- •Вступ
- •Коротка історія морфології тварин
- •1.1. Клітина. Клітинна теорія. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості протоплазми
- •1.2. Будова і життєдіяльність клітини
- •Будова клітини
- •Життєдіяльність клітини
- •1.3. Неклітинні структури організму
- •2.1. Розмноження. Прогенез
- •2.2. Ембріогенез
- •Ранні етапи ембріогенезу. Дроблення. Гаструляція
- •Диференціація зародкових листків та осьових органів
- •2.3. Ембріогенез тварин типу хордових
- •Ембріогенез ланцетника
- •Ембріогенез риб
- •Ембріогенез амфібій
- •Ембріогенез птахів
- •Стадії ембріогенезу птахів
- •Ембріогенез плацентарних ссавців
- •Плацента
- •Періоди внутрішньоутробного розвитку ссавців
- •Тканина. Розвиток, регенерація і класифікація тканин
- •3.1. Епітеліальна тканина
- •Будова епітеліальної тканини
- •Класифікація епітеліальної тканини
- •3.1.1. Різновиди поверхневого епітелію
- •3.2. Сполучна тканина
- •3.2.1. Сполучна тканина внутрішнього середовища. Кров і лімфа
- •3.2.2. Власне сполучна тканина
- •Пухка сполучна тканина
- •Щільна сполучна тканина
- •Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
- •3.2.3. Скелетна тканина
- •Хрящова тканина
- •Кісткова тканина
- •3.3. М’язова тканина
- •Гладка м’язова тканина
- •Поперечно-посмугована м’язова тканина
- •3.4. Нервова тканина
- •3.4.1. Нервові волокна. Нерви. Нервові закінчення
- •3.4.2. Рефлекторна дуга
- •Загальні принципи будови тіла тварин
- •Спеціальні анатомічні терміни, які вживають для визначення місцеположення органів
- •Частини та ділянки тіла
- •4.1. Остеологія — вчення про кістки
- •4.1.1. Будова і форма кісток
- •4.1.2. Розвиток і ріст кісток
- •4.1.3. Будова осьового скелета
- •4.1.4. Скелет голови
- •Розвиток скелета голови у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета голови
- •4.1.5. Скелет кінцівок
- •Розвиток скелета кінцівок у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета кінцівок
- •4.2. Синдесмологія — учення про з’єднання кісток
- •4.2.1. Безперервні з’єднання кісток
- •4.2.2. Переривчасті з’єднання (суглоби)
- •Загальна частина
- •4.2.3. Розвиток з’єднань кісток
- •4.2.4. З’єднання кісток осьового скелета
- •З’єднання кісток черепа
- •Суглоби і зв’язки хребта, ребер та груднини
- •З’єднання кісток грудної кінцівки
- •З’єднання кісток тазової кінцівки
- •4.3. Міологія — вчення про м’язи
- •4.3.1. Будова м’яза як органа
- •4.3.2. Фізичні властивості та хімічний склад скелетних м’язів
- •Робота м’язів
- •4.3.3. Класифікація м’язів
- •4.3.5. М’язи голови
- •М’язи під’язикового апарату
- •4.3.6. М’язи шиї, тулуба і хвоста
- •Дорсальні м’язи хребта
- •Вентральні м’язи хребта
- •М’язи грудної стінки
- •М’язи, що забезпечують вдих
- •М’язи, що забезпечують видих
- •М’язи живота
- •4.3.7. М’язи грудних кінцівок
- •М’язи плечового суглоба
- •М’язи ліктьового суглоба
- •М’язи зап’ясткового суглоба
- •М’язи суглобів пальців кисті
- •4.3.8. М’язи тазових кінцівок
- •М’язи кульшового суглоба
- •М’язи колінного суглоба
- •М’язи заплеснового суглоба
- •М’язи суглобів пальців стопи
- •5.1. Розвиток шкірного покриву
- •5.2. Будова шкіри
- •5.3.1. Волосся
- •5.3.2. Залози шкіри
- •5.3.3. Рогові утвори шкірного покриву
- •6.1. Порожнини тіла
- •6.1.1. Розвиток серозних порожнин тіла
- •6.1.2. Поділ черевної порожнини на ділянки
- •6.2. Загальні закономірності будови внутрішніх органів
- •6.3. Апарат травлення
- •6.3.1. Стисла характеристика розвитку апарату травлення
- •6.3.2. Гістогенез органів травлення
- •Відділи і органи апарату травлення
- •6.3.3. Головна кишка (рот і глотка)
- •Ротова порожнина
- •Стравохід
- •Шлунок
- •6.3.6. Задня кишка (товста кишка)
- •6.4. Апарат дихання
- •6.4.1. Розвиток органів дихання
- •6.4.2. Ніс і носова порожнина
- •6.4.3. Гортань
- •6.4.4. Трахея
- •6.4.5. Легені
- •6.5. Органи сечовиділення
- •6.5.1. Розвиток органів сечовиділення
