- •Вступ
- •Коротка історія морфології тварин
- •1.1. Клітина. Клітинна теорія. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості протоплазми
- •1.2. Будова і життєдіяльність клітини
- •Будова клітини
- •Життєдіяльність клітини
- •1.3. Неклітинні структури організму
- •2.1. Розмноження. Прогенез
- •2.2. Ембріогенез
- •Ранні етапи ембріогенезу. Дроблення. Гаструляція
- •Диференціація зародкових листків та осьових органів
- •2.3. Ембріогенез тварин типу хордових
- •Ембріогенез ланцетника
- •Ембріогенез риб
- •Ембріогенез амфібій
- •Ембріогенез птахів
- •Стадії ембріогенезу птахів
- •Ембріогенез плацентарних ссавців
- •Плацента
- •Періоди внутрішньоутробного розвитку ссавців
- •Тканина. Розвиток, регенерація і класифікація тканин
- •3.1. Епітеліальна тканина
- •Будова епітеліальної тканини
- •Класифікація епітеліальної тканини
- •3.1.1. Різновиди поверхневого епітелію
- •3.2. Сполучна тканина
- •3.2.1. Сполучна тканина внутрішнього середовища. Кров і лімфа
- •3.2.2. Власне сполучна тканина
- •Пухка сполучна тканина
- •Щільна сполучна тканина
- •Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
- •3.2.3. Скелетна тканина
- •Хрящова тканина
- •Кісткова тканина
- •3.3. М’язова тканина
- •Гладка м’язова тканина
- •Поперечно-посмугована м’язова тканина
- •3.4. Нервова тканина
- •3.4.1. Нервові волокна. Нерви. Нервові закінчення
- •3.4.2. Рефлекторна дуга
- •Загальні принципи будови тіла тварин
- •Спеціальні анатомічні терміни, які вживають для визначення місцеположення органів
- •Частини та ділянки тіла
- •4.1. Остеологія — вчення про кістки
- •4.1.1. Будова і форма кісток
- •4.1.2. Розвиток і ріст кісток
- •4.1.3. Будова осьового скелета
- •4.1.4. Скелет голови
- •Розвиток скелета голови у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета голови
- •4.1.5. Скелет кінцівок
- •Розвиток скелета кінцівок у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета кінцівок
- •4.2. Синдесмологія — учення про з’єднання кісток
- •4.2.1. Безперервні з’єднання кісток
- •4.2.2. Переривчасті з’єднання (суглоби)
- •Загальна частина
- •4.2.3. Розвиток з’єднань кісток
- •4.2.4. З’єднання кісток осьового скелета
- •З’єднання кісток черепа
- •Суглоби і зв’язки хребта, ребер та груднини
- •З’єднання кісток грудної кінцівки
- •З’єднання кісток тазової кінцівки
- •4.3. Міологія — вчення про м’язи
- •4.3.1. Будова м’яза як органа
- •4.3.2. Фізичні властивості та хімічний склад скелетних м’язів
- •Робота м’язів
- •4.3.3. Класифікація м’язів
- •4.3.5. М’язи голови
- •М’язи під’язикового апарату
- •4.3.6. М’язи шиї, тулуба і хвоста
- •Дорсальні м’язи хребта
- •Вентральні м’язи хребта
- •М’язи грудної стінки
- •М’язи, що забезпечують вдих
- •М’язи, що забезпечують видих
- •М’язи живота
- •4.3.7. М’язи грудних кінцівок
- •М’язи плечового суглоба
- •М’язи ліктьового суглоба
- •М’язи зап’ясткового суглоба
- •М’язи суглобів пальців кисті
- •4.3.8. М’язи тазових кінцівок
- •М’язи кульшового суглоба
- •М’язи колінного суглоба
- •М’язи заплеснового суглоба
- •М’язи суглобів пальців стопи
- •5.1. Розвиток шкірного покриву
