Апарат рóхó

Запитання для самоконтролю

1. Що таке орган, система чи апарат органів? 2. Які загальні принципи бу- дови тіла тварин? 3. Як проводять серединну, сегментальну та фронтальну площини на тілі тварин? 4. Назвіть спеціальні анатомічні терміни, що визна- чають напрямки на тілі тварин, походження цих термінів. 5. Визначте ділянки тіла тварин та їхні межі.

4.1. Остеологія — вчення про кістки

Скелет (sceleton; гр. sceletos — висушений, висохлий) — це кі- стки та хрящі, закономірно з’єднані між собою за допомогою во- локнистої сполучної, хрящової чи кісткової тканин, що утворю-

Рис. 4.3. Скелет коня:

1 — нижня щелепа; 2 — лицевий череп; 3 — очна ямка; 4 — мозковий череп; 5 — скронева ямка; 6 — шийні хребці; 7 — лопатковий хрящ; 8 — грудні хребці; 9 — поперекові хребці; 10 — крижова кістка; 11 — таз; 12 — хвостові хребці; 13 — лопатка; 14 — плечова кістка; 15 — ліктьова кістка; 16 — променева кіст- ка; 17 — зап’ясток; 18 — п’ясток; 19 — кістки пальця кисті; 20 — грудна клітка; 21 — надколінок; 22 — стегнова кістка; 23 — великогомілкова кістка; 24 — ма- логомілкова кістка; 25 — кістки заплесна; 26 — кістки плесна; 27 — кістки па- льця стопи

121

Розділ 4

ють міцний остов тіла тварин. Скелет виконує опорну функцію, оскільки до його складових прикріплюються м’які частини тіла. Він визначає зовнішній вигляд, тобто екстер’єр, тварин. Кістки виконують роль важелів, на які діють м’язи, що забезпечує рух тіла в просторі, зміни положення одних частин тіла відносно ін- ших та фіксацію в певному положенні скелетних структур у ста- тичному стані. Скелет виконує захисну функцію і сприяє норма- льному функціонуванню багатьох органів тварин у їхніх порож- нинах — черепній, грудній, черевній, тазовій і хребтовому кана- лі.

Він є могутнім депо мінеральних речовин, вмістищем для кіс- ткового мозку — центрального органа кровотворення та органа імунного захисту.

Скелет поділяють на осьовий і периферичний. До осьового скелета входять скелет голови, шиї, тулуба і хвоста. Скелет ту- луба поділяють на грудний, поперековий та крижовий відділи. Периферичний скелет представлений скелетом кінцівок (груд- них і тазових), який ділять на скелет пояса та вільної кінцівки

(рис. 4.3, 4.4, 4.5, 4.6).

Рис. 4.4. Скелет великої рогатої худоби (позначення див. рис. 4.3)

122

Апарат рóхó

Рис. 4.5. Скелет свині (позначення див. рис. 4.3)

Рис. 4.6. Скелет собаки (позначення див. рис. 4.3)

123

Розділ 4

4.1.1. Будова і форма кісток

Кістка як орган з її поліфункціональністю має складну бу- дову (рис. 4.7). Основною складовою частиною кістки є пласти- нчаста кісткова тканина, що утворює губчасту і компактну ре- човини. Крім кісткової тканини в утворенні кістки беруть участь й інші різновиди сполучної тканини (хрящова, волок- ниста, ретикулярна). У кістках є багато кровоносних судин, нервів та нервових закінчень. Зовні кістка вкрита (за винят- ком суглобового хряща) сполучнотканинною оболонкою, яку називають окістям (періостом). Окістя утворене щільною спо- лучною тканиною і складається з двох шарів — зовнішнього зі значною кількістю судин, що разом з волокнами окістя прони- кають всередину кістки, та внутрішнього, що прилягає безпо- середньо до кісткової тканини, з незначною кількістю судин. Окістя визначає життєдіяльність кістки, оскільки на її внут- рішньому шарі розміщені клітини, що утворюють кісткову тканину, — остеобласти, які забезпечують ріст кістки в тов- щину. Через окістя в кістку проходять судини і нерви, що за- безпечують і регулюють обмін речовин у кістці та її життєдія- льність. Судини з’єднують окістя безпосередньо з компактною речовиною кістки. Кістка без окістя існувати не може. Якщо ж кістку акуратно вилущити, не пошкодивши окістя, вона може знову утворитись за рахунок непошкоджених клітин її внут- рішнього шару. Під окістям розміщена компактна речовина кістки. В ній розрізняють три шари: зовнішні оточуючі плас- тинки, остеоновий шар і внутрішні оточуючі пластинки. Зов- нішні оточуючі пластинки формуються остеобластами окістя і розміщені вздовж кістки. Між пластинками знаходяться ос- теони (рис. 4.8). Остеоновий шар найтовщий. Він утворений

