- •Вступ
- •Коротка історія морфології тварин
- •1.1. Клітина. Клітинна теорія. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості протоплазми
- •1.2. Будова і життєдіяльність клітини
- •Будова клітини
- •Життєдіяльність клітини
- •1.3. Неклітинні структури організму
- •2.1. Розмноження. Прогенез
- •2.2. Ембріогенез
- •Ранні етапи ембріогенезу. Дроблення. Гаструляція
- •Диференціація зародкових листків та осьових органів
- •2.3. Ембріогенез тварин типу хордових
- •Ембріогенез ланцетника
- •Ембріогенез риб
- •Ембріогенез амфібій
- •Ембріогенез птахів
- •Стадії ембріогенезу птахів
- •Ембріогенез плацентарних ссавців
- •Плацента
- •Періоди внутрішньоутробного розвитку ссавців
- •Тканина. Розвиток, регенерація і класифікація тканин
- •3.1. Епітеліальна тканина
- •Будова епітеліальної тканини
- •Класифікація епітеліальної тканини
- •3.1.1. Різновиди поверхневого епітелію
- •3.2. Сполучна тканина
- •3.2.1. Сполучна тканина внутрішнього середовища. Кров і лімфа
- •3.2.2. Власне сполучна тканина
- •Пухка сполучна тканина
- •Щільна сполучна тканина
- •Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
- •3.2.3. Скелетна тканина
- •Хрящова тканина
- •Кісткова тканина
- •3.3. М’язова тканина
- •Гладка м’язова тканина
- •Поперечно-посмугована м’язова тканина
- •3.4. Нервова тканина
- •3.4.1. Нервові волокна. Нерви. Нервові закінчення
- •3.4.2. Рефлекторна дуга
- •Загальні принципи будови тіла тварин
- •Спеціальні анатомічні терміни, які вживають для визначення місцеположення органів
- •Частини та ділянки тіла
- •4.1. Остеологія — вчення про кістки
- •4.1.1. Будова і форма кісток
- •4.1.2. Розвиток і ріст кісток
- •4.1.3. Будова осьового скелета
- •4.1.4. Скелет голови
- •Розвиток скелета голови у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета голови
- •4.1.5. Скелет кінцівок
- •Розвиток скелета кінцівок у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета кінцівок
- •4.2. Синдесмологія — учення про з’єднання кісток
- •4.2.1. Безперервні з’єднання кісток
- •4.2.2. Переривчасті з’єднання (суглоби)
- •Загальна частина
- •4.2.3. Розвиток з’єднань кісток
- •4.2.4. З’єднання кісток осьового скелета
- •З’єднання кісток черепа
- •Суглоби і зв’язки хребта, ребер та груднини
- •З’єднання кісток грудної кінцівки
- •З’єднання кісток тазової кінцівки
- •4.3. Міологія — вчення про м’язи
- •4.3.1. Будова м’яза як органа
- •4.3.2. Фізичні властивості та хімічний склад скелетних м’язів
- •Робота м’язів
- •4.3.3. Класифікація м’язів
- •4.3.5. М’язи голови
- •М’язи під’язикового апарату
- •4.3.6. М’язи шиї, тулуба і хвоста
- •Дорсальні м’язи хребта
- •Вентральні м’язи хребта
- •М’язи грудної стінки
- •М’язи, що забезпечують вдих
- •М’язи, що забезпечують видих
- •М’язи живота
- •4.3.7. М’язи грудних кінцівок
- •М’язи плечового суглоба
- •М’язи ліктьового суглоба
- •М’язи зап’ясткового суглоба
- •М’язи суглобів пальців кисті
- •4.3.8. М’язи тазових кінцівок
- •М’язи кульшового суглоба
- •М’язи колінного суглоба
- •М’язи заплеснового суглоба
- •М’язи суглобів пальців стопи
- •5.1. Розвиток шкірного покриву
- •5.2. Будова шкіри
- •5.3.1. Волосся
- •5.3.2. Залози шкіри
- •5.3.3. Рогові утвори шкірного покриву
- •6.1. Порожнини тіла
- •6.1.1. Розвиток серозних порожнин тіла
- •6.1.2. Поділ черевної порожнини на ділянки
- •6.2. Загальні закономірності будови внутрішніх органів
- •6.3. Апарат травлення
