Ендоêринна система
ленні резорбційні вакуолі. При цьому базальна поверхня тиро- цитів набуває складчастості, що збільшує контакт тироцитів з перифолікулярним простором. При гіпофункції залози висота тироцитів зменшується, вони стають плоскими, а їхні ядра набу- вають витягнутої форми, діаметр фолікулів збільшується, колоїд стає ущільненим. Цитоплазма тироцитів містить добре розвинені структури гранулярної ендоплазматичної сітки, комплекс Голь- джі, мітохондрії, тобто органели, що беруть участь у білковому синтезі.
Тироцити синтезують йодвмісні гормони тироксин і трийод- тиронін, які регулюють окисні процеси, що впливають на всі види обміну речовин. Йод та інші речовини, необхідні для синтезу гормонів, надходять у тироцити з крові. В цитоплазмі тироцитів з амінокислот утворюється поліпептид тироглобулін, до складу якого входить амінокислота тирозин. Тироглобулін з йодом шляхом екзоцитозу надходять у порожнину фолікула, де накопичуються у вигляді колоїду. В колоїді до тирозину тиро- глобуліну приєднуються атоми йоду, в результаті чого утворюються гормони. Шляхом ендоцитозу часточки колоїду потрапляють у цитоплазму тироцитів, з’єднуються з лізосомами, під дією ферментів яких від них відщеплюються гормони, що надходять у кров.
Парафолікулярні клітини розвиваються не з ентодерми, а з нейробластів нервового гребеня. Вони розміщені поодинці в стін- ці між базальними полюсами тироцитів і базальною мембраною, проте не досягають своєю апікальною поверхнею порожнини фо- лікула. Крім того, парафолікулярні клітини знаходяться і в міжфолікулярній сполучній тканині. Вони продукують гормони кальцитонін і соматостатин. Перший зменшує вміст кальцію в крові, другий пригнічує синтез білків.
Міжфолікулярні острівці утворені малодиференційованими клітинами, з яких у разі потреби утворюються нові фолікули.
8.5. Прищитоподібна залоза
Прищитоподібна залоза (gl. parathyroidea) — парний орган. Кожна залоза ділиться на зовнішню і внутрішню. Перша лежить на частці щитоподібної залози або поряд з нею, друга — міститься в середині частки або на її медіальній поверхні. Зало- зи мають округлу форму, невеликі розміри, червоний колір і пухку консистенцію.
Мікроскопічна будова прищитоподібної залози. Зовні залоза вкрита капсулою, яка утворена пухкою сполучною тканиною. Від
449
Розділ 8
капсули в товщу паренхіми відходять ніжні прошарки пухкої сполучної тканини, які розміщені між тяжами ендокриноцитів. Ендокриноцити залози мають епітеліальне походження і нази- ваються паратироцитами. Залежно від функціонального стану їх поділяють на головні (базофільні), ацидофільні й проміжні. Па- ратироцити виробляють паратгормон (паратирин), який збіль- шує вміст кальцію в крові і є антагоністом гормону кальцитоні- ну. Взаємодія цих гормонів забезпечує сталий рівень кальцію в крові.
8.6. Надниркова залоза
Надниркова залоза (gl. suprarenales) — парна, розміщена по- переду нирок у позаочеревинному просторі й вкрита жировою капсулою (спільною і для нирок). Вона має червоно-бурий колір, трикутну або видовжено-овальну форму і щільну консистенцію (рис. 8.4). Абсолютна маса обох залоз у великої рогатої худоби
становить 25 – 35 г, у коня — 20 – 44, у вівці — 2,6, у кози — 1,7, у свині — 2,4 – 12,6 і у собаки — 0,5 – 1,2 г.
Мікроскопічна будова надниркової залози. Зовні залоза оточе- на сполучнотканинною капсулою, від якої в паренхіму залози від- ходять ніжні перегородки, розміщені між тяжами ендокриноци- тів. У перегородках знаходяться численні гемокапіляри.
Рис. 8.4. Надниркові залози великої рогатої худоби (а) та їх гістоструктура (б):
1 — права, 2 — ліва надниркові залози; 3 — нирки; 4 — каудальна порожниста вена; 5 — черевна аорта; 6 — капсула; 7 — клубочкова, 8 — пучкова, 9 — сітча- ста зони кіркової речовини; 10 — кровоносні капіляри; 11 — мозкова речовина; 12 — кровоносні капіляри
450
Ендоêринна система
Паренхіма залози представлена кірковою і мозковою речови- нами. Перша розміщена на периферії, друга — в центрі. Ендо- криноцити кіркової речовини розвиваються з несегментованої ме- зодерми (целомічного епітелію). Вони формують тяжі, які утво- рюють клубочкову, пучкову і сітчасту зони. Клубочкова зона зовнішня, представлена невеликими ендокриноцитами стовпчастої форми, які мають світлу цитоплазму, овальне або куля- сте ядро. Вони утворюють тяжі у вигляді дуг або клубочків. Ендо- криноцити цієї зони синтезують гормон альдостерон, який регулює вміст натрію в крові й посилює перебіг запальних процесів.
Ендокриноцити пучкової зони залежно від функціона- льного стану можуть мати кубічну або стовпчасту форму, світлу або темну цитоплазму з включеннями ліпідів. Вони більші, ніж клітини клубочкової зони, і формують паралельно розміщені тяжі. Ендокриноцити пучкової зони синтезують гормони корти-
зон, гідрокортизон, кортикостерон, які регулюють обмін білків,
вуглеводів, ліпідів, стимулюють енергетичний обмін і пригнічу- ють запальні процеси.
Сітчаста зона утворена ендокриноцитами кубічної, бага- токутної або овальної форми, які утворюють розгалужені тяжі. Серед них кількість клітин з темною цитоплазмою збільшується, а вміст у їхній цитоплазмі ліпідів зменшується. Ендокриноцити цієї зони синтезують статеві гормони, переважно андрогени і ме- ншою мірою естрогени.
Мозкова речовина утворена клітинами, які розвиваються з нейробластів. До її складу входять хромафінні клітини, нейрони симпатичної нервової системи, нервові волокна та синусоїдні ге- мокапіляри. Хромафінні клітини поділяють на епінефроцити (світлі клітини) і норепінефроцити (темні клітини). Перші син- тезують адреналін, другі — норадреналін. Адреналін посилює роботу серця, бере участь в обміні вуглеводів. Норадреналін є медіатором нервового збудження, звужує просвіт кровоносних судин і підвищує тиск крові.
В організмі тварин є невеликі утвори, сформовані клітинами кіркової (інтерреналові тільця) або мозкової (параганглії) речо- вини надниркових залоз, які доповнюють функцію цих залоз.
Запитання для самоконтролю
1.Які органи входять до складу ендокринної системи? 2. Особливості будови
іфункції ендокринних залоз. 3. Нейросекреторні ядра гіпоталамуса. 4. Будова і функції гіпофіза та епіфіза. 5. Особливості будови і функції щитоподібної зало- зи. 6. Прищитоподібна залоза. 7. Макро- і мікроскопічна будова та функції над- ниркової залози.
451