остеонами і вставними пластинками (див. розд. “Загальна гістологія”). Внутрішні оточуючі пластинки прилягають до ендо- ста, який побудований з волокнистої спо- лучної тканини і вкриває компактну кіст- кову тканину з боку порожнини кістки (ділянка діафіза). Ці пластинки також розміщені вздовж кістки і формуються ос-

Рис. 4.7. Будова трубчастої кістки молодої тварини:

1 — проксимальний епіфіз; 2 — апофіз; 3 — мета- епіфізарний хрящ; 4 — метафіз; 5 — діафіз; 6 — кіс- тковомозкова порожнина; 7 — дистальний епіфіз

124

Апарат рóхó

теобластами, що знаходяться на внутрішній поверхні ендоста. По- рожнина кістки (діафіз) дорослих тварин заповнена жовтим кістко- вим мозком.

Губчаста речовина розміщена пе-
реважно в ділянках епіфізів трубча-
стих кісток під компактною речови-
ною. Вона складається з кісткових
пластинок, що утворюють переклад-
ки, які орієнтовані в різних напрям-
ках залежно від сил тиску й натягу.
Між перекладками знаходяться ко-
мірки, заповнені червоним кістко-
вим мозком. З боку комірок пласти-
нки вкриті ендостом.
Кінці кісток вкриті суглобовим	Рис. 4.8. Відкрита кісткова по-
хрящем.
Будова інших кісток подібна до		рожнина (схема):
	1 — суглобовий хрящ (частково
будови трубчастих, однак у них не-	тна речовина кістки; 3 — губ-
має порожнин.	відпрепарований); 2 — компак-
	часта речовина кістки; 4 — кіс-
Залежно від функції та положен-	кістковий мозок; 6 — гаверсові
ня в скелеті кістки мають різну фор-	тковомозкова порожнина; 5 —
	канали; 7 — окістя; 8 — судини
му.	окістя;	9 — судинний отвір у
	кістці;	10 — судини, що жив-
Пластинчасті кістки мають вели-	лять кістку

ку площу для прикріплення м’язів, вони також утворюють стінки мозко-

вої, ротової й носової порожнин. Це переважно кістки поясів кін- цівок і черепа. Пластинчасті кістки побудовані з двох пластинок компактної кісткової речовини, які можуть щільно прилягати одна до одної або бути розмежовані незначним проміжком, запо- вненим перекладками губчастої речовини. В деяких кістках ці проміжки досягають значних розмірів і заповнені повітрям. Їх називають печерами, пазухами, синусами. Пазухи полегшують кістки при збільшенні їхніх розмірів.

Трубчасті кістки забезпечують функцію опори й руху тва- рин, мають форму, близьку до циліндричної. Ця форма власти- ва більшості кісток кінцівок. Кінці таких кісток називають епі- фізами, основну масу кістки, або тіло, — діафізом (рис. 4.7). Усередині трубчастих кісток є порожнина, заповнена кістковим мозком (рис. 4.8). Діафіз трубчастих кісток побудований з ком- пактної, а її епіфізи — з губчастої речовини, вкритої тонкою пластинкою компактної речовини. Частина діафіза, що приля-

125