі надп’яткової кістки опускається вниз на плесно, на середині якого зливається із сухожилком довгого згинача пальців у зага- льний сухожилок.
Довгий згинач пальців (т. flexor digitorum longus; див. рис. 4.54) починається на латеральному виростку великогомілкової кістки, медіально від попереднього м’яза. На середині гомілки м’язове черевце переходить у сухожилок, який у ділянці диста- льного епіфіза гомілки та заплесні проходить у спеціальному жолобі й прямує до задньої поверхні плесна, де з’єднується із су- хожилком довгого згинача І пальця.
У ділянці плесна загальний сухожилок глибокого згинача пальців поділяється на гілки до пальців: у собак і свиней — до II – V, у жуйних — до III і IV, у коней не поділяється.
Функція: згинає суглоби пальців, допомагає розгинати запле- сновий суглоб.
Серед коротких згиначів пальців стопи міжкісткові м’язи
(mm. interossei) є в усіх тварин, як і на грудних кінцівках.
Такі м’язи, як короткий згинач пальців, міжзгинальні м’язи, квадратний м’яз підошви, червоподібні м’язи виражені у собак.
Запитання для самоконтролю
1. Назвіть м’язи, що належать до екстенсорів кульшового суглоба. 2. Назвіть флексори та інші групи м’язів кульшового суглоба. 3. М’язи, що діють на колін- ний суглоб. 4. Назвіть м’язи, що беруть участь в утворенні загального п’яткового (ахіллового) сухожилка. 5. Які розрізняють за функцією групи м’язів, що діють на заплесновий (скакальний) суглоб? Назвіть ці м’язи. 6. Довгі й короткі флек- сори та екстенсори, що діють на суглоби пальців стопи.
244
Система орãанів шêірноãо поêривó
Розділ 5
СИСТЕМА ОРГАНІВ ШКІРНОГО ПОКРИВУ
Система органів шкірного покриву, або загальний покрив (іntegumentum communis) складається зі шкіри та її похідних. До похідних належать залози шкіри, волосся, роги, органи пальця у вигляді ратиць, копит, кігтів, нігтів та деякі інші утвори (рис. 5.1).
Шкірний покрив, вкриваючи все тіло тварин, захищає його від дії шкідливих впливів зовнішнього середовища і тим самим створює умови для нормального функціонування організму. Тривалий час вважали, що шкірний покрив виконує просту і водночас пасивну функцію у вигляді захисного футляра тіла. Разом з похідними шкіра становить складну функціональну сис- тему, яка є посередником між організмом і зовнішнім середови- щем. У зв’язку з цим шкіра виконує різноманітні функції, що й зумовлює особливості її будови.
Захисна функція. Шкірний покрив захищає тіло від механіч- них, фізичних та хімічних ушкоджень, запобігає проникненню в нього мікроорганізмів.
Рецепторна функція. Шкірний покрив тісно пов’язаний з нер- вовою системою і є її сильним рецепторним утвором. У шкірі міс- титься багато різних рецепторів. Підраховано, що на 1 см2 шкіри знаходиться 2 теплових, 12 холодових, 25 дотикових і 150 больо- вих рецепторів.
Шкірний покрив тісно пов’язаний з внутрішніми органами, гіпофізом, наднирковими та іншими залозами. Настої з шкіри можуть діяти як стимулювальні, судинозвужувальні та протимі- кробні речовини.
Видільна функція шкірного покриву надзвичайно важлива. З потом виділяється до 27 % води, значна кількість вуглекислоти
(до 10 г).
Шкіра є своєрідним депо крові (20 %), води (17 %), солі. Вона виконує імунобіологічну (вакцини білкової природи), теплорегу- лювальну, дихальну (1 – 8 %) та інші функції.
245
Розділ 5
Рис. 5.1. Шкірний покрив коня:
1 — волосся чубка; 2 — волосся гриви; 3 — волосся хвоста; 4 — заплесновий м’якуш; 5 — п’ястковий і плесновий м’якуш; 5′ — волосся п’ястка і плесна; 6 — зап’ястковий м’якуш; 7 — копито
Розвиток та функції шкірного покриву залежать від функціо- нування інших органів тіла. Наприклад, у період статевого до- зрівання під дією статевих гормонів з’являються деякі нові озна- ки, що виявляються у відмінностях у волосяному покриві та роз- міщенні підшкірної жирової тканини (особливо помітні у люди- ни). Розвиток і функції шкірного покриву тісно пов’язані з чин- никами зовнішнього середовища (сезонне линяння, зміна тов- щини шкірних шарів).
Отже, як зазначено вище, шкірний покрив є посередником між організмом тварини та зовнішнім середовищем. Саме тому догляд за шкірним покривом слід розглядати як засіб не лише зберігання його здорового стану, а й стимуляції діяльності всього організму і додаткового отримання продукції.
246