- •Вступ
- •Коротка історія морфології тварин
- •1.1. Клітина. Клітинна теорія. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості протоплазми
- •1.2. Будова і життєдіяльність клітини
- •Будова клітини
- •Життєдіяльність клітини
- •1.3. Неклітинні структури організму
- •2.1. Розмноження. Прогенез
- •2.2. Ембріогенез
- •Ранні етапи ембріогенезу. Дроблення. Гаструляція
- •Диференціація зародкових листків та осьових органів
- •2.3. Ембріогенез тварин типу хордових
- •Ембріогенез ланцетника
- •Ембріогенез риб
- •Ембріогенез амфібій
- •Ембріогенез птахів
- •Стадії ембріогенезу птахів
- •Ембріогенез плацентарних ссавців
- •Плацента
- •Періоди внутрішньоутробного розвитку ссавців
- •Тканина. Розвиток, регенерація і класифікація тканин
- •3.1. Епітеліальна тканина
- •Будова епітеліальної тканини
- •Класифікація епітеліальної тканини
- •3.1.1. Різновиди поверхневого епітелію
- •3.2. Сполучна тканина
- •3.2.1. Сполучна тканина внутрішнього середовища. Кров і лімфа
- •3.2.2. Власне сполучна тканина
- •Пухка сполучна тканина
- •Щільна сполучна тканина
- •Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
- •3.2.3. Скелетна тканина
- •Хрящова тканина
- •Кісткова тканина
- •3.3. М’язова тканина
- •Гладка м’язова тканина
- •Поперечно-посмугована м’язова тканина
- •3.4. Нервова тканина
- •3.4.1. Нервові волокна. Нерви. Нервові закінчення
- •3.4.2. Рефлекторна дуга
- •Загальні принципи будови тіла тварин
- •Спеціальні анатомічні терміни, які вживають для визначення місцеположення органів
- •Частини та ділянки тіла
- •4.1. Остеологія — вчення про кістки
- •4.1.1. Будова і форма кісток
- •4.1.2. Розвиток і ріст кісток
- •4.1.3. Будова осьового скелета
- •4.1.4. Скелет голови
- •Розвиток скелета голови у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета голови
- •4.1.5. Скелет кінцівок
- •Розвиток скелета кінцівок у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета кінцівок
- •4.2. Синдесмологія — учення про з’єднання кісток
- •4.2.1. Безперервні з’єднання кісток
- •4.2.2. Переривчасті з’єднання (суглоби)
- •Загальна частина
- •4.2.3. Розвиток з’єднань кісток
- •4.2.4. З’єднання кісток осьового скелета
- •З’єднання кісток черепа
- •Суглоби і зв’язки хребта, ребер та груднини
- •З’єднання кісток грудної кінцівки
- •З’єднання кісток тазової кінцівки
- •4.3. Міологія — вчення про м’язи
- •4.3.1. Будова м’яза як органа
- •4.3.2. Фізичні властивості та хімічний склад скелетних м’язів
- •Робота м’язів
- •4.3.3. Класифікація м’язів
- •4.3.5. М’язи голови
- •М’язи під’язикового апарату
- •4.3.6. М’язи шиї, тулуба і хвоста
- •Дорсальні м’язи хребта
- •Вентральні м’язи хребта
- •М’язи грудної стінки
- •М’язи, що забезпечують вдих
- •М’язи, що забезпечують видих
- •М’язи живота
- •4.3.7. М’язи грудних кінцівок
- •М’язи плечового суглоба
- •М’язи ліктьового суглоба
- •М’язи зап’ясткового суглоба
- •М’язи суглобів пальців кисті
- •4.3.8. М’язи тазових кінцівок
- •М’язи кульшового суглоба
- •М’язи колінного суглоба
- •М’язи заплеснового суглоба
- •М’язи суглобів пальців стопи
- •5.1. Розвиток шкірного покриву
- •5.2. Будова шкіри
- •5.3.1. Волосся
