Розділ 4

Круглий більший м’яз (т. teres major; див. рис. 4.57, 21) — дов-

гий, плоский, м’язистий, починається від каудального кута і краю лопатки і зростається з підлопатковим м’язом, прямує по згинальній поверхні плечового суглоба до горбистості круглого більшого м’яза плечової кістки, простягаючись до гребеня біль- шого горба, при цьому з’єднується з кінцевим сухожилком най- ширшого м’яза.

Функція: згинає плечовий суглоб i незначною мірою бере участь у приведенні кінцівки.

Підлопатковий м’яз (т. subscapularis; див. рис. 4.57, 19) в усіх свійських тварин більш чи менш пронизаний сухожилками, має перисту будову. Починається від усієї підлопаткової ямки і за- кінчується на меншому горбку плечової кістки.

Функція: виконує роль медіальної зв’язки плечового суглоба, переважно розгинач плечового суглоба, на зігнутий суглоб може діяти як згинач.

Дзьобоплечовий м’яз (m. coracobrachialis; див. рис. 4.57, 26)

починається вузьким, плоским сухожилком на дзьобоподібному відростку надсуглобового горба лопатки, прямує косо по медіа- льній поверхні плечового суглоба і закінчується на краніомедіа- льній поверхні тіла плечової кістки.

Функція: приводить і обертає дозовні плече.

М’язи ліктьового суглоба

М’язи, що діють на ліктьовий суглоб, лежать переважно в ді- лянці плеча і починаються частково на плечовій кістці, частково на лопатці; серед них розрізняють одно- і двосуглобові. Загалом це дуже сильні м’язи, що охоплюють плече з усіх боків і закінчу- ються на променевій чи ліктьовій кістках, діють на ліктьовий суглоб, передусім як згиначі чи розгиначі. У спокійному стані виконують важливу функцію — фіксацію ліктьового та плечово- го суглобів. Тому більшість із них, а у коней всі м’язи значно пронизані сухожилками і є багатоперистими.

Плечовий м’яз (m. brachialis; див. рис. 4.57, 4) — односуглобо- вий м’яз, суто м’язистий, починається каудально на шийці пле- чової кістки, прямує в борозну плечового м’яза, що проходить спірально на бічну й передню поверхні плечової кістки, і закін- чується медіально на променевій кістці в ділянці її горбистості, а також на ліктьовій кістці.

Функція: згинає ліктьовий суглоб.

Двоголовий м’яз плеча (т. biceps brachii; див. рис. 4.57, 3) — дво-

суглобовий, проходить через верхівку плечового та всередині ку-

228

Апарат рóхó

та ліктьового суглобів. У людини м’яз починається двома голів- ками на дзьобоподібному відростку та надсуглобовому горбку лопатки (звідси й назва). У тварин м’яз починається лише на надсуглобовому горбку лопатки. Здебільшого м’яз прикритий плечоголовним і плечовим м’язами, прямує через верхівку пле- чового суглоба на краніомедіальну поверхню плеча через згина- льну поверхню ліктьового суглоба, закінчуючись проксимально на горбистості променевої та ліктьовій кістках. У копитних м’язове черевце пронизане міцними внутрішньом’язовими сухо- жилковими стрічками, які в дистальній третині м’яза відділя- ються від нього, утворюючи сухожилковий тяж, що продовжуєть- ся на краніомедіальну поверхню променевого розгинача зап’ястка, зливаючись із його дистальним сухожилком.

Функція: згинає ліктьовий суглоб і розгинає плечовий, фіксує плечовий і зап’ястковий суглоби при статиці.

Триголовий м’яз плеча (т. triceps brachii; див. рис. 4.53, 15, 16, 23) — найсильніший м’яз грудної кінцівки, заповнює трикутний проміжок між лопаткою, плечовою кісткою та ліктьовим горбом. М’яз частково розміщується поверхнево під шкірою. Його задній контур від ліктьового горба до холки утворює висхідний край триголового м’яза, що обмежує каудально ділянку лопатки й плеча.