- •5.2. Будова шкіри
- •5.3.1. Волосся
- •5.3.2. Залози шкіри
- •5.3.3. Рогові утвори шкірного покриву
- •6.1. Порожнини тіла
- •6.1.1. Розвиток серозних порожнин тіла
- •6.1.2. Поділ черевної порожнини на ділянки
- •6.2. Загальні закономірності будови внутрішніх органів
- •6.3. Апарат травлення
- •6.3.1. Стисла характеристика розвитку апарату травлення
- •6.3.2. Гістогенез органів травлення
- •Відділи і органи апарату травлення
- •6.3.3. Головна кишка (рот і глотка)
- •Ротова порожнина
- •Стравохід
- •Шлунок
- •6.3.6. Задня кишка (товста кишка)
- •6.4. Апарат дихання
- •6.4.1. Розвиток органів дихання
- •6.4.2. Ніс і носова порожнина
- •6.4.3. Гортань
- •6.4.4. Трахея
- •6.4.5. Легені
- •6.5. Органи сечовиділення
- •6.5.1. Розвиток органів сечовиділення
- •6.5.2. Нирки
- •6.5.3. Сечовід, сечовий міхур, сечівник
- •6.6. Органи розмноження
- •6.6.1. Розвиток органів розмноження
- •6.6.2. Органи розмноження самців
- •6.6.3. Органи розмноження самок
- •7.1. Кровоносна система
- •7.1.1. Розвиток кровоносної системи
- •7.1.2. Кола кровообігу плода
- •7.1.3. Будова кровоносних судин
- •7.1.4. Закономірності ходу і галуження судин
- •7.1.5. Серце
- •7.1.6. Кола кровообігу дорослих тварин
- •7.1.7. Основні артерії великого кола кровообігу
- •Артерії тулуба та органів грудної й черевної порожнин
- •Артерії голови
- •Артерії грудної кінцівки
- •Артерії тазової кінцівки
- •Артерії стінок та органів тазової порожнини і таза
- •7.1.8. Основні вени великого кола кровообігу
- •7.2. Лімфатична система
- •7.2.2. Будова лімфатичних судин і вузлів
- •7.3. Органи кровотворення та імунного захисту
- •8.1. Нейросекреторні ядра гіпоталамуса
- •8.4. Щитоподібна залоза
- •8.5. Прищитоподібна залоза
- •8.6. Надниркова залоза
- •9.1. Розвиток нервової системи
- •9.2. Постнатальні зміни структури мозку
- •9.3. Центральний відділ нервової системи
- •9.3.1. Спинний мозок
- •9.3.2. Головний мозок
- •Оболонки та судини спинного і головного мозку
- •9.4. Периферичний відділ нервової системи
- •9.4.1. Спинномозкові вузли
- •9.4.3. Черепно-мозкові нерви
- •9.5. Автономний (вегетативний) відділ нервової системи
- •9.5.1. Симпатична частина автономного відділу нервової системи
- •9.5.2. Парасимпатична частина автономного відділу нервової системи
- •10.2. Присінково-завитковий орган
- •10.3. Орган нюху
- •10.4. Орган дотику
- •11.1. Апарат руху
- •Скелет та його з’єднання
- •М’язова система
- •11.3. Апарат травлення
- •11.4. Апарат дихання
- •11.5. Органи сечовиділення
- •11.6. Статеві органи самки
- •11.7. Статева система самця
- •11.8. Серцево-судинна система
- •11.9. Ендокринні залози
- •11.10. Нервова система і органи чуття
- •Список рекомендованої літератури
- •Предметний покажчик
Апарат рóхó
Запитання для самоконтролю
1. Що таке орган, система чи апарат органів? 2. Які загальні принципи бу- дови тіла тварин? 3. Як проводять серединну, сегментальну та фронтальну площини на тілі тварин? 4. Назвіть спеціальні анатомічні терміни, що визна- чають напрямки на тілі тварин, походження цих термінів. 5. Визначте ділянки тіла тварин та їхні межі.