- •6.5.2. Нирки
- •6.5.3. Сечовід, сечовий міхур, сечівник
- •6.6. Органи розмноження
- •6.6.1. Розвиток органів розмноження
- •6.6.2. Органи розмноження самців
- •6.6.3. Органи розмноження самок
- •7.1. Кровоносна система
- •7.1.1. Розвиток кровоносної системи
- •7.1.2. Кола кровообігу плода
- •7.1.3. Будова кровоносних судин
- •7.1.4. Закономірності ходу і галуження судин
- •7.1.5. Серце
- •7.1.6. Кола кровообігу дорослих тварин
- •7.1.7. Основні артерії великого кола кровообігу
- •Артерії тулуба та органів грудної й черевної порожнин
- •Артерії голови
- •Артерії грудної кінцівки
- •Артерії тазової кінцівки
- •Артерії стінок та органів тазової порожнини і таза
- •7.1.8. Основні вени великого кола кровообігу
- •7.2. Лімфатична система
- •7.2.2. Будова лімфатичних судин і вузлів
- •7.3. Органи кровотворення та імунного захисту
- •8.1. Нейросекреторні ядра гіпоталамуса
- •8.4. Щитоподібна залоза
- •8.5. Прищитоподібна залоза
- •8.6. Надниркова залоза
- •9.1. Розвиток нервової системи
- •9.2. Постнатальні зміни структури мозку
- •9.3. Центральний відділ нервової системи
- •9.3.1. Спинний мозок
- •9.3.2. Головний мозок
- •Оболонки та судини спинного і головного мозку
- •9.4. Периферичний відділ нервової системи
- •9.4.1. Спинномозкові вузли
- •9.4.3. Черепно-мозкові нерви
- •9.5. Автономний (вегетативний) відділ нервової системи
- •9.5.1. Симпатична частина автономного відділу нервової системи
- •9.5.2. Парасимпатична частина автономного відділу нервової системи
- •10.2. Присінково-завитковий орган
- •10.3. Орган нюху
- •10.4. Орган дотику
- •11.1. Апарат руху
- •Скелет та його з’єднання
- •М’язова система
- •11.3. Апарат травлення
- •11.4. Апарат дихання
- •11.5. Органи сечовиділення
- •11.6. Статеві органи самки
- •11.7. Статева система самця
- •11.8. Серцево-судинна система
- •11.9. Ендокринні залози
- •11.10. Нервова система і органи чуття
- •Список рекомендованої літератури
- •Предметний покажчик
Апарат рóхó
М’язи, що забезпечують видих
Дорсальний каудальний зубчастий м’яз (m. serratus dorsalis caudalis; див. рис. 4.53, 9; 4.55, 4) бере початок зубцями на кау- дальних краях останніх ребер: у жуйних — з 13-го по 10-те реб- ро, у коней — з 18-го по 12-те, у свиней — з 14-го по 9-те, у собак
— з 13-го по 10-те, а закінчується широким сухожилком на ости- стих відростках останніх грудних і перших поперекових хребців.
М’яз, що відтягує ребра (m. retractor costae; див. рис. 4.55, 5)
прямує у жуйних від кінців поперечних відростків перших трьох поперекових хребців, у коней — від грудопоперекової фасції, у свиней — від поперечних відростків 2-го і 3-го поперекових хре- бців до останнього ребра. У жуйних, свиней і коней м’яз зовні вкритий останнім зубцем дорсального зубчастого каудального м’яза та зовнішнім косим м’язом живота, у собак м’яз розміще- ний під поперечним м’язом живота.
Поперечний м’яз грудної клітки (m. transversus thoracis)
утворює трикутну м’язову пластинку з вершиною, спрямованою краніально, і переважно поперечним напрямком м’язових воло- кон, що знаходяться між внутрішньою поверхнею груднини та ребровими хрящами справжніх ребер.
Ужуйних розрізняють 6 зубців м’яза, що починаються на зв’язці груднини і закінчуються на 2 – 7-му ребрах, а 7-й зубець відмежовує закінчення груднинної частини діафрагми від усього м’яза, закінчуючись на 8-му ребровому хрящі.
Уконей м’яз має 6 – 7 зубців, що тягнуться від зв’язки груд- нини до кістково-хрящової межі 2 – 8-го ребер.
Усвиней м’яз починається на внутрішній поверхні перших 8 ребрових хрящів і закінчується на кістково-хрящових з’єднаннях 2 – 7-го ребер.
Усобак м’яз починається вузьким апоневрозом на внутрішній бічній поверхні груднини, починаючи з 2-го сегмента (стернебри)
ідо кінця мечоподібного відростка, закінчується нечіткими зу- бцями на 2 – 7-му ребрових хрящах поблизу реброво-хрящових з’єднань.