М’яз складається з чотирьох голівок.

Довга голівка в усіх тварин найміцніша і наймасивніша. По- чинається на задньому краї лопатки і закінчується на ліктьово- му горбі. Під закінченням має підсухожилкову сумку.

Латеральна голівка — широке, стрічкоподібне, одноперисте черевце м’яза, прикріплюється на латеральній поверхні плечової кістки, починаючи від її шийки й до нижнього кінця діафіза, і закінчується на ліктьовому горбі.

Медіальна голівка має поздовжній напрямок м’язових воло- кон. Починається на медіальній поверхні плечової кістки, в се- редній її третині й закінчується на медіальній поверхні ліктьо- вого горба, маючи під собою підсухожилкову сумку.

Додаткова голівка у коней відсутня. Починається на кауда- льному краї плечової кістки нижче від шийки і закінчується ра- зом з медіальною голівкою.

Функція: розгинає ліктьовий суглоб, фіксує ліктьовий суглоб при статиці. Довга голівка згинає плечовий суглоб.

Ліктьовий м’яз (т. anconeus) вважають частиною триголового м’яза плеча. Короткий, але сильний м’язистий м’яз, прикритий

229

Розділ 4

триголовим м’язом. Починається на плечовій кістці навколо лік- тьової ямки і закінчується на ліктьовому горбі, зростаючись із латеральною голівкою триголового м’яза.

Функція: розгинає ліктьовий суглоб.

Напружувач фасції передпліччя (т. tensor fasciae antebrachii;

див. рис. 4.57, 17) у свійських тварин — м’язова пластинка різної товщини й ширини, яка лежить на медіальній поверхні триго- лового м’яза плеча. М’яз починається: у жуйних — апоневрозом на задньому краї лопатки та найширшому м’язі спини, у коней, крім того, з’єднується своїм початком із шкірним м’язом живота і триголовим м’язом плеча; у свиней — на задньому краю лопат- ки; у собак — слабко розвинутий м’яз у вигляді тонкої м’язової стрічки, бере початок на латеральній поверхні найширшого м’яза спини. Закінчується м’яз сухожилково на ліктьовому відро- стку та фасції передпліччя.

Функція: розгинає ліктьовий і згинає плечовий суглоби, на- пружує фасцію передпліччя.

Круглий пронатор (т. pronator teres) є у хижаків, свиней,

жуйних, а у коней — у вигляді зв’язки. Простягається між меді- альним надвиростком плечової кістки та краніомедіальною по- верхнею променевої кістки.

Функція: пронатор передпліччя й лапи, згинає ліктьовий суг- лоб.

Квадратний пронатор (т. pronator quadratus) є у хижаків. Йо-

го волокна розміщені впоперек між ліктьовою та променевою кі- стками, перекриваючи міжкістковий проміжок передпліччя з медіального боку.

Функція: пронатор передпліччя і лапи.

М’язи зап’ясткового суглоба

Зап’ястковий суглоб складний, одновісний, у ньому можливі рухи: згинання й розгинання, а у хижаків — і незначні бічні ру- хи. М’язи зап’ясткового суглоба мають переважно веретеноподіб- ну форму, починаються на плечовій кістці, лежать під фасцією передпліччя краніально і каудально на передпліччі. Закінчу- ються сухожилками або на окремих кістках зап’ястка, або на кіс- тках п’ястка.

Променевий розгинач зап’ястка (т. extensor carpi radialis; див.

рис. 4.57, 5) є найсильнішим розгиначем у ділянці передпліччя. Знаходиться на передній поверхні передпліччя, формуючи його контур. М’яз починається на латеральному (розгинальному) надвиростку плечової кістки, зростаючись із капсулою ліктьового

230

Апарат рóхó

суглоба, у нижній третині передпліччя переходить у міцний су- хожилок, що закінчується на шорсткості III п’ясткової кістки.