- •5.3.2. Залози шкіри
- •5.3.3. Рогові утвори шкірного покриву
- •6.1. Порожнини тіла
- •6.1.1. Розвиток серозних порожнин тіла
- •6.1.2. Поділ черевної порожнини на ділянки
- •6.2. Загальні закономірності будови внутрішніх органів
- •6.3. Апарат травлення
- •6.3.1. Стисла характеристика розвитку апарату травлення
- •6.3.2. Гістогенез органів травлення
- •Відділи і органи апарату травлення
- •6.3.3. Головна кишка (рот і глотка)
- •Ротова порожнина
- •Стравохід
- •Шлунок
- •6.3.6. Задня кишка (товста кишка)
- •6.4. Апарат дихання
- •6.4.1. Розвиток органів дихання
- •6.4.2. Ніс і носова порожнина
- •6.4.3. Гортань
- •6.4.4. Трахея
- •6.4.5. Легені
- •6.5. Органи сечовиділення
- •6.5.1. Розвиток органів сечовиділення
- •6.5.2. Нирки
- •6.5.3. Сечовід, сечовий міхур, сечівник
- •6.6. Органи розмноження
- •6.6.1. Розвиток органів розмноження
- •6.6.2. Органи розмноження самців
- •6.6.3. Органи розмноження самок
- •7.1. Кровоносна система
- •7.1.1. Розвиток кровоносної системи
- •7.1.2. Кола кровообігу плода
- •7.1.3. Будова кровоносних судин
- •7.1.4. Закономірності ходу і галуження судин
- •7.1.5. Серце
- •7.1.6. Кола кровообігу дорослих тварин
- •7.1.7. Основні артерії великого кола кровообігу
- •Артерії тулуба та органів грудної й черевної порожнин
- •Артерії голови
- •Артерії грудної кінцівки
- •Артерії тазової кінцівки
- •Артерії стінок та органів тазової порожнини і таза
- •7.1.8. Основні вени великого кола кровообігу
- •7.2. Лімфатична система
- •7.2.2. Будова лімфатичних судин і вузлів
- •7.3. Органи кровотворення та імунного захисту
- •8.1. Нейросекреторні ядра гіпоталамуса
- •8.4. Щитоподібна залоза
- •8.5. Прищитоподібна залоза
- •8.6. Надниркова залоза
- •9.1. Розвиток нервової системи
- •9.2. Постнатальні зміни структури мозку
- •9.3. Центральний відділ нервової системи
- •9.3.1. Спинний мозок
- •9.3.2. Головний мозок
- •Оболонки та судини спинного і головного мозку
- •9.4. Периферичний відділ нервової системи
- •9.4.1. Спинномозкові вузли
- •9.4.3. Черепно-мозкові нерви
- •9.5. Автономний (вегетативний) відділ нервової системи
- •9.5.1. Симпатична частина автономного відділу нервової системи
- •9.5.2. Парасимпатична частина автономного відділу нервової системи
- •10.2. Присінково-завитковий орган
- •10.3. Орган нюху
- •10.4. Орган дотику
- •11.1. Апарат руху
- •Скелет та його з’єднання
- •М’язова система
- •11.3. Апарат травлення
- •11.4. Апарат дихання
- •11.5. Органи сечовиділення
- •11.6. Статеві органи самки
- •11.7. Статева система самця
- •11.8. Серцево-судинна система
- •11.9. Ендокринні залози
- •11.10. Нервова система і органи чуття
- •Список рекомендованої літератури
- •Предметний покажчик
Нервова система
9.3. Центральний відділ нервової системи
До складу центрального відділу нервової системи входять го- ловний і спинний мозок. Між абсолютними масами спинного і головного мозку свійських тварин є певне співвідношення. Так, у птахів абсолютна маса головного мозку в 1,5 – 2,5 раза більша за таку спинного, у жуйних — у 2,2 – 2,6, у коня — в 2,5 – 2,7, у со- баки — в 4,5 – 5, а у людини — в 40 – 48 разів.