- •6.3.1. Стисла характеристика розвитку апарату травлення
- •6.3.2. Гістогенез органів травлення
- •Відділи і органи апарату травлення
- •6.3.3. Головна кишка (рот і глотка)
- •Ротова порожнина
- •Стравохід
- •Шлунок
- •6.3.6. Задня кишка (товста кишка)
- •6.4. Апарат дихання
- •6.4.1. Розвиток органів дихання
- •6.4.2. Ніс і носова порожнина
- •6.4.3. Гортань
- •6.4.4. Трахея
- •6.4.5. Легені
- •6.5. Органи сечовиділення
- •6.5.1. Розвиток органів сечовиділення
- •6.5.2. Нирки
- •6.5.3. Сечовід, сечовий міхур, сечівник
- •6.6. Органи розмноження
- •6.6.1. Розвиток органів розмноження
- •6.6.2. Органи розмноження самців
- •6.6.3. Органи розмноження самок
- •7.1. Кровоносна система
- •7.1.1. Розвиток кровоносної системи
- •7.1.2. Кола кровообігу плода
- •7.1.3. Будова кровоносних судин
- •7.1.4. Закономірності ходу і галуження судин
- •7.1.5. Серце
- •7.1.6. Кола кровообігу дорослих тварин
- •7.1.7. Основні артерії великого кола кровообігу
- •Артерії тулуба та органів грудної й черевної порожнин
- •Артерії голови
- •Артерії грудної кінцівки
- •Артерії тазової кінцівки
- •Артерії стінок та органів тазової порожнини і таза
- •7.1.8. Основні вени великого кола кровообігу
- •7.2. Лімфатична система
- •7.2.2. Будова лімфатичних судин і вузлів
- •7.3. Органи кровотворення та імунного захисту
- •8.1. Нейросекреторні ядра гіпоталамуса
- •8.4. Щитоподібна залоза
- •8.5. Прищитоподібна залоза
- •8.6. Надниркова залоза
- •9.1. Розвиток нервової системи
- •9.2. Постнатальні зміни структури мозку
- •9.3. Центральний відділ нервової системи
- •9.3.1. Спинний мозок
- •9.3.2. Головний мозок
- •Оболонки та судини спинного і головного мозку
- •9.4. Периферичний відділ нервової системи
- •9.4.1. Спинномозкові вузли
- •9.4.3. Черепно-мозкові нерви
- •9.5. Автономний (вегетативний) відділ нервової системи
- •9.5.1. Симпатична частина автономного відділу нервової системи
- •9.5.2. Парасимпатична частина автономного відділу нервової системи
- •10.2. Присінково-завитковий орган
- •10.3. Орган нюху
- •10.4. Орган дотику
- •11.1. Апарат руху
- •Скелет та його з’єднання
- •М’язова система
- •11.3. Апарат травлення
- •11.4. Апарат дихання
- •11.5. Органи сечовиділення
- •11.6. Статеві органи самки
- •11.7. Статева система самця
- •11.8. Серцево-судинна система
- •11.9. Ендокринні залози
- •11.10. Нервова система і органи чуття
- •Список рекомендованої літератури
- •Предметний покажчик
Розділ 4
Грудний глибокий м’яз (т. pectoralis profundus; див. рис. 4.53,
23) має лише одну висхідну частину — m. ресtoralis ascendens, багато сильніший від поверхневих грудних м’язів, бере початок: у жуйних — на всій груднині, починаючи від рівня 2-го ребрового хряща і частково на жовтій оболонці живота, у коней на груднині
вділянці 4 – 9-го ребер і ребрових хрящів, у свиней — на груднині
вмежах 3 – 9-го ребрових хрящів, у м’ясоїдних — уздовж усієї груднини, а також від фасції тулуба, ділянки мечоподібного від- ростка. Широке пластинчасте м’язове черевце поступово звужу- ється і округлюється, спрямовуючись під плечовою кісткою до її більшого й меншого горбків. У жуйних, крім того, закріплюється на дзьобоподібному відростку лопатки, частина волокон сполуча- ється з найширшим м’язом спини. У свиней м’яз закінчується на меншому горбку плечової кістки і на гребені більшого горбка ви- ще від дельтоподібної горбистості.
