- •Вступ
- •Коротка історія морфології тварин
- •1.1. Клітина. Клітинна теорія. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості протоплазми
- •1.2. Будова і життєдіяльність клітини
- •Будова клітини
- •Життєдіяльність клітини
- •1.3. Неклітинні структури організму
- •2.1. Розмноження. Прогенез
- •2.2. Ембріогенез
- •Ранні етапи ембріогенезу. Дроблення. Гаструляція
- •Диференціація зародкових листків та осьових органів
- •2.3. Ембріогенез тварин типу хордових
- •Ембріогенез ланцетника
- •Ембріогенез риб
- •Ембріогенез амфібій
- •Ембріогенез птахів
- •Стадії ембріогенезу птахів
- •Ембріогенез плацентарних ссавців
- •Плацента
- •Періоди внутрішньоутробного розвитку ссавців
- •Тканина. Розвиток, регенерація і класифікація тканин
- •3.1. Епітеліальна тканина
- •Будова епітеліальної тканини
- •Класифікація епітеліальної тканини
- •3.1.1. Різновиди поверхневого епітелію
- •3.2. Сполучна тканина
- •3.2.1. Сполучна тканина внутрішнього середовища. Кров і лімфа
- •3.2.2. Власне сполучна тканина
- •Пухка сполучна тканина
- •Щільна сполучна тканина
- •Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
- •3.2.3. Скелетна тканина
- •Хрящова тканина
- •Кісткова тканина
- •3.3. М’язова тканина
- •Гладка м’язова тканина
- •Поперечно-посмугована м’язова тканина
- •3.4. Нервова тканина
- •3.4.1. Нервові волокна. Нерви. Нервові закінчення
- •3.4.2. Рефлекторна дуга
- •Загальні принципи будови тіла тварин
- •Спеціальні анатомічні терміни, які вживають для визначення місцеположення органів
- •Частини та ділянки тіла
- •4.1. Остеологія — вчення про кістки
- •4.1.1. Будова і форма кісток
- •4.1.2. Розвиток і ріст кісток
- •4.1.3. Будова осьового скелета
- •4.1.4. Скелет голови
- •Розвиток скелета голови у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета голови
- •4.1.5. Скелет кінцівок
- •Розвиток скелета кінцівок у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета кінцівок
- •4.2. Синдесмологія — учення про з’єднання кісток
- •4.2.1. Безперервні з’єднання кісток
- •4.2.2. Переривчасті з’єднання (суглоби)
- •Загальна частина
- •4.2.3. Розвиток з’єднань кісток
- •4.2.4. З’єднання кісток осьового скелета
- •З’єднання кісток черепа
- •Суглоби і зв’язки хребта, ребер та груднини
- •З’єднання кісток грудної кінцівки
- •З’єднання кісток тазової кінцівки
- •4.3. Міологія — вчення про м’язи
- •4.3.1. Будова м’яза як органа
- •4.3.2. Фізичні властивості та хімічний склад скелетних м’язів
- •Робота м’язів
- •4.3.3. Класифікація м’язів
- •4.3.5. М’язи голови
- •М’язи під’язикового апарату
- •4.3.6. М’язи шиї, тулуба і хвоста
- •Дорсальні м’язи хребта
- •Вентральні м’язи хребта
- •М’язи грудної стінки
- •М’язи, що забезпечують вдих
- •М’язи, що забезпечують видих
- •М’язи живота
- •4.3.7. М’язи грудних кінцівок
- •М’язи плечового суглоба
- •М’язи ліктьового суглоба
- •М’язи зап’ясткового суглоба
- •М’язи суглобів пальців кисті
- •4.3.8. М’язи тазових кінцівок
- •М’язи кульшового суглоба
- •М’язи колінного суглоба
- •М’язи заплеснового суглоба
- •М’язи суглобів пальців стопи
- •5.1. Розвиток шкірного покриву
- •5.2. Будова шкіри
- •5.3.1. Волосся
- •5.3.2. Залози шкіри
- •5.3.3. Рогові утвори шкірного покриву
- •6.1. Порожнини тіла
- •6.1.1. Розвиток серозних порожнин тіла
- •6.1.2. Поділ черевної порожнини на ділянки
- •6.2. Загальні закономірності будови внутрішніх органів
- •6.3. Апарат травлення
- •6.3.1. Стисла характеристика розвитку апарату травлення
- •6.3.2. Гістогенез органів травлення
- •Відділи і органи апарату травлення
- •6.3.3. Головна кишка (рот і глотка)
- •Ротова порожнина
- •Стравохід
- •Шлунок
- •6.3.6. Задня кишка (товста кишка)