М’язи живота
М’язи живота — тонкі м’язові пластинки, що закінчуються, за винятком прямого м’яза живота, апоневрозами. Вони розмі- щені пошарово так, що пучки м’язових волокон кожних двох
221
Розділ 4
м’язів перехрещуються в своєму ході майже під прямим кутом. Ці м’язи формують нижню та бічні стінки порожнини живота.
Апоневрози м’язів живота з’єднуються на серединній білій лі- нії, що простягається від груднини до тазового зрощення. В ді- лянці білої лінії у плода є пупкове кільце, через яке проходять пупкові судини і яке після народження заростає.
Косий зовнішній м’яз живота (m. obliquus externus abdominis;
рис. 4.53, 10; 4.56, 1) зовні вкритий глибокою фасцією тулуба, жовтою оболонкою живота і поверхневою фасцією тулуба з шкір- ним м’язом тулуба. Він починається окремими зубцями м’язово на ребровій стінці між зубцями вентрального зубчастого м’яза та грудопоперекової фасції, має каудовентральний напрямок пуч- ків м’язових волокон і в ділянці бічної поверхні черевної стінки переходить в апоневроз, який у травоїдних тварин значно роз- ширюється. Апоневроз закінчується на білій лінії живота, пе- редлобковому сухожилку та пахвинній зв’язці, що простягається від зовнішнього кута клубової кістки до краніальної лобкової зв’язки. Між частиною апоневроза, що закінчується на передло- бковому сухожилку, є щілина — поверхневе пахвинне кільце, в якому пахвинна зв’язка формує латеральну ніжку цього кільця, а передлобковий сухожилок — його медіальну ніжку. У травоїд- них тварин зовні м’яз вкритий жовтою оболонкою живота, бага-
Рис. 4.56. М’язи черевної стінки собаки:
1 — косий зовнішній м’яз живота; 1′ — його апоневроз; 2 — косий внутрішній м’яз живота; 2′ — його апоневроз; 2′′ — частина його апоневроза, що формує внутрішній листок піхви прямого м’яза живота; 3 — поперечний м’яз живота; 4 — прямий м’яз живота; 5 — пахвинна зв’язка; 6 — поперечна фасція; 7 — сім’яникові судини в пахвинному каналі; 8 — м’яз, що підвішує сім’яник
222
Апарат рóхó
тою на еластичні волокна, у свиней оболонка незначна, у собак її немає.
Косий внутрішній м’яз живота (m. obliquus internus abdominis; див. рис. 4.55, 12; 4.56, 2) розміщений під попереднім м’язом. Починається на маклаку, пахвинній зв’язці, грудопопе- рековій фасції, має краніовентральний напрямок волокон, що віялоподібно розходяться, переходять в апоневроз, який зроста- ється з апоневрозами зовнішнього косого й поперечного м’язів живота, формуючи піхву для прямого м’яза живота, і закінчуєть- ся на білій лінії.
Задній вільний край косого внутрішнього м’яза живота обме- жує разом з пахвинною зв’язкою щілину — глибоке пахвинне кільце.
Глибоке й поверхневе пахвинні кільця з’єднуються між собою і утворюють пахвинний канал. Через цей канал у самців, а та- кож у сук проходить відросток піхвової оболонки. Він складаєть- ся з поперечної фасції та очеревини, що формують мішок, у яко- му розміщені сім’яники, а у сук — жир і зв’язка. Збоку від піхво- вого відростка проходить відщеплений від внутрішнього косого м’яза живота м’яз, що підвішує сім’яник, — т. cremaster. У пах- винному каналі проходять також сім’япровід, судини і нерв сім’яника, що становлять основну сім’яного канатика.
Поперечний м’яз живота (т. transversus abdominis; див. рис. 4.56, 3) є третім шаром у стінці живота, зсередини вкритий попе- речною фасцією та пристінним листком очеревини. М’яз бере по- чаток зубцями на поперечно-ребрових відростках поперекових хребців та внутрішній поверхні хрящів несправжніх ребер. Він є внутрішнім листком піхви прямого м’яза живота і закінчується на білій лінії. У собак у каудальній черевній ділянці апоневроз поперечного м’яза живота утворює зовнішній листок піхви пря- мого м’яза.
Прямий м’яз живота (т. rectus abdominis; див. рис. 4.55, 11; 4.56, 4) являє собою у коней, жуйних і собак міцний, плоский м’язовий тяж з поздовжнім (сагітальним) напрямком волокон. Починається зовні на стернальних ребрах 5 – 6 сухожилкови- ми зубцями і закінчується на лобковій краніальній зв’язці, відділений від м’яза протилежного боку білою лінією. По своє-
му ходу м’яз має у жуйних — 5, у коней — 9 – 11, у свиней —
7 – 9, у собак — 3 – 6 сухожилкових перетинок, що збільшують фізіологічний поперечник м’яза. Волокна прямого м’яза живо- та розміщуються під прямим кутом відносно волокон попереч- ного м’яза живота.
223