4.1. Остеологія — вчення про кістки
Скелет (sceleton; гр. sceletos — висушений, висохлий) — це кі- стки та хрящі, закономірно з’єднані між собою за допомогою во- локнистої сполучної, хрящової чи кісткової тканин, що утворю-
Рис. 4.3. Скелет коня:
1 — нижня щелепа; 2 — лицевий череп; 3 — очна ямка; 4 — мозковий череп; 5 — скронева ямка; 6 — шийні хребці; 7 — лопатковий хрящ; 8 — грудні хребці; 9 — поперекові хребці; 10 — крижова кістка; 11 — таз; 12 — хвостові хребці; 13 — лопатка; 14 — плечова кістка; 15 — ліктьова кістка; 16 — променева кіст- ка; 17 — зап’ясток; 18 — п’ясток; 19 — кістки пальця кисті; 20 — грудна клітка; 21 — надколінок; 22 — стегнова кістка; 23 — великогомілкова кістка; 24 — ма- логомілкова кістка; 25 — кістки заплесна; 26 — кістки плесна; 27 — кістки па- льця стопи
121
Розділ 4
ють міцний остов тіла тварин. Скелет виконує опорну функцію, оскільки до його складових прикріплюються м’які частини тіла. Він визначає зовнішній вигляд, тобто екстер’єр, тварин. Кістки виконують роль важелів, на які діють м’язи, що забезпечує рух тіла в просторі, зміни положення одних частин тіла відносно ін- ших та фіксацію в певному положенні скелетних структур у ста- тичному стані. Скелет виконує захисну функцію і сприяє норма- льному функціонуванню багатьох органів тварин у їхніх порож- нинах — черепній, грудній, черевній, тазовій і хребтовому кана- лі.
Він є могутнім депо мінеральних речовин, вмістищем для кіс- ткового мозку — центрального органа кровотворення та органа імунного захисту.
Скелет поділяють на осьовий і периферичний. До осьового скелета входять скелет голови, шиї, тулуба і хвоста. Скелет ту- луба поділяють на грудний, поперековий та крижовий відділи. Периферичний скелет представлений скелетом кінцівок (груд- них і тазових), який ділять на скелет пояса та вільної кінцівки
(рис. 4.3, 4.4, 4.5, 4.6).
Рис. 4.4. Скелет великої рогатої худоби (позначення див. рис. 4.3)
122
Апарат рóхó
Рис. 4.5. Скелет свині (позначення див. рис. 4.3)
Рис. 4.6. Скелет собаки (позначення див. рис. 4.3)
123
Розділ 4
4.1.1. Будова і форма кісток
Кістка як орган з її поліфункціональністю має складну бу- дову (рис. 4.7). Основною складовою частиною кістки є пласти- нчаста кісткова тканина, що утворює губчасту і компактну ре- човини. Крім кісткової тканини в утворенні кістки беруть участь й інші різновиди сполучної тканини (хрящова, волок- ниста, ретикулярна). У кістках є багато кровоносних судин, нервів та нервових закінчень. Зовні кістка вкрита (за винят- ком суглобового хряща) сполучнотканинною оболонкою, яку називають окістям (періостом). Окістя утворене щільною спо- лучною тканиною і складається з двох шарів — зовнішнього зі значною кількістю судин, що разом з волокнами окістя прони- кають всередину кістки, та внутрішнього, що прилягає безпо- середньо до кісткової тканини, з незначною кількістю судин. Окістя визначає життєдіяльність кістки, оскільки на її внут- рішньому шарі розміщені клітини, що утворюють кісткову тканину, — остеобласти, які забезпечують ріст кістки в тов- щину. Через окістя в кістку проходять судини і нерви, що за- безпечують і регулюють обмін речовин у кістці та її життєдія- льність. Судини з’єднують окістя безпосередньо з компактною речовиною кістки. Кістка без окістя існувати не може. Якщо ж кістку акуратно вилущити, не пошкодивши окістя, вона може знову утворитись за рахунок непошкоджених клітин її внут- рішнього шару. Під окістям розміщена компактна речовина кістки. В ній розрізняють три шари: зовнішні оточуючі плас- тинки, остеоновий шар і внутрішні оточуючі пластинки. Зов- нішні оточуючі пластинки формуються остеобластами окістя і розміщені вздовж кістки. Між пластинками знаходяться ос- теони (рис. 4.8). Остеоновий шар найтовщий. Він утворений