- •6.4. Апарат дихання
- •6.4.1. Розвиток органів дихання
- •6.4.2. Ніс і носова порожнина
- •6.4.3. Гортань
- •6.4.4. Трахея
- •6.4.5. Легені
- •6.5. Органи сечовиділення
- •6.5.1. Розвиток органів сечовиділення
- •6.5.2. Нирки
- •6.5.3. Сечовід, сечовий міхур, сечівник
- •6.6. Органи розмноження
- •6.6.1. Розвиток органів розмноження
- •6.6.2. Органи розмноження самців
- •6.6.3. Органи розмноження самок
- •7.1. Кровоносна система
- •7.1.1. Розвиток кровоносної системи
- •7.1.2. Кола кровообігу плода
- •7.1.3. Будова кровоносних судин
- •7.1.4. Закономірності ходу і галуження судин
- •7.1.5. Серце
- •7.1.6. Кола кровообігу дорослих тварин
- •7.1.7. Основні артерії великого кола кровообігу
- •Артерії тулуба та органів грудної й черевної порожнин
- •Артерії голови
- •Артерії грудної кінцівки
- •Артерії тазової кінцівки
- •Артерії стінок та органів тазової порожнини і таза
- •7.1.8. Основні вени великого кола кровообігу
- •7.2. Лімфатична система
- •7.2.2. Будова лімфатичних судин і вузлів
- •7.3. Органи кровотворення та імунного захисту
- •8.1. Нейросекреторні ядра гіпоталамуса
- •8.4. Щитоподібна залоза
- •8.5. Прищитоподібна залоза
- •8.6. Надниркова залоза
- •9.1. Розвиток нервової системи
- •9.2. Постнатальні зміни структури мозку
- •9.3. Центральний відділ нервової системи
- •9.3.1. Спинний мозок
- •9.3.2. Головний мозок
- •Оболонки та судини спинного і головного мозку
- •9.4. Периферичний відділ нервової системи
- •9.4.1. Спинномозкові вузли
- •9.4.3. Черепно-мозкові нерви
- •9.5. Автономний (вегетативний) відділ нервової системи
- •9.5.1. Симпатична частина автономного відділу нервової системи
- •9.5.2. Парасимпатична частина автономного відділу нервової системи
- •10.2. Присінково-завитковий орган
- •10.3. Орган нюху
- •10.4. Орган дотику
- •11.1. Апарат руху
- •Скелет та його з’єднання
- •М’язова система
- •11.3. Апарат травлення
- •11.4. Апарат дихання
- •11.5. Органи сечовиділення
- •11.6. Статеві органи самки
- •11.7. Статева система самця
- •11.8. Серцево-судинна система
- •11.9. Ендокринні залози
- •11.10. Нервова система і органи чуття
- •Список рекомендованої літератури
- •Предметний покажчик
Розділ 6
кінцем з’єднується з глоткою і перетворюється на гортань, а зад- ня її частина розростається і перетворюється на зачаток трахеї, видовжуючись на кінці у вигляді парних міхурців — зачатків легень. Останні тягнуться назад у грудну порожнину. Надгор- танник і черпакуваті хрящі розвиваються з мезенхіми, інші хрящі — з елементів зябрових дуг. Бронхи й альвеоли заглиб- люються в сполучнотканинну основу, в якій є багато кровонос- них судин і нервів, і утворюють легені. Легені спрямовуються в грудну порожнину, вкриваються нутрощевою пластинкою плев- ри.
6.4.2. Ніс і носова порожнина
Носова порожнина (cavum nasi) — початок провідних повіт- ряних шляхів. У носовій порожнині знаходиться орган нюху, за- вдяки якому повітря обстежується на запах. Тут же повітря обі- грівається або охолоджується, очищається від механічних часто- чок, зволожується. Входом у носову порожнину є ніздрі (див. рис. 6.7), а виходом — хоани (див. рис. 6.6, 6.15).
Носова порожнина розміщена в лицевому відділі черепа і зо- вні формує ділянку голови тварини, яку називають носом. На носі розрізняють спинку, бічні стінки, корінь та верхівку.
Спинка носа — верхня частина носової порожнини, обмежена передніми відділами лобових кісток, носовими кістками та хря- щами носа. Каудально спинка й бічні стінки носа продовжують- ся в корінь носа, обмежений решітчастою пластинкою. Верхівка носа розміщена над верхньою губою, на ній є два отвори — нізд- рі, які ведуть у носову порожнину.