М’яз розгинає плечовий суглоб, підтягує тулуб до кінцівки, що спирається.
Підключичний м’яз (т. subclavius). Цей м’яз тривалий час роз- глядали як передлопаткову частину глибокого грудного м’яза. У жуйних слабко розвинутий, маленький, ніжний м’яз між пер- шим ребровим хрящем і нижньою поверхнею ключичної смужки на плечоголовному м’язі. У коней це сильний м’яз, що почина- ється, прикритий поверхневими грудними м’язами, від 1 – 4-го ребрових хрящів, а також на бічній поверхні груднини в цих межах, підіймається краніомедіально від лопатко-плечового суг- лоба на шийний край передостного м’яза, де й прикріплюється до його епімізія.
У свиней починається на ручці груднини, 1-му ребрі, 1 – 2-му ребрових хрящах, закінчується на передньому краю лопатки й передостного м’яза в нижній половині шийного кута. У собак цього м’яза немає.
Дорсальні м’язи хребта
Дорсальні м’язи хребта парні, розміщені над поперечними від- ростками з обох боків від остистих відростків. Вони розгинають хребет або окремі його ділянки (шию, поперек, хвіст), у разі одно- бічної дії згинають хребет у свій бік і частково обертають його.
Під час руху тварини ці м’язи сприяють зміщенню центра ма- си тіла. Разом з вентральними м’язами хребта дорсальні м’язи укріплюють хребет. До дорсальних м’язів хребта належать: м’яз
— випрямляч хребта, поперечно-остистий м’яз, міжостисті та міжпоперечні м’язи.
212
Апарат рóхó
М’яз — випрямляч хребта (m. erector spinae) — парний м’яз, складається з кількох м’язів: клубово-ребрового, найдовшого та остистого, що мають спільний початок на крижовій і клубовій кістках та на остистих відростках поперекових хребців і грудопо- перекової фасції.
Клубово-ребровий м’яз (т. iliocostalis) починається від гребеня клубової кістки і закінчується на поперечних відростках 5 – 4-го шийних хребців (рис. 4.54, 2). Він поділяється на три більш- менш чітко відмежованих один від одного м’язи:
Рис. 4.54. Дорсальні м’язи хребетного стовпа:
1 — напівостистий м’яз голови; 2 — клубово-ребровий м’яз; 3 — остистий і на- півостистий м’язи спини і шиї; 4 — найдовший м’яз спини; 5 — міжреброві зов- нішні м’язи; 6 — драбинчастий м’яз; 7 — найдовший м’яз шиї; 8 — найдовший м’яз голови й атланта; 9 — довгий м’яз голови
а) клубово-ребровий м’яз попереку, як самостійний, є у жуй-
них і собак, у коней і свиней зростається з найдовшим м’язом. Він починається на гребені клубової кістки та на медіальній по- верхні крила клубової кістки і закінчується широким сухожил- ком на каудальному краї останнього ребра. У собак більшість сухожилкових стрічок досягає 9-го ребра;
б) клубово-ребровий м’яз грудної клітки складається з чис-
ленних пучків, що починаються у жуйних і свиней сухожилково на поперечних відростках поперекових хребців, у коней — сухо- жилково на поперекових хребцях i м’язисто на ребрах. Закінчу- ється на всіх ребрах. М’язові пучки переходять у сухожилки, з яких латеральні мають краніолатеральний напрямок, переки- даються через 3 – 4 й більше ребрових проміжків і закінчуються на каудальному краї ребра; медіальні мають краніомедіальний напрямок, перекидаються через 1 – 2 ребрових проміжки і закрі- плюються на краніальному краї ребра. Краніально м’яз досягає поперечного відростка 7-го шийного хребця.