Функція: розгинає i фіксує зап’ястковий суглоб.

Ліктьовий розгинач зап’ястка (m. extensor carpi ulnaris; див.

рис. 4.57, 13) розміщений на каудолатеральній поверхні перед- пліччя. Формує контур цієї ділянки. Починається ззаду на лате- ральному надвиростку плечової кістки й закінчується на додат- ковій кістці зап’ястка, а у собак на IV або V п’ястковій кістці

Функція: у собак розгинає зап’ястковий суглоб і є абдуктором, у решти свійських тварин — згинає його.

Променевий згинач зап’ястка (т. flexor carpi radialis; див. рис. 4.57, 24) розміщується поверхнево на каудомедіальній поверхні променевої кістки. Починається на медіальному надвиростку плечової кістки і закінчується сухожилково на пальмарній пове- рхні проксимального епіфіза кісток п’ястка.

Функція: згинає зап’ястковий суглоб, фіксує його при статиці.

Ліктьовий згинач зап’ястка (т. flexor carpi ulnaris; див. рис. 4.57, 14) розміщений на каудомедіальній поверхні передпліччя, часто прикритий згиначем пальців. М’яз починається сильнішою плечовою голівкою позаду променевого згинача на медіальному надвиростку плечової кістки й слабкішою ліктьовою голівкою на ліктьовому відростку. Голівки зливаються, утворюють кінцевий сухожилок, який закінчується на додатковій кістці зап’ястка.

Функція: згинає зап’ястковий суглоб, фіксує його та ліктьовий суглоб при статиці.

За даними Манзія і Мороза (1978), м’язи в усіх тварин є фік- саторами суглобів при статиці.

М’язи суглобів пальців кисті

М’язи, що забезпечують рух пальців грудної кінцівки, у свій- ських тварин мають простіші співвідношення, ніж у тварин, кисть яких пристосована до хапальних рухів, чи кисть людини з її п’ятипалою, в усі боки рухливою рукою, в якій чотири пальці протиставлені великому. У свійських тварин, від собак до коней (через свиней і жуйних), кисть зазнає поступової перебудови й спеціалізації до чистої опори та руху. Суглоби пальців грудної кінцівки стають одновісними, тобто інші рухи, крім згинання та розгинання, в цих суглобах у свійських тварин або не виражені, або неможливі, у зв’язку з цим виражені й м’язи, що забезпечу- ють ці рухи, тобто м’язи, що розгинають, і м’язи, що згинають суглоби пальців кисті. Серед цих м’язів розрізняють довгі та ко-

231

Розділ 4

роткі. Довгі м’язи суглобів пальців багатосуглобові. Їхні м’язові черевця розміщені в ділянці передпліччя, а вже в ділянці кисті проходять їхні сухожилки. Короткі м’язи виражені у свійських тварин не однаковою мірою, що зумовлено і типом опори, і кіль- кістю пальців, і ступенем їхнього розвитку.

М’язиста частина довгих розгиначів пальців розміщена між променевим і ліктьовим розгиначами зап’ястка на краніолате- ральній поверхні передпліччя. Вони починаються частково на плечовій кістці, частково на кістках передпліччя і закінчуються на пальцях, розчленовуючись сухожилками відповідно до кіль- кості пальців

Загальний розгинач пальців (m. extensor digitorum communis;

див. рис. 4.57, 7) розміщений латерально, безпосередньо біля променевого розгинача зап’ястка, має витягнуте вздовж, верете- ноподібне м’язове черевце, яке поділяється на чітко розмежовані частини. М’яз починається на латеральному надвиростку плечо- вої кістки, часто також на латеральній зв’язці ліктьового суглоба та латеральному зв’язковому горбку променевої кістки. В нижній третині передпліччя м’язове черевце переходить у довгий сухо- жилок, що закінчується в усіх тварин на розгинальних відрост- ках дистальних фаланг усіх пальців, крім першого. Кінцевий сухожилок поділяється на відповідну кількість ніжок, тільки у коней залишається нерозділеним.