Носовою перегородкою носова порожнина поділяється на пра- ву й ліву порожнини. В основі носової перегородки закладений гіаліновий хрящ, який дорсально прикріплюється до носових і частково до лобових кісток, а вентрально знаходиться в борозні лемеша. Рострально носова перегородка виходить за межі носо- вих кісток і з’єднується з бічними хрящами носа.
Ніздрі обмежені рухливими парними крилами носа, в основі яких знаходяться крилові хрящі носа. Хрящі захищають ніздрі від спадання під час дихання, особливо посиленого, хоча рухли- вість крил при цьому зменшується.
Форма ніздрів різна (див. рис. 6.7): округла (свиня), округла з вирізкою збоку (собака), неправильноовальна (велика рогата худо- ба), щілиноподібна у вигляді перевернутої коми (кінь, верблюд).
Ніздрі ведуть у присінок носа. Він вкритий слизовою оболон- кою, яка вистелена багатошаровим плоским епітелієм. У ниж-
338
Нóтрощі
ньому куті присінка носа, на межі зі слизовою оболонкою диха- льної ділянки носової порожнини розміщений невеликий щіли- ноподібний нососльозовий отвір. Ним відкривається назовні но- сосльозовий канал, який відводить сльози зі сльозового мішка.
Удихальній ділянці носової порожнини розміщені дорсальна
івентральна носові раковини, які поділяють носову порожнину на чотири носових ходи: дорсальний, середній, вентральний і загальний (див. рис. 6.6). Дорсальний носовий хід 2, обмежений спинкою носа і дорсальною раковиною, — найвужчий, веде в глибину носової порожнини до нюхового лабіринту і закінчуєть- ся сліпо. Середній носовий хід 4 знаходиться між дорсальною і вентральною 5 раковинами. Він веде до нюхового лабіринту і хоан. У задній частині середнього носового ходу є отвір, що веде в порожнини носових раковин і приносові пазухи. Приносових пазух чотири: верхньощелепна, лобова, клиноподібна, піднебін- на. Пазухи вкриті дуже тонкою слизовою оболонкою. Вентраль- ний носовий хід 6 — широкий дихальний хід, який веде прямо в хоани. Він міститься між вентральною раковиною і дном носової порожнини. Загальний носовий хід розміщений між стінкою но- сової перегородки і раковинами. Він має вигляд вузької щілини і сполучається з іншими ходами. Ним повітря переміщується по всіх напрямках.
Слизова оболонка дихальної ділянки утворена епітелієм і власною пластинкою. Епітелій псевдобагатошаровий війчастий. Власна пластинка побудована з пухкої сполучної тканини, в якій є багато еластичних волокон. У власній пластинці знахо- дяться численні кровоносні судини, які утворюють сплетення, а також лімфатичні судини, нервові закінчення, лімфатична тка- нина і залози. Останні виділяють серозний і слизовий секрет. Протоки залози відкриваються на поверхні слизової оболонки.
Каудальну частину носової порожнини називають нюховою. Її слизова оболонка має жовтий колір, потовщена, вкрита слизом, містить орган нюху (див. “Органи чуття”).
У великої рогатої худоби носова порожнина велика, об’ємна. Основа верхівки носа складається з носової перегородки, яка на кінці вентрально розходиться направо й наліво, закріплюючись на різцевій кістці. Дорсальні й вентральні бічні хрящі зроста- ються і формують бічну стінку носа. Носова перегородка кауда- льно не розділяє повністю задній відділ носової порожнини, вна- слідок чого обидва вентральні носові ходи сполучаються між со- бою. Крила носа потовщені й малорухливі. Венозне сплетення є лише в слизовій оболонці носової перегородки і дна носової по- рожнини.
339
Розділ 6
Уконя ніздрі рухливі. Шкіра медіального крила носа при пе- реході на стінку носової порожнини формує носовий випин кону- соподібної форми, завдовжки 5 – 7 см (фальшива ніздря). В кри- лі носа є криловий хрящ з пластинкою і ріжком. Пластинка кри- лового хряща підтримує передню половину латерального крила носа. Ніздрі можуть широко розкриватися завдяки вентральній вирізці випину і відсутності бічних хрящів у латеральній стінці носа.
Усвині носова порожнина відносно вузька, довга й дещо роз- ширена вентрально. Короткий хоботок містить кістку рила, від дорсальної частини якої відходять дорсальні бічні хрящі. Від ве- нтральної частини кістки рила у правий та лівий боки тягнуться додатково латеральні хрящі, які утворюють основу латерального крила носа.