213
Розділ 4
У собак клубово-ребровий м’яз грудної клітки не чітко відме- жований від клубово-ребрового м’яза попереку і простягається від 12-го ребра до 7-го шийного хребця. Його окремі зубці пере- кидаються через кілька сегментів;
в) клубово-ребровий м’яз шиї відносно слабко розвинутий, у собак його немає. Починається на поперечних відростках 1-го грудного і останнього шийного хребців і закінчується на попере- чних відростках: у жуйних — 7 – 6-го шийних хребців, у коней — 5-го шийного хребця, у свиней — на крилі атланта.
Найдовший м’яз (т. longissimus) простягається від крижової кістки до голови (див. рис. 4.54, 4, 7, 8). М’яз поділяється на час- тини, пов’язані з їхнім місцеположенням, тобто найдовший м’яз попереку, найдовший м’яз грудної клітки, найдовший м’яз шиї, найдовший м’яз голови й атланта:
а) найдовший м’яз попереку не відмежований від найдов- шого м’яза грудної клітки. Побудований з окремих м’язових тяжів, що починаються на гребені та крижово-клубовій повер- хні крила клубової кістки й на нижній поверхні власного апо- невроза і мають дорсолатеральний напрямок, з одного боку, та на остистих відростках двох крижових, поперекових і остан- ньому грудному хребцях з дорсомедіальним напрямком, з ін- шого боку, що об’єднуються в сильне м’язове тіло, яке зроста- ється з клубово-ребровим поперековим м’язом. Закінчується м’яз медіальними пучками на основах поперечних відростків поперекових хребців, на суглобових, а у собак і на додаткових відростках. Латеральні пучки м’яза закінчуються на попере- чних відростках та на останньому ребрі. Ступінь вираження найдовшого м’яза попереку в різних тварин не однаковий, найчіткіший він у собак. Початок м’яза, крім того, зростається з сідничним середнім м’язом (m. gluteus medius) у жуйних i
коней; б) найдовший м’яз грудної клітки є продовженням найдовшо-
го м’яза попереку, він простягається від остистих відростків пер- ших поперекових і грудних хребців від останнього до 6-го, медіа- льними пучками до поперечних відростків грудних і 7(6)-го шийного хребців, латеральними пучками на ребрах від останнього до 6-го, між клубово-ребровим м’язом і горбком ребра. На протязі від 6-го до 1-го ребра м’язове черевце звужується, й чітко виражені лише латеральні пучки, що прикріплюються біля горбків ребер та до поперечних відростків 7(6)-го шийного хреб- ця;
в) найдовший м’яз шиї має трикутну форму, заповнює шийно- грудний згин хребта, розміщується медіально від переднього кі-
214
Апарат рóхó
нця найдовшого м’яза грудної клітки. Він починається на попе- речних відростках перших 5 – 8 грудних хребців і на каудальних відростках 7 – 5-го шийних хребців, закінчується на поперечних відростках 6 – 3-го шийних хребців;
г,д) найдовший м’яз голови й атланта починається на попере-
чних відростках 1-го і 2-го грудних хребців. У жуйних, крім того, на суглобових відростках 6 – 4-го, а у свиней — 7 – 4-го шийних хребців. У свійських тварин м’яз об’єднаний, закінчується сухо- жилком на крилі атланта і далі на виличній дузі, а у жуйних — на кам’янистій кістці та скроневому гребені.