остеонами і вставними пластинками (див. розд. “Загальна гістологія”). Внутрішні оточуючі пластинки прилягають до ендо- ста, який побудований з волокнистої спо- лучної тканини і вкриває компактну кіст- кову тканину з боку порожнини кістки (ділянка діафіза). Ці пластинки також розміщені вздовж кістки і формуються ос-
Рис. 4.7. Будова трубчастої кістки молодої тварини:
1 — проксимальний епіфіз; 2 — апофіз; 3 — мета- епіфізарний хрящ; 4 — метафіз; 5 — діафіз; 6 — кіс- тковомозкова порожнина; 7 — дистальний епіфіз
124
Апарат рóхó
теобластами, що знаходяться на внутрішній поверхні ендоста. По- рожнина кістки (діафіз) дорослих тварин заповнена жовтим кістко- вим мозком.
Губчаста речовина розміщена пе- |
|
|
реважно в ділянках епіфізів трубча- |
|
|
стих кісток під компактною речови- |
|
|
ною. Вона складається з кісткових |
|
|
пластинок, що утворюють переклад- |
|
|
ки, які орієнтовані в різних напрям- |
|
|
ках залежно від сил тиску й натягу. |
|
|
Між перекладками знаходяться ко- |
|
|
мірки, заповнені червоним кістко- |
|
|
вим мозком. З боку комірок пласти- |
|
|
нки вкриті ендостом. |
|
|
Кінці кісток вкриті суглобовим |
Рис. 4.8. Відкрита кісткова по- |
|
хрящем. |
||
Будова інших кісток подібна до |
|
рожнина (схема): |
1 — суглобовий хрящ (частково |
||
будови трубчастих, однак у них не- |
тна речовина кістки; 3 — губ- |
|
має порожнин. |
відпрепарований); 2 — компак- |
|
часта речовина кістки; 4 — кіс- |
||
Залежно від функції та положен- |
кістковий мозок; 6 — гаверсові |
|
ня в скелеті кістки мають різну фор- |
тковомозкова порожнина; 5 — |
|
канали; 7 — окістя; 8 — судини |
||
му. |
окістя; |
9 — судинний отвір у |
кістці; |
10 — судини, що жив- |
|
Пластинчасті кістки мають вели- |
лять кістку |
ку площу для прикріплення м’язів, вони також утворюють стінки мозко-
вої, ротової й носової порожнин. Це переважно кістки поясів кін- цівок і черепа. Пластинчасті кістки побудовані з двох пластинок компактної кісткової речовини, які можуть щільно прилягати одна до одної або бути розмежовані незначним проміжком, запо- вненим перекладками губчастої речовини. В деяких кістках ці проміжки досягають значних розмірів і заповнені повітрям. Їх називають печерами, пазухами, синусами. Пазухи полегшують кістки при збільшенні їхніх розмірів.
Трубчасті кістки забезпечують функцію опори й руху тва- рин, мають форму, близьку до циліндричної. Ця форма власти- ва більшості кісток кінцівок. Кінці таких кісток називають епі- фізами, основну масу кістки, або тіло, — діафізом (рис. 4.7). Усередині трубчастих кісток є порожнина, заповнена кістковим мозком (рис. 4.8). Діафіз трубчастих кісток побудований з ком- пактної, а її епіфізи — з губчастої речовини, вкритої тонкою пластинкою компактної речовини. Частина діафіза, що приля-
125