Розділ 4

найбільш диференційовані м’язи лапи у хижаків, а вже у свиней відзначається значне їх спрощення. У жуйних та коней продов- жується подальше їх спрощення або ці м’язи стають рудимента- рними чи подібними до зв’язок, тобто залишається тільки їхня сполучнотканинна частина і вони є пасивною конструкцією. За дією на окремі промені грудної кінцівки розрізняють загальні та спеціальні короткі м’язи пальців.

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть м’язи, що діють на плечовий суглоб, функцію кожного з цих м’язів. 2. Назвіть функціональні групи м’язів ліктьового суглоба. Які м’язи на- лежать до них? 3. Назвіть флексори і екстенсори зап’ясткового суглоба. 4. Назвіть м’язи суглобів пальців та визначте їхню функцію.

4.3.8. М’язи тазових кінцівок

Характеризуючи тазову кінцівку, слід зазначити відсутність рухів тазового поясу навколо крижової кістки. Величина розмаху під час поступального руху залежить винятково від рухливості вільної кінцівки.

Міцність зв’язку таза з хребтом і значна сила м’язів, що пря- мують від таза в бік основного підтримувального стовпа вільних кінцівок, є доказом того, що тазові кінцівки ссавців відіграють вирішальну роль у проштовхуванні тулуба вперед.

Найдосконаліші, тобто хапальні, рухи цих кінцівок властиві не всім стопохідним, а переважно тим, що добре лазять по дере- вах, однак і в них тазові кінцівки значно поступаються за сприт- ністю грудним. Під час огляду тазової кінцівки збоку помітно, що м’язиста маса має форму лійки, основа якої розміщена в ді- лянці крупа й стегна, і що ця основа більша за об’ємом, ніж у грудної кінцівки. Верхівка лійки досягає у стопо- і пальцехідних заплеснового суглоба, а у копитних — копита.

М’язи кульшового суглоба

Кульшовий суглоб багатовісний, тому серед м’язів, що діють на цей суглоб, розрізняють екстенсори, флексори, абдуктори, ад- дуктори й ротатори — супінатори і пронатори.

Поверхневий сідничний м’яз (т. gluteus superficialis; див. рис. 4.53, 14; 4.58, 2). У жуйних і свиней його краніальна частина зрос- тається з напружувачем широкої фасції, а каудальна — з двоголо-

вим м’язом стегна в сіднично-двоголовий м’яз — т. gluteobiceps.

У коней м’яз відділений від двоголового м’яза стегна, але зро- стається з каудальним кінцевим зубцем напружувача широкої

234

Апарат рóхó

Рис. 4.58. М’язи тазової кінцівки великої рогатої худоби (а, б — з латеральної поверхні; в — з медіальної поверхні):

1 — сідничний середній м’яз; 2 — сідничний поверхневий м’яз; 3 — двоголовий м’яз стегна; 4 — напівсухожилковий м’яз; 5 — литковий м’яз; 6 — глибокий згинач пальців; 7 — поверхневий згинач пальців; 8 — міжкістковий середній м’яз; 9 — бічний розгинач пальців; 10 — довгий розгинач пальців; 11 — мало- гомілковий довгий м’яз; 12 — малогомілковий третій м’яз; 13 — великогомілко- вий краніальний м’яз; 14, 22, 15 — пряма, медіальна і латеральна голівки чо- тириголового м’яза стегна; 16 — підошовний м’яз; 17 — поперековий менший м’яз; 18 — клубовий м’яз; 19 — напружувач широкої фасції стегна; 20 — краве- цький м’яз; 21 — гребінцевий м’яз; 23 — стрункий м’яз; 24 — напівперетинчас- тий м’яз; 25 — затульний внутрішній м’яз

фасції. Він починається на сідничній фасції і лежить на серед- ньому сідничному м’язі вздовж переднього краю двоголового м’яза стегна у вигляді м’язової пластинки. Закінчується на тре- тьому вертлюзі стегнової кістки та фасції стегна.

У собак це самостійний м’яз. Починається на сідничній фасції, на дорсальній ості клубової кістки, а також на хвостовій фасції, бічній частині крижової кістки, поперечному відростку першого хвостового хребця та верхній половині крижово-горбової зв’язки. Закінчується нижче від більшого вертлюга стегнової кістки та на латеральній її губі.

235

Розділ 4

Функція: у собак розгинає кульшовий суглоб і тягне кінцівку назад; у решти тварин переважно згинає кульшовий суглоб, тяг- не кінцівку вперед.

Середній сідничний м’яз (т. gluteus medius; див. рис. 4.53, 13; 4.58, 1) — наймасивніший із сідничних м’язів, зовні вкритий сід- ничною фасцією і частково поверхневим сідничним м’язом.

М’яз починається переважно на крилі клубової кістки. Глибша частина м’яза відділяється як додатковий сідничний м’яз. Серед- ній сідничний м’яз закінчується частково м’язисто, частково сухо- жилково на передньому й нижньому краї більшого вертлюга. До- датковий сідничний м’яз, прикритий латеральною голівкою чоти- риголового м’яза стегна, закріплюється сильним сухожилком ни- жче і медіально від переднього краю більшого вертлюга.

Функція: розгинає кульшовий суглоб, тягне назад і обертає дозовні всю кінцівку.

Глибокий сідничний м’яз (m. gluteus profundus) знаходиться під середнім сідничним м’язом, безпосередньо на кульшовому суглобі. Починається на сідничній ості та тілі клубової кістки і закінчується на більшому вертлюзі стегнової кістки.

Функція: абдуктор кінцівки, допомагає середньому сіднично- му м’язові.

Грушоподібний м’яз (m. piriformis). Як самостійний м’яз ви- ражений у м’ясоїдних. У інших свійських тварин зростається із середнім сідничним м’язом. Він починається позаду нього на нижній поверхні та бічному краї крижової кістки, а закінчується на задньому краї більшого вертлюга стегнової кістки.

Функція: розгинач кульшового суглоба, супінатор кінцівки.

Напружувач широкої фасції (m. tensor fasciae latae; див. рис. 4.53, 12; 4.58, 19) являє собою сильний віялоподібний м’яз, роз- міщений під шкірою в трикутнику між маклаком, кульшовим і колінним суглобами.

Ум’ясоїдних він формує передній контур стегна. М’яз почина- ється на маклаку, його волокна розходяться в дистальному на- прямку і переходять у широкий апоневроз на бічну поверхню стегна, вливаючись у широку фасцію.

Ужуйних, коней і свиней каудальний кінцевий зубець м’яза з’єднується з краніовентральним краєм поверхневого сідничного м’яза.

Функція: згинає кульшовий суглоб, напружує широку фасцію, розгинаючи при цьому колінний суглоб.

Двоголовий м’яз стегна (m. biceps femoris; див. рис. 4.53, 14; 4.58, 3) є одним із найсильніших м’язів тіла і лежить під шкірою та фасцією на задній поверхні таза й стегна. М’яз починається

236

Апарат рóхó

двома голівками: хребтовою — на останніх крижових хребцях і задньому краї широкої тазової зв’язки, а також дорсолатерально на горбі сідничої кістки; тазовою — на сідничому горбі та вент- ральній поверхні сідничої кістки поблизу затульного отвору.

Обидві голівки м’яза зростаються між собою, опускаються вниз, розширюючись, і переходять у широкий апоневроз, що за- кінчується на надколінку, латеральній та середній його зв’язках, на гребені великогомілкової кістки й фасції гомілки та п’ятковому горбі.

У жуйних і свиней хребтова голівка зростається з поверхне- вим сідничним м’язом у сіднично-двоголовий м’яз — m. gluteobiceps.

Функція: розгинає кульшовий, колінний і заплесновий сугло- би кінцівки, що спирається (штовхає тулуб уперед), абдуктор кі- нцівки, задня частина м’яза згинає колінний суглоб.

Квадратний м’яз стегна (m. quadratus femoris) починається на вентральній поверхні тіла сідничої кістки, прямує донизу і вперед до вертлюжної ямки, нижче від якої й закінчується.

Функція: розгинає кульшовий суглоб.

Каудальний абдуктор гомілки (m. abductor cruris caudalis) є

лише у собак. Являє собою тонку, вузьку м’язову стрічку, що по- чинається на нижньому кінці крижово-горбової зв’язки, приля- гає до внутрішньої поверхні двоголового м’яза стегна. У верхній третині гомілки він виходить з-під його заднього краю на лате- ральну поверхню литкового м’яза, зростається з каудальним краєм двоголового м’яза і вливається у фасцію гомілки.

Функція: допомагає каудальній голівці двоголового м’яза сте- гна як абдуктор.

Напівсухожилковий м’яз (т. semitendinosus; див. рис. 4.53, 15; 4.58, 4). У свійських тварин майже суто м’язистий м’яз, що знач- ною мірою формує задній край стегна. Починається на горбі сід- ничої кістки, а у свиней і коней, крім того, хребтовою голівкою на поперечних і остистих відростках перших хвостових хребців. На рівні колінного суглоба м’яз переходить у сухожилок, який разом з кінцевими сухожилками стрункого й кравецького м’язів закрі- плюється медіально на краніальному краї великогомілкової кіс- тки, а також віддає п’ятковий сухожилок до горба п’яткової кіст- ки.

Функція: якщо кінцівка спирається, розгинає кульшовий, ко- лінний і заплесновий суглоби, проштовхує тулуб уперед, за ви- сячої кінцівки — згинає колінний суглоб, обертає кінцівку досе- редини й тягне її назад.

237

Розділ 4

Напівперетинчастий м’яз (m. semimembranosus; див. рис. 4.58, 4) у свійських тварин часто м’язистий, розміщується на ме- діальній поверхні позаду стегна. Починається на вентральній поверхні сідничого горба, а у коней — і на перших хвостових хребцях, опускається вниз, і м’язове черевце, а у коней сухожи- лок поділяється на дві гілки, що закінчуються на медіальних виростках стегнової та великогомілкової кісток.

Функція: якщо кінцівка спирається, розгинає кульшовий і колінний суглоби, проштовхує тулуб уперед; за висячої кінців- ки — тягне кінцівку назад і досередини і є пронатором.

Кравецький м’яз (m. sartorius; див. рис. 4.58, 20) — тонкий стрі- чкоподібний м’яз, лежить поверхнево на медіальній поверхні стег- на. Починається двома голівками: однією — на клубовій фасції та кінцевому сухожилку меншого поперекового м’яза, другою — на клубово-лобковому підвищенні; у собак м’яз має дві частини: кра- ніальну, що починається на маклаку, і каудальну, яка починаєть- ся, як у решти свійських тварин кравецький м’яз. Закінчується разом зі струнким м’язом на надколінку, медіальній його зв’язці та фасції гомілки. У собак краніальна частина закінчується на надколінку, а каудальна — на великогомілковій кістці.

Функція: згинає кульшовий і розгинає колінний суглоби, ад- дуктор кінцівки.

Гребінчастий м’яз (т. pectineus; див. рис. 4.58, 21) — невели-

кий, але міцний м’яз веретеноподібної форми, починається на клубово-лобковому підвищенні таза і закінчується на медіальній губі стегнової кістки. Медіально прикритий струнким, а спереду

— кравецьким м’язами.

Функція: згинає кульшовий суглоб, аддуктор і супінатор кін- цівки.

Клубово-поперековий м’яз (т. iliopsoas; див. рис. 4.58, 18) по-

діляється на клубовий i поперековий більший м’язи.

Клубовий м’яз (m. iliacus) має дві частини: медіальну, що по- чинається на тілі клубової кістки, і латеральну — на крилі клу- бової кістки. Закінчується м’яз на меншому вертлюзі стегнової кістки, зростаючись із кінцевим сухожилком поперекового біль- шого м’яза.

Поперековий більший м’яз (m. psoas major) починається на вентральній поверхні тіл останніх двох грудних і поперекових хребців, на основах поперечних відростків поперекових хребців та вентральному апоневрозі квадратного м’яза попереку, прямує каудально, з’єднується з кінцевим сухожилком клубового м’яза і закінчується разом з ним на меншому вертлюзі стегнової кістки.

238