Усобаки хрящі носа довгі, передній відділ носа рухливий. Но- сова перегородка рострально потовщується і переходить у чітко виражені бічні хрящі. Носова порожнина об’ємна і заповнена складками слизової оболонки.
6.4.3. Гортань
Гортань (lаrуnx) розміщена між глоткою і трахеєю, проводить повітря з носової порожнини і глотки в трахею. Це орган, що не лише проводить повітря, а й утворює звук. Крім того, гортань захищає органи дихання від потрапляння в них корму під час ковтання. Гортань рухливо з’єднується з під’язиковим скелетом і глоткою, бере активну участь в акті ковтання.
Основу гортані становлять п’ять хрящів: щитоподібний, кіль-
цеподібний, надгортанний і два черпакуватих (рис. 6.30). Надго-
ртанник і частково черпакуватий хрящ складається з еластично- го хряща, інші — з гіалінового. Хрящі рухливо з’єднуються між собою, на них прикріплюються м’язи гортані, глотки та під’язикового скелета. Порожнина гортані вкрита слизовою обо- лонкою, яка утворює складки.
У гортань веде широкий, у спокійному стані завжди відкри- тий вхід, який обмежений надгортанним та черпакуватими хрящами, а збоку — парною черпакувато-надгортанною склад- кою (рис. 6.31). Вхід веде в розширену частину гортані — присі- нок гортані, слизова оболонка якого вкрита багатошаровим пло- ским епітелієм. На бічній стінці присінка розміщені бічні шлу-
ночки, які спереду обмежені присінковою, а ззаду — голосовою складками. У вентральній стінці присінка, позаду надгортанно-
го хряща розміщений вентральний шлуночок.
340
Нóтрощі
Рис. 6.30. Хрящі гортані:
а — собаки; б — свині; в — великої рогатої худоби; г — коня; 1 — надгортанник; 2 — пластинка щитоподіб- ного хряща; 2′ — коса лі- нія; 3 — ріжковий відрос- ток; 4 — ростральна виріз- ка щитоподібного хряща; 5
— ростральний ріжок; 6 — тіло щитоподібного хря- ща; 7 — каудальний ріжок; 8 — м’язовий відросток; 9 — хрящова дуга кільцеподіб- ного хряща; 10 — трахейні хрящі; 11 — тиреогіоїд; с — зв’язки
Середня частина гортані різко звужується у вентральному напрямі, утворюючи голосову щілину. Її верхня частина дещо розширена і лежить між черпакуватими хрящами, утворюючи дихальну щілину. Нижня частина щілини вузька, розміщена між голосовими складками і утворює власне голосову щілину, де і виникають звуки. Висота звуку залежить від напруження елас- тичної голосової складки. Позаду голосових складок знаходиться власне порожнина гортані, слизова оболонка якої вкрита псевдо- багатошаровим війчастим епітелієм.
341
Розділ 6
Рис. 6.31. Поздовжній розріз гортані:
а — собаки; б — свині; в — великої рогатої худоби; г — коня; 1 — надгортанник; 2 — черпакувато-надгортанна складка; 3 — ріжок черпакуватого хряща; 4 — пластинка кільцеподібного хряща; 5 — під’язиковонадгортанний м’яз; 6 — тіло щитоподібного хряща; 7 — голосова губа; 8 — дужка кільцеподібного хряща; 9 — хрящі трахеї; 10 — тіло під’язикового скелета; 11 — порожнина гортані; 12
— бічний шлуночок; 13 — голосова складка
У гортані розрізняють парні м’язи, які діють на неї як розши- рювачі й стискачі та зміщують її в цілому — довгі м’язи.
У великої рогатої худоби гортань невелика, прямокутної фор- ми. Вхід у гортань звужений, шлуночків немає. Слизова оболон- ка не утворює рельєфних складок, голосові складки слабко ви- ражені.
У коня гортань добре розвинута, хрящі рухливі. Бічні шлуно- чки великі, широкі, різні за формою (овальні, трикутні, ромбопо- дібні) та розміром. Голосові складки чітко виражені.
У свині гортань видовжена зі звуженою порожниною. Голосо- ва складка розділяється на більшу передню і меншу задню час- тини, між якими утворюється глибоке заглиблення. З останнього невеликий отвір веде в об’ємний бічний шлуночок. Біля основи надгортанного хряща розміщений вентральний шлуночок. Голо- сові складки паралельні одна одній і формують вузьку голосову щілину.
342