Уконей м’язи самостійні — найдовший м’яз атланта і дорсо- медіально від нього — найдовший м’яз голови. Після спільного початку на поперечних відростках 1-го та 2-го грудних хребців найдовший м’яз атланта тягнеться своїм сильним сухожилком до крила атланта; найдовший м’яз голови слабким сухожилком — до соскоподібної частини скроневої кістки.
Усобак є лише найдовший м’яз голови, що закінчується на со- скоподібному відростку.
Пластироподібний м’яз (m.splenius) — плоский, стрічкоподіб-
ний м’яз, лежить під трапецієподібним, ромбоподібним та плечо- головним м’язами (див. рис. 4.55, 1). Він поділяється у коней і свиней на пластироподібний м’яз голови та пластироподібний м’яз шиї. М’яз починається на кінцях остистих відростків 1 – 3(4)-го грудних хребців і на остисто-ребернопоперечній фасції,
Рис. 4.55. Глибокі м’язи тулуба:
1 — пластироподібний м’яз; 2 –зубчастий дорсальний краніальний м’яз; 3 — клубово-ребровий м’яз; 4 — зубчастий дорсальний каудальний м’яз; 5 — відтя- гач ребер; 6 — клубовий м’яз; 7 — драбинчастий м’яз; 8 — прямий м’яз грудної клітки; 9 — міжреброві зовнішні м’язи; 10 — міжреброві внутрішні м’язи; 11 — прямий м’яз живота; 12 — косий внутрішній м’яз живота
215
Розділ 4
зростається своїм апоневрозом з кінцевим сухожилком плечого- ловного м’яза та найдовшого м’яза голови і закінчується на кри- лі атланта й поперечному відростку осьового хребця та карково- му гребені.
Остистий м’яз (т. spinalis) відділений від найдовшого м’яза в ділянці попереку й каудальної частини грудної клітки сухожил- ковою пластинкою, медіальна поверхня якої для частини воло- кон м’яза є початком. М’яз складається з численних тяжів, що починаються на остистих відростках поперекових і останніх гру- дних хребців, при цьому минають один чи кілька з них. Окремі м’язові тяжі об’єднуються в м’язове черевце, розміщене на лате- ральній поверхні остистих відростків холки, закінчуються на остистих відростках шийних хребців знову тяжами. Остистий м’яз у жуйних і свиней об’єднується з частиною напівостистого м’яза в остистий та напівостистий м’яз грудної клітки й шиї.
Напівостистий м’яз голови (m. semispinaiis capilis; див. рис. 4.54, 1) утворений м’язовими пластами, які у жуйних, свиней і собак розділені на дві частини. Дорсальна частина має 4 – 6 су- хожилкових стрічок і являє собою двочеревцевий м’яз шиї, а вен- тральна частина — комплексний м’яз.
Ужуйних напівостистий м’яз голови нечітко поділяється на дві частини. Він починається на поперечних відростках перших 8 – 9 грудних хребців і на суглобових відростках п’яти останніх шийних хребців, а також на канатику каркової зв’язки і тягнеть- ся як сильний м’яз до потиличної кістки, де частково м’язисто, частково апоневрозом закінчується під карковою зв’язкою. Його дорсомедіальна частина з трьома-чотирма сухожилковими вста- вками відповідає двочеревцевому м’язу шиї, а слабкіша суто м’язиста вентролатеральна частина є комплексним м’язом.
Уконей єдиний м’яз починається на остисто-поперечній фас- ції, на поперечних відростках перших 6 – 7 грудних хребців, а також на суглобових відростках 5 – 6 останніх шийних хребців і закінчується під карковою зв’язкою на лусці потиличної кістки.
Усвиней двочеревцевий м’яз шиї починається на соскоподіб- них відростках з 3-го по 6-й грудні хребці, а також на шийній частині остистого м’яза, а комплексний — на суглобових відрос- тках 1 – 2-го грудних та 7 – 2-го шийних хребців і закінчується на лусці потиличної кістки нижче від двочеревцевого м’яза шиї.
216