9.3.1. Спинний мозок
Спинний мозок (medulla spinalis; рис. 9.3) розміщений у хреб- товому каналі, займаючи приблизно 2/3 його об’єму. Його абсо- лютна маса становить у коня 250 – 380 г, у великої рогатої худо-
би — 260, у вівці й кози — 50, у свині — 45 – 70, у собаки — 13, у
кроля — 5 і у людини — 30 – 45 г. Довжина мозку залежить від довжини тіла тварини. В ембріональний період розвитку спин- ний мозок заповнює весь хребтовий канал. Однак у зв’язку з бі- льшою інтенсивністю росту скелета різниця в їх довжині стає значною. В результаті цього мозок у великої рогатої худоби за- кінчується на рівні 4-го поперекового хребця, у свині — 6-го, у собаки — 6 – 7-го, а у коня — в ділянці першого сегмента крижо- вої кістки. Чіткої межі між головним і спинним мозком немає. Вважають, що вона проходить на рівні краніального краю атла- нта. Спинний мозок має форму циліндричного тяжа, дещо сплю- снутого дорсовентрально. На ньому розрізняють шийну, грудну і попереково-крижову частини. Каудально від останньої спинний мозок різко звужується, утворюючи мозковий конус, що перехо- дить у кінцеву нитку. Вона утворена сполучною тканиною і за- кінчується на рівні перших хвостових хребців. Уздовж спинного мозку на його дорсальній поверхні проходить серединна дорса- льна борозна. По боках від серединної борозни розміщені мілкі
дорсальні латеральні борозни. На вентральній поверхні прохо-
дить глибока вентральна серединна щілина, а по боках від неї —
вентральні латеральні борозни. На межі шийної і грудної та грудної й попереково-крижової частин мозку помітні шийне і по-
переково-крижове потовщення. Їх формування пов’язане з інне-
рвацією грудних і тазових кінцівок. У кожному кістковому сег- менті від спинного мозку праворуч і ліворуч двома корінцями відходить пара спинномозкових нервів. Дорсальний корінець відходить від дорсальної латеральної, вентральний — від вент- ральної латеральної борозни. В порожнині хребтового каналу корінці з’єднуються і формують нерви, які проходять крізь між- хребцеві отвори.
461
Розділ 9
Рис. 9.3. Спинний мозок і нерви, які відходять від нього:
а — спинний мозок без оболонок; б — спинний мозок в оболонках; 1 — дорсаль- ні, 2 — латеральні, 3 — вентральні роги сірої речовини; 4 — сіра спайка; 5 — спинномозковий канал; 6 — дорсальна поздовжня борозна і перегородка; 7 — вентральна серединна щілина; 8 — дорсальні, 9 — латеральні, 10 — вентраль- ні канатики білої речовини; 11 — дорсальний, 12 — вентральні корінці спин- номозкового нерва; 13 — спинномозковий вузол; 14 — спинномозковий нерв; 15 — вентральна, 16 — дорсальна гілки спинномозкового нерва; 17 — сіра спо- лучна гілка; 18 — симпатичний біляхребцевий вузол; 19 — симпатичний стов- бур; 20 — м’яка мозкова оболонка; 21 — підпавутинна порожнина; 22 — паву- тинна оболонка; 23 — підтвердооболонкова порожнина; 24 — тверда мозкова оболонка; 25 — надтвердооболонкова порожнина; 26 — хребець; 27 — міжхреб- цевий отвір
Ділянка спинного мозку між двома сусідніми спинномозко- вими нервами називається нейросегментом. Нейросегменти бу- вають різної довжини і часто за розмірами не відповідають дов- жині кісткового сегмента. В результаті цього спинномозкові нер- ви відходять від спинного мозку під різним кутом. Більшість із них проходить деяку відстань в середині хребтового каналу до виходу з міжхребцевого отвору сегмента. В каудальному напрямі ця відстань збільшується і з нервів, що проходять у середині хребтового каналу поза мозковим конусом, утворюється так зва- ний “кінський хвіст”.
Мікроскопічна будова спинного мозку. На поперечному розрі- зі спинного мозку неозброєним оком видно, що він складається із сірої та білої речовини. Перша розміщена в центрі мозку, а друга на його периферії. Сіра речовина має вигляд метелика з роз- прямленими крилами. Вона представлена парними дорсальни- ми і вентральними рогами (стовпами), які з’єднані сірою спай- кою. В центрі останньої є спинномозковий канал. У грудній і по- перековій частинах спинного мозку в сірій речовині є і парні ла- теральні роги (стовпи). Сіра речовина утворена мультиполярни- ми нейронами, нейроглією і мієліновими та безмієліновими нер- вовими волокнами. Нейрони спинного мозку функціонально не-
462