Функція: розгинає зап’ястковий суглоб і суглоби пальців, зги- нає ліктьовий суглоб.

Бічний розгинач пальців (m. extensor digitorum lateralis; див.

рис. 4.57, 8) знаходиться на бічній поверхні передпліччя між за- гальним розгиначем пальців спереду і ліктьовим розгиначем зап’ястка ззаду. Починається на бічній зв’язці ліктьового суглоба та латеральному зв’язковому горбку променевої кістки, а також на зовнішньому краї ліктьової кістки і закінчується: у жуйних на вінцевій кістці IV пальця; у коней — на путовій кістці; у свиней

— на IV – V пальцях, у собак — на III – V пальцях разом із зага- льним розгиначем.

Функція: розгинає зап’ястковий суглоб і відповідні суглоби пальців: у жуйних — путовий і вінцевий суглоби IV пальця; у коней — путовий суглоб пальця; у свиней — перші два суглоби IV і V пальців; у собак — всі суглоби III – V пальців.

Довгий абдуктор І (великого) пальця (т. abductor digiti I

(pollicis) longus; див. рис. 4.57, 9) у свійських тварин відносять до

232

Апарат рóхó

розгиначів зап’ясткового суглоба. М’яз у вигляді трикутної м’язової пластинки лежить безпосередньо на скелеті передпліч- чя краніолатерально, тягнеться своїм сухожилком косо через кі- нцевий сухожилок променевого розгинача зап’ястка медіально на п’ясток і закінчується: у собак на І, у свиней і коней — на II, у жуйних — на III п’ясткових кістках, на їхніх проксимальних кі- нцях.

Функція: розгинає і відводить І палець у собак, розгинає і не- значною мірою відводить зап’ястковий суглоб у решти тварин.

Як і у довгих розгиначів пальців, м’язові черевця довгих зги- начів пальців розміщені в ділянці передпліччя, тільки ззаду, між згиначами зап’ясткового суглоба. Їхні міцні сухожилки про- ходять медіально від додаткової кістки зап’ястка по долонній (пальмарній) поверхні зап’ясткового суглоба, п’ястка та пальців відповідно їх кількості, закінчуються на середній або дистальній фаланзі.

Поверхневий згинач пальців (т. flexor digitorum superficialis;

див. рис. 4.57, 12) є меншим із двох довгих згиначів, розміщений поверхнево, у жуйних і коней пронизаний міцним сухожилком, має у собак і коней одне, а у жуйних і свиней — два м’язових че- ревця, що переходять у верхній половині зап’ястка в сухожилки, які закінчуються на других фалангах пальців.

Функція: згинає суглоби — зап’ястковий, п’ястково-фаланго- вий і вінцевий, допомагає розгиначам ліктьового суглоба.

Глибокий згинач пальців (т. flexor digitorum profundus; див.

рис. 4.57, 11) є сильнішим із двох довгих згиначів пальців, роз- міщений під ліктьовим згиначем зап’ястка і поверхневим згина- чем пальців на задній поверхні передпліччя. У всіх тварин м’яз має три голівки: плечова голівка починається на медіальному надвиростку плечової кістки, що, в свою чергу, може поділятись на три черевця, в середній третині передпліччя від променевої кістки відходить променева голівка і на ліктьовій кістці почина- ється ліктьова голівка. В ділянці нижнього кінця передпліччя всі м’язові черевця переходять у єдиний сухожилок глибокого згинача пальців і разом з поверхневим згиначем пальців про- стягається медіально від додаткової кістки зап’ястка вниз на п’ясток, поділяється на гілки відповідно до кількості пальців, закінчуючись на їхніх дистальних фалангах.

Функція: згинає суглоби пальців і зап’ястковий суглоб, допо- магає розгинати ліктьовий суглоб.

Короткі м’язи пальців знаходяться в ділянці п’ястка й пальців і забезпечують рухливість окремих пальців. У свійських